Тема програми


Скачати 450.65 Kb.
НазваТема програми
Сторінка1/3
Дата05.11.2013
Розмір450.65 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
  1   2   3
Дата _____

Група ____
План уроку №1
Предмет: Основи охорони праці.

Викладач: М.І.Майстренко.

Тема програми: Основи пожежної безпеки.

Тема уроку: Причини виникнення пожеж. Пожежонебезпечні властивості

речовин. Організаційні та технічні протипожежні заходи.

Мета: з’ясувати основні причини виникнення пожеж, ознайомити з

правилами користування пожежонебезпечними речовинами та їх

властивостями.

Методи уроку: бесіда, робота з опорним конспектом, опитування усне

методом ігор.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

КМЗ: підручники Л.Е. Винокурові «Основи охорони праці», опорний

конспект, програма, поурочно-тематичний план, критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів, стенд, картки - завдання.

Між предметні зв’язки: хімія, фізика.
Хід уроку
І. Організаційний момент

1. Організація учнів до уроку.

2. Перевірка присутніх учнів.

ІІ. Повідомленя теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної

та пізнавальної діяльності учнів, актуалізація навчального

матеріалу.

Ми продовжуємо вивчати дисципліну «Основи охорони праці». Тема

«Основи пожежної безпеки», тема уроку «Причини виникнення пожеж. Пожежонебезпечні властивості властивості речовин. Організаційні та технічні протипожежні заходи.»

Слово викладача. Людство за багато тисячоліть світової історії пройшло великий шлях пізнання невідомого і надзвичайного. Багато чого з того, що було для людини страшним, стало доступним, стало приносить користь. Так наприклад, затемнення сонця раніше лякало людину, наводило жах, сум’яття. А у наш час це явище добре вивчено, воно викликає зацікавленість майже у кожного, багато хто спостерігає за цим явищем. Та в природі, як і в науці, є ще багато нез’ясованого, надзвичайного.

Пропоную зіграти у гру «Ланцюжок». Учні по черзі називають слова, пов’язані з пожежною безпекою. Гра триватиме доки не перерветься ланцюжок. (пожежа-безпека-горіння-спалах-…)

ІІІ. Сприймання, засвоєння і осмислення нового матеріалу. (Теоретичний

конспект, самостійна робота з підручником). Розглянемо цю тему за таким планом.

План

1. Характерні причини виникнення пожеж.

2. Пожежонебезпечні властивості речовин.

3. Класифікація пожежонебезпечних зон.

4. Організаційні та технічні протипожежні заходи.

Слово викладача. Пожежі є серйозною проблемою для багатьох країн світу, в більшості з яких кількість пожеж зростає. При цьому одночасно збільшуються економічні, екологічні, соціальні втрати від них, зростає кількість жертв. Навіть у тих країнах, де досягнуті певні успіхи зі скороченням кількості пожеж, вони продовжують завдавати великих збитків. Пропоную вашій увазі гру.

Інтерактивна вправа.

Запропонуйте учням пригадати місце, де вони почуваються щасливими, де вони бували взагалі: відпочивали, були в поході тощо. Нехай спробують пригадати абсолютно все, що робить це місце приємним для них.

За кілька хвилин роздайте всім по аркушу паперу і попросіть скласти перелік характеристик улюбленого місця, які роблять його прекрасним, комфортним для них (не більше 5 позицій) .

Написавши, нехай зачитають по черзі ці характеристики. Кожен з них має повідомити важливі з його погляду характеристики. Запропонуйте учням подумати, що могло б статися з їх улюбленим місцем, від чого воно змінилося б на гірше. Нехай вони напишуть про те, що відчувають тепер, коли місце нібито зазнало негативних змін (трапилась пожежа). Заслухайте їх розповіді з приводу уявних змін. Спостерігайте за емоційними реакціями учнів, порівняйте їх з такими ж на попередньому етапі.

Розповідь викладача.

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі.

Слід добре усвідомити, що пожежна небезпека оточуючого нас світу постійно зростає. Ще декілька десятиріч тому не виникали пожежі на об’єктах атомної енергетики, в обчислювальних центрах і комп’ютерних системах, в космічних кораблях тому, що ці об’єкти тільки проектувалися та будувалися.

Підвищенню рівня пожежної небезпеки промислових об’єктів значно спияє зростання енергоозброєності виробництв, збільшення щільності транспортних комунікацій, підвищення рівня температур та тиску в технологічному устаткуванні, використання нових видів полімерних матеріалів із підвищеними показниками пожежної небезпеки. У сучасних виробництвах зі зменшенням ймовірності винекнення пожеж збільшується тяжкість наслідків від них, збільшуються пошкоджені площі.

На зростання кількості пожеж у промисловості та в побуті впливає випуск та використання пожежонебезпечних електричних приладів і виробів, опалювальних установок та обладнання, їх некваліфікаційний монтаж, експлуатація та ремонт, використання великої кількості легкозаймистих та горючех матеріалів під час будівництва та оздоблювання будівель. Аналіз пожеж показує, що досягнення гранично допустимих значень небезпечних факторів пожежі пожежі виникає через 5-10 хв. з моменту початку пожежі, а втрата несучої здатності будівельних металевих конструкцій – через 10-15 хв. При цьому середній час початку ефективних дій пожежних підрозділів становить 20-25 хв.

Основними причинами пожеж є:

- Несправне обладнання системи опалення, вентиляції,

електроустаткування;

- Порушення правил зберігання пожежно небезпечних матеріалів;

- Порушення правил користування електрообладнання;

- Невиконання протипожежних засобів щодо обладнання;

- Використання відкритого вогню, факелів, куріння у заборонених місцях;

- Погане знання протипожежного інструктажу;

- Необережна поведінка та дитячі пустощі з вогнем.

- Підтримання у належному стані систем опалення, вентиляції,

обладнання.

Посилює пожежну небезпеку зростаюча концентрація горючих речовин і матеріальних цінностей, що припадає на одиницю площі будівель. Крім того, сталь, бетон, цегла, скло, що замінюють у будівництві деревину, створили хибне уявлення надійного захисту від вогню, який все більше «ховається» в електричні дроти, мікрохвильові печі, телевізори, газові пальники, тобто стає не таким звично відкритим та «ясним» у своїй небезпеці.

За здатністю горіти у повітрі всі речовини, будівельні матеріали поділяються на:

1) негорючі - під дією вогню або високої температури не запалюються, не тліють і не обвугляються (цегла, глина, пісок, азбест).

2) важкогорючі - під дією вогню або високої температури важко займаються, тліють або обвуглюються і продовжують горіти або тліти лише при наявності джерела вогню. Після усунення джерела вогню горіння припиняється (асвальтобетон, лінолеум, деревина, просочена антисептиком, слабкі водні розчини спиртів).

3) горючі -під дією вогню або високої температури спалахують або тліють і продовжують горіти або тліти після усунення джерела вогню. (водень, природний газ, бензин, спирти, деревина, пластмаса,барій). Горючі поділяються ще й на легкозаймисті та важко займисті речовини.:

- легкозаймисті – горючі матеріали, які на відкритому повітрі або в приміщенні здатні без попереднього нагріву займатися від короткочасної дії джерела запалювання незначної енергії.

- важко займисті речовини – горючі речовини, які під час зберігання на відкритому повітрі або в приміщенні не займаються навіть за довготривалої дії джерела запалювання незначної енергії (полум’я сірників, іскри…)

Вибухонебезпечні - під дією певних факторів речовини миттєво перетворюються в газоподібний стан з виділенням великої кількості тепла (нафтобази, склади скрапленого газу, нафтопродуктів, палево мастильних матеріалів).

Самостійна робота з підручником. ( знайти і законспектувати на стор. 61 пожежонебезпечні властивості речовин) .

Групи вогне – і вибухонебезпечні речовини:

  • речовини, здатні до утворення вибухових сумішей (бертолева сіль, нітрати);

  • легкозаймисті (бензин, ацетон, спирт, газ, розчинники);

  • речовини, які сприяють до спалаху (бром, азотна та сірчана кислота тощо);

  • горючі речовини (сірка, вугілля та ін.).

Самозайматися можуть ганчірка (пакля) просоченні машинним маслом

Класифікація пожежонебезпечних зон виконується відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).

Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині і навколо приміщення (зовнішньої установки або навколо неї), в межах якого постійно або періодично обертаються горючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як при нормальному технологічному процесі, так і в разі його порушення. Ці зони в разі використання в них електроустаткування поділяються на 4 класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.

П-1 - зони, розташовані в приміщеннях, у яких перебувають в обігу горючі рідини (ГР) з температурою спалахування понад 61оС;

П-ІІ – в яких виділяються горючі пил або волокна, що переходять в зависаючий стан у повітрі (приміщеннях для приготування сухих кормів, подрібнення сіна або соломи, млини, деревообробні цехи, елеватори і т. д.).

П-ІІа – в яких тверді або волокнисті горючі речовини не переходять в зависаючий стан (комори, склади деревини, тканин, кормів, деревообробні майстерні).

П –IIIзони, розташовані поза приміщень, у яких перебувають в обігу ГР з температурою спалаху більше 61оС або тверді горючі речовини.

Для сучасної пожежі характерний її щвидкий розвиток. За лічені хвилини безповоротно можуть бути втрачені цінності, на відновлення яких потрібні роки, може виникнути реальна загроза життю та здоров’ю людей. Лише 9хв. потрібно для того, щоб безжалісний вогонь перетворив службовий кабінет на суцільний попіл! Зрозуміло, що в місцях концентрації легкозаймистих речовин і матеріалів горіння відбувається їз суттєво більшими швидкостями. Коли пожежа розповсюджується на великій площі, здолати її вкрай важко.

Щороку внаслідок пожеж країна отримує збитки біля 1 млн. грн., знищуються матеріальні цінності, значна кількість люде залишається без роботи та без житла, банкрутують підприємства.

Пожежі становлять реальну загрозу життю і здоров’ю людей, будинкам, спорудам, засобам виробництва, матеріальним цінностям, комунікаціям, транспортним засобам, довкіллю.

Пожежна безпека – стан об’єкта не виключаючий можливість пожежі, а у випадку її виникнення вживають необхідні заходи щодо усунення пожежі.

Протипожежний режим – комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об’єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

Пожежна безпека забезпечується організаційними та технічними заходами:

Організаційні:

  • Розробка правил, інструкцій, інструктажів протипожежної безпеки;

  • Інструктування;

  • Здійснення контролю, дотримання протипожежного режиму;

  • Належний протипожежний нагляд;

  • Щоденна перевірка протипожежного стану.

Технічні:

  • Дотримування пожежних норм, правил, вимог при влаштуванні будівель, споруд;

  • Підтримання у належному стані систем опалення, вентиляції, обладнання.

IV. Узагальнення і систематизація набутих знань.

Отже, сьогодні на уроці ми з вами опрацювали дану тему, з’ясували необхідність даних знань у повсякденному житті.

А зараз я пропоную закріпити ваші знання.

1. Назвіть характерні причини виникнення пожеж.

2. Які ви знаєте пожежонебезпечні властивості речовин?

3. Які речовини називаються горючими?

4. Які матеріали відносяться до легкозаймистих?

5. Як називаються речовини, що не здатні до горіння і займання?

6. Наведіть приклади організаційних та технічних протипожежних заходів.

V. Підсумок уроку.

Заключне слово викладача.

Сьогодні на уроці ми з’ясували з’ясувати основні причини виникнення пожеж, ознайомились з правилами користування пожежонебезпечними речовинами та їх властивостями.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацюйте матеріал підручника Л.Е. Винокурові «Основи охорони праці», с. 60 – 63.

2. Виконайте реферат на дану тему.

Дата _____

Група ____
План уроку № 2
Предмет: Основи охорони праці.

Викладач: М.І.Майстренко.

Тема програми: Основи пожежної безпеки.

Тема уроку: Горіння речовини і способи його припиненн. Поняття вогнестійкості.

Мета: з’ясувати поняття вогнестійкості та способи припинення горіння речовин.

Методи уроку: бесіда, робота з опорним конспектом, опитування усне методом тестів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

КМЗ: підручники Л.Е. Винокурові «Основи охорони праці», опорний

конспект, програма, поурочно-тематичний план, критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів, стенд.

Між предметні зв’язки: хімія.
Хід уроку
І. Організаційний момент

1. Організація учнів до уроку.

2. Перевірка присутніх учнів.

ІІ. Повідомленя теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної

та пізнавальної діяльності учнів, актуалізація навчального

матеріалу.

Тести «Так чи ні».

  1. Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі? (так)

  2. Речовини, які сприяють до спалаху (бром, азотна та сірчана кислота тощо)? (так)

  3. Горючі речовини (бензин, ацетон, спирт, газ, розчинники)? (ні)

  4. Пожежна безпека – комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об’єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки? (ні)

  5. Горючі поділяються ще й на легкозаймисті та важко займисті речовини? (так)

  6. Пожежна безпека на об’єктах народного господарства забезпечується організаційними, технічними заходами і протипожежним захистом? (так).

  7. Важкогорючі речовини – речовини, що загораються від джерела запалювання та продовжують горіти після його видалення? (ні)

  8. Погане знання протипожежного інструктажу є основною причиною виникнення пожежі? (так)

Слово викладача.

Ми продовжуємо вивчати дисципліну «Основи охорони праці». Сьогодні на уроці ми опрацюємо тему «Горіння речовини і способи його припиненн. Поняття вогнестійкості».

Протипожежний захист має своєю метою вишукування найбільш ефективних, економічно доцільних і технічних обгрунтованих способів і засобів попередження пожеж та їх ліквідації з мінімальним збитком при найбільш раціональному використанні сил і технічних засобів гасіння.

З метою забезпечення пожежної небезпеки на кожному об’єкті необхідно встановити і постійно підтримувати протипожежний режим. Сьогодні ми з’ясуємо основні способи припинення горіння.

ІІІ. Сприймання, засвоєння і осмислення нового матеріалу. (бесіда, теоретичний конспект самостійна робота з підручником). Розглянемо цю тему за таким планом.

План

  1. Горіння речовини.

  2. Способи припинення.

3. Вогнестійкість.



Слово викладача.

Пожежна небезпека відкритого вогню зумовлена інтенсивністю, часом та площею теплового впливу на горючі речовини.

Відкрите полум’я небезпечне не тільки при безпосередньому контакті з горючим середовищем, але й при його опромінюванні.

У побуті відкритий вогонь використовується для опалення нагрівання, приготування їжі та, в окремих випадках, для освітлення.

На промислових підприємствах у багатьох випадках відкритий вогонь застосовується згідно з умовами технологічного процесу вогневі печі та точки, факели для спалювання газів, паяльні лампи, газові різаки та інше. Слід особливо зазначити, що відкритий вогонь має достатню температуру та запах теплової енергії, які спроможні викликати горіння усіх видів горючих речовин і матеріалів. Тому головним захистом від даних джерел запалювання є ізоляція від можливого зіткнення з ними горючих речовин.

Горінняце швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Для того, щоб виникло і підтримувалось горіння, необхідна наявність паливної речовини, окислювача і джерела енергії для запалювання. Енергія для запалювання може бути у вигляді полум’я , іскри, випромінювання або тепла від хімічної реакції, механічного удару, тепла від короткого замикання електроустановки, тертя чи різкого стиснення газової суміші.

Викликати пожежу можуть також іскри, які виникають у топках, під час газоелектрозварювання та при роботі двигунів. Вони являють собою розжарені частини пального або окалини у газовому потоці, які виникають внаслідок неповного згоряння чи механічного винесення горючих речовин та продуктів корозії. Іскри здатні запалити тільки речовини, які достатньо підготовлені для горіння. До таких речовин належать газо- та пароповітряні суміші, осілий пил, волокнисті матеріали.

Пожежна небезпека іскор пічних труб, котелень, труб тепловозів, інших машин, багать значною мірою визначається їх розміром й температурою. Встановлено, що іскра діаметром 2мм пожежнонебезпечна, якщо має температуру близько 1000 оС, діаметром 1мм – 800 оС, діаметром 5мм – 600 оС.

Іскри середніх розмірів 3,5мм охолоджуються пожежобезпечного стану протягом 5 с.

Топки можуть « іскрити » при конструктивних недоліках: у разі застосування не того сорту паливо, на яке розраховано піч; неповного згоряння палива, коли подача повітря недостатня або подача палива є надмірною; недостатнього розпилення рідкого пального, а також при порушенні строків очищення печей.

Іскри та нагар при роботі дизельних та карбюраторних двигунів виникають через неправильне регулювання системи подавання пального й електрозапалювання; при тривалій роботі двигуна з перевантаженнями; коли пальне забруднене змащувальними маслами.

До джерел відкритого вогню належить і полум’я сірників, необережним проводження з якими може призвести до пожежі.

Багато речовин можуть займатися від таких «малокалорійних» джерел запалювання, як тліючі недопалки. Контакт незагашеного недопалка з твердими та волокнистими речовинами або пилом призводять до утворення осередку тління, який при достатньому доступі повітря та за умов, які сприяють акумуляції тепла, що виділяється, викликає процес горіння.

Тліюча сигарета за наявності оптимальних умов запалює стружку й деревину через 1-1,5 та 2-3 год.,паперові відходи, сіно, солому – через 0,25 – 1 год, бавовняні тканини – через 0,5 – 1 год.

Найважливішим завданням всіх систем пожежної безпеки є забезпечення захисту людей від небезпечних факторів пожежі, якими супроводжується горіння, та рятування людей у разі пожежі.

Виходячи з аналізу пожеж, та загибелі людей на них, можна зробити висновок, що найсуттєвішими факторами, які створюють загрозу для життя та здоров’я людини, яка перебуває в зоні пожежі є:

  • токсичні продукти горіння;

  • вогонь та променисті потоки;

  • підвищена температура середовища;

  • дим;

  • недостатність (знижена концентрація) кисню;

  • вибухи, та витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;

  • руйнування будівельних конструкцій;

  • ураження електричним струмом;

  • паніка.

Розрізняють такі види процесу горіння:

  • Вибух,

  • Спалах,

  • Займання,

  • Тління

  • Самозаймання,

  • Власне горіння

Вибух- це швидке перетворення речовини в газо – чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла. У цьому випадку об’єм речовини збільшується в сотні, тисяч разів. Характерно ознакою вибуху є миттєве зростання температури і тиску газу на місці, де він стався. Однією з найпоширеніших причин вибуху в навчальних закладах є неправильне користування газовими приладами. Під час роботи газових приладів у приміщеннях накопичуються продукти згорання газів, тому ці приміщення необхідно часто провітрювати.

Спалах - це швидше згорання пальної суміші без утворення стиснених газів.

Займання - загоряння речовини з появою полум’я. Загоряється не вся речовина, а лише її частина. Займання здійснюється від джерела загоряння. Якщо займання відбувається без джерела загоряння, йдеться про самозаймання.

Тлінняце горіння речовини без явного утворення полум’я. Як правило, під час тління утворюється багато диму.

Неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищується матеріальні цінності, називається пожежею. Температура у вогнищі пожежі досягає 700-900С.

Існують такі способи припинення горіння:

  • Охолодження вогнища горіння нижче визначених температур;

  • Ізоляція вогнище горіння або зниження вмісту кисню;

  • Механічний зрив полум’я;

  • Створення умов вогнеперешкодження;

  • Гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї (так званого інгібірування).

Вогнезахист – це зниження пожежної небезпеки матеріалів та конституцій шляхом спеціальної обробки.

Вогнезахист є одним з основних заходів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки та необхідного ступеню вогнестійкості будинків і споруд, зниження пожежної безпеки матеріалів та виробів.

Вогнезахист здійснюється:

  • Просоченням матеріалів антипіренами;

  • Покриттям поверхні вогнезахисними фарбами;

  • Обмазкою вогнезахисними пастами;

  • Покриттям поверхні вогнезахисними пастами;

  • Покриттям поверхні вогнезахистними штукатурними розчинами;

  • Покриттям вогнестійкими склообоями;

  • Захистом конструкцій жорсткими екранами: вогнестійкими листами, плитами, панелями тощо.

Вогнезахистні склади та покриття повинні мати необхідну технічну документацію на їх виробництво та застосування, а також сертифікат.

Виробництво та постачання вогнезахисних складів, проектування та роботи по вогнезахисту повинні здійснюватись виключно організаціями, які мають ліцензію на даний вид діяльності.

Згідно правил пожежної безпеки в Україні дерев’яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватись вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначені інші вимоги. Пошкодження вогнезахистних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих, оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись.

Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

Вимірюється вогнестійкість у годинах.

Усі будови і споруди за вогнестійкістю поділяються на 5 ступенів. Ступінь вогнестійкості залежить від вогнестійкості та займистості будівельних конструкцій. Крім того, важливе значення має межа, до якої поширився вогонь по цих конструкціях у кожному конкретному випадку.

Самостійна робота з підручником. ( знайти і законспектувати на стор. 67 п’ять ступенів вогнестійкості будівель і споруд) .

У будівлях 1 – го ступення вогнестійкості всі конструктивні елементи неспалимі, з високою межею вогнестійкості (1,5 – 3.);

2 – го ступеня – також неспалимі, але з меншою межею вогнестійкості (0,5 – 2,5 год.);

3 –го ступня – будівлі, які мають основні несучі конструкції неспалимі, а ненесучі ( міжповерхові й перекриття на горищі) – важко спалимі ( 0,25 - 2 год.);

4 –го ступеня – будівлі , які мають всі конструкції важкоспалимі (0,25 – 0,5 год.);

5 –го ступеня – всі конструкції спалимі.

Слово викладача.

Багато неорганічних матеріалів, хоча й не горять, але мають порівняно невелику термічну стійкість.

Наприклад, вапняки і мармур руйнуються за температури 300 - 400 С, шифер і азбестоцементні вироби за температури 300 С втрачають воду, стають крихкими, а за температури 600 С у разі потрапляння на них води – розтріскуються.

IV. Узагальнення і систематизація набутих знань.

А зараз я пропоную закріпити ваші знання за допомогою тестів.

1. Швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла є…?

а) Запалювання

б) Тління

в) Горіння

2. Швидке згорання пальної суміші без утворення стиснених газів, це…?

а) Вибух

б) Займання

в) Спалах

3. Горіння речовини без явного утворення полум’я це?

а) Запалювання

б) Тління

в) Горіння

4. Виникнення горіння від дії джерела загорання ?

а) Спалахом

б) Тлінням

в) Займанням

5. Горіння - це швидкодіюча хімічна реакція:

а) Сполучення речовини з окислювачем;\

б) Що супроводжується виділенням тепла;

в) Сполучення речовини з окислювачем, яке супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла?

6. При якому виді процесу горіння утворюється багато диму:

а) При спалаху;

б) При вибуху;

в) При тлінні?

7. Які речовини не належать до вогнегасних:

а) Вуглекислий газ;

б) Кисень;

в) Азбест, пісок, земля.

8. На скільки ступенів вогнестійкості поділяються будови і споруди:

а) 3;

б) 6;

в) 5.

V. Підсумок уроку.

Заключне слово викладача.

Сьогодні на уроці ми з’ясували з’ясувати:

  • горіння – це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла.

  • види процесу горіння: вибух, спалах, займання, тління, самозаймання, власне горіння.

- способи припинення горіння:

  • охолодження вогнища горіння нижче визначених температур;

  • ізоляція вогнище горіння або зниження вмісту кисню;

  • механічний зрив полум’я;

  • створення умов вогнеперешкодження;

- гальмування.

  • вогнестійкість – це здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацюйте матеріал підручника Л.Е. Винокурові «Основи охорони праці», с. 66 – 67.

2. Дайте відповідь на 6 питання. (с. 75)



Дата _____

Група ____
План уроку № 3

Предмет: Основи охорони праці.

Викладач: М.І.Майстренко.

  1   2   3

Схожі:

УРОКУ з предмету Екологія Тема програми
Тема програми: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень
Тема: Настройка інтерфейсу програми
Мета: розглянути основні елементи вікна програми та вікна документа, налаштувати вікно програми для ефективної роботи в текстовому...
Тема: Поняття архіву. Програми
Тема: Поняття архіву. Програми архіватори функції та призначення. Робота з архіваторами WINRAR, WINZIP
План-конспект уроку Тема: “Інтерфейс програми. Константи”
Мета: розглянути призначення та інтерфейс програми «1С: Бухгалтерия». Сформувати поняття константи в програми «1С: Бухгалтерия»
План-конспект уроку Тема: “Будова довідників програми та робота з ними”
Мета: навчити основних прийомів роботи з довідниками програми «1С: Торгівля+Склад»
План-конспект уроку Тема: “Інтерфейс програми. Константи”
...
ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку
Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.»
Тема: Створення, редагування та тестування програми в консольному режимі
Мета: Навчитись створювати, редагувати та тестувати програми в консольному режимі
Тема : Програма для відеомонтажу. Інтерфейс програми. Робота з відеозаписами. Мета
Мета: ознайомити із основними елементами інтерфейсу та головними функціями програми для роботи з відео
ТЕМА ПРОГРАМИ
ТЕМА УРОКУ: Макетування візитної картки інструктаж з о/п, організація робочого місця
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка