ЛЕКЦІЯ Природні загрози. Характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки


Скачати 275.89 Kb.
НазваЛЕКЦІЯ Природні загрози. Характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
Сторінка1/3
Дата13.03.2013
Розмір275.89 Kb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Економіка > Лекція
  1   2   3

Основи Безпеки Життєдіяльності


ЛЕКЦІЯ 2. Природні загрози. Характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
  • Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.



  • Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ.



  • Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.



Небезпечне геологічне явище - подія геологічного походження або наслідок дії геологічних процесів, що виникають в земній корі під дією різних природних і геодинамічних факторів або їх комбінацій, які чинять або можуть чинити дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки і навколишнє природне середовище.
До геологічно небезпечних явищ відносять землетруси, зсуви ґрунту, осипи та інше.
Потужні землетруси значної руйнівної сили, як ніякі інші катаклізми, тримають людство в постійній напрузі. І це не безпідставно, бо трагедія завжди розгортається раптово, зненацька застає людину, яка зовсім не підготовлена до самозахисту та супротиву стихії.
Землетруси — підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.
За даними Національного інформаційного центру з контролю за землетрусами США, у світі щорічно відбувається понад 100 тисяч землетрусів, з яких землетрусів силою 8 балів у середньому відбувається 2 на рік; 7 балів - 70; 6 балів - 100; 5 - 1500; 4 бали - 3000; 3 - понад 100 тисяч; 2-3 бали - близько 1 тисячі щодня, 1-2 - близько 8 тисяч щодня.
Кількість постраждалих залежить не тільки від сили та площі стихійного лиха, раптовості виникнення землетрусу, а й від щільності заселення району і ступеню руйнувань, завалів, обвалів, зсувів, провалів, затоплення населених пунктів.
За загальновідомим коефіцієнтом, отриманим на підставі аналізу медичних наслідків сотень землетрусів у різних країнах світу, співвідношення загиблих до тих, хто отримав тяжкі травми, становить 1 до 3.
Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні: Закарпатська, Вранча (на території Румунії), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. На теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера) у зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характеризується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина). Прикарпаття відчуває вплив від району Вранча (Румунія). В 1974-1976 роках тут відбулися землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів. Сейсмонебезпечність Одеської області зумовлена осередками землетрусів в масиві гір Вранча та Східних Карпат в Румунії. Починаючи з 1107 року до цього часу там сталося 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Осередки сильних корових (земна кора) землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття на Південному узбережжі Криму зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років.
У платформеній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, у зв'язку з чим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.
Передбачити землетруси точно поки що неможливо. Прогноз виправдується лише у 80 % випадків і має орієнтовний характер. Запобігти землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, й упевнено, без паніки. Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що мало прояв у неадекватній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан із загальною руховою загальмованістю. Унаслідок цього, як показує статистика, більша частина травм, отриманих населенням, пояснюється несвідомими діями потерпілих, що обумовлені панічним станом і страхом.

 

Вулканізм — сукупність явищ, обумовлених проникненням магми з глибини землі на її поверхню.
Процеси грязьового вулканізму локалізовані у південній частині території України. Вони спостерігаються на Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря. В останні роки виявлені грязьові вулкани на захід та південь Севастополя в акваторії Чорного моря. Серед діючих грязьових вулканів виділяються з постійно спокійним режимом виверження та з активними викидами протягом кількох діб, що супроводжується вибухами та локальними землетрусами. Внаслідок детальних геологічних досліджень встановлено взаємозв'язок багатьох діючих вулканів із зонами активних розломів, наприклад, Південно-Азовського та інших.
Матеріальні втрати від вивержень грязьових вулканів досить значні — знищуються будівлі, селища тощо. Активні вулкани виділяють пари ртуті, вміст якої в атмосферному повітрі під час виверження зростає на 1—2 порядки. Це призводить до виникнення геохімічних аномалій, шкідливих для здоров'я людини.
Сель — стрімкий потік великої руйнівної сили на басейнах гірських річок, що складається із суміші води та крихких, ламких порід і виникає внаслідок інтенсивних дощів чи танення снігу, а також прориву завалів і морен.
У гірській місцевості може виникнути можливість утворення селю. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють також антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація грунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар'єрах, неправильна організація обвалів та підвищень, загазованість повітря, що згубно діє на грунтово-рослинний покрив.
До селевого басейну відноситься гірська територія з прилеглими схилами, на яких знаходяться складові зруйнованих гірських порід, витоки селю, всі його русла, водозбір, а також район його дії (рис.2.1.1.).

 район дії селю

Рух селів - це суцільний потік із каміння, бруду та води. Він має у своєму складі тверді матеріали (10-75% від всього об'єму) і рухається зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Об'єми селевого потоку можуть досягати сотень тисяч - мільйонів кубічних метрів, а розміри уламків - до 3-4 м в поперечнику і масою до 100-200 тонн. Передній фронт селевої хвилі створює "голову", висота якої може досягати 25 метрів.
За складом розрізняють потоки грязьові - суміш води, невеликої кількості землі та дрібного каміння;грязьо-кам'яні - суміш води, гравію, гальки та невеликого каміння; водо-кам'яні - суміш води з камінням великого розміру.
За потужністю (об'ємом) вони можуть бути катастрофічні, потужні, середньої та малої потужності.
Найбільш широкого поширення селеві процеси набули у гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра. Наприклад, з періодичністю 11-12 років спостерігаються селі в долинах ярів, що розташовані на Південному березі Криму. Кількість ураження селевими потоками складає від 3 до 25% території України. В Криму вони поширюються на 9% території, в Закарпатській області - на 40%, в Чернівецькій - на 15%, в Івано-Франківській - на 33%.

 

Карст. Карстове провалля — западина на поверхні землі, яка виникла внаслідок розчинення гірських порід поверхневими чи підземними водами.
На 60 % території України розвиваються карстові процеси. Це явище пов'язане з розчиненням природними водами гірських порід. В деяких областях України рівень ураження карстовими процесами сягає 60—100 % території. Характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), що становить 27 % від всієї площі карстоутворення. Найбільш розвинутий відкритий карст на території Волинської області на площі 594 км2, Рівненської — 214 км2, Хмельницької — 4235 км2.
Одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ є зсуви. Зсуви властиві західним областям України, а також узбережжю Чорного та Азовського морів.
Зсуви - це переміщення по схилах униз під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гір, річок, озерних та морських терас. Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи. Штучними причинами є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом грунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів викликані діяльністю людини.
Площі зсувонебезпечних процесів за останні 30 років збільшились у 5 разів. Найбільшого поширення вони набули у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській областях та в Криму.
В районах активної господарської діяльності, таких як Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька та інші промислові міські агломерації, зафіксовано 138 тисяч зсувів.
Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з'являються щілини у ґрунті, тріщини доріг і берегових укріплень, переміщаються будівлі, споруди, дерева, опори електромереж і зв'язку, руйнуються підземні комунікації, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може спричинити загрозу здоров'ю і життю людей.
Обвал — відрив снігових (льодяних) брил або мас гірських порід від схилу чи укосу гір та їх вільне падіння під дією сил тяжіння.
Обвали природного походження спостерігаються у горах, на берегах морів, обривах річкових долин. Це — результат послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення та дії сил тяжіння. їх виникненню сприяє геологічна будова місцевості, наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід.
Осип — це нагромадження щебеню чи ґрунту біля підніжжя схилів.
Райони Карпатських та Кримських гір підпадають під дію обвалів та осипів, деякі з яких мали катастрофічний характер та призвели до людських втрат, як, наприклад, Демерджинський обвал 1896 року.
Абразія — це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ. Абразійний процес найбільш поширений на Чорноморському узбережжі. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом — 24 га, у північній частині Азовського моря — 19 га. Абразії підпадає до 60 % берегів Азовського та до ЗО % — Чорного морів. Швидкість абразії становить в середньому 1,3—4,2 м за рік.

  1   2   3

Схожі:

Поняття екологічної катастрофи. Екологічні катастрофи в історії Землі....
На деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди...
Самостійна робота №3 Сільське господарство. Географія світового транспорту....
Ства. Виникнення цієї сфери господарської діяльності людей 10 тисяч років тому постало як своєрідний революційний процес. Людина...
ЛЕКЦІЯ Селекція
Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів
Лекція Регулювання національної економіки. Державне управління економікою
Цілеспрямоване (усвідомлене, відкрите) регулювання доходів – сукупність дій суб'єктів регулювання, метою яких було визначено регулювання...
Державне регулювання зайнятості
Зайнятість населення –найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок...
Лекція 8 з дисципліни „Політична економія” на тему: «Суб’єкти ринкової економіки»
Класифікація підприємств за розміром. Малий бізнес. Нові види підприємницької діяльності
Лекція №4 Тема: Систематика рослин
До нижчих рослин належать водорості, до вищих — мохи, плауни, хвощі, папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні
«Я і Всесвіт» Проектне заняття за змістовою лінією
Познайомити з давніми уявленнями людей про будову Землі. Поглибити знання про різні частини світу, унікальні природні об`єкти континентів...
Тема : Повітря навколо нас. Значення повітря для людей, тварин, рослин
Мета: розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місцезнаходження повітря на Землі, про властивості повітря, формувати вміння...
Лекція №5 Систематичний огляд рослин класу Дводольні. Видова діагностика...
Близько 3000 видів одно- і багаторічних трав, напівкущів, кущів і дерев. Поширені повсюдно, найбільше у помірній і субтропічній зонах...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка