|
|
Скачати 0.81 Mb.
|
Міністерство охорони здоров’я України Міністерство освіти та науки України Кременчуцький медичний коледж Відповіді на екзаменаційні питання з історії України Викладач суспільних дисциплін Гавеля В.В. м. Кременчук 2011 Початок формування людської цивілізації на території України. Білет №1. Початковий етап розвитку людської цивілізації на території України. Первісна людина на території України з’явилася майже 1 млн. років тому. Першим періодом історії людства був кам’яний вік. Кам’яним він називається тому, що основними знаряддями праці були вироби з каменю. Основними заняттями людини були збиральництво й полювання. Соціальною формою організації людей спочатку було людське стадо, на зміну якому згодом приходить родова община. Родинні зв’язки визначаються за материнською лінією, тому головну роль в суспільстві відігравали жінки. Такий устрій назвали матріархатом. Боротьба за існування змусила людину виготовляти одяг зі шкір тварин, інтенсивно заселяти печери, видобувати вогонь. Намагаючись пояснити механізм світобудови первісна людина активно формує першооснови релігійної свідомості. В епоху пізнього палеоліту розвивається прикладне та образотворче мистецтво. Особливо часто археологи, досліджуючи стоянки цього часу зустрічають фігурки птахів та стилізовані жіночі статуетки. В епоху мезоліту відбувається вдосконалення знарядь праці. Було винайдено лук і стріли, починається приручення тварин. Виникає племінна організація суспільства. У період неоліту відбулися якісні зміни в житті людства – так звана неолітична революція, сутність якої полягала в переході від збирання їжі і примітивного полювання до відтворюючих видів діяльності, тобто до обробки землі і розведення домашніх тварин. Її дальший розвиток спирався на помітний прогрес в обробці каменю. У цей період людина опанувала всі можливі операції— різання, шліфування, свердління, заточування каміння. Крім того, на добу неоліту припадає поява принципово нових матеріалів. Зокрема, було освоєно виготовлення ліпної кераміки. Опалена глина — це перший штучний матеріал, створений людиною, який дав можливість готувати рідку їжу і зберігати припаси. По суті кераміка — головне досягнення матеріальної культури неоліту, але поряд з нею з'явився ще один штучний матеріал — тканина, яка дала людям одяг не тільки із звіриних шкур. Гетьман у вигнанні - П.Орлик. Конституція П. Орлика 1711 року. Після смерті І.Мазепи навесні 1710 р. козацьке військо у вигнанні обирає гетьманом генерального писаря П.Орлика. новообраний гетьман уклав зі старшиною і представниками запорожців угоду, яка дістала назву «Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорізького». Цей документ містив 16 статей і проголошував незалежність України від Росії та Речі Посполитої. Пилип Орлик мав намір побудувати державу на демократичних засадах. На перше місце висувалось питання взаємовідносин гетьмана з народом, категорично засуджувалася практика самовладного правління попередніх гетьманів. Найвищим органом влади в державі мав стати своєрідний козацький парламент – загальна рада, до складу якої мали входити старшина, представники Січі і всіх полків. Передбачалося, що засідання цієї ради відбуватимуться тричі на рік – Різдво, Великдень та свято Покрови. Це давало б можливість контролювати діяльність гетьмана. Конституція вимагала унезалежнення православної церкви. Значно обмежувалась влада гетьмана. У документі простежується узгодження з передовими політичними теоріями тогочасної Європи, зокрема у розмежуванні гілок влади. Підвищувалась роль Генерального суду, відновлювалися права і вольності Запорізької Січі. Пилип Орлик планував скасування обтяжливих податків. Землеробські племена. Трипільська культура. Мідний або мідно - кам’яний вік (енеоліт), був перехідним етапом від кам’яного періоду до епохи металу. Найяскравішою археологічною культурою доби енеоліту була трипільська культура (4 – 3 тисячоліття до н.е.) Вона поширювалась на землі України, Молдови, Румунії. Головним заняттям трипільців було землеробство. Землю обробляли кам’яними та кістяними мотиками, дерев’яним ралом. Орали волами. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю. Розвивається прядіння, ткацтво. Трипільці мали високо розвинуте керамічне виробництво. Плоскодонна кераміка розмальовувалась червоною, чорною та жовтою фарбами. Широковідомі трипільські статуетки жінок, тварин, дитячі іграшки. Деякі знаряддя праці виготовляли з міді. Будувалися одно – двоповерхові глиняні будинки, що утворювали протоміста з населенням у 15 – 20 тис. жителів. Кожні 50 – 100 років вони змушені були мігрувати через виснаження землі. Головним божеством трипільців була богиня родючості. У трипільській культурі створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів та знаків на кераміці. Гайдамацькі рухи 1730-1760-х рр. Коліївщина, Рух опришків. О.Довбуш. На території Правобережної України народним масам жилося не краще ніж на Лівобережжі. Польща посилювала свою колоніальну політику. У відповідь на жорстокий національний і соціальний гніт на Правобережжі га Західній Україні розгорнулася визвольна боротьба Гайдамацький рух виник у першій половині 18 ст. Це була яскрава форма національно-визвольної боротьби українського народу проти польського гніту на землях Правобережної України. Гайдамаччина у своєму розвитку пройшла три хвилі піднесення: 1734-1738 рр., 1750 р., 1768 р. (Коліївщина). Саме в 1768 р. польський сейм під тиском Росії прийняв постанову про зрівняння в правах православних і католиків. Це викликало негативну реакцію значної частини шляхти, яка утворила так звану Барську конфедерацію і виступила проти втручання Росії. Між конфедератами і російськими військами почалися військові дії, що було сприйнято українськими селянами як сигнал до повстання. Очолив повстання запорозький козак Максим Залізняк. Гайдамацький рух швидко охопив Київщину, Брацлавщину, частину Поділля і Волині. Загони Залізняка зайняли Жаботин, Смілу, Черкаси, Фастів, Корсунь, Канів та інші міста. На початку червня 1768 р. гайдамаки взяли в облогу місто Умань. На бік повсталих перейшов сотник козацької міліції Іван Гонта з цілим загоном уманського гарнізону. Місто було захоплене, після чого гайдамаки розправилися зі своїми визискувачами. З-під Умані гайдамацькі загони рушили на поділля, Волинь і Полісся. Близько 30 загонів повсталих діяли на території Правобережжя. Катерина ІІ наказала командуючому російською армією генералові Кречетнікову придушити повстання. Російські війська підступно схопили М. Залізняка, І. Гонту та більше тисячі гайдамаків. Протягом липня-серпня було розгромлено більшість гайдамацьких загонів, але остаточно Коліївщина була придушена лише навесні 1769 р. Кочові народи на території України. Першим етнічним утворенням на території України, про яке залишилась згадка у писемних джерелах були кіммерійці (9 - перша половина 7 ст.). Вони першими на території України осідлали коня та використали залізну зброю, що дало їм величезні переваги. Вони здійснювали успішні походи до Урарту, Ассирії, Лідії… Контакти з цими передовими для свого часу країнами сприяли державотворчим процесам. Проте створити повноцінну державу їм не вдалося. У 7 ст. до н.е. кіммерійців витіснили скіфи, які мали кращу військову організацію. Серед скіфів розрізнялися скіфи-кочівники та скіфи-землероби. Пануюче положення в країні належало царським скіфам, які вважали решту населення своїми рабами. На рубежі 5 – 4 ст. до н. е. у скіфів виникає ранньокласова держава на чолі з царями. Найвищого розквіту Скіфія досягла в 4 ст. до н.е. за часів правління царя Атея, котрий значно розширив її територію. Держава стала централізованою, почалося карбування скіфської монети. Починаючи із 3 ст. до н.е. на скіфське царство почався постійний натиск сарматів. Скіфи відступили в Крим де створили державу Мала Скіфія зі столицею в Неаполі Скіфському. Сарматське суспільство переживало перехідний етап від родоплемінних відносин до класових. Однак на відміну від скіфів сармати так і не змогли створити власної повноцінної держави. Особливістю суспільного ладу сарматів була наявність значних пережитків матріархату. Але сармати зуміли перевершити скіфів у військовій справі. Удар сарматської кінноти вдягнутої у залізні панцирі з довгими списами та мечами не могло витримати жодне військо. Але у 372 р. н.е. сармати були розгромлені гунами і втратили пануюче положення в Північному Причорномор’ї. Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних відносин. Початок промислового перевороту. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії. Визначальною особливістю господарського розвитку першої половини ХІХ ст. був швидкий занепад феодально-кріпосницької системи. Примусова праця селян-кріпаків ставала неефективною. Продуктивність вільнонайманої праці була майже в 4 рази вищою. Розвивалися товарно-грошові відносини, поглиблювалася спеціалізація окремих районів України в сільськогосподарському виробництві. Починається технічний переворот у промисловості. У процесі розкладу феодально-кріпосницької системи загострювалися соціальні суперечності, посилювалася антикріпосницька боротьба. Щоб збільшити прибутковість своїх господарств, поміщики посилювали експлуатацію селян: підвищували норму панщини або розширювали орну землю за рахунок віднятих у селян наділів. Це розорювало селянське господарство і викликало протидію в пригнічених народних мас. Ця протидія набуває різних форм. Поширеними формами селянського протесту були скарги до урядових установ та цареві, відмова платити оброк, непокора, втечі – в Новоросійський край, на Дон, у Таврію. За неповними даними, протягом 1797 – 1825 рр. в Україні сталося 104 масових антиурядових виступи. Особливо широкого розмаху селянський антикріпосницький рух набрав на Поділлі у першій третині ХІХ ст., охопивши також деякі повіти Волині та Київщини. Очолив його У. Кармалюк. Його ім’я ще за життя стало легендою. Кілька разів Кармалюка заарештовували, засилали до Сибіру, але він тікав звідти і, повернувшись на батьківщину продовжував боротьбу. Загалом вона тривала майже 23 роки. Мужній народний месник загинув у 1835 р. Однак це не зупинило антикріпосницький рух в Україні. Незадоволеність кріпосницькими порядками поширюється і на частину передового дворянства. Війна 1812 р. привела до поширення західноєвропейських ідей, глибшого ознайомлення з соціальним та політичним досвідом Європи, зростання серед дворян відчуття власної гідності та значимості. Це стало причиною декабристського руху. Декабристи не лише висунули політичну програму, а й організували збройне повстання проти царського режиму. В Російській імперії промисловий переворот почався в 30 – 40 роки ХІХ ст. Це був якісний стрибок у розвиткові продуктивних сил, який полягав у переході від мануфактури до машинного виробництва. Машини й парові двигуни сприяли підвищенню продуктивності праці на заводах і фабриках, заклали підвалини для індустріалізації промисловості. Одночасно технічні нововведення зумовлювали нагальну заміну кріпосної робочої сили вільнонайманою. Завершився промисловий переворот на рубежі 70-х 80-х років ХІХ ст. В результаті промислового перевороту остаточно утвердився капіталізм. Важливою складовою економічного життя України ХІХ ст.. було входження в у світовий економічний простір. Цей процес припадає на 20 – 50 рр. ХІХ ст. і пов'язаний з вивозом збіжжя. Центром експортної торгівлі стало новоутворене місто-порт Одеса. Окрім пшениці предметами вивозу були сало, ліс, канати, залізо. Зерно українських виробників через Одеський порт експортувалось до Англії, Голландії, Бельгії, Франції. Предметами імпорту до імперії через Україну були фрукти, напої, чай, кава, тютюн, текстильні та ювелірні вироби, тканини, шовк, папір, аптекарські матеріали. В 1820 -1830 рр. вартість ввозу була набагато менша ніж вартість предметів експорту. На імпортні товари завдяки режиму порто-франко збиралося лише 1/5 мита. Близьке розташування до європейських локальних ринків , дешевші ціни на продукцію зробили Південну Україну одним з лідерів світового ринку зерна. Наприкінці ХІХ ст.. Одеса втрачає позицію лідера світового ринку зерна. Лідером стає Миколаїв. Звідси відправляли не лише зерно, а й вугілля та марганцеву руду. Ще одним конкурентом Одеси став Херсон. У 70-ті роки ХІХ ст.. на світові ринки збуту вийшли українські цукровари пунктами призначення їх продукції стали європейські та азійські торговельні центри Лондон, Гамбург, Кельн, Марсель, Константинополь. Антична цивілізація Північного Причорномор’я. З кінця 7 ст. до н.е. на території Північного Причорномор’я свої колонії засновують греки. Найбільшими серед них були: Тіра, Ольвія, Пантікапей, Феодосія, Херсонес. Грецькі поліси за своєю політичною організацією були, як правило демократичними рабовласницькими республіками, що мали свою законодавчу (народні збори), виконавчу (колегії і магістрати) і судову владу. Грецькі міста мали високо розвинуті ремесла, архітектуру, мистецтво. На прилеглих територіях вирощувалося так багато зерна, що його почали вивозити до Греції і вигідно продавати. З Греції сюди привозили тканини, зброю, дорогі прикраси. Навколо міст часто розташовувалися поселення місцевих племен. На місцевий грунт переносилися державотворчі традиції грецьких міст. Місцеве населення освоювало прогресивні технології землеробства та ремесла, активно залучалось до товарно-грошових відносин. Контакти місцевих племен з колоністами сприяли поширенню досвіду та здобутків найпередовішої на той час античної культури. Стабілізація політичного життя в Україні в кінці XVIII століття Гетьман І.Мазепа.. Союз І.Мазепи з Карлом XII. Полтавська битва. Найвидатнішою постаттю в історії України кінця 17 - початку 18 ст. є Іван Мазепа, з діяльністю якого пов’язана остання спроба домогтися державної незалежності. І. Мазепа народився в 1639 р. на Київщині. Походив з української шляхетської родини. Навчався у Києво-Могилянській академії та єзуїтській колегії у Варшаві. Свою службу він розпочав при польському дворі, виконував дипломатичні доручення. За гетьмана П. Дорошенка він став генеральним писарем, а після гетьмана І. Самойловича – гетьманом України. Одним з найважливіших напрямків діяльності гетьмана була підтримка культури – він виділяв значні кошти на розвиток освіти, мистецтва, архітектури. Він сприяв перетворенню Києво-Могилянського колегіуму на академію, був покровителем і меценатом української церкви. За його сприяння споруджено 12 храмів у стилі «мазепинського бароко» школи, бурси, шпиталі у Києві, Чернігові, Переяславі. Донедавна в радянській історичній науці І. Мазепа характеризувався як «зрадник українського народу». зараз утверджується більш зважена характеристика особи і діяльності гетьмана як видатного державного діяча, борця за незалежність України, покровителя культури і просвітництва, який, однак, не зміг досягти поставленої мети внаслідок низки об’єктивних причин та через серйозні прорахунки і протиріччя у своїй внутрішній політиці. Прийшовши до влади, Мазепа взявся за вирішення стратегічних проблем, пов’язаних з остаточною стабілізацією внутрішньої ситуації в Україні, за зміцнення державної влади та консолідацію провідної верстви Гетьманату – козацької старшини. Мазепа створює для старшини сприятливі умови для зростання її добробуту, здобуття дітьми належної освіти. В той же час гетьман стримував надмірні апетити нової аристократії, щоб не допустити ти до надто стрімкого закабалення українського селянства. У 1701 р. гетьман видав універсал, яким забороняв змушувати селян працювати на свого пана більше ніж 2 дні на тиждень. Продовжуючи політику своїх попередників гетьман намагався підпорядкувати Запорізьку Січ гетьманському проводу. В 1700 р. російський царизм розпочинає Північну війну з Швецією, яка не відповідала інтересам українського народу . проте козацькі полки направлялися для ведення бойових дій проти шведів. В Україні значно зросли податки і повинності, московські війська і чиновники чинили всілякі утиски українському населенню. Окрім того Петро І створюючи Російську імперію виношував плани ліквідації гетьманства та козацького устрою України. Все це викликало незадоволення козацької старшини та гетьманського уряду, що підштовхнуло І. Мазепу розпочати боротьбу за незалежність України. Після того як у жовтні 1708 р. цар повідомив І.Мазепу, що не зможе йому допомогти, якщо поляки і шведи вирушать в Україну. Гетьман вирішив приєднатися до шведської армії Карла ХІІ, що наступала. У переговорах з Карлом ХІІ І.Мазепа поставив питання про створення Української держави. Отже Мазепа, залишений без підтримки Росії, хотів знайти оптимальний варіант збереження Української автономії. Довідавшись про це Петро І наказав своїй армії зруйнувати Батурин. 27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва. Шведські війська на чолі з Карлом ХІІ в союзі з козацькими військами потерпіли поразку в боротьбі з Росією. Карл ХІІ разом з Мазепою втекли до Бессарабії, де в 1709 р. Мазепа помирає. Таким чином, союз Мазепи з Карлом ХІІ відіграв негативну роль для України: розпочалися репресії російського царського уряду, прискорився занепад Української автономії. |
|
Відповіді на екзаменаційні питання з дисципліни «Історія України» Вивчення історії у вищій школі сприяє формуванню історичної свідомості народу, в якій органічно поєднується знання, погляди, уявлення... |
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З ПОЛІТОЛОГІЇ Етапи становлення політичної науки. Місце політології в системі суспільних наук |
|
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ... |
СОЦІОЛОГІЯ Лутак Н. А., голова Дніпропетровського міського методичного об’єднання викладачів суспільних дисциплін, викладач-методист Дніпропетровського... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |
Вступ. Класифікація та загальна будова автомобілів Осюнько Н. В. викладач спец дисциплін автотранспортного напрямку, вища категорія, старший викладач, ДНЗ «Уманський ПАЛ» |
|
«Цивільні шлюби: за і проти» Викладач суспільних дисциплін Гусарова В. В Яка людина, таке в неї і кохання»; «Взаємини, що почалися легко, необдумано, рідко підносяться вище кухні і спальні» О.І. Герцен;... |
Екзаменаційні питання до курсу «Історія України» для студентів 1-го курсу у 2012/13 н р |
|
Впровадження інтерактивних методів навчання щодо розвитку комунікативних... Викладач предметів людина і світ та художня культура, спеціаліст вищої категорії, старший викладач Державного навчального закладу... |
Екзаменаційні питання з курсу «Новітня історія України» для студентів... Проголошення автономії Карпатської України: передумови, причини, історичне значення. Угорська окупація Закарпаття |