Урок 21. Тема: Глобальні проблеми людства


Скачати 177.59 Kb.
НазваУрок 21. Тема: Глобальні проблеми людства
Дата10.12.2013
Розмір177.59 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Географія > Урок
Урок 21.

Тема: Глобальні проблеми людства

Мета: сформувати в учнів поняття «глобальні про­дми людства»; систематизувати знання учнів про глобальні проблеми людства; сприяти розвитку екологічного мислення; розвивати навички самостійної наукової роботи, самостійність у вирішенні поставлених завдань, стимулювати прагнення учнів до успішного пошуку різноманітних способів розв'язання проблем і завдань як на уроці, так і вдома; розвивати вміння аргументовано викладати свою точку зору, брати участь у дискусіях; формувати комунікативні компетенції учнів; сприяти зацікавленості кожного учня в кінцевих результатах навчання; виховувати толерантність, бажання пізнавати навколишній світ.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок-презентація.

Метод: навчальний проект.

Методичні прийоми: проблемно-пошуковий; робота із географічними картами, схемами; розповідь; «Мозковий штурм», робота в групах, «Роблю висновок».

Обладнання: ілюстративні матеріали з глобальних проблем, географічні карти, енциклопедії, довідники, підручники, атласи, фільм «Всесвітній потоп як передчуття», презентації учнів, презентація уроку.

Література для вчителя:

  1. Довгань Г.Д. Соціально-економічна географія світу. 10 клас. Стандарт і академічний рівень. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 106.

  2. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл. / Б.П Яценко, В.М. Юрківський, О.О. Любіцева та ін.; За ред.. Б.П. Яценка. – К.: Форум. – 2004. – 351.

  3. Топузов О.М., Тименко Л.В. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальносвіт. навч. закладів. – К.: Зодіак- ЕКО. – 2005. – 208.

  4. О.І. Шевчук. Географія: науково-методичний журнал//Світове сільське господарство. – Чернівці, №4 від 4.10.2003. – С.12-13.

Література для учнів:

  1. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл. / Б.П Яценко, В.М. Юрківський, О.О. Любіцева та ін.; За ред.. Б.П. Яценка. – К.: Форум. – 2004. – 351.

  2. Топузов О.М., Тименко Л.В. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальносвіт. навч. закладів. – К.: Зодіак- ЕКО. – 2005. – 208.

  3. Інтернет – джерела.

ХРОНОМЕТРАЖ УРОКУ

I Організаційний момент (2 хв)

II Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів (1 хв)

III Оголошення теми і мети уроку (1 хв)

V Вивчення нового матеріалу (35 хв)

V I. Закріплення нових знань і умінь учнів (3 хв)

VI I Підсумок уроку (1 хв)

VI I I Домашнє завдання (2 хв)
ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент (демонструється слайд) (2 хв)

Вітання, запрошення до співробітництва, побажання гарного настрою.

II. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності (1 хв)

Демонстрація фрагмента фільму «Всесвітній потоп як передчуття».

Вступне слово вчителя. У XX ст. всі галузі суспіль­ної діяльності розвивалися небувалими раніше темпа­ми, саме тому й соціальні зміни стали глибшими. Катастрофа колоніальних імперій, успіх національно-визвольного руху, утворення незалежних держав продемонстрували органічний зв'язок усередині дер­жавних і загальносвітових процесів, прискорили міжнародний поділ праці, тобто формування єдиного світового господарства, єдиної світової економіки — глобального світу. Визначальний вплив на ці процеси зробила НТР, яка змінила продуктивні сили таким чи­ном, що їхній вплив на навколишню природу набув катастрофічних масштабів. Так з'явилися глобальні, тобто загальнопланетарні, проблеми. Глобальні пробле­ми стосуються всього людства в цілому й кожної лю­дини окремо, потребуючи негайного розв'язання.

Це далеко не повний список цих проблем.

    1. Оголошення теми і мети уроку (демонструється слайд) (1 хв)

Оголошення теми і мети проекту:

  • Сприяти самостійному формуванню інтелектуальних, спеціальних і загально культурних знань;

  • самостійне одержання знань з теми;

  • пошук і обробка інформації при використанні різних джерел інформації;

  • оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

  • уміння встановлювати довірчі, відкриті стосунки з товаришами: створення творчого проекту-презентації.

IV. Вивчення нового матеріалу (35 хв)

Захист презентацій.

Повідомлення учнів з демонстрацією слайдів і фрагментів фільму (3 хв), питання глядачів експер­там, дискусія.

Перша група (демонстрація слайдів).

1. Проблема збереження миру на Землі.

За минулі 5500 років відбулося 15000 воєн, у яких загинуло понад 4 млрд людей. Перша світова війна обійшлась людству у 50 млрд доларів, Друга — в 10 ра­зів більше. Якщо в 1944 р. на одного солдата держава витрачала 20000 доларів, то в 1990-х 4млн доларів. Один танк коштує понад 2 млн. доларів. На ці гроші можна побудувати 10 сучасних шкіл. Щороку на військові цілі у світі витрачається понад 1 трлн доларів. На ці кошти можна було б розв’язати всі завдання, що стоять перед Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Навіть якщо в ядерній війні буде використано всього лише 10% ядерних запасів, буду знищено усі міста світу і їхнє населення. Нова світова війна із застосуванням ядерної зброї знищить життя на Землі. Саме тому ця проблема потребує першочергового розв’язання.

Питання експертові: Чи можна назвати країни світу, що лідирують за обсягами військових втрат?

Прийом «Роблю висновок»

Висновок: Зняття військової напруженості зумовлює необхідність не тільки роззброєння, а й готовність конфліктуючих сторін до переговорів і певних взаємних поступок.

Друга група (демонстрація слайдів).

2. Демографічна проблема. Проблема голоду. Проблема відсталості країн, що розвиваються.

До проблеми належить неконтрольоване зрос­тання міст у країнах, що розвиваються, стихійна міграція, масовий голод у найбільш слаборозвину­тих країнах, епідемії, перерозподіл світового насе­лення. Частка населення Азії, Африки й Латинсь­кої Америки постійно збільшується, а у розвину­тих країн — зменшується. За прогнозами, в 2025 р. населення Землі досягне 8,2 млрд чоловік. У сере­дині XXI ст. населення становитиме 10 млрд чоловік; до кінця сторіччя — 12—14 млрд. У цей же період настане стабілізація чисельності населення, причо­му в різних регіонах у різний час. Для регіонів з низь­ким природним приростом (Європа, Північна Аме­рика, Австралія) — у середині XXI ст., у Латинській Америці й Південній Азії - до кінця XXI ст., а в Африці — на початку XXII ст. Отже, при збереженні нинішніх темпів динаміки зростання населення Землі у другій половині XXI ст. може виникнути проблема виживання людства. Насамперед це стосуєть­ся країн, що розвиваються.

Швидке зростання населення створює соціальні й політичні проблеми для значної частини держав. Майже кожний десятий житель Землі нині голодує, хоча Земля може прогодувати вдвічі більше. Зона поширення голоду охоплює відсталі країни, країни, що розвиваються, тобто країни Африки, Південної Америки, Південно-СхідноїАзії. Вони не мають за­собів на закупівлю продовольства в необхідній кількості там, де є його надлишок. Отже, проблема голоду має соціальне, а не біологічне походження.

Питання експертові: Яким чином відсталість окремих країн позначається на всьому світі?

Є кілька аспектів цієї проблеми:

а) екологічний;

б) епідеміологічний;

в) міграційний;

г) правоохоронний;

д) культурний.

Питання експертові. Як світове співтовариство може пом'якшити проблему відсталості країн, що розвиваються?

Різні міжнародні організації й фонди роблять посильну матеріальну й гуманітарну допомогу: зас­новують спільні підприємства, інвестують капітал, розвивають індустрію туризму, готують кадри.

Третя група (демонстрація слайдів).

Екологічна проблема.

Господарське навантаження перевищує можли­вості природних систем до самоочищення. В атмос­феру щороку потрапляє понад 200 млн тонн оксидів сірки й азоту - складних забруднювачів, особливо шкідливих для людей. Найбільшу небезпеку створюють людству промислові аварії і катастрофи. Чорнобильська катастрофа була найбільшою в XXст. Велику небезпеку для навколишнього середовища становить близько 1000 тимчасових могильників поблизу АЕС, у яких перебуває 40 млн м твердих відходів.

  1. Парниковий ефект (демонстрація слайдів).

Проблема глобального потепління — одна з гострих екологічних проблем сьогодення. Що ж це таке? Глобальне потепління — це процес поступового підвищення середньорічної температури атмосфери 3емлі й Світового океану. Нині чітко простежується динаміка зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері. Вплив діоксиду вуглецю на інтенсивність парникового ефекту доведено. У засобах масової інформації дедалі частіше звучить попередження про те, що глобальне потепління викличе значні кліматичні зміни. Наслідки можуть бути катастрофічними для навколишнього середовища.

Чи є підстави для тривоги? Про що свідчать факти? Крім підвищення рівня Світового океану зростання глобальної температури також призведе зміни кількості й розподілу атмосферних опадів. Унаслідок може збільшитися ризик виникнення природних катаклізмів, зниження врожаїв сільськогосподарських культур і зникнення багатьох біологічних видів. Є передумови випадання сильних дощів, затоплення величезних територій в одних місцях планети й найсильніших посух в інших.

Сутність парникового ефекту. Усе сонячне світло, що надходить на Землю, приводить до того, що Земля випромінює інфрачервоні хвилі як гігантський раді­атор. Відбите тепло, без перешкод, поверталося б у кос­мос. Через атмосферу, однак, тільки частина цього тепла прямо повертається в космос. Те, що залишило­ся, затримується в нижніх шарах атмосфери, що містять ряд газів — водяну пару, С02, метан та інші, які збирають вихідне інфрачервоне випромінювання. Як тільки ці гази нагріваються, частина накопичено­го ними тепла знову надходить на земну поверхню. У цілому цей процес називають «парниковий ефект». Збитки від природних катастроф величезні.

Питання експертові. Як швидко відбуватиметь­ся глобальне потепління?

Однозначну відповідь на це запитання дати не­можливо. Невідомо, чи буде виконане рішення Кон­венції ООН щодо кліматичних змін (Кіото, 1997), що закликає тридцять вісім індустріально розвину­тих країн скоротити до 2008—2012 рр. викиди в ат­мосферу вуглекислого газу на 5 % щодо рівня 1990 р. На думку екологів, найдієвішими будуть такі захо­ди, як підвищення ефективності енерговикористання й перехід до альтернативних видів палива (відмо­ва від викопних видів палива, зокрема таких, як на­фта й вугілля).

Питання експертові. Чим усе це загрожує?

По-перше, змінюються адаптаційні здатності природних угруповань. По-друге, відбувається підвищення рівня Світового океану (сучасна швидкість підйому вод становить близько 25см за 100 років) за рахунок танення гренландського й антарктичного льодовикових щитів. У середньому рівень в останні десятиліття збільшується на 1.1 мм щороку. Однак є місцевості, де вода прибуває наваго швидше. Це прибережні міста (Нью-Йорк, Шанхай, Санкт-Петербург, Владивосток). І згодом вони можуть зникнути під водою.

По-третє, унаслідок повеней у низьких прибе­режних зонах, у дельтах річок і на островах відбу­вається міграція сотень мільйонів людей з цих районів. «Потраплять під вплив» глобального потеплі­ння такі змінні, як припливи й відпливи, рівень моря, землетруси й відновлення кори Землі після остан­нього льодовикового періоду. Глобальне потепління позначиться на багатьох процесах в екосистемах, призведе до зміщення меж природних зон, а отже, рослинних формацій, вплине на врожайність сільськогосподарських культур у високих і середніх широтах Північної півкулі. Природа високих широт особливо сприятлива до різних впливів і вкрай по­вільно відновлюється. Але збільшення інтенсивності фотосинтезу, що зростатиме з підвищенням темпе­ратури, може сприятливо позначитися на врожай­ності сільськогосподарських культур, на веденні лісового господарства тощо. Кількість опадів над екватором скоротиться у зв'язку з потеплінням на десять відсотків. Подальша зміна в системі розподі­лу опадів зробить величезний вплив на сільське гос­подарство, зміщаючи на північ поширення сільсько­господарських культур у Північній Америці і Євразії. Найсприятливіші умови для вирощування сільсько­господарських культур виникнуть у регіонах Росії, в Північній Африці, де посуха триває з 1970 р. Крім того, підвищення температури збільшить випаруван­ня вологи з поверхні Світового океану. Це призведе до збільшення опадів на 11 відсотків. Тобто для біо­сфери Землі та її підсистем така зміна клімату може мати як негативні, так і позитивні екологічні на­слідки.

Питання експертові. А чи можна реально спи­нити потепління? Чи вже пізно?

Усе залежить від того, чи це природний, чи ант­ропогенний процес. Якщо природний — нічого вдія­ти практично не можна. Якщо антропогенний — тоді пропозиції є. Академік Ізраель, ґрунтуючись на природних аналогіях, наприклад, за наслідками ви­верження вулканів (під час виверження вулканів утвориться багато різних з'єднань, часток в атмос­фері, вони затримують проникнення сонячних променів і сприяють охолодженню атмосфери), запропонував розсіювати такі частки у верхніх шарах атмосфери, які будуть виконувати ту ж саму функцію, що й продукти виверження вулканів.

2. Руйнування озонового шару.

Озонова дірка — локальне зменшення концент­рації озону в озоновому шарі Землі. Ослаблення озо­нового шару підсилює потік сонячної радіації на землю й викликає в людей зростання ракових утво­рень шкіри. Також від підвищеного рівня випромі­нювання страждають рослини й тварини. Озонову діру діаметром понад 1000 км виявлено в 1985 р. над Антарктидою групою британських учених. З'явля­лася вона кожного серпня, а до грудня або січня припиняла своє існування. Над Північною півку­лею в Арктиці утворювалася дірка менших розмірів.

Питання експертові. Що ж руйнує озоновий шар Землі?

Основними руйнівниками озону є фреони (хладони). (Цю теорію останнім часом критикують окремі вчені). Це твердження справедливо для середніх і ви­соких широт. В інших - хлорний цикл відповідаль­ний тільки за 15—25 % втрат озону в стратосфері. При цьому слід зазначити, що 80 % хлору має антропоген­не походження. Хоча людство вжило заходів для об­меження викидів хлоро- і бромовмістних фреонів шля­хом переходу на інші речовини, наприклад фторовмісні фреони, процес відновлення озонового шару займе кілька десятиліть. Це зумовлено насамперед об­сягом уже накопичених в атмосфері фреонів, які жи­вуть десятки й навіть сотні років. Тому затягування озонової дірки не варто очікувати раніше 2048 р.

П'ята група (демонстрація слайдів).

3. Знищення лісів.

Процес знищення лісів приводить як до локаль­них, так і глобальних географічних і кліматичних змін. Вологі тропічні ліси є найбагатшими екосис­темами на планеті (у них зростає до 80 % відомих видів), тому основний ефект від знеліснення поля­гає у зменшенні біологічної розмаїтості 5 % знеліс­нення припадає на випас худоби, 19 % — на лісоза­готівлі, 22 % — на розширення плантацій олійної пальми, а 54% - напідсічно-вогневе землеробство.

Зведення лісу сприяє глобальному потеплінню й часто вважається однією з головних причин посилен­ня парникового ефекту. Внаслідок знищення тропіч­них лісів утворюється близько 20 % парникових газів.

Знеліснення також впливає на кругообіг води в природі. Дерева через коріння живляться підземни­ми водами, причому вода піднімається до їхніх лис­точків і випаровується. При вирубці лісу процес транспірації припиняється, що призводить до су­хості клімату. Знеліснення негативно впливає на підземні води, знижуючи здатність місцевості зат­римувати опади. У Перу й Болівії нелегальними є 80 % лісозаготівель, у Колумбії — 42 %. Процес зникнення лісів Амазоніт в Бразилії також відбувається набагато швидше, ніж вважалося раніше.

Від чого залежить швидкість знеліснення?

Швидкість знеліснення залежить від регіону. Нині швидко вирубуються ліси у країнах, що розвиваються, розташованих у тропіках. У 1980-х роках тропічні ліси втратили 9,2 млн га, а в останнє десятиліття XX ст. - 8,6 млн га. Так, у Нігерії за період з 1900 по 2005 р. було знищено 81 % лісів. У Центральній Америці з 1950 р. 2/3 площі тропічного лісу було перетворено в пасовища. Сумарні втрати світі за перші 5 років XXI ст. становлять 7,3 млн га лісу щороку.

Шоста група (демонстрація слайдів).

4. Процес опустелювання.

Цей процес відбувається внаслідок використання нераціональних і екстенсивних методів експлуатації ґрунтів, надмірного випасу худоби, знищення рослинності. Щороку із сільськогосподарського виробництва вилучається близько 6 млн га земель. Особливо помітно процес опустелювання розвивається в північних районах Африки, підсічно-вогневе землеробство знищує вологі тропічні ліси в Камеруні, надмірна експлуатація ландшафтів Сахеля перетворює його в пустелю. З 995 по 2000 роки площа лісів у Бразилії зменшува­вся на 20 тис. км2 на рік. Зведення лісу призводить до зсувів.

5. Дефіцит прісних вод (демонстрація слайдів).
Водні ресурси мають здатність відновлюватися.

У природі існує безвідмовний механізм кругообігу води «океан — атмосфера — земля — океан» під дією енергії Сонця. Ресурси прісної річкової води на Землі відновляються близько 30 разів на рік, або в середньому через 12 діб. У результаті утворюється досить великий обсяг прісної води — близько 36 тис. см3 на рік, який люди можуть використовувати для своїх потреб.

Питання експертові. Чому з'явилася проблема «водного голоду»?

За роки існування людства води на Землі не стато менше. Зростає потреба людей у воді. Споживаю­чи дедалі більше чистої води, людина повертає природі забруднені стоки промислового виробництва, комунальних служб, сільськогосподарського комп­лексу. Людина забирає з річок, озер і підземних дже­рел так багато прісної води, що пояснити це можна тільки божевільним марнотратством. Однак над­мірне використання прісної води не є причиною ви­никнення водного голоду на планеті. Головна не­безпека — повсюдне забруднення води. Річ у тім, що прісної води на нашій планеті лише 2 %. Саме ця вода потрібна людям, тваринам, рослинам, саме вона необхідна для багатьох виробництв і зрошення полів. Виходить, що води багато, але тієї, котра потрібна, уже сьогодні не вистачає.

Стічні води промислових підприємств і міст, змиті з полів добрива і отрутохімікати потрапляють у річки. До найбільш забруднених річок належать: Дніпро, Дунай, Волга, Рейн, Сена, Міссісіпі, Аральське, Ладозьке, Балхаш, Великі озера (СІЛА, Канада). Чистої води на Землі стає дедалі менше!

Сьома група (демонстрація слайдів).

Проблема Світового океану.

Забруднюють Світовій океан:

  • стічні води промислових підприємств;

  • шкідливі речовини, що змиваються з полів;

  • поховання в морях забруднюючих речовин;

  • шкідливі речовини, що потрапляють в Океан під час морських аварій;

• видобуток корисних копалин з морського дна. Щороку у Світовий океан надходить від 3 до 8 млн тонн нафти. Нафта потрапляє в океан з різних дже­рел, але здебільшого у процесі перевезення.

Щороку відбувається понад 1000 аварій суден, багато з яких призводять до значних забруднень нафтою. За останні 30 років в Атлантичному океані за­топлено більш як 15 тис. контейнерів із плутонієм і цезієм. Це привело до підвищення рівня радіоак­тивності води в 3—70 разів.

За останні 30 років у Світовому океані пробурено понад 2000 свердловин. Частина нафти з них потрап­ляє в океан і утворює на поверхні плівку або емуль­сію. Від нафти гинуть морські тварини, риби, водо­плавні птахи. Навіть в антарктичних водах від нафто­вої плівки гинуть тюлені й пінгвіни. Зросло рекреа­ційне навантаження на узбережжя. Тільки на курор­тах Середземного моря щороку відпочиває майже 100 млн чоловік. Море не витримує такого навантаження!

Стає очевидним, що проблеми Світового океану одночасно є й економічними, і соціальними, і тех­нічними, й екологічними. Їхнє розв'язання потре­бує погоджених міжнародних заходів.

Питання експертові. Ви можете навести прикла­ди таких дій?

Вдалим прикладом може служити ряд міжнарод­них договорів, спрямованих на охорону Світового оке­ану: заборона на зберігання в його водах радіоак­тивних відходів, мораторій на видобуток зникаючих видів китів, морських видр — каланів та інші угоди.

Учитель: Ми розібрали далеко не всі глобальні проблеми, які стоять перед людством. Сподіваюся, що ви зрозуміли головне: глобальність проблем потребує таких же глобальних, загальних дій.

V I. Закріплення нових знань і умінь учнів (3 хв)

«Мозковий штурм» (демонстрація слайдів)

Учитель поділяє учнів класу на групи й пропонує їм роздатковий матеріал з таблицями, де зазначено глобальні проблеми, їх особливості й причини виникнення.

Завдання: Запропонуйте шляхи розв’язання (можливі шляхи подолання) глобальних проблем. Результати роботи оформіть у вигляді таблиці (див. Додаток А).

На обговорення у групах – 1 хв. Підбір і оцінка ідей. Переможцем є група, що назве більше ідей.

VI I Підсумок уроку (1 хв)

Учитель відзначає вдалі доповіді й питання, аналізує виниклі під час презентацій труднощі, виставляє оцінки. Учні роблять висновки про те, що вони навчилися, які отримали навички.

VI I I Домашнє завдання (2 хв)

1-6 Опрацювати §65, §66, §67. Підготуватися до контрольної роботи з теми «Взаємодія суспільства і природи», «Світове господарство», «Глобальні проблеми людства» (Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл. / Б.П Яценко, В.М. Юрківський, О.О. Любіцева та ін.; За ред.. Б.П. Яценка. – К.: Форум. – 2004. – 351.)

§13, §14 (Топузов О.М., Тименко Л.В. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальносвіт. навч. закладів. – К.: Зодіак- ЕКО. – 2005. – 208.)

7-9 «Кореспондентам» підготувати статті про глобальні проблеми людства (які ще не розглядалися на уроці: )

10-12 Написати твір-роздум на тему «Роль молоді у розв’язанні глобальних проблем людства».


Схожі:

Тема: Глобальні проблеми людства
Нанесіть на контурну карту світу основні райони, де продовжується зростання площі пустель
Урок за темами: «Взаємодія суспільства і природи», «Світове господарство»,...
А Іраку, Ірані, Кувейті; б Алжирі, Лівії, Єгипті; в Китаї, США, Росії, Австралії; г Венесуелі, Аргентині, Перу
Урок-конференція з використанням мультимедійних технологій 10 клас «Глобальні проблеми людства»
Застосування інформаційно-комунікаційних та мультимедійних технологій на уроках географії
Глобальні проблеми людства. Міжнародні соціальні проблеми реферат українською
Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства...
Структура національної економіки Національна економіка України Заключення...
Макроекономіка намагається вирішити такі глобальні проблеми як інфляція, безробіття, економічне зростання. Вона розглядає проблеми...
Урок ТЕМА НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВИ ДВОРІЧЧЯ
Дворіччя, міста – держави Месопотамії, перший в історії людства збірник законів; вміти: розкривати значення шумерської цивілізації...
Тема. Створення та реалізація програм, що містять звернення до підпрограм
Змінні, що використовуються в підпрограмах, поділяються на глобальні та локальні
ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
Періодизація історії людства. Своєрідність епохи стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік...
Урок прес конференція
Тема. Фізико – географічна характеристика природного комплексу Чорного моря. Проблеми використання і охорони його вод
Урок прес конференція
Тема. Фізико – географічна характеристика природного комплексу Чорного моря. Проблеми використання і охорони його вод
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка