Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади)


Скачати 1.62 Mb.
Назва Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади)
Сторінка 3/14
Дата 16.03.2013
Розмір 1.62 Mb.
Тип Книга
bibl.com.ua > Філософія > Книга
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Неооріенталізм представлений неоіндуїзмом і течія­ми буддиського коріння. HeomdyicvicbKi течії здебільшо­го спираються на давню ведичну традицію, використову­ючи досягнення інших культур, цінності багатьох релігій. Течії цього напряму демонструють єдність філософсько­го вчення, в основі якого лежить принцип монізму, єдності

19

Н. Дудар, Л. Фплипович

в багатоманітті, нероздільності духовного і матеріально­го, мирського і сакрального буття. В неоіндуїстських учен­нях популярні ідеї універсалізму, синкретизму, рівності всіх релігій як пошуків шляхів до Бога, духовного базису в реконструкції суспільства7. Буддиські течії відомі пере­важно в їх модернових формах під загальною назвою нео-буддизму. Необуддизмові притаманна значна секуляриза­ція, що доходить до визнання його навіть деяким безре­лігійним феноменом, методом досягнення повноти й гар­монії життя, теорією, а головне - практикою мистецтва жити.

Теософські, езотеричні общини. Розвивають вчення подружжя Реріхів, О.Блаватської, А.Безант, Д.Андрєє-ва, О.Бердника, Д.Кхула, А.Клізовского. У працях тео­софів йдеться про спільний перехід до "Іншого Світу", що не може бути сприйнятий пересічною людиною і є вищим щаблем до еволюційного розвитку свідомості. Пе­рехід означатиме трансформацію свідомості, її розши­рення до рівня, коли стає можливим зрозуміти й прий­няти не лише усталену парадигму, а й знання про світо­будову, які дотепер вважалися ненауковими, езотерич­ними, окультними тощо, але у зв'язку із динамікою ево­люційного розвитку стали відкритими для широкого за­галу, охопленого духовними пошуками. Тому за мету ста­виться прояснення природи душі, її системно-структурні й космічні взаємозв'язки; зв'язки між душею та оболонка­ми, які душа може використати.

Неоязичництво не є специфічно українським фено­меном, але українське неоязичництво, яке представле­не багатьма течіями (РУНвіра, Рідна віра, Ладовіри, Яг-новіри, Орантійці тощо), має свої характерні риси. Нео-язичники об'єднані ідеєю відродження дохристиянських вірувань українців. Одні з них організаційно оформлені, мають певну структуру, інші обмежилися лише обгрунтуванням свого вчення - специфічного язичниць-

'Релігієзнавчий словник.-К.,1996. - С.211. 20

Теоретичні проблеми вивчення новітніх релігій

кого бачення світу, Бога, людини. Декотрі з неоязичників зберегли вірність пантеїзмові, інші сповідують монотеїзм -вшанування Дажбога.

Сайєнтологія (від лат. scientia - знання і грец. logos -вчення, розум, думка). Сайєнтологічні вчення прагнуть поєднати науку і релігію, претендують на знання шляху до підвищення власного інтелекту й здібностей, на вив­чення і вирішення проблем духу по відношенню до само­го себе, Всесвіту, інших життів тощо.

Психотерапевтичні течії. Відрізняються широкою різноманітністю - від східних військово-спортивних і вод­ночас світоглядних систем йоги, сенсорного пробуджен­ня до системи Порфирія Іванова.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ НРТ

Крім суто зовнішніх причин поширення релігійних неорухів є внутрішні, що визначають напрям пошуків людиною духовно-ціннісних орієнтирів і зумовлюють ви­никнення новітньої релігійності. Релігійні новоутворення є альтернативою "духовних обітниць" для тих, хто відчу­ває потребу в них. Спробуємо виявити, чому людина по­трапляє до нових релігійних течій і які саме соціально-психологічні чинники породжують новітню релігійність.

Сьогодні поширена філософія відносності - правиль­ним і прийнятним є те, що проголошується суспільством в даний час, а норми й цінності завтрашнього дня зале­жатимуть від того, яким тоді буде суспільство. Отже, норми, цінності, моральні закони верифікуються мораль­ними запитами суспільства. А сучасне суспільство (це особливо відчувають громадяни колишнього соцтабору, в т.ч. українці) зазнає постійних економічних, політичних, ідеологічних, культурних, етичних та ін. змін. Така не­стабільність є дуже слабкою основою для тих, хто нама-

21

Н. Дудар, Л. Фгиіипович

гається знайти стабільність і особисту значущість у со­ціумі, моральні цінності якого постійно змінюються. Пев­на частина людства втратила відчуття стабільності й без­пеки, не має істотної значущої мети та високих ідеалів, не знаходить бажаних, надійних відповідей у сучасній соціально-філософській системі.

Можна сказати, що людина перебуває у постійному (пер­манентному) стані депривації - відчуття власної знедоленості порівнянно з іншими індивідами чи групами. Як правило, ви­діляють п'ять типів депривацій: 1) економічна - спричинюється нерівноправним розподілом доходів у суспільстві; 2) со­ціальна - породжується схильністю суспільства оцінювати якості та можливості певних індивідів і груп вище, ніж інших, виражаючи цю оцінку у розподілі соціальних наго­род, таких, як престиж, влада; 3) органічна - формується внаслідок вроджених чи набутих індивідуальних фізично-психологічних вад людини; 4) етична - пов'язана з ціннісним конфліктом, що виникає при розбіжності ідеалів окремих індивідів чи груп з ідеалами суспільства; 5) психологічна -як результат ціннісного вакууму індивіда, відсутності зна­чущої системи цінностей, відповідно до якої він міг би будувати своє життя.

Означені стани депривації зумовлюють основні типи мотивів приєднання неофітів до новітніх релігійних спільнот. Коротко охарактеризуємо їх.

  1. Соматичні мотиви - проблеми фізичного і духов­
    ного здоров'я, необхідність духовної підтримки через тяж­
    ку психічну травму; різноманітні кризові ситуації: тяжке
    захворювання, нещасний випадок, раптова негативна зміна
    соціального статусу.

  2. Соціальні мотиви - прагнення позбутися самот­
    ності, знайти нових друзів, атмосферу теплої дружньої
    підтримки, любові, солідарності, пошуки вирішення про­
    блем вікових криз, конфлікту "батьки-діти", "загоїти"
    душевні травми в наслідок втрати близької людини, по-

22

Основні НРТ України: особливості і тенденції розвитку

рушення важливих, значущих стосунків тощо, пройти процес ресоціалізації (наркомани, алкоголіки, в'язні та колишні в'язні, інші групи ризику).

Людина як соціальна істота має внутрішню потребу "належати", прагне бути прийнятою і визнаною, зали­шити слід в історії чи просто в пам'яті людей, бути час­тиною спільної справи, відчувати свою вагомість тощо. Водночас реалізується прагнення бути розпізнаним, ви­окремитися з безособового натовпу, створити певний об­раз себе самого, усвідомити власну винятковість, непов­торність, навіть елітарність.

  1. Соціально-духовні мотиви - сподівання здобути ста­
    лу світоглядну систему, нове "місце у світі", нову іден­
    тичність; прагнення до інтегральності (цілісності): пошук
    контакту з собою, іншими, найближчим оточенням, зі своєю
    культурою. Люди бажають набути такий релігійний світог­
    ляд, що сприятиме встановленню у світі загальної гар­
    монії; культ, який поєднає сакральне і мирське, містичне
    й наукове, духовне і тілесне; таку благодатну атмосферу,
    в якій їхній творчий потенціал буде реалізовано, де відда­
    дуть належне їхнім здібностям. Люди прагнуть досягти зна­
    чущості власного індивідуального існування, наприклад,
    через участь у соціальних програмах: допомога літнім лю­
    дям, нужденним, хворим, інвалідам тощо.

  2. Моральні (регулятивні) мотиви - задоволення по­
    треби у сталій системі норм і цінностей, моральних прин­
    ципів, що регламентуються та визнаються певним колом
    однодумців, стають базовими у життєдіяльності на мікро-
    (в середині групи) та макро- (в соціумі) рівнях суспільно­
    го життя.

  3. Інтелектуальні (пізнавальні) мотиви - сучасна лю­
    дина прагне мати "онаучений" підхід до віроповчальних
    істин, що поєднує онтологічні, теологічні, космологічні
    основи та досягнення нових наукових здобутків й елемен­
    ти світської культури.

23

Н. Дудар, Л. Филипович

  1. Практичні мотиви - можливість отримати реаль­
    ну матеріальну, гуманітарну допомогу, навички володін­
    ня новою технікою, вивчення іноземних мов, оздоровлен­
    ня дітей у межах країни та за 'кордоном тощо.

  2. Психологічні мотиви - задоволення потреби (як пра­
    вило, прихованої) мати сильне, авторитетне керівництво,
    можливість перекласти прийняття рішень з важливих і зап­
    лутаних проблем та ситуацій на іншого/інших (часто ліде­
    ра групи, проповідника, гуру тощо); пошук такої людини,
    котра може направити, дати настанову, схвалити; отри­
    мання готових відповідей на пекучі питання сучасного
    динамічного, нестабільного суспільства.

  3. Духовні мотиви (світоглядні, трансцендентні) - по­
    шук Бога, сенсу життя, потреба вірити в те, що стоїть
    над реальним, буденним, матеріальним, прагнення знай­
    ти відповіді на запитання, що дають поштовх для зміни
    особистого і громадського життя.

Таким чином, новітня релігійна спільнота (як і релі­гія в цілому) для свого адепта виконує компенсаторну, доповнювальну, комунікативну, соціалізуючу, регулятив­ну, холістичну3 функції. Відмінність у реалізації цих функцій новітніми релігіями від традиційних віроспові­дань полягає в індивідуальному підході до кожної люди­ни як до неофіта, так і збереження такого підходу до членів колективу (неорелігійної громади). Новітні релігії "живуть" тим, у що вірять, виявляючи при цьому сильні переконання й відданість. Вони "виходять" на зустріч лю­дям, виділяють їх із безособового, анонімного натовпу, підтримують їхнє прагнення до спільної участі, відпові­дальності, творчості, дії. Такі релігійні спільноти допома­гають новозалученому інтерпретувати особистий досвід, переконатися у власній цінності, визначитися стосовно

8Холізм (від грец. holos - цілий) - ідеалістичний напрям філософії, що розглядає цілісність світу як наслідок творчої активності якогось містичного поля цілісності.

24

С иіально-психологічні чинники виникнення НРТ

сьогодення у межах всеохоплюючої (холізмічної) системи. Новітні релігійні течії пропагують себе як єдину відповідь у хаотичному світі, зберігаючи при цьому, як правило, толерантний підхід до світоглядних позицій інших новітніх та традиційних релігій. Однією з основних особливостей релігійних новоутворень є перевага досвіду "тут і тепер" над віруваннями, які грунтуються на суворій доктрині. Новітні релігії - єдина категорія у релігійному спектрі, що здатна задовольнити попит на негайний і глибокий духовний досвід, замінити орієнтацію "на майбутнє" орі­єнтацією "на теперішнє".

ВИНИКНЕННЯ Й ПОШИРЕННЯ НЕОРЕЛІГІЙ В УКРАЇНІ

Виникнення й поширення неорелігій в Україні - час­тина світового релігійного процесу. Тому природно, що вітчизняні новітні релігійні віяння успадкували риси, при­таманні НРТ у будь-якій країні: безденомінаційність, уні­версалізм, поліконфесійність, синкретизм, мобільність, денаціоналізаційність (за винятком неоязичництва), орієн­тація на спільний містичний досвід, відкритість послідов­никам різних релігій і релігійно-філософських систем тощо.

Серед чинників та певних особливостей процесу мо­дернового релігієтворення у нашій державі можна виді­лити соціально-економічну та політичну нестабільність українського суспільства, що постійно провокує відчут­тя непевності, соціальної і духовної незахищеності. У свідомість українців закралася невизначеність, навіть індиферентизм, як наслідок краху комуністичної ідеології або ж відсепарованості значної кількості населення від автохтонної духовної традиції. В умовах девальвації ціннос­тей тоталітарного режиму, зокрема декретованого світог­лядного монізму, духовний та ідеологічний вакуум дов­гий час нічим не заповнювався. Духовна денаціоналізація

25

Н. Дудар, Л. Филипович

значного масиву населення України в умовах соціалістич­ного панування призвела до значної втрати національних традицій, рідної, батьківської віри, потреби зберігати зв'язки між поколіннями через духовну традицію. Крім того, за комуністичних часів традиційні церкви втратили свій авторитет в очах народу, оскільки вони були водно­час елементом офіційного політичного істеблішменту і об'єктом атеїзації. В наслідок цілеспрямованої атеїзації сус­пільства значення релігії і церкви було неабияк підірване.

Серед причин відносно легкого проникнення та сприй­няття в Україні новітніх релігій чи не найвагомішою є специфіка вітчизняного менталітету, що через геогра­фічне розташування України (її межовий стан між Схо­дом і Заходом, Півднем і Північчю) був відкритий різним впливам. Як наслідок, в українців історично сформував­ся певний плюралізм світогляду, терпиме ставлення до інакомислення, що, як правило, збігається з орієнтація­ми новітніх релігій. Українець поступово долучає до своєї християнської традиції дещо зі східного типу мислення (ідеї решкарнації, концепцію карми тощо). У сучасному релігійному житті ідеї поєднання Сходу й Заходу через синтез усіх релігій отримали підтримку не лише в неоре-лігійних настроях, а й трансформувалися у "релігійних традиціоналістів" у бажання здолати "розірваність" хри­стиянства на три православні церкви, що вороже на­строєні між собою (Українська православна церква Мос­ковського Патріархату, Українська православна Київсь­кого Патріархату і Українська автокефальна православ­на церква), на греко-католиків, католиків, численні на­прями протестантського руху. За міжконфесійних конфліктів, коли через політизованість втрачаються оз­наки власне релігійної духовності суб'єктів конфлікту, син­кретизм і універсальність неорелігій виконують в очах їхніх послідовників та симпатиків миротворчу функцію.

Успіх поширення неорелігійних течій можна пов'яза­ти і з тим, що українці духовно досить незахищені від

26

Виникнення й поширення неорелігій в Україні

зовнішніх ідейних впливів з причин, про які ми щойно говорили. Антирелігійний гніт радянської системи також чимало додав до цього. Цим скористалися новітні рухи, що відгукнулися на щоденні потреби особи: задовольняли її бажання безпосередньо пізнати західний світ, оволоді­ти фахом, навчитися мов тощо. В умовах, коли історичні церкви не проводять активну місіонерську роботу, будь-яка спроба, нехай навіть випадкова, ознайомити із новим вченням майже завжди мала і має позитивний ефект для певної релігійної місії чи проповідника, діяльність яких підкріплена реальним благодійництвом. Відтак дієва до­помога матеріально і духовно нужденним сприяє утверд­женню в Україні альтернативних модернових релігій.

Зовнішніми чинниками поширення новітніх релігій­них рухів є пошук закордонними релігійними місіями но­вих територій для проповіді, солідні фінансові та органі­заційні можливості неорелігійних течій.

Неабиякими чинниками поширення неорелігій є руй­нація міжособистісних зв'язків у сучасному урбанізовано-му суспільстві, криза традиційних інститутів (сім'ї, шко­ли, церкви, цивілізації в цілому), зростання (часто фіктив­не) ролі індивіда в усіх сферах громадського життя.

Існують певні специфічні закономірності в географії поширення НРТ в Україні. Вони проявляються в регіона-лізації тих чи інших релігій, їх локалізації у певних ра­йонах держави. Проникнення нових течій у регіони кар­динально відрізняється від поширення традиційних кон­фесій. Захід, найрелігійніший район України, де діє більше половини всіх релігійних громад, найменше відчу­ває вплив новітніх рухів. За статистичними матеріалам Держкомітету України у справах релігій південні та східні області України, м. Київ нині є регіонами найінтенсив-нішого поширення нових течій. Основна мережа релігій­них неорухів "зсунута" на схід і південь України й про­довжує зростати тут переважно за рахунок цих, в мину­лому заатеїзованих, регіонів. На нашу думку, поширення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Закон та «Про електронні документи та електронний документообіг»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український сертифікаційний центр» (надалі Центр)
Державний стандарт початкової загальної освіти
Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності...
НОВІ ВИМОГИ ЧЕСЬКОГО КОНСУЛЬСТВА з 01. 11. 2006 ОБОВ” ЯЗКОВО необхідно...
Оригінал закордонного паспорту (строк дії паспорту не менше ніж 90 днів з дня повернення з плануємої подорожі) з наявністю вільних...
Протокол №10 від 26 травня 2003 року) Рекомендовано Міністерством...
Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / В. М. Петрик, С. В. Сьомін та ін. За заг ред. В. В. Остроухова...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
...
Тема: Довідково-інформаційні документи. Обліково-фінансові документи
Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення : Навчальний посібник. – Вінниця : Нова книга, 2003
9. Конструкторська та технологічна документація
Вміти орієнтуватись та читати конструкторські документи, створювати прості документи. Розуміти роль конструкторської та експлуатаційної...
Керівництво 01. 01. Документи вищих установ >01. 01. 01
Урядові та галузеві документи про освіту (постанови, накази, інструкції, рішення колегії, листи Міністерства освіти і науки України)...
ОГЛЯД
Огляд у Розділі 1 містить коротке обговорення цілей і аудиторії, цілей Проекту, і того, як цей Проект повинен застосовуватися. Також...
Про свободу совісті та релігійні організації

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка