|
|
Скачати 126.18 Kb.
|
| VE-75 СТРУКТУРНІ ЗМІНИ В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ПІД ВПЛИВОМ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В статті розглянуто вплив глобалізації на структурні зміни в світовій економіці. Автори розглядають позитивні та негативні наслідки участі країн з різним рівнем розвитку національної економіки в глобалізаційних процесах. Окремо розглядаються перспективи та напрямки участі України в процесах глобалізації та євроінтеграції. Ключові слова: глобалізація, інтеграція, глобалізаційні процеси, транснаціональні корпорації. According to the article the globalization influence to structural differences in the world economy are considered. Authors consider positive and negative consequences of participance of countries with different level of national economy development in global processes. Separately the perspective and directions of Ukraine’s participance in processes of globalizations and euro integration are considered. Key words: globalization, integration, global processes, transnational corporations. Глобалізація є невід’ємною частиною світового економічного розвитку. Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є розподіл праці, міграція капіталу, людських та виробничих ресурсів в планетарному масштабі, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів суб'єктів, що інтегруються. Передові сучасні політичні діячі і вчені-дослідники закликають людство прийняти виклики і загрози глобалізації розвитку як неминучість і як нову можливість розвитку та прогресу та активно використовувати ці нові можливості. Єдино можливою відповіддю людства на виклики і загрози глобалізації є світова солідарність, єднання світу, глобальна інтеграція, глобальна справедливість і глобальна демократія. Приймаючи виклик глобалізації, людство повинно знайти в собі сили, щоб піднятись до рівня справедливої глобалізації для всіх народів і для всіх громадян світу. Процес глобалізації є складним, багатовимірним і неоднозначним, тому з приводу його суті існують багаточисельні розбіжності. Вчені сходяться на думці, що глобалізація означає не лише новий кількісний вимір ступеня інтенсивності взаємозв'язків окремих країн і їх економік, а головним чином - нова якість таких зв'язків, коли формується фактично новий, глобальний (не тотожний простій сумі національних економік) рівень економічної глобалізації. Абстрактно глобалізацію можна визначити як процес, що призводить до інтернаціоналізації виробництва і НТП, до об'єднання капіталу, міжнародних фінансових ринків, людей в єдину світову систему, глобальне співтовариство. В результаті міжнародної кооперації виробництва, розвитку міжнародного розподілу праці, зовнішньої торгівлі і міжнародних економічних відносин в цілому відбувається посилення взаємозв'язку і взаємозалежності національних економік, нормальний розвиток яких неможливий без врахування зовнішнього чинника. Дане явище прийнято називати інтернаціоналізацією господарського життя, яке створює основу для функціонування транснаціональних корпорацій (ТНК). Вона виявляється в об'єднанні капіталу і природних ресурсів. Наступним рівнем процесу глобалізації є інтеграція національних економік, яка характеризується об'єднанням, координацією зусиль країн і формуванні конкурентоздатних національних економік і приводить до розвитку стійких економічних зв'язків, розширення міжнародного ринку. Для економічної глобалізації характерні вільна торгівля, вільний рух капіталу, зниження податків на прибуток підприємств, простота переміщення галузей промисловості між різними державами на користь зменшення витрат на працю і природні ресурси. Основними проявами глобалізації також є наступні тенденції: - зростає кількість і розмір злиття компаній як усередині країн, так і на транснаціональному рівні, що супроводжуються радикальною реструктуризацією і зменшенням кількості зайнятої робочої сили; - аутсорсинг непрофільної діяльності компаній спеціалізованим компаніям. Особливе значення має аутсорсинг з розвинених країн в тих, що розвиваються, який призводить до скорочення зайнятості в розвинених країнах і зростання зайнятості і доходів в країнах, що розвиваються; - швидке поширення фінансової інформації по всьому світу завдяки Інтернету, інформаційна відкритість діяльності підприємств; - вплив декількох національних валют через міжнародну систему вільного валютного обміну на економічні процеси в різних країнах світу; - зростання розшарування по доходах, як в розвинених країнах, так і в таких, що розвиваються, на яке значною мірою впливає нерівний доступ населення до освіти. - стирання національної приналежності продукції; - посилення ролі ТНК. Процес глобалізації можна розглядати відносно різних аспектів, які певною мірою матимуть позитивний або негативний вплив на розвиток як національних, так і світової економік. До позитивних аспектів глобалізації можна віднести: - стимулювання розвитку виробничих сил і технологій, зокрема інформаційних; - глобалізація сприяє поглибленню спеціалізації і міжнародного розподілу праці. В умовах глобалізації ефективніше розподіляються засоби і ресурси, що сприяє підвищенню середнього рівня життя і розширенню життєвих перспектив населення; - можливість країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, отримувати прямі інвестиції, які сприяють створенню нових робочих місць і підвищенню доходів населення; - розвиток торгівлі і збільшення іноземних інвестицій сприяють підвищенню соціальної мобільність і зростанню середнього класу; - глобалізація дозволяє людству проявляти взаємовиручку під час лих - природних катаклізмів і антропогенних катастроф; - відбувається зміна переваг на користь інтелектуального капіталу і якості кадрів, а не дешевої робочої сили і ресурсів; - країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються, мають стимул-реакцію до розвитку в умовах жорсткої світової конкуренції. Сучасні глобалізаційні процеси розгортаються, перш за все, між промислово розвиненими країнами і лише в другу чергу охоплюють країни, що розвиваються. Глобалізація укріплює позиції першої групи країн, дає їм додаткові переваги. В той же час розгортання процесів глобалізації в рамках сучасного міжнародного розподілу праці загрожує сповільнити розвиток менш розвинених країн, які стають швидше об'єктами, ніж суб'єктами глобалізації. Міра позитивного впливу глобалізаційних процесів на економіку окремих країн залежить від місця, яке вони займають в світовій економіці. Несправедливий розподіл благ від глобалізації породжує загрозу конфліктів на регіональному і національному рівнях. Країни, що швидко розвиваються, входять в круг багатих держав, а бідні країни все більше відстають від них. До негативних аспектів глобалізації можна віднести: - розвиток глобального ринку капіталів і стрімке зростання міжнародних фінансових потоків, значною мірою відірваних від реальних потреб міжнародної торгівлі товарами і послугами, сприяють крупним валютним спекуляціям і іншим аферам. Це ввергає економіку в глибокі і затяжні кризи зі всіма соціальними і гуманітарними наслідками; - нерівномірність розподілу переваг від глобалізації в окремих галузях національної економіки; - можливість переходу контролю над економікою окремих країн від суверенних урядів в інші руки, у тому числі до сильніших держав; - можлива дестабілізація фінансової сфери, потенційна регіональна або глобальна нестабільність як наслідок взаємозалежності національних економік на світовому рівні; - міграція продуктивного капіталу з індустріальних країн в ті, що розвиваються, а також наймання дешевої робочої сили в інших країнах - це скорочення потенційних, а іноді і реальних робочих місць і, отже, зростання безробіття в країнах Заходу. Таким чином, процес розвитку сучасної світової економіки буде неминуче супроводжуватись безперервною боротьбою проти негативних наслідків глобалізації, постійним пошуком такої рівноваги, плюсів і мінусів цього процесу, який забезпечував би стійкий позитивний ефект. Глобалізація, як і будь-який інший процес, має свої негативні та позитивні наслідки. Завданням урядів країн світу є проведення відповідної економічної та міжнародної політики, що забезпечила б уникнення негативних та ефективне використання позитивних наслідків глобалізаційних процесів. Основним протиріччям до процесу глобалізації та інтеграції національних господарств є політика протекціонізму. На національному рівні глобалізація стосується інституційних основ: пом'якшення наслідків глобалізації здійснюється на основі наукової політики і, частково, промислової і регіональної політики; роль держави зростає в створенні сприятливого інноваційного середовища; з'являються нові форми співпраці і партнерства приватного бізнесу, держави і наукових кругів; держава стимулює прямими і непрямими методами кооперацію, направлену на комерціалізацію результатів НІОКР і розширення попиту на результати діяльності державних дослідницьких центрів. Негативні наслідки глобалізації у сфері економіки дали підставу деяким ученим стверджувати, що процеси глобалізації «вимивають основу економічної функції держави і ставлять само існування держави як політичного інституту під сумнів». Вони виводять «з-під сфери впливу держави значний функціональний сектор». В умовах глобалізації зберігається такий аспект економічної функції держави, як державне гарантування економічної діяльності при загостренні конкуренції (монополізму), охорона прав споживачів від недобросовісного виробника, визначення правових основ ринку, зокрема, забезпечення рівноправ'я всіх форм власності, правовий захист власника, стимулювання державними коштами ефективної ринкової економіки, досягнення в національному підприємництві збалансованості інтересів особи, суспільства і держави. Особливо важлива роль економічної стратегії в узгодженні національних інтересів суспільства із загальними інтересами міжнародного співтовариства, оскільки від добробуту кожної країни залежить добробут людства в цілому. Кінець 20 століття залишиться в пам’яті людства епохою великих сподівань, які частково збулися, а частково не реалізувалися. Протягом найближчих років доведеться побачити в якій мірі ці сподівання були обґрунтовані. Особливої уваги заслуговує питання про те, чи судилося збутися мрії про глобалізацію сучасного світу, про вільний господарський обмін між регіонами, єдиний інформаційний простір і домінування в світовому масштабі принципів гуманістичного соціального устрою. На межі двох тисячоліть в житті практично всіх держав світу центральне місце займають глобальні економічні, фінансові та валютні проблеми. Вони значною мірою впливали на розвиток всіх країн планети і в період Першої та Другої світових війн, і у роки Великої Депресії, і міжнародних валютних криз. Адже до кінця 20 століття всілякі економічні та екологічні глобальні катаклізми, що призводили до серйозних порушень економічного зростання і рівноваги в світовому масштабі, значно посилили міжнародний вплив на кожну державу щодо формування власної економічної політики. Протягом другої половини 20 століття відбувалося постійне підвищення рівня взаємозалежності та інтеграції країн, їх регіоналізації для вирішення спільних завдань. Головне на сьогодні для світового співтовариства – збереження миру, соціально-економічного добробуту, забезпечення міжнародного економічного порядку, який базується на лібералізації, відкритості економіки, вільній торгівлі та співпраці між державами. Тому дуже важливим на сьогодні є визначення того, яким же чином впливає глобалізація на світові економічні процеси та на процеси, що відбуваються всередині кожної країни. І досі не зрозуміло, що ж що ж у кінцевому рахунку глобалізація несе країнам – загрозу чи нові можливості? Очевидно, і те й інше. Глобалізація економічної діяльності є однією з головних тенденцій в розвитку сучасного світу, що величезний чином впливає не лише на економічне життя, але й тягне за собою політичні (внутрішні і міжнародні), соціальні і навіть культурно - цивілізаційні наслідки. Ці наслідки все більше відчувають на собі практично всі країни і серед них, звичайно, Україна, яка цілком усвідомлено, активно і цілеспрямовано рухається в напрямку інтеграції в світову економіку. Тому аналіз цього всесвітнього процесу має не лише теоретичне, але і суто практичне, і причому надзвичайно важливе, значення для України, для її зовнішньоекономічної, а в більш широкому значенні - всієї економічної політики. Тим часом процес глобалізації, що розгортається в його сучасних формах переважно в останні 1,5 – 2 десятиріччя з особливою силою, таїть в собі досить велику кількість непорозумінь і протиріч, стає предметом гострих дискусій в академічних і ділових колах, на міжнародних форумах, де часто стикаються самі різні, часом, прямо протилежні думки, оцінки, прогнози. Сьогодні досить важко знайти більш модну та дискусійну тему, ніж глобалізація. Про неї говорять та сперечаються вчені, політики, бізнесмени, релігійні діячі, журналісти. Предметом жвавих дискусій є майже все – що таке глобалізація, коли вона розпочалась, як вона співвідноситься з іншими процесами суспільного життя, які будуть ї наслідки. Проблеми і перспективи сучасної людської цивілізації, що інтенсивно обговорюються на межі 21 ст. і третього тисячоліття, на одному рівні з питаннями науки, техніки, культури, стилю життя, в чималій мірі обертаються і навколо проблем економічної глобалізації. Сьогодні почався новий етап світового економічного розвитку, де головними «дійовими особами» уже стають не країни і не їх об’єднання, а найбільші транснаціональні корпорації, фінансовий стан яких перевищує розміри державних бюджетів деяких країн. Транснаціональні корпорації (ТНК) – це підприємства, що складаються з материнської компанії та її закордонних філіалів. ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу. ТНК створює систему міжнародного співробітництва, розподілену між кількома країнами, але контрольовану з одного центру – материнської компанії. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку. З огляду на них і подальший перерозподіл світових ринків та сфер впливу, можна прогнозувати можливість появи найближчим часом міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання чи об’єднання найбільших компаній світу. Близько 90% кількості транснаціональних фірм базується в розвинутих країнах з ринковою економікою. Однак з кожним роком в процес транснаціоналізації дедалі більше залучаються фірми країн, що розвиваються, а також країн Східної та Центральної Європи. П'ять країн - Німеччина, Японія, США, Велика Британія, Франція є районами базування для половини материнських транснаціональних корпорацій промислово розвинутих країн. На ці країни припадає також 2/3 сукупного експорту прямих іноземних інвестицій. У промислово розвинутих країнах розміщено близько 46% усіх філій ТНК, у той час у країнах, що розвиваються, - 42%. Сьогодні ТНК перетворилися із об’єктів на суб’єкти міжнародної політики, активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються у світі. Транснаціональні корпорації, нарівні з промислово розвиненими країнами, широко проявляються в політиці, економіці, у фінансово-інвестиційній, інформаційній, науково-технічній, військовій, технологічній, екологічній сферах. У зовнішній політиці ТНК реалізують власну корпоративну дипломатію, а для успішного забезпечення внутрішньо-корпоративної політики створили свою, корпоративну ідеологію. Поруч із найбільшими державами, вони мають власні численні спецслужби, а зброєю, що вони випускають, наприклад, лише «Дженерал дайнемікс», можна озброїти армію не однієї держави. Ринкова капіталізація окремих ТНК перевищує 600 млрд. дол., а щорічні обсяги продажів становлять 160—220 млрд. дол. Щорічний чистий прибуток кожної з найбільших корпорацій інколи перевищує річний бюджет України. Сьогодні ТНК контролюють понад 57% світового промислового виробництва, 69% міжнародної торгівлі, більш як 81% патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. Практично вся торгівля сировиною на світових ринках контролюється ТНК, у тому числі 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою; 85% — міддю, бокситами; 80% — оловом, чаєм; 75% — натуральним каучуком, сирою нафтою. Як правило, ТНК — багатогалузеві компанії, їхня діяльність широко диверсифікована. Наприклад, кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підрозділи в 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30—50 галузей. У групі 100 провідних промислових компаній Великобританії багатогалузевих 96, Італії — 90, Франції — 84, Німеччини — 78. Такі данні дають підстави зазначити сучасні ТНК як самостійних гравців в міжнародних відносинах з власною зовнішньою політикою. Оскільки на них припадає більше 70 % світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається всередині ТНК, тобто не за ринковими цінами, а за трансфертними цінами. Ці ціни формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. Зі 100 найбільших економік в світі, 52 – транснаціональні корпорації, інші – держави. Вони справляють величезний вплив на світовий економічний розвиток та на регулювання міжнародними економічними відносинами. ТНК – це «рушійні сили» світового економічного, політичного та соціального розвитку. Світові лідери, які з кожним роком підтверджують свої лідируючі позиції та стають головними конкурентами для економічно розвинених країн. Для України її майбутнє насамперед пов’язане з відтворенням державності й оформленням загальнонаціональної ідеї. Молода держава ще має виробити стійку й динамічну модель власної економіки, її політична система досить переконливо обумовлена специфікою, що випливає з географічного положення держави у межах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Європейський вибір України не передбачає її однозначного тяжіння до Європи, а припускає створення системи взаємовідносин України у просторі Росія – Європа – Північна Америка – Чорномор’я – СНД. Саме ця система у глобальному контексті передбачає набір стратегій і перспектив шляхів розвитку України у XXI ст. Висновок: Таким чином можна сказати що глобалізація є невід’ємною частиною економіки. Глобалізація як і будь-який інший процес має свої негативні та позитивні наслідки. Завдання урядів країн світу проводити відповідну економічну та міжнародну політику, що забезпечила б уникнення негативних та ефективне використання позитивних наслідків глобалізаційних процесів. Україна, що затрималась на старті реформ, поки що не виробила своєї чіткої моделі ринкової економіки. Сьогодні вона повинна без зволікань зосередити зусилля на підготовці найбільш прийнятної національної програми прискореного зростання. Потенціал країни ще настільки значний, що їй під силу застосувати в програмі те краще, що вироблено світовим співтовариством для перетворення кризової економіки в ефективно функціонуючу. Для України дуже важливим є врахування негативних наслідків глобалізації та кризи азіатських країн. Необхідним є розробка власної обґрунтованої стратегії розвитку, а не перенесення досвіду розвинутих країн на українську економіку. Література: 1.Білорус О. Г., Лук’яненко Д.Г. та ін. Глобальні трансформації та стратегії розвитку. Монографія. – К., 1998. – 416 с. 2. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму. К: КНЕУ. 2003. - 360. - С. 70. 3. Делягин М.Г. Мировой кризис: Общая теория глобализации. М. 2007. – 381 с. 4.Иноземцев В. Глобализация: иллюзии и реальность. // Свободная мысль – XXІ. – 2000. - №1. – с.26-36. 5. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран. Под ред. Колесова В.П., Осьмовой М.Н.– М.: Флинта, 2002 |
|
СТРУКТУРНІ ЗМІНИ В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ПІД ВПЛИВОМ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ За допомогою емпіричного аналізу, підтверджено позитивний вплив індексу компліментарності на двосторонні відносини. Автором представлені... |
Встановлення нового світового порядку під впливом глобалізації Основним призначенням глобальної кризи є встановлення «нового світового порядку». Під «новим світовим порядком» розуміється встановлення... |
|
Лекція №11: “Основні характеристики та параметри антен” Під впливом паралельної провіднику складової електричного поля у провіднику збуджується електричний струм густиною , а під впливом... |
ПЛАН КОНСПЕК Т на проведення заняття із гуманітарної підготовки Тобто економічний розвиток, під яким розуміються якісні і кількісні зміни в економіці, відбувається по революційному варіанту, а... |
|
7 Поняття та структурні елементи міжнародного фондового ринку Зростання попиту з боку емітентів, збільшення пропозиції в результаті інтеграції національних ринків, конкуренція як наслідок відкритості... |
СТАНОВЛЕННЯ НОВІТНІХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості. Чимало випускників вищих навчальних закладів не досягли належного рівня... |
|
Глобалізація процесів логістики та міжнародна логістика Логистика, 2001. Глобальна логістика відображає таку тенденцію у світовій економіці, яка характеризується рухом підприємницької діяльності... |
ZL91 Структурування економіки України в умовах глобалізації Аналізуються проблемні аспекти та позитивні наслідки впливу глобалізаційних та інтеграційних процесів на економіку різних країн.... |
|
Закон спадної граничної корисності, який описує цю ситуацію, твердить,... Дослідження основних характеристик ринку починається з попиту. Це пов'язано з тим, що попит (у порівнянні з пропозицією) є більш... |
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Виявлено неоднозначність наслідків глобалізації в економічних відносинах та різний рівень зацікавленості країн з неоднаковим рівнем... |