1. Національна економіка: етимологія поняття. Об’єкти та суб’єкти національної економіки


Скачати 410.67 Kb.
Назва 1. Національна економіка: етимологія поняття. Об’єкти та суб’єкти національної економіки
Сторінка 4/9
Дата 05.07.2013
Розмір 410.67 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

7. Інституційне середовище: сутність та індикатор ефективності.


Інституційне середовище- це чіткий упорядкований набір інститутів, що визначає обмеження для економічних суб’єктів, які формуються в межах тієї чи іншої системи координації господарської діяльності. Елементи інст.. середовища: інституційний суб’єкт, об’єкт, механізм. Інст. суб’єкт – підприємство, інтегровані структури, держава. Об’єкти інституційних взаємодій – правила і норми, що регламентують, обмежують, регулюють діяльність суб’єктів господарювання та їх агентів. Інст.механзм – процес реалізації та дотримання інститутів (правил). Ефективність впливу інст.. середовища на розвиток національної економіки проявляється через наявність та величину «трансакційних витрат»

Трансакційні витрати –витрати функціонування ринку. Трансакційні витрати - =0 при існуванні загальної конкурентної системи. У вузькому розумінні трансакційні витрати – це витрати, які виникають на перед контрактній стадії(ex ante)та післяконтрактній стадії (ex post). Трансакційні витрати в широкому розумінні- це ціна, яку сплачує будь-яка ек. система за інституційну недосконалість власних ринків.

8.Процес формування базисних інститутів в трансформаційному періоді

Базисні інститути нац.. економіки: 1) економічні, політичні (в т.ч. правові) та держави, права, грошей, податків, власності, 2) спільні для всіх економік, проте конкретні форми їх прояву. Грунтовний підхід до аналізу інститутів дає теорія інституційних матриць. Інституційна матриця - стійка, що історично склалась система базових суспільних інститутів, яка обумовила появу перших держав та визначила розвиток всіх інших. Розрізняють 2 ідеальних типи матриць: Інституційна Х-матриця: 1)політ. сфера-інститути унітарного держ. устрою: інститут диктатури, бюрократії, 2)ек. сфера- інститут директивного планування, 3)соціальна сфера- інститути комуні тарної ідеології. Для інституційної У-матриці характерно: 1)політична сфера-інститути федеративного держ.устрою:інститут демократії, громадянське суспільство, 2)економічна сфера-інститути ринкової економіки:інститути власності, конкуренція,3)соц.сфера – інститути субсидіарної ідеології:домінування індивідуальних цінностей відносно колективних. Специфікою переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки в Україні було наступне: 1)формальні інститути були змінені у відносно короткі терміни, тоді як неформальні змінювались поступово, 2) функціонування економіки визначається державним устроєм. В Україні сформовано базисні інститути національної економіки: 1)інститут держави,2)координаційний інститут(система управління нац..економіки, 30інститут права, 4) в ек. сфері: інститут власності, грошей, податків, 5) в ідеологічній сфері- піддається корекції процес формування інституту громадянського суспільства.

Актуальна проблема сучасного інституційного середовища України є «інвентаризація» інститутів на предмет їх достатності та ефективності для функціонування нац..економіки. приклад:процес деколективізації в аграрній сфері.



9. Базисні інститути економічної сфери

До базисних економічних інститутів ринкової економіки відносять:інститут приватної власності та її захисту;інститут конкуренції та її забезпечення;інститут контрактації тощо.

На початку трансформаційних пе­ретворень урядові аналітики справедливо вважали, що інститут приватної власності має ключове значення і звідси дійшли ви­сновку про прискорення процесу роздержавлення і приватизації.А приватизація сама по собі не розв'язує зазначені пробле­ми та не створює приватного бізнесу.

В Україні у перехідний період владою приймались рішення не на користь підприємни­цтва, а концентрувались зусилля на перерозподілі державної влас­ності та відтворенні бюрократичного механізму протидії бізнесу. За умов інституційної кризи спостерігається різке погіршення якості захисту прав власності, що є потужним чинником невизначеності в очікуваннях суб’єктів господарювання: реприватизація 2005 р., «рейдерство».

Недосконалість судової системи України де-факто використовується окремими бізнесменами як додаткова конкурентна перевага, що призводить до зниження рівня конкуренції та перенесення стратегій конкурентної боротьби у позаекономічну сферу.

Процес контрактації представляє собою необхідні формальні правила (правова інфраструктура), що дозволяють окреслити умови контрактів, процедури їхнього виконання, створюють можливості для розв'язання суперечок.

Причини, які заважають розвиватися механізму специфікації і захисту прав власності в Україні:Неефективне законодавство. Ефективне зако­нодавство вимагає відповідних трансакційних витрат на утримання судів, арбітражу, інституту судових вико­навців і, головне, створення відповідних законів та кодексів.Розрізненість правового регулювання. Необхідною умовою функціонування ринку у частині специфікації прав власності є єдність, системність і цілісність правового регулювання.

Закони та підзаконні акти повинні забезпе­чувати можливість рішення будь-якого питання специфікації прав власності у відповідності до встановлених норм. При цьому закон повинен бути конкретним, мати норми, виконання яких за­безпечується відповідними правовими засобами, визначати інсти­туції, що їх виконують і мають право видавати відповідні акти. У противному варіанті існує загроза опортуністичної поведінки та можливість вирішення питань специфікації прав власності не у відповідності, а іноді - у протиріччі із загальноприйнятими нор­мами.
10. Базисні інститути політичної та ідеологічної сфер

До базисних політичних та ідеологічних інститутів відносять:громадянське суспільство; демократія; свобода.

Громадянське суспільство - це система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у відносинах конку­ренції і солідарності, поза безпосереднім утручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.

Загалом такі інститути займаються відтворенням людини, трансмісією з покоління в покоління соціального досвіду, накопиченого нинішнім і минулими поколіннями.

Найважливіших критеріїв зрілості суспільства вважа­ється ступінь його демократичності (рівень демократії).

Середовищем, яке забезпечує достатній рівень свободи та мотиваційні стимули для самореалізації особистості, є демократична політична система й ринкова економіка, які діють як одне ціле.

Процес демократизації суспільства безпосередньо впливає на економічний розвиток країни, оскільки:

  • демократія означає свободу здійснення підприємницької діяльності. Свобода підприємництва - це рушій­на сила, що може підтримати ріст всієї економіки.

  • демократія забезпечує основу для ефективної еко­номічної політики. Демократичний порядок і ринкова дисципліна - базові складові довгострокового зростання. Демократія означає організацію і правила, але крім того, вона означає культуру і поведінку.

Необхідною умовою розвитку ринкової економіки є наявність економічної демократії. Основою економічної демократії є право людини на вільну працю.

В Україні перші економічні та політичні реформи з «побудовою» ідеології демократичного суспільства через недостатнє інституційне забезпечення даних процесів разом з економічним та політичним нігілізмом суспільства призвели до формування так званої економічної та політичної анархії.

Вона проявляється у: нечіткій і непродуманій політиці державного регулювання економіки; зрощенні влади та бізнесу; надмірній владі груп з концентрованими інтересами та окремих іноземних ТНК; монопольній владі власників підприємств; обмеженні прав дрібних інвесторів; порушенні економічного та ін. законодавства; боротьбі за джерела економічного та адміністративного ресурсу.

Антиподом демократизації суспільства є його бюрократизація. Бюрократія є невід’ємним елементом ієрархічних систем будь-якого рівня; це є система управління і регулювання, що базується на розмежуванні владних повноважень з метою формування єдиного управлінського центру для координації усіх елементів та взаємозв’язків у системі суспільних відносин.

Бюрократизація виникає як реакція на: відсутність реальної демократії в суспільстві; надмірну централізацію існуючої системи державної влади; егоїзм корпоративних інтересів чиновників; домінування адміністративних методів управління; низький рівень культури, моралі; поглиблення кризових явищ в суспільстві тощо..

Економічна свобода - це свобода економічних суб'єктів привласнювати різні об'єкти власності, вибирати сфери при­кладання своїх знань, здібностей у межах різних типів влас­ності та організаційно-правових форм господарювання, а та­кож способів придбання ресурсів, розподілу доходів, спожи­вання благ.

Складовими економічної свободи є: економічна самостійність; економічна відповідальність; економічна рівноправність.

Економічна свобода і свобода економічного вибору не означають економічної анархії та авантюризму. Вони обмежені формальними та неформальними інститутами (нормами чинного законодавства, етики, моралі тощо).
11. позитивні і негативні наслідки від трансплантації нових інститутів

Негативні: наслідки від імпортування нових інститутів

1.виграє країна експортер-парадокс передачі

2.імпорт «занадто» передових інститутів, які не приживаються(система аудит. контролю)

3. «позаплановий» імпорт неефективних інститутів(тіньові сфери)

4.ефект бумерангу для країни експортера при частковій чи повній втраті контролю.

12. Інституційна пастка – це неефективна стійка норма, що має самопідтримний характер. Це одне з явищ, що виникає при створенні інституціонального середовища в період ринкових трансформацій.

Форми прояву:-захист державою неефективних підприємств,а ефективні захищають від держави,-бартери, неплатежі, списання боргу-тіньова економіка, корупція.

Тінізація – невний неявний суспільний договір, за яким недостатня ефективність, а інколи- шкідливість формальних інститутів, компенсується послабленням вимог щодо їхнього виконання.

Корупція – це угода між організаціями і фізичними особами, що зменшує трансакційні витрати клієнта.

Наслідки для національної економіки:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

27. Організація б/о: поняття, завдання, суб’єкти, об’єкти
Питаннями організації б/о займались Ф. Ф. Бутинець, С. В. Івахненков, О. П. Войналович
Конституційне право України
Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
Законодавство
Конституційно-правові відносини: поняття, суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин, підстави виникнення та припинення
1. Економічний зміст категорії "Ефективність національної економіки" та методи її вимірювання
...
Лекція : Система інтелектуальної власності: основні поняття, класифікація....
Лекція: Система інтелектуальної власності: основні поняття, класифікація. Об’єкти та суб’єкти в готельно-ресторанній справі
Лекція Регулювання національної економіки. Державне управління економікою
Цілеспрямоване (усвідомлене, відкрите) регулювання доходів – сукупність дій суб'єктів регулювання, метою яких було визначено регулювання...
Структура національної економіки Національна економіка України Заключення...
Макроекономіка намагається вирішити такі глобальні проблеми як інфляція, безробіття, економічне зростання. Вона розглядає проблеми...
Реферат Суб'єкти трудового права
Виборні профспілкові органи та інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи як суб'єкти трудового права
Виділяються чотири основні ознаки, на підставі яких торгове підприємство...
Основні характеристики торговельного підприємства, як суб’єкти та об’єкти ринкових відносин
НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Приватизація як основа становлення національної ринкової економіки України. Основні законодавчі акти про приватизацію
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка