|
Скачати 1.62 Mb.
|
Тема 10. Конкуренція і монополія і монополія в ринковій економіці Питання для самостійного вивчення
Література
Теоретичні відомості Монополія – великі підприємства або їх об’єднання, що концентрують значну частину виробництва і збуту певного виду продукції і за рахунок цього домінують на ринку з метою одержання монопольного прибутку. Види монопольних утворень: Картель – це об’єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, яка не позбавляє їх виробничої або комерційної самостійності, але передбачає узгоджені дії між ними з окремих питань (розподілу ринків збуту, квотування обсягів виробництва, встановлення певного рівня цін і т.д.). Синдикат – це об’єднання ряду підприємств однієї галузі у сфері комерційної діяльності. Трест – це об’єднання власності і управління підприємств однієї або кількох галузей з повною ліквідацією виробничої та комерційної самостійності. Багатогалузевий концерн – це об’єднання багатьох підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, які контролюються головною фірмою за рахунок володіння нею контрольними пакетами акцій цих підприємств. Конгломератні об’єднання – це монопольні об’єднання, які утворилися шляхом поглинання прибутків підприємств різних галузей і які не мають ні виробничої, ні технічної єдності. Антимонопольна діяльність - це комплекс заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, які спрямовані на обмеження діяльності монополій. Таке обмеження випливає з того, що монополія не є ефективною формою ринкового господарювання, вона, підвищуючи ціни та зменшуючи обсяги виробництва, негативно впливає на суспільну економіку. Поява ж монополії (монополізму) випливає з суті самої конкуренції: конкуренція стимулює об'єднання підприємств в крупні з ціллю виграти конкурентну боротьбу. Вперше антимонопольні заходи були прийняті наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. у США, Канаді, Австралії, оскільки монополізація у цих країнах відбувалася найінтенсивніше. Антимонопольні закони формально забороняли трести та деякі інші форми монополій. Вони грунтувалися на такому розумінні сутності монополій, як повне (абсолютне) панування однієї компанії (чи їх об'єднань), або повне виключення конкуренції. Існують американська та європейська системи антимонопольного права. Перша бере свій початок від закону Шермана (1890 р.) і з доповненнями 1914, 1936, 1950 рр. залишається єдиним антитрестівським законом Америки. Він забороняє не лише різні форми монополій, а й саму спробу монополізувати торгівлю. Тим самим законом обмежувалась діяльність трестів і картелей. Наступні закони забороняли злиття компаній, якщо воно вело до істотного послаблення конкуренції або до встановлення монополій. Антимонопольні закони втілюють у життя спеціально створені органи. У США - Федеральна торговельна комісія й Антитрестівське управління Міністерства юстиції. Головною метою антимонопольних законів є обмеження ионополій та їх влади, створення конкурентного середовища, підтримка дрібного бізнесу та сприяння йому. Європейська та японська системи антимонопольного права забороняють не саму монополію, а лише її зловживання владою. Більшість антимонопольних законів у європейських країнах забороняють такі види монопольних угод, як угоди про поділ ринків, фіксовані ціни тощо. У Німеччині монополією вважається компанія, яка зосередила у своїх руках третину обігу, в Японії - коли частка однієї компанії перевищує 50%, а двох - 75% і більше. Від директивної економіки Україна отримала у спадок надмонополізовану структуру виробництва та розподілу. Згідно з останніми даними Мінстату, в Україні є 870 підприємств, які мають монопольне становище у випуску промислової продукції. Найбільш високий рівень монополізації виробництва склався в машинобудуванні, металургії, хімічній промисловості. Найважливішим напрямком побудови в Україні розвинутих ринкових відносин є введення в дію механізмів ринкового регулювання, розвиток здорової конкуренції товаровиробників, демонополізація виробництва. Для цього вже є певна правова база: на початку 1992 р. в Україні прийнято Закон "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності". Він спрямований на демополізацію економіки, фінансову, матеріально-технічну, інформаційну, консультативну підтримку підприємств, які сприяють розвиткові конкуренції. Згідно з цим законом, монопольним вважається становище, коли частка окремого підприємця на ринку його продукції перевищує 35%. Закон передбачає контроль за створенням, реорганізацією (злиттям, приєднанням) фірм з метою запобігання виникненню монопольних ситуацій, штрафи підприємців і посадових осіб, а також відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем та несумлінною конкуренцією. Також прийнято Закони "Про Антимонопольний комітет" та "Про захист конкуренції". Завдання для самоперевірки Питання для самоперевірки
Теми рефератів:
Питання для дискусії:
Тестові завдання 1. До специфічних проявів монополізму радянського типу належить (дописати): а) виникнення дефіциту; б) диктат виробника; в) дії органів влади та управління були спрямовані на обмеження економічної самостійності виробників; г) ....... 2. Які монополії виникають внаслідок дії об’єктивних факторів: а) економічні; б) природні; в) адміністративні. 3. Відсутність контролю за діяльністю монополій знижує економічну ефективність з таких причин: а) обсяг виробництва, який максимізує прибуток монополіста менший ніж в умовах досконалої конкуренції; б) відсутність стимулів у монополіста до зниження власних витрат виробництва; в) наявність адміністративних бар’єрів вступу нових фірм на монополізовані ринки; г) вірні відповіді а, б; д) вірні відповіді б, в; с) усі відповіді вірні. 4. Під час економічних криз монопольні утворення: а) стримують спад виробництва; б) стримують підвищення безробіття; в) не впливають на рівень зайнятості; г) вірні відповіді а, в; д) вірні відповіді а, б. 5. Монополістом, згідно з чинним законодавством України, визначається господарчий суб’єкт, частка якого на ринку становить: а) 40% і більше; б) 35% і більше; в) більше 50%; г) немає вірних відповідей. 6. До об’єктів антимонопольної політика відносять: а) монопольні товарні ринки; б) господарські суб’єкти, які займають монопольне становище; в) державні організаційні структури і центральні органи виконавчої влади; г) місцеві органи самоврядування, рішення та дії яких негативно впливають на конкуренцію; д) вірні відповіді а, б; е) вірні відповіді а, б, г; є) усі відповіді вірні. Тема 11. Основні макроекономічні показники результативності національної економіки Питання для самостійного вивчення 1. Макроекономічні показники в балансі народного господарства. 2. Показники сфери зовнішньоекономічних зв’язків. 3. Показники розподілу доходів та рівня життя. Література
Теоретичні відомості Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, показники яких характеризують умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, виробничу, економічну та соціальну структури суспільства, важливий інструмент аналізу і планування. Мета розробки планового балансу народного господарства – забезпечення збалансованості обсягу й структури суспільного виробництва з обсягом і структурою суспільних потреб. У ньому мають бути відображені оптимальні пропорції між окремими фазами процесу відтворення, між окремими елементами відтворення, між сферами і галузями народного господарства, розвиток і удосконалення соціальної структури суспільства, визначення ефективних економічних зв'язків між галузями народного господарства. Плановий баланс народного господарства складається в декількох варіантах, з яких обирають оптимальний. Конкретним змістом балансу народного господарства є економічні показники, що характеризують процеси, явища і категорії розширеного відтворення показники народонаселення і трудових ресурсів (кількість працездатного населення трудові ресурси суспільства та ін.), показники національного багатства (національне майно, основні виробничі фонди, приріст основних виробничих фондів тощо), показники відтворення продукту (обсяг валового суспільного продукту, валовий національний продукт та ін.), показники рівня життя (реальні доходи населення, суспільні фонди споживання тощо). Для характеристики якісного аспекту розширеного відтворення в балансі народного господарства визначають показники ефективності суспільного виробництва загалом і по галузях народного господарства виробництво національного доходу на душу населення, продуктивність праці, матеріаломісткість суспільного продукту, капітало-, фондо- і трудомісткість тощо. Таким чином, баланс народного господарства – це числова модель економіки. У системі взаємопов’язаних таблиць. Баланс народного господарства комплексно характеризує матеріально-речова, трудова, фінансово-вартісна і товарно-грошова збалансованість. Однією з сфер макроекономіки є зовнішньоекономічна сфера. Для характеристики сфери зовнішньоекономічних відносин застосовують різні показники. Офіційним показником, у якому відбиваються всі форми зовнішньоекономічних зв'язків країни, є її платіжний баланс. Аналіз платіжного балансу дає змогу судити про стан справ країни у сфері зовнішньоекономічних зв'язків, тобто про те, наскільки ефективно країна може управляти своєю зовнішньоекономічною діяльністю. Платіжний баланс — це систематизований запис усіх міжнародних операцій резидентів країни з нерезидентами за певний проміжок часу, як правило, за рік. Платіжний баланс складається в національній валюті або в іноземній, наприклад у доларах США. Він містить стандартні компоненти, які передбачає методика його обчислення, рекомендована МВФ. Складаючи платіжний баланс, розрізняють реальні і фінансові потоки. Рух товарів, послуг, матеріальних або інших не фінансових активів називають реальними потоками. Реальні потоки у грошовому виразі відображають на поточному рахунку. Рух вимог та зобов'язань, що виникають у зв’язку з рухом реальних потоків, називають фінансовими потоками і відображають на рахунку капіталу та фінансів. Платіжний баланс складається з двох підрозділів — дебету і кредиту. Для складання платіжного балансу використовують метод подвійного бухгалтерського запису. Суть цього методу полягає в тому, що кожна операція має два записи. Один з них реєструється як кредит із додатним знаком, інший — як дебет із від'ємним знаком. Тому платіжний баланс — сума дебету і кредиту — дорівнює нулю. Більшість записів у платіжному балансі відображає зовнішньоекономічні операції, в яких одні економічні цінності обмінюються на інші економічні цінності. Тому в рахунках платіжного балансу роблять подвійний запис. Припустімо, наприклад, що вітчизняне підприємство експортувало за кордон товарів на суму 20 млн дол. США. У цьому разі в підрозділі платіжного балансу "кредит" буде зареєстровано експорт, а в підрозділі "дебет" — збільшення іноземної валюти на ту саму суму: Кредет – 20 млн грн. Дебет + 20 млн грн. Доходи учасників ринкової економіки розподіляються відповідно до функції, яку виконує той або інший фактор виробництва. Заробітна плата виплачується за працю, рента і процент — за ресурси, що перебувають у чиїйсь власності, а прибутки належать власникам ділових підприємств. Розподіл доходів між власниками факторів виробництва називають функціональним розподілом доходів. Цей розподіл доходів широко використовує статистика. Проте економісти нині акцентують увагу на родинному розподілі доходів, тобто їх розподілові між окремими домогосподарствами. Це поняття характеризує розподіл доходів між різними домогосподарствами без посилання на джерело доходу та суспільну верству, до якої належить домогосподарство. Сектор домогосподарств сьогодні складається в Україні приблизно з 14 мільйонів одиниць. Доходи домогосподарств, або особисті доходи, — це сума грошових коштів та продуктів, отриманих або вироблених домогосподарствами за певний період часу, як правило, за рік. Основними складовими грошових доходів є оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та власності (процент, дивіденди, рента та ін.) і соціальні трансфери (пенсії, стипендії, допомога у зв'язку з безробіттям і т.д.). Натуральні доходи — це передовсім продукція, вироблена домогосподарствами для власного споживання. Усі грошові доходи, отримані домогосподарствами, без урахування оподаткування і зміни цін називають номінальними особистими доходами. Якщо з номінальних особистих доходів вирахувати особисті податки, отримаємо номінальні використовувані доходи. Номінальні використовувані доходи — це та частина грошового доходу, якою домогосподарства остаточно володіють і можуть розпоряджатися на свій розсуд. Домогосподарства спрямовують свій використовуваний дохід на споживання (С) і особисте заощадження (3): ВД = С + 3. Для вимірювання динаміки купівельної спроможності доходів обчислюють реальні доходи. Реальні доходи характеризують номінальні доходи з урахуванням зміни роздрібних цін і тарифів. Наприклад, реальні використовувані доходи дорівнюють відношенню номінальних до індексу споживчих цін. Найважливішим видом грошового доходу є заробітна плата, що являє собою ціну трудових послуг, які надають наймані працівники різних професій. Номінальна зарплата — це сума грошей, отримана найманим працівником за певний проміжок часу (місяць, тиждень і т.д.). Реальна зарплата — номінальна зарплата, скоригована на інфляцію. Якщо, наприклад, номінальна зарплата зросла за рік на 25%, а рівень роздрібних цін підвищився на 22%, то реальна зарплата зросла на 3%. Коли темп інфляції, виміряний ІСЦ, перевищує темп приросту номінальної зарплати, то реальна зарплата знижується. Завдання для самоперевірки Питання для самоперевірки
Тестові завдання
а) засоби виробництва і вартість споживчих засобів виробництва; б) засоби виробництва і предмети споживання; в) необхідний і додатковий продукт; г) спожиті засоби виробництва і заново створену вартість. 2. Сукупний суспільний продукт є лише загальним, валовим результатом різних процесів суспільного виробництва: а) так; б) ні. 3. Національне багатство країни – це: а) вартість усього чим володіє країна: лісів, рік, полів, заводів, майна її громадян; б) вартість усіх факторів виробництва; в) сукупність усіх цінностей, якими володіє країна на кожному етапі свого розвитку; г) немає вірних відповідей. 4. Що розуміють під природним багатством: а) весь фізично-географічний комплекс; б) частина фізико-географічного комплексу, яка доступна впливу суспільного виробництва; в)частина фізико-географічного комплексу, яка є джерелом природної речовини для матеріального виробництва; г) вірні відповіді б, в; д) усі відповіді вірні. 5. До особливостей процесу розширеного відтворення в умовах ринкової економіки належить (дописати): а) визначається дією всієї системи об’єктивних економічних законів; б) підпорядкований економічним інтересам товаровиробників; в) ...... Практичні завдання 1. За прогнозними даними, у 2013р. номінальний ВВП країни Х становитиме 187 млрд євро, індекс цін (дефлятор ВВП) – 119%. Розрахувати очікувані темпи зростання реального ВВП і темпи інфляції у 2013р., якщо відомо, що у базовому році номінальний ВВП становить 149,86 млрд євро, а індекс цін – 112%. 2. Доходи і податки населення країни Б характеризується такими даними (млрд євро): зарплата – 200, відрахування від заробітної плати в соціальні фонди – 60; чисті відсотки – 24; рента – 11; змішаний дохід – 17; дивіденди – 10; трансферти – 5. Розрахуйте особистий дохід населення країни. 3. У базовому році ВВП країни становив 214 млд євро. В аналізованому році реальний ВВП збільшився на 490, а ціни – на 27%. Розрахуйте номінальний ВВП в аналізованому році. 4. У 2011р. номінальний ВВП країни станови 317 млрд. євро, реальний ВВП – 294 млрд євро. Розрахувати величину реального ВВП у 2012р., якщо відомо, що дефлятор ВВП збільшився на 13%, а номінальний ВВП очікується одержати в розмірі 335 млрд євро. |
Редакційно-видавничий відділ Луцького державного технічного університету Луцьк 2007 Методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання |
РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ Економічна теорія. Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форми навчання – Луцьк: ЛНТУ, 2011. –... |
НАГЛЯДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТзОВ «Кромберг енд Шуберт», Луцького підприємства електротранспорту, Волинського управління ЗАТ «Електро», Луцького національного... |
Перший проректор Луцького національного технічного університету,... Ректор Финансового университета при Правительстве Российской Федерации, доктор экономических наук, профессор |
Монографії (з 2008 р.) Бистрова О. О. Слово – образ – символ в художньому тексті: (моногр.). – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ, 2008. – 201... |
Асистент кафедри комп’ютерних технологій професійного навчання Луцького... В статті розглядається питання соціальної інтеграції інвалідів зору в сучасному інформаційному суспільстві, проаналізовані особливості... |
Вимірювання в оптичному зв‘язку Навчальний посібник «Рута» Друкується за ухвалою редакційновидавничої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича |
Вимірювання в оптичному зв‘язку Навчальний посібник «Рута» Друкується за ухвалою редакційновидавничої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича |
Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі IV Міжнародної... Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації... |
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |