МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО Навчальний посібник (для студентів напрямку 1201 „Архітектура”)


НазваМАТЕРІАЛОЗНАВСТВО Навчальний посібник (для студентів напрямку 1201 „Архітектура”)
Сторінка19/19
Дата05.05.2013
Розмір2.31 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Географія > Документи
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

9.2 Гідро- і теплоізоляційні матеріали
Гідроізоляційні матеріали

Гідроізоляційні матеріали призначені для захисту конструкцій від руйнуючого впливу води. Гідроізоляційні матеріали відрізняються від інших будівельних матеріалів підвищеною водонепроникністю й водостійкістю при тривалій дії води, у тому числі мінералізованих і хімічно агресивних водяних розчинів.

Залежно від області застосування гідроізоляційні матеріали поділяють на матеріали:

- для поверхневої і об'ємної гідроізоляції;

- ущільнення швів і з’єднань;

- комплексного призначення.

Залежно від способу проведення робіт вони бувають: обклеювальні, фарбувальні, штукатурні, просочувальні, литі, засипні, ін'єкційні і монтажні. Просочувальну й ін'єкційну гідроізоляції можна віднести до об'ємної, тому що вони є частиною об'єму матеріалу, який захищають.
Фарбувальні гідроізоляційні матеріали — це органічні в'яжучі (бітумні або полімерні) гарячі і холодні, на розчинниках (розріджувачах) і емульсійні, а також бітумні й полімерні суміші у вигляді холодних і гарячих мастик на органічних в'яжучих і на розріджувачах, пастах і емульсіях з наповнювачами.
Штукатурні гідроізоляційні матеріали являють собою асфальтові (гарячі і холодні), цементні й полімерцементні штукатурні суміші. Ці матеріали знаходять поширення завдяки простоті їх застосування, дешевизні, високому рівню механізації процесів нанесення, своїй надійності й довговічності.
Обклеювальні гідроізоляційні матеріали — це рулонні, плівкові або листові матеріали заводського виготовлення.
Як просочувальних гідроізоляційні матеріали використають органічні в'яжучі (бітуми, кам'яновугільні дьогті і пеки, петролатум), термопластичні полімери (низькомолекулярний поліетилен), мономери термореактивних смол (стирол, метилметакрилат) та ін.
Ін'єкційні гідроізоляційні матеріали - цементні суспензії і розчини, полімерцементні розчини, рідке скло, бітум і полімербітум, бітумні емульсії, карбамідні й фенолформальдегідні смоли та ін.
Як монтажні гідроізоляційні матеріали застосовують листову сталь товщиною 3-14 мм, пластмасові листи, склопластики і полімербетони у вигляді плит і блоків.
Засипні гідроізоляційні матеріали — це глина, гідратон (суміш ґрунту з бентонітом і рідким склом), гідрофобні порошки і піски.
До литих гідроізоляційних матеріалів належать асфальтовий бетон і мастики, що заливають між ізолюємою поверхнею і опалубкою.
Гідроізоляція проникаючої дії - це суміш портландцементу, спеціально обробленого заповнювача й хімічно активних речовин, наприклад, суміші неорганічних солей. Принцип дії заснований на проникненні в бетон хімічно активних елементів по капілярних порах основи, на яку наноситься гідроізолюючий шар, за рахунок осмотичних сил з наступною хімічною взаємодією з вільним вапном і конденсацією на поверхні пор. Такі ізолюючі композиції наносяться в основному на поверхню з розвитою капілярною пористістю, а також для відновлення поверхні старого бетону при ремонтних роботах і реконструкції.

В окрему групу можна виділити матеріали, які застосовують для спеціальних видів ізоляцій в особливих умовах, а саме: герметики, гідроантикорозійні, гідротеплоізоляційні та ін.
За видом в'яжучого гідроізоляційні матеріали поділяють на такі:

- бітумні, що складаються з нафтових бітумів або сплавів нафтових і природних бітумів;

- дьогтьові - з кам'яновугільних і сланцевих смол або сплавів пеків з кам'яновугільними дьогтями або дьогтьовими маслами;

- дьогтьобітумні - із сумішей кам'яновугільних дьогтьопродуктів або сланцевих дьогтів з нафтобітумами;

- гідрокамові - із продуктів спільного окислювання кам'яновугільних масел і нафтового гудрону або з кам'яновугільних масел (антраценового, креозотового) і нафтобітуму;

- бітумно-полімерні - з нафтобітумів і полімерів (включаючи каучуки);

- гумо-бітумні, одержувані в результаті спільної переробки нафтобітумів і старої гуми;

- гумо-дьогтьові, одержувані шляхом спільної переробки старої гуми й дьогтьопродуктів;

- полімерні (включаючи каучуки й кремнеполімери);

- мінеральні - на основі різних цементів, силікатів і глин.

З названих матеріалів найбільш широке застосування знайшли бітумні, тому що вони гідрофобні, водостійкі, мають щільну структуру, їхня пористість практично дорівнює нулю, тому вони водонепроникні й морозостійкі. Бітуми стійки до водяних розчинів багатьох кислот, лугів, солей і до більшості агресивних газів, розчиняються частково або повністю в різних органічних розчинниках (бензині, бензолі, скипидарі, ацетоні, етиловому спирті та ін.).

За видом основного вихідного матеріалу розрізняють асфальтові, мінеральні, пластмасові і металеві гідроізоляційні матеріали.
Теплоізоляційні матеріали

Характер структури матеріалів впливає на властивості виробів і їх довговічність. Під структурою прийнято розуміти особливість внутрішньої будови матеріалу, обумовленої ступенем кристалізації, розмірами й формою кристалів, розмірами і розташуванням пор. Структура теплоізоляційних матеріалів різна і залежить від їх виду й способу виготовлення. Теплоізоляційні матеріали мають високопористу структуру. Речовини, з яких складається тверда фаза теплоізоляційних матеріалів - це кераміка, цементний або силікатний камінь, волокна мінеральної або скляної вати, легкі пористі заповнювачі тощо.

За теплопровідністю теплоізоляційні матеріали ділять на три класи:

- клас А – малотеплопровідні (до 0,058 Вт/м·оС);

- клас Б – середнєтеплопровідні (0,058-0,116 Вт/м·оС);

- клас В – підвищеної теплопровідності (не більш 0,18 Вт/м·оС).

Марка позначає максимальну середню густину матеріалу (кг/м3), причому матеріали із проміжною середньою густиною між зазначеними значеннями марок відносять до найближчої більшої марки.

Теплопровідність пористих матеріалів різко зростає при зволоженні, тому що теплопровідність води дорівнює 0,58 Вт/м·оС, що в 25 разів більше теплопровідності повітря.

За густиною теплоізоляційні матеріали ділять на марки:

  1. особливо легкі (ОЛ): 15, 25, 35, 50, 75, 100;

  2. легкі (Л): 125, 150, 175, 200, 250, 300, 350;

  3. важкі (В): 400, 450, 500, 600.

При моделюванні структури теплоізоляційних матеріалів важливе значення має рівномірний розподіл повітряних пор і їх характер. Бажано створювати дрібні пори закритого типу. У закритих порах повітря перебуває в спокійному стані і стабільно виконує роль теплоізолятора. У замкнуті пори не попадає вода, що дуже важливо для збереження стабільних теплофізичних властивостей і довговічності.

Велика номенклатура теплоізоляційних виробів заснована на порівняно невеликій кількості вихідних сировинних матеріалів. Але змінюючи технологічні прийоми обробки, можна значно змінювати властивості виробів стосовно до умов їх експлуатації.

Теплоізоляційні і акустичні матеріали й вироби повинні мати середню густину не більше 700 кг/м3, не повинні виділяти речовини, що знижують міцність елементів конструкцій, не погіршувати якість оздоблення приміщень і не шкодити здоров'ю людей.

Класифікація теплоізоляційних матеріалів

Відповідно до ДСТУ 4.201-79, теплоізоляційні матеріали і вироби класифікують за такими ознаками: видом вихідної сировини, формою, структурою й опором стисканню.
За видом сировини їх поділяють на:

- неорганічні — вогнетривкі теплоізоляційні вироби, ніздрювате стекло (піноскло), мінеральна й скляна вата і вироби з них, теплоізоляційні й теплоізоляційно-конструктивні матеріали на основі мінеральних в'яжучих, автоклавні теплоізоляційні й теплоізоляційно-конструктивні матеріали, спучені перліт і вермикуліт і вироби на їх основі, теплоізоляційні вироби з азбесту, вакуум-порошкова й вакуум-волокниста теплоізоляція;

- органічні - фіброліт на портландцементі, деревоволокнисті і торф'яні теплоізоляційні плити, камишит, теплоізоляційні пластмаси та ін.
За формою розрізняють штучні (плити, блоки, цегла, циліндри, напівциліндри, сегменти), рулонні (мати, смуги, матраци), шнурові (шнури, джгути) і сипучі матеріали.
За структурою їх ділять на пористо-волокнисті (мінераловатні, скловатні, азбесто- і деревоволокнисті); пористо-зернисті (перлітові, вермікулітові, совелітові, вапняно-кремнеземисті); ніздрюваті (ніздрюваті скло і бетон, керамзитобетон, пінопласти).
За опором стисканню (відносної деформації стиску під питомим навантаженням 0,02 МПа) теплоізоляційні матеріали підрозділяють на м'які (М); напівтверді (НТ) і тверді (Т). Розрізняють також матеріали підвищеної твердості (ПТ) з деформацією до 10 % висоти при питомому навантаженні 0,04 МПа, тверді (Т) - до 10 % висоти зразка при питомому навантаженні 0,1 МПа.

Якщо теплоізоляція призначається для поверхні з негативною температурою або позитивною, але не більше 100 °С, то товщину теплоізоляції розраховують за теплопровідністю при 25 °С, для поверхонь із температурою 100- 600 °С — за теплопровідністю при 125 °С, а для поверхонь із температурою понад 600 СС — за теплопровідністю при 300 °С.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Байер В.Е. Материаловедение. – М.: Астрель. АСТ: Транзиткнига, 2005.- 250 с.

  2. Кривенко П.В. та ін. Будівельні матеріали.- К.: Вища школа, 1993.– 387 с.

  3. Чехов А.П., Глущенко В.П. Лабораторный практикум по курсу строительные материалы. – К.: Вища школа, 1978. – 237 с.

  4. Баженов Ю.М., Комар А.Г. Технология бетона и железобетонных изделий.- М, 1984. – 432 с.

  5. Горчаков Г.И., Баженов Ю.М. Строительные материалы.- М.: Стройиздат, 1988. – 687 с.

  6. Композиционные материалы: Справочник /Под ред. Д.М. Карпиноса. – Киев: Наукова думка, 1985.

  7. Наназашвили І.Х. Будівельні матеріали, вироби й конструкції. Довідник.- К.: Вища школа, 1990.


Навчальне видання


Навчальний посібник з дисципліни „Матеріалознавство” (для студентів 1 курсу напряму 1201 „Архітектура”).

Автор: Олена Володимирівна Кондращенко
Редактор: М.З. Аляб’єв

План 2007, поз. 34

Підп. до друку 15.05.07 Формат 60х84 1/16 Папір офісний
Друк на ризографі Умовн. друк. аркуш 10,8 Обл..-вид. арк. 11,3
Замовл. № Тираж 150 прим.

61002, Харків, ХНАМГ, вул.. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул.. Революції, 12


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Схожі:

Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
ББК Ш 141. 14 9
...
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...
Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл
ПРАКТИЧНИЙ КУРС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Навчальний посібник з практики усного...
Практичний курс англійської мови (англійською та українською мовами). Навчальний посібник з практики усного та письмового мовлення...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано...
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством...
Посібник містить питання до самоконтролю та список літератури, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу
Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право: Навчальний посібник...

Цукровий діабет, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика
НАВЧАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ ЗА ПРОГРАМОЮ ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА
№1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту 9
Навчальний посібник для студентів напрямів 100400 «Транспортні технології» і 050200 «Менеджмент організацій»
П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка