ZL91 Структурування економіки України в умовах глобалізації


Скачати 116.96 Kb.
НазваZL91 Структурування економіки України в умовах глобалізації
Дата19.11.2013
Розмір116.96 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
ZL91

Структурування економіки України в умовах глобалізації

В даній статті розглядаються тенденції розвитку світової економіки в умовах глобалізації. Аналізуються проблемні аспекти та позитивні наслідки впливу глобалізаційних та інтеграційних процесів на економіку різних країн. Розглядаються наслідки глобалізації для України, перераховуються галузі економіки, які виграють та програють від глобалізації, зокрема України.

Ключові слова: глобалізація, світова економіка, криза, іноземний капітал, лібералізація, інтеграція, приватизація.

In this article the trends of world economy globalization. Analyzes the problematic aspects and positive effects of globalization and integration processes on the economy of various countries.

Keywords: globalization, global economy, crisis, foreign capital, liberalization, integration and privatization.

Постановка проблеми. Кінець минулого сторіччя супроводжувався глобальними трансформаціями в політичній, економічній, науково-технічній сферах. Глобалізація і породжувані нею процеси піддають випробуванню на міцність і адаптивність, традиційні моделі поведінки, спосіб життя і способи бачення світу, а також цінності, орієнтації, забобони всіх верств населення Міжнародна економіка поєднує два поняття: по-перше, поняття світового господарства та, по-друге, поняття міжнародних економічних відносин. Через це сутність і функціонування міжнародної економіки вимагають розкриття і аналізу зазначених понять. У сучасному світовому господарстві знайшли свій вияв як загальні, так і специфічні економічні категорії. Цим визначається теоретичне і практичне значення розкриття тенденцій, суперечностей і перспектив його розвитку. Економічна наука вважає, що у майбутньому світове господарство буде єдиним організмом, який функціонуватиме на ринковій основі й характеризуватиметься високим рівнем інновативності, швидкими змінами у формах поєднання чинників виробництва, відсутністю панування умов праці над безпосереднім виробником, новим трудовим стилем.

Позитивний вплив глобалізації. Важко заперечувати певні прогресивні сторони глобалізації. Серед них - формування нового виробничого укладу і моделі трудових відносин, розширення виробничої демократії і стимулювання виробництва.

Глобалізація надала прискорення формуванню нового виробничого укладу, основою якого стала комплексна автоматизація, що супроводжується введенням гнучкої інформаційної технології. Остання прийшла на зміну простому машинному виробництву (рубіж XIX-XX ст.-початок 30-х років XX ст.) і поточному конвеєру (початок 30-х-перша половина 70-х років XX ст.). [5]

Глобалізація виявила необхідність радикальної перебудови організації праці і більшого наголосу на трудових відносинах. Мова йде про нову модель трудових відносин, яка орієнтується на знання, кваліфікацію і творчий потенціал найманих працівників, створення на виробництві такого середовища, яке забезпечує їм умови для особистого вдосконалення у цій галузі. [3]

В межах нового виробничого укладу глобалізація розширила сферу і зміст виробничої демократії. Впровадження нової організації праці спонукало до перерозподілу управлінських функцій між менеджментом і найманими працівниками. Частина функцій менеджменту перетворилася на функції підтримки ініціативи знизу. [5]

Глобалізація володіє також значними резервами підвищення ефективності виробництва завдяки поглибленню поділу праці, збільшенню економіки за рахунок маштабу і зниження витрат, оптимізації розміщення ресурсів у світовому маштабі і передачі технологій.

Глобалізація веде до зростання конкуренції у світовому масштабі, що викликає поглиблення спеціалізації та поділу праці із властивими їм наслідками - зростанням продуктивності праці та скороченням витрат. Відбувається зміна ролі національних ринків: дедалі більше орієнтуючись на глобальний ринок з його досить жорсткими умовами конкуренції, національне виробництво об’єктивно прагне до досягнення високої ефективності, більш повного та якісного задоволення внутрішнього попиту. Економіка, відкрита для міжнародної конкуренції, забезпечує гнучкість у використанні ресурсів, що потенціально приводить до зростання виробництва, і від цього виграють споживачі, для яких розширюється вибір товарів та послуг.[2]

Економія на масштабах виробництва потенційно може привести до скорочення витрат і зниження цін, і відповідно до стійкого економічного розвитку. Переваги глобалізації пов’язані також із виграшем від торгівлі на взаємовигідних умовах, які задовольняють усі сторони, у якості яких можуть бути окремі індивіди, фірми та інші організації, країни, торговельні союзи і навіть цілі континенти. Глобалізація може спричинити зростання продуктивності праці у результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні та поширення передових технологій, а також конкурентного тиску на користь постійного впровадження новацій у світовому масштабі. У цілому переваги глобалізації дозволяють покращити своє становище усім партнерам, котрі дістають можливість, збільшивши виробництво, підвищити рівень зарплати та життєві стандарти. Кінцевим результатом глобалізації повинне стати загальне покращення добробуту у світі. [1]

Негативний вплив глобалізації. Глобалізація несе із собою не лише вигоди, вона сповнена негативними наслідками чи потенційними проблемами, у яких деякі критики вбачають велику небезпеку.

Форми та наслідки впливу глобалізаційних процесів значно відрізняються за різними групами країн (розвинуті країни, країни з перехідною економікою, відсталі та залежні країни).

Фактично основну частину переваг отримують багаті країни та індивіди. За останні 25 років розрив у рівнях доходів між країнами та групами населення не тільки не скоротився, а навпаки, зріс. Нерівність у заробітній платі та доходах збільшилася майже в усіх країнах. У більшості держав частка прибутку в доході є вищою, а заробітної плати - нижчою, ніж на початку 80-х років. Безробіття в промислово розвинутих країнах (крім США) залишається високим. [2]

Від глобалізації програють країни з односторонньою, недостатньо розвинутою економікою, слабкою інфраструктурою, дрібні підприємці, некваліфіковані працівники, немобільні верстви населення. Небезпека глобалізації цілком слушно пов’язується з негативним впливом на національну культуру, духовність. Вона може призвести до втрати культурної різноманітності, до засилля масової культури та "вестернізації". А ці процеси чинять безпосередній вплив на економіку. [4]

Друга проблема пов’язана із потенційною регіональною чи глобальною нестабільністю через взаємопов’язаність національних економік на світовому рівні. Локальні економічні коливання чи кризи в одній країні можуть мати регіональні чи навіть глобальні наслідки. Результатом може стати економічний конфлікт із загрозою перетворення на економічну війну чи навіть воєнне зіткнення. [1] Прослідкуємо спади і підйоми світової економіки за період з 1995 по 2010 роки (рис. 1).



Рис. 1. Спад і підйом світової економіки, 1995-2010 рр. (річні зміни ВВП у постійних цінах, %) [12]

Після декількох років стійкого зростання в період з 2003 року до середини 2007 року темпи зростання світової економіки почали сповільнюватися в 2008 році і скоротилися на 0,6% в 2009 році. Однак якщо темпи зростання в країнах з розвиненою економікою, і у світі в цілому, були негативними в 2009 році, то цього не можна сказати про країни з ринковою економікою та країни, що розвиваються, де зростання лише сповільнилося.

Однак процес відновлення ще нестійкий, зберігається значнний ризик уповільнення темпів майбутнього світового економічного зростання.

Суперечливість процесу глобалізації перетворюється на джерело конфліктів у світовій системі, форми яких різноманітні в різних групах країн. Так, ТНК, що володіють та контролюють низку філій за кордоном, застосовують такі стратегічні методи управління, які здатні завдати шкоди національним інтересам. Глобалізація фінансів стає причиною зростання спекуляцій, підвищує ризик системних збоїв. З урахуванням зростання взаємозалежності підвищується і взаємна уразливість - фінансові кризи однієї країни можуть мати регіональні і навіть глобальні наслідки.

Таким чино, в економіці всіх країн світу відбулися серйозні порушення у звичайній економічній діяльності у зв’язку з кризою 2008 року, що не могло, не відібитися на рівні ВВП. Зіставлення країн по ВВП дозволяє аналізувати відносні розміри їх економіки й визначити місце кожної країни у світовій економіці (рис. 2).



Рис. 2. Рівень ВВП країн світу, млн. долл. у 2008 р. [11]

Перше місце в рейтингу країн за рівнем ВВП у 2008 р. займають США (14580 млн. $). десятку лідерів замикає Італія, рівень ВВП якої в 2008 р. становив 1801 млн. $. У рамках рейтингової оцінки Україна займає лише 32 місце., її рівень ВВП склав 359 тис. $. На міжнародну порівнянність ВВП впливають відмінності між країнами в організації економіки, що об'єктивно обумовлює необхідність розгляду динаміки рівня ВВП.

Третє коло породжених глобалізацією проблем викликане можливістю переходу контролю над окремими країнами від суверенних урядів до інших рук, у тому числі до найсильніших держав, транснаціональних чи глобальних корпорацій та міжнародних організацій. Колишній президент США Б.Клінтон визнав, що окремі групи та окремі держави "можуть віднині втручатися у життя сусідів і можуть паралізувати їхні життєво важливі системи, зруйнувати торгівлю, поставити під сумнів благополуччя та добробут інших народів, послабити їхні можливості функціонувати". [6] Саме через це деякі вчені вбачають у глобалізації спробу підриву національного суверенітету.

Сподівання на регулювальну роль національного ринку в умовах глобалізації безпідставні. Глобалізація підточує економічні функції національної держави. Можливість контролювати їх економічні і соціальні процеси на своїх територіях через вихід виробництва і фінансового ринку за національні межі різко знизилась. Контроль над національною економікою переходить від суверенних держав до інших суб`єктів - економічно найбільш потужних національних держав, багатонаціональних або глобальних фірм, міжнародних організацій, тощо, які виходять з власних інтересів отримання надприбутку. Визначає ситуацію тільки глобальний ринок, головна регулювальна особливість якого полягає в знищенні не відсталості, а відсталих. Послаблення економічної сили національних держав без компенсування потужностями міждержавних і наднаціональних утворень посилює вразливість національних економік, їхню залежність від процесів у сусідніх країнах і веде до перекочування економічних криз з континенту на континет, утворюючи їх нескінченні хвилі і створюючи з кожною депресією або рецесією загрозу розпаду глобалізованого світу. Для стабілізації економіки формується світовий тоталітарний політичний порядок. Інформаційно-фінансова олігархія встановлює міжнародний олігархічний режим, що спирається на владу грошей і світову комунікаційну мережу. Отже, глобалізація перетворює світову економіку зі способу господарювання на спосіб владарювання невеликої групи найбільших держав і міжнародних компаній. [5]

Інколи до втрат від глобалізації відносять безробіття в економічно розвинутих країнах із високим рівнем заробітної плати. Але це твердження спростовується низькою нормою безробіття у багатьох з них і його високим рівнем у країнах із низькою заробітною платою. Національна політика та технологічний прогрес є важливішими детермінантами зайнятості, ніж фактор глобалізації. [1]

Глобалізація тягне за собою більш запеклу і руйнівну конкуренцію, яка зведена, головним чином, до олігополістичного суперництва гігантів промисловості, а також найбільш розвинутих держав світу та утворених ними торговельних блоків.

Глобальна конкуренція примусила великі міжнародні фірми посилити свої позиції на ринках за рахунок поглинань та придбань, що зробило ринкові структури скоріш олігополістичними, ніж конкурентними. Посилилось суперництво між країнами за експортні ринки та іноземні інвестиції. [2] Воно знаходить своє вираження у хижацькій поведінці потенційних конкурентів і зростанні кількості змов між ними, практиці вертикальної інтеграції, злитті і поглинаннях з явно виразними монополістичними рисами. Усе це веде до зростання частки світової торгівлі, яка виключається зі сфери прямої конкуренції. Фактично тільки четвертина світової економіки функціонує в умовах вільного ринку.

Таким чином, глобалізація економіки становить собою якісно нову стадію розвитку ринкових відносин, яка характеризується:

по-перше, виходом на арену світового господарства замість національних монополій транснаціональних корпорацій, які демонструють вищий рівень концентрації виробництва;

по-друге, злиттям міжнародного промислового капіталу ТНК з міжнародним банківським капіталом ТНБ та утворенням міжнародної фінансової олігархії;

по-третє, посиленням у вивозі капіталу ролі міжнародного спекулятивного капіталу (депозити, акції, цінні папери, трансферти, облігації, валюта, інвестиції), а також започаткуванням вивозу виробництва;

по-четверте, участю в економічному перерозподілі світу торговельних блоків, які формуються довкола регіональних лідерів найбільш розвинутих країн;

по-п`яте, територіальним поділом світу вісімкою найбільш розвинутих країн світу.

Що стосується України, то їй притаманні риси та особливості національного розвитку, що роблять перехід до постіндустріальної системи більш тривалим та болісним, поєднаним із значним зниженням добробуту населення. Україна помітно поступається не тільки розвинутим країнам з перехідною економікою Центральної Європи, а й країнам балканської групи. Однак в Україні, на думку науковців, і сьогодні є економічні передумови, необхідні для впровадження центральноєвропейської моделі розвитку, - потужна економіка, успіхи в проведенні малої приватизації, відносно стійка валюта, дешева і кваліфікована робоча сила, природні багатства тощо. [7]



Рис.3. Галузі економіки, які виграють від глобалізації [10]



Рис. 4. Галузі економіки, які програють від глобалізації [10]

Наслідку глобалізації й інтеграції у світовий ринок для галузей української економіки, виглядають досить суперечливими. На думку економістів глобалізація буде мати як позитивні, так і негативні наслідки. І від українського бізнесу залежить - чи зможуть українські підприємства скористатися перевагами інтеграції у світовий ринок, а від української влади багато в чому залежить мінімізація негативних наслідків для всієї української економіки.

У якості неминучого наслідку глобалізації відзначаэться ріст цін на енергоносії до світового рівня, що, на їхню думку, негативно відіб'ється на всій українській економіці.

Однак, незважаючи на всі витрати й труднощів окремих галузей, у цілому інтеграція у світовий ринок розглядається як позитивний фактор для всієї української економіки. У той же час, окремі галузі економіки будуть для України загублені - зокрема військово-промисловий комплекс.

Висновки. Негативні наслідки глобалізації - це результат сучасного бурхливого розвитку і непідготовленості суспільства до її регулювання. Викликана ринковими силами, сама по собі вона не забезпечує ні справедливості, ні соціального прогресу, ні усування нерівності і вимагає великої відповідальності як від національних урядів, так і від міжнародних інститутів щодо відвернення негативних наслідків.

Економічні аспекти є лише одним компонентом результатів глобалізації, яка має наслідки і неекономічного характеру, пов’язані із величезними ризиками, потенційними витратами і навіть можливістю катастрофи. Однією із таких сфер є сфера безпеки, де глобалізаційні процеси можуть спричинити виникнення конфліктів. Інша сфера - це політичні кризи, що можуть перерости із локальних на великомасштабні події, а якщо їх вчасно не позбутися, то спричинити катастрофу. Третьою сферою може стати екологія та охорона здоров’я. Глобальні взаємозв’язки сповнені стихійними лихами, пов’язаними, наприклад, із загальним потеплінням та зміною клімату, широкомасштабними епідеміями.

Тоді яким же може бути "чистий" результат глобалізації, якщо враховувати усі її плюси та мінуси? Відповідь на це запитання залежить від характеру світової системи. Якщо світ сповнений конфліктами, то глобалізація буде мати, мабудь, абсолютно негативні наслідки. І навпаки, якщо світ прагне до співпраці, глобалізація принесе виключно позитивні результати. Завдання полягає в тому, щоб в умовах посилення глобалізаційних процесів створити таку світову систему, яка дозволила б дістати від глобалізації максимально позитивний ефект, знизивши до мінімуму втрати. Основою такої системи може стати співробітництво між країнами та динамічні інновації у цій сфері, включаючи формування міжнародних інститутів. Отже, все більш потрібною стає праця економістів-аналітиків, здатних приймати правильні рішення у процесі глобалізації. [1]

Перелік використаних джерел

1. Клочко В. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою// Економіка України, 2001. - №10, с. 51-58.

2. Майкл Д. Интрилигейтор. Глобализация как источник международных конфликтов и обострения конкуренции// Международный журнал "Проблемы теории и практики управления". – [Електроний ресурс]. http://vasilievaa.narod.ru/ptpu/6_6_98.htm

3. Офіційний сайт Інформаційного серверу.http://www.regnum.ru/news/675826.html.

4. Офіційний сайт країн світу. http://stranas.ru/vvp_tabl.html.

5. Офіційний сайт Міжнародного Валютного Фонду. http://www.imf.org

6. Офіційний сайт новин глобалізації. http://www.antiglobalism.net.ua,

7. Офіційний сайт пошукового серверу. http://www.meta-ukraine.com,

8. Симония Н. Глобализация и неравномерность мирового развития. //Мировая экономика и международные отношения. – 2001. - №3. – С. 35-45

9. Старченков Г.И. Глобализация по американски - главная опасность XXI века. – [Електроний ресурс]. http://www.anti-glob.narod.ru/sbornik/star.htm

10. Упертий С.. Економічні аспекти глобалізації.

11. Уткин А.И. Глобализация: процесс и осмысление. - М.: Логос, 2002, с. 90.

12. Фединин В.К.. Глобализация - это система грабежа. – [Електроний ресурс]. http://www.anti-glob.narod.ru/sbornik/fed.htm

Схожі:

DA24 Дронова Альона Юріївна аспірант Донецького національного університету...
В роботі окреслено та проаналізовано основні проблеми нафтогазового комплексу України. Розроблено нову концепцію розвитку нафтовидобувної...
Особливості розвитку світової економіки в умовах глобалізації
Досліджено процеси, які відбуваються у розвитку світової економіки. Визначено сутність глобалізаційних процесів, їхні позитивні та...
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Виявлено неоднозначність наслідків глобалізації в економічних відносинах та різний рівень зацікавленості країн з неоднаковим рівнем...
VE-75 СТРУКТУРНІ ЗМІНИ В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ПІД ВПЛИВОМ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Автори розглядають позитивні та негативні наслідки участі країн з різним рівнем розвитку національної економіки в глобалізаційних...
Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі IV Міжнародної...
Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації...
Напрям політики та механізм процесів глобалізації світової економіки
Глобалізація-це процес трансформації світової економіки в єдиного ринку товарів, послуг, капіталу, праці і знань
Напрям політики та механізм процесів глобалізації світової економіки
Глобалізація-це процес трансформації світової економіки в єдиного ринку товарів, послуг, капіталу, праці і знань
СТАНОВЛЕННЯ НОВІТНІХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості. Чимало випускників вищих навчальних закладів не досягли належного рівня...
Розвиток креативного мислення учнів на уроках математики і фізики
Методична проблема. Створення умов для самопроектування вчителя-дослідника та учня-експериментатора в умовах глобалізації освітніх...
BA30 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОГО СВІТУ
Виділені основні переваги та недоліки впливу інтелектуального потенціалу на розвиток держави в умовах глобалізації та проблеми, з...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка