КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ ПЕДАГОГIКА ДРОГОБИЧ Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка 2012


НазваКА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ ПЕДАГОГIКА ДРОГОБИЧ Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка 2012
Сторінка1/21
Дата13.03.2013
Розмір3.56 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ЛЮДИНОЗНАВЧI

СТУДII

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ

ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ

ПЕДАГОГIКА

ДРОГОБИЧ

Редакційно-видавничий відділ

ДДПУ імені Івана Франка

2012

УДК 009+1+371

Л 93
Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького
державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 4 від 19 квітня 2012 р.)

Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено постановою президії ВАК № 1-05/5 від 1 липня 2010 р. // Бюлетень ВАК. – 2010. – № 7) та філософії (перереєстровано і затверджено
постановою президії ВАК № 1-05/6 від 6 жовтня 2010 р. // Бюлетень ВАК. – 2010. – № 11).

Од 2004 року виходить за серійним принципом: педагогіка – у квітні, філософія – у жовтні. Для викладачів, науковців, студентів.

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7457 від 20.06.2003 року Державного комітету
інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.

Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т. Біленко (гол. редактор), М. Чепіль, А. Федорович та ін. –
Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2012. – Випуск двадцять п’ятий. Педагогіка. – 280 c.


© Дрогобицький державний

педагогічний університет

імені Івана Франка, 2012

© Жигайло О., Козак Т.,

Яшин Н. та ін., 2012

© Редакційно-видавничий відділ

ДДПУ імені Івана Франка, 2012







РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Валерій Скотний, ректор ДДПУ ім. Івана Франка, доктор філософських наук, професор; Тетяна Біленко, доктор
філософських наук, професор, ДДПУ ім. Івана Франка
головний редактор; Григорій Васянович, доктор педагогічних наук, професор, Львівський державний фінансово-економічний
інститут; Володимир Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор, ДДПУ ім. Івана Франка; Євген Приступа, доктор
педагогічних наук, професор, Львівський державний університет фізичної культури; Володимир Кемінь, доктор педагогічних наук, професор, ДДПУ ім. Івана Франка; Марія Чепіль, доктор педагогічних наук, професор, ДДПУ ім. Івана Франка, редактор розділу “Педагогіка”; Світлана Івах, кандидат педагогічних наук, доцент, ДДПУ ім. Івана Франка, заступник редактора розділу “Педагогіка”; Анна Федорович, кандидат педагогічних наук, доцент, ДДПУ ім. Івана Франка, секретар редколегії розділу “Педагогіка”.





УДК 378.147

К 44
Ольга КОБРІЙ
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ

ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

У СУЧАСНИХ ВИЩИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
У статті характеризується сучасний стан розробки змісту педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах України, розкриваються зміни щодо його модернізації. Обґрунтовується побудова моделі формування змісту педагогічних дисциплін, яка передбачає становлення інформованості, розвинутості і вихованості студентів, а також визначаються чинники успішної реалізації цієї моделі.

Ключові слова: зміст педагогічних дисциплін, модернізація, результати підготовки, модель, майбутній фахівець, чинники.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Визначення концептуальних стратегій щодо модернізації педагогічної освіти, докорінні зміни у соціально-економічному та духовному розвитку держави потребують підготовки фахівців нової генерації, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, освітню політику, що спрямовується на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її духовно-культурних потреб.

Упровадження реформованого змісту педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах України забезпечує умови для самоактуалізації і самореалізації студентів як майбутніх фахівців. Тому процеси як інформатизації, так і розвитку та виховання студентів повинні бути представлені в моделі і визначати зміни у змісті педагогічних дисциплін.
© Кобрій Ольга, 2012

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка “Українська освіта в контексті трансформаційних суспільних процесів” (Державний реєстраційний номер 01084007644).

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Важливість перебудови змісту освіти у контексті нового соціального замовлення підкреслюють Д. Бех, І. Богданова [1], Г. Васянович [2], О. Вишневський [3], І. Зязюн [4], [5], А. Фурман та ін. Вони акцентують увагу на гуманізації навчальних дисциплін, їхній орієнтації на демократичні та національні цінності, формуванні здатності учасників навчально-виховного процесу до само-реалізації та саморозвитку, самовихованні, забезпеченні партнерських стосунків між викладачами і студентами. На необхідність модернізації змісту педагогічних дисциплін, використання моделювання при вивченні педагогічних явищ і процесів вказують О. Глузман, Б. Сластьонін [9], В. Шахов [10] та ін.

І. Богданова [1] розробила модель оновлення професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів та презентувала однойменну концепцію на основі запровадження інноваційних технологій. Цю модель представлено у вигляді системи науково-методичного забезпечення з такими компонентами: концепція оновлення, структурно-змістовий, технологічний та організаційно-дидактичний. Запропонована модель теля враховує переважно психологічні особливості студентів, тому потребує визначення певних методичних підходів. До того ж варто відобразити усі компоненти діяльності учасників навчально-виховного процесу, враховуючи особливості педагогічної діяльності студентів. Адже модель формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України має орієнтуватися на самостійну творчу роботу студентів, їхню суб’єктність.

Результати у реалізації змісту педагогічних дисциплін, що проявлятимуться у становленні майбутнього фахівця, втілюватимуть різні рівні педагогічної діяльності. За Н. Кузьміною [6], опис цих рівнів, як правило, здійсюється на основі репродуктивної, адаптаційної, локально-моделюючої, системно-моделюючої, а, за В. Сластьоніним [9], – аналізом ознайомлювальної, репродуктивної, продуктивної або творчої діяльності педагога. Готовність до професійно-педагогічної діяльності на рівні фахової майстерності, безперечно, визначається мірою оволодіння студентами конкретними функціями фахівця.

Н. Кузьміна виділила основою розробки освітніх стандартів такі педагогічні функції: 1) конструктивну – відбір інформації, планування діяльності та проектування відповідної матеріальної бази; 2) організаторську – залучення до діяльності; 3) комунікативну – побудова взаємин; 4) дослідницьку (гностична) – дослідження навчально-виховного процесу; 5) розвивальну та орієнтаційну, що відповідають за розвиток та виховання [6]. Звісно, вони повинні бути наповнені новим змістом, що відображає сучасні модернізаційні процеси в освіті. Виділення В. Шаховим (на основі характеристики перелічених функцій) конструктивної, організаторської, комунікативної, дослідницької (гностичної), розвивальної та орієнтаційної функцій базової педагогічної освіти [10, 317] дещо розв’язує це завдання, однак вони потребують адаптації до професійної діяльності педагога, який забезпечує засвоєння педагогічних дисциплін у ВНЗ України студентами педагогічних і непедагогічних спеціальностей.

Задля уніфікації педагогічної діяльності важливо враховувати, що педагогами-практиками визначені такі основні стандарти, як навчальні елементи у дисципліні (кількість), рівень засвоєння майбутньої діяльності, ступінь абстракції викладення змісту дисципліни, а показниками якості традиційно вважають повноту, науковий характер дисципліни, якість її засвоєння, міру оволодіння й усвідомлення матеріалу.

Сучасний стан розробки змісту педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах України не пов’язаний із модернізаційними процесами у його формуванні (визначенням змістових напрямів реалізації структурних компонентів змісту педагогічних дисциплін, духовних, соціальних й інтелектуальних якостей фахівця, врахуванням психолого-педагогічних умов якісної побудови цього змісту), особливо відображенням його ефективності у відповідних результатах підготовки майбутнього фахівця. Моделювання змісту педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах України не охоплює, як правило, конкретні результати підготовки фахівця, і модель формування цього змісту не є повноцінною.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті – обґрунтувати сучасний стан розробки змісту педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах України, охарактеризувати зміни щодо модернізаціії цього змісту та відображення ефективності його формування у результатах підготовки майбутнього фахівця.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Оцінюючи навчальну діяльність, важливо не тільки і не стільки бачити зовнішній результат навчання, ступінь досягнення поставлених цілей, скільки сам процес навчальної діяльності, забезпечення цього результату, що репрезентується у реальних показниках її ефективності та демонструє істотні зміни у становленні особистості студента. Йдеться не лише про інформованість, а, звісно, про його розвинутість і вихованість, що дає можливість робити висновки про майбутню самореалізацію і сформовану фахову майстерність студента.

Традиційно вважається, що навчальна діяльність студентів не може бути ідентичною з професійною діяльністю, оскільки перехід від навчання до праці не зводиться до простого застосування інформації. Однак в аудиторних умовах викладачі намагаються моделювати майбутню професійну діяльність (професійні дії, стосунки з іншими людьми і т. ін.), використовуючи свою педагогічну майстерність, техніку. Наближення умов навчання до реалій життя здійснюють також курсові, дипломні роботи, практика. У самому навчанні важливо з цією метою використовувати інтерактивні методи: ділові, рольові ігри, психодрами, психомалюнки, брейн-ринги, КВК, “мозковий штурм”, “круглий” стіл та ін.

Виразним уявленням щодо майбутньої професії та чітким орієнтирам у змісті педагогічних дисциплін сприятиме ознайомлення з професіограмою фахівця, що становить модель майбутньої діяльності та професійних якостей, ознайомлення з якою покращує професійну підготовку студентів. Звісно, вона узгоджується із соціальним замовленням, загальною метою освіти та завданнями підготовки фахівця у вищих навчальних закладах, а освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів стосуються виробничих функцій спеціалістів, завдань їхньої фахової діяльності та конкретних умінь, що дають змогу розв’язувати ці завдання.

Отже, центральним елементом моделі формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України є структурна побудова цього змісту в єдності її компонентів. Аксіологічний компонент змісту складається на основі мети і завдань української освіти, що зумовлюються соціальним замовленням; інформативний компонент – на основі принципів якісного оновлення змісту педагогічних дисциплін, а діяльнісно-творчий – на основі програми професійно-педагогічної підготовки до майбутньої фахової діяльності. Для повноти моделі має бути представлено процесуальний аспект (шляхи реалізації змісту педагогічних дисциплін) та результативний елемент (у вигляді результатів у становленні особистості).

Виділення змістових напрямів реалізації структурних компонентів змісту педагогічних дисциплін, що втілюють соціальне замовлення, загальну мету освіти, принципи якісного оновлення цього змісту та програму професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах України, передбачає процесуальне забезпечення змісту педагогічних дисциплін, відображення інструментарію його реалізації та результати підготовки майбутнього фахівця, що означають зміни насамперед у становленні педагогічної свідомості.

А. Хуторськой звертає увагу на результативність освітнього процесу, внутрішні та зовнішні чинники успішної організації навчальної діяльності, творення студентами “особистісного освітнього продукту” [8, 156]. Особливої уваги заслуговує твердження про те, що для майбутньої професійної діяльності важливий насамперед розвиток студентів. До “освітніх продуктів” студента А. Хутор-ськой відносить також творчі роботи (які можуть стосуватися і методології майбутньої діяльності) [8, 156 – 157].

Розроблення переліку якостей фахівця, як зазначає В. Шахов, можна здійснити на основі реальних ситуацій, у яких діє фахівець, його трудових функцій, необхідних для цього умінь і навичок [10, 310]. До того ж, як підкреслює вчений, студентові важливо мати професійний зразок. Тоді професіограма як модель особистості фахівця та його професійної діяльності відображатиме професійно обґрунтовані вимоги та саму сутність майбутньої діяльності, а відповідність діяльності професійно зумовленим вимогам становить професійну готовність до неї. Ця готовність, звісно, втілюватиме різнобічні особливості професійної діяльності, характеристики її структури, а також вимоги з боку суспільства, регіону тощо.

Із свідомим оволодінням педагогічних дисциплін та застосуванням відповідних знань у практичній діяльності, що характеризують високий рівень фахової діяльності, пов’язана педагогічна компетентність. Її критеріями педагоги вважають гуманність та професійну компетентність [10, 312]. Водночас, критеріями педагогічної майстерності традиційно вважають доцільність, продуктивність, діалогічність як характер стосунків, оптимальність, творчість [10, 313].

Для ефективного функціонування моделі формування змісту педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах України, окрім виділення змістових напрямів реалізації усіх його структурних компонентів, що втілюють соціальне замовлення, загальну мету освіти, принципи якісного оновлення змісту педагогічних дисциплін та програму професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців, його процесуального забезпечення, важливо враховувати психолого-педагогічні умови якісної його побудови і результативний елемент реалізації змісту педагогічних дисциплін, що демонструють істотні зміни у становленні особистості студента.

Можливість побудови активної позиції виникає на основі теоретичного осмислення себе, своєї діяльності та у процесі взаємодії з педагогічною реальністю. Зміст професійно-педагогічної підготовки у цьому сенсі є динамічне системне утворення, обсяг і глибина якого в основному визначаються інформаційними потребами студента, спрямованими на освітню сферу. Однак, важливо враховувати не лише інформацію, а й інші чинники успішної реалізації моделі формування змісту педагогічних дисциплін.



Якщо базовим компонентом педагогічної якості є орієнтація на людину, це вимагає зміни існуючої стратегії підготовки і орієнтації в роботі зі студентом (в системі “Людина – людина”). При цьому результатом такої підготовки стає розвиток у майбутнього спеціаліста здібності до пробудження в іншому людської сутності, поєднаної з установкою на постійне професійно-особистісне самовдосконалення, професійне самовиховання. Звідси, педагогічна підготовка майбутнього фахівця потребує насамперед усвідомлення сутності гуманістичних цінностей. Йдеться про акцентування уваги на змістовий аспект моральної свідомості (і виховання), тобто на моральні почуття (обов’язку, відповідальності, честі, гідності), емоції, потреби, переживання, орієнтації, судження, уявлення, погляди, переконання, ідеали, норми, принципи, які передбачають аналіз, контроль чи оцінку певним діям, вчинкам, емоційним реакціям і відображають моральний стан майбутніх фахівців.

За логікою виховання, як зазначали видатні українські педагоги, до рівня духовних цінностей і вироблення моральних чеснот людина йде від усвідомлення свого місця у родині, громаді, плекаючи любов до рідного оточення. Звідси, важливим чинником успішної реалізації моделі формування змісту педагогічних дисциплін у підготовці фахівців у вищих навчальних закладах України є етнопедагогічний чинник, що означає глибоке знання духовної спадщини народу, його мови, традицій, історії, шанобливе ставлення до його культурних надбань, почуття гордості за свій народ, відповідальності за долю народу, турботу про його добробут, працю задля добра свого народу тощо. Цей чинник забезпечує можливість вивчення змісту педагогічних дисциплін шляхом засвоєння духовного багатства попередніх поколінь, оволодіння його культурними надбаннями, участі у творенні цінностей життя свого народу.

Домінанта у вихованні українців рідної мови, рідного слова, історії свого народу з особливою силою прозвучала у творчості К. Ушинського, В. Сухомлинського, а згодом – у працях сучасних педагогів (О. Вишневський, М. Стельмахович, Б. Ступарик, М. Чепіль та ін.). За О. Вишневським, збагачення мови та розвиток мовних можливостей людини є надійним шляхом її духовного розвитку [3, 571]. Зрозуміло, що зміст сучасного українського виховання О. Вишневський розкриває з орієнтацією на розвиток в людині шести головних (універсальних) груп якостей: моральності, патріотизму, демократизму, родинності, характерності, природосвідомості [3, 245].

Звідси, важливе значення для гуманізації свідомості майбутнього вчителя, як і будь-якого фахівця, має вивчення історії, рідної мови та літератури, всі предмети, які помітно впливають на становлення національної свідомості. Ознайомлення з життям наших предків, їхніми ідеалами, боротьбою за кращу долю, подвигами, повернення до історичної пам’яті, до почуття національної гідності допомагають утвердженню духовних цінностей, переживанню радості, страждання, гідності, великодушності й інших ідеалів добра, на які завжди орієнтувався український народ. Сприймання глибин духовно-емоційного життя українців (не лише розумом, а й серцем, почуттями), пізнання їхніх ціннісних орієнтацій допоможуть забезпечити духовний розвиток студентів, стати засобом формування людяності.

Лише через самостійну роботу, поєднання різних елементів навчальної діяльності (мотиваційного, емоційного, вольового тощо) і, відповідно, професійно значущих якостей студентів (їхніх здібностей, потреб, інтересів, нахилів, бажань, емоційно-вольових якостей і тощо), надання навчальному процесу творчого характеру можна забезпечити якісний процес формування гуманістичного змісту педагогічної освіти. “Педагогічна мораль, – наголошує Г. Васянович, – виконує й ціннісно-орієнтовану функцію, утворюючи своєрідну ієрархію цінностей, єдиний вимір, з допомогою якого людина оцінює події, явища, поведінку людей із погляду сенсу людського життя” [2, 39]. У цьому зв’язку науковець виховну функцію вважає однією з найбільш органічних функцій педагогічної моралі [2, 39].

Важливим чинником успішної реалізації моделі формування змісту педагогічних дисциплін є засвоєння духовного досвіду. За К. Ушинським, для духовного зростання потрібна праця, щоб жити не для власного задоволення, а для народу, всього людства, і праця повинна бути улюбленою, вільно обраною. Практичне завдання педагога полягає у створенні навколо людини такого оточення, в якому вона легко могла б знайти ”діяльність, якщо не корисну, то, принаймні, не шкідливу” [7, 392].

Нагромадження в людині морального досвіду добрих вчинків забезпечується найперше її діяльністю у ситуаціях, які вимагають виявлення співчуття, доброзичливості, милосердя, любові, переваги примирення, миролюбності, рівноцінності людей, прощення. Звідси, майбутній учитель, будь-який фахівець повинен володіти педагогікою гуманізму, добра. “Свідомість, – наголошує І. Зязюн, – це оцінка людиною явищ дійсності, сенсу її життя і формування на цій основі переконань, ідеалів, принципів діяльності. Тому світогляд як вияв і осмислення гармоній, краси людських потреб, цілей і ідеалів у філософських категоріях, у моральних принципах, у поняттях виступає могутнім внутрішнім фактором розвитку особистості, критерієм повноти і багатства творчого потенціалу людини” [4, 30].

Лінія перебудови системи виховання на основі демократичних засад означає створення умов, за яких людина діяла б як суб’єкт власного виховання. Це вимагає розриву (або значного послаблення) однопредметної взаємодії учасників процесу виховання і передбачає надання студентам самостійності і самовідповідальності. Персоніфікація вихідного базового змісту й учіння в індивідуально-пошуковому режимі підпорядковані логіці формування студента як суб’єкта професійної життєдіяльності. Тому показовими для розуміння суб’єктності особистості стають процеси самовиховання, перевиховання, які починаються традиційно у підлітковому віці і тривають усе життя.

Моральні відносини, що є наступним чинником успішної реалізації моделі формування змісту педагогічних дисциплін, становлять сукупність соціальних зв’язків і залежностей, у яких визначальним є взаємодія людей, що базується на загальноприйнятих моральних цінностях [2, 294]. Продукування духовних цінностей здійснюється у навчально-виховних закладах шляхом педагогічної взаємодії педагога і студента.

І. Зязюн узалежнює засвоєння досвіду передовсім від педагогічної майстерності. Він зазначає, що усвідомлення глибин професії, меж власної діяльності народжує здібності ставити і розв’язувати (у межах своєї компетенції) професійні завдання будь-якого рівня складності – від прикладних до методологічних, а питання про педагогічну майстерність вважає питанням про якість “інструменту”, тобто про людську якість педагога і про якість його життя. Це ще раз вказує на необхідність “інтегруватися з будь-яким досвідом” задля професійного зростання не лише педагога, а й будь-якого фахівця, що працює в системі “Людина – людина”.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. На основі уявлень про змістові характеристики професійної діяльності, процесуальних аспектів реалізації змісту педагогічних дисциплін, а також із урахуванням очікуваних результатів нами побудована модель формування змісту педагогічних дисциплін ВНЗ України, яка стосується педагогічної підготовки майбутніх фахівців будь-якого профілю, що працюватимуть у системі “Людина – людина”, та відображає результати у їхньому становленні, що означають інформованість, розвинутість і вихованість.

Чинниками успішної реалізації моделі формування змісту педагогічних дисциплін є нова стратегія педагогічної підготовки студента (орієнтації на гуманізацію його свідомості, демократичні цінності, особистісні якості, становлення національної свідомості), етнопедагогічний чинник, власний досвід формування ціннісних орієнтацій, участь у доброчинній діяльності, моральні відносини, взаємини учасників педагогічного процесу, атмосфера життєдіяльності, статус суб’єкта, педагогічна майстерність.

Перспективи дослідження пов’язані з визначенням методичних аспектів успішної реалізації моделі формування змісту педагогічних дисциплін у сучасних вищих навчальних закладах України.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
О. І. Галян; ДДПУ імені І. Франка. Дрогобич : ВВ ДДПУ імені І. Франка, 2015. 44 с
Галян, Олена Іванівна. Методологія наукового дослідження : словник основних понять : для студ спец. 0301201 "Психологія" та 03010301...
ВИПУСК ТРИДЦЯТИЙ
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
Франка Серія “Педагогіка” ВИПУСК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ...
Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено постановою президії ВАК №1-05/5 від 1 липня 2010...
Монографії (з 2008 р.)
Бистрова О. О. Слово – образ – символ в художньому тексті: (моногр.). – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ, 2008. – 201...
ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ
Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка протокол №10 від
ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ
Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №9 від 17 вересня...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції...
Підкарпатська Вища Школа ім бл кс. Владислава Фіндиша в Ясло (Республіка Польща)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка