МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Історичний факультет Кафедра всесвітньої історії Кафедра історії України Кафедра історіографії, джерелознавства та архівознавства Кафедра російської історії


НазваМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Історичний факультет Кафедра всесвітньої історії Кафедра історії України Кафедра історіографії, джерелознавства та архівознавства Кафедра російської історії
Сторінка1/5
Дата13.03.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Історичний факультет
Кафедра всесвітньої історії

Кафедра історії України

Кафедра історіографії, джерелознавства та архівознавства

Кафедра російської історії


Затверджую Узгоджено

Проректор з Декан історичного факультету

науково-педагогічної роботи проф. Світленко С.І.

проф. Чернецький С.О. __________________________

______________________ „___”______________2013 р.

„___”_______________2013 р.


Програма

КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ

з напряму 6.020302 «Історія»

за ОКР бакалавра

дніпропетровськ

2013


1. Загальна частина
Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень професійних знань та умінь бакалавра.

Бакалавр історії повинен знати:

  • призначення і зміст гуманітарних наук, місце історії в системі гуманітарного знання, природу людського суспільства і роль особи в його функціонуванні;

  • типи і форми культури, її роль в житті суспільства, місце української культури в структурі європейської і світової культури;

  • основні проблеми світової філософії, економічні та політологічні теорії;

  • визначення соціальних спільнот та соціальних відносин, форми взаємодії індивідуума з соціальними групами і спільнотами;

  • основні типи державно-правових систем і основні тенденції їх розвитку в сучасних умовах;

  • державний устрій, державне управління й основи правової системи України;

  • сутність та значення прав і свобод людини і громадянина;

  • місце релігії як певного світогляду людини в житті індивідуума та суспільства;

  • сутність світових релігій та особливості конфесійного життя в Україні;

  • причини появи, генезису і занепаду цивілізацій;

  • основні віхи світової історії в цілому та конкретну історію окремих країн, регіонів і народів;

  • значення історії України в загальноєвропейському та світовому історичному процесі;

  • сутність європейського антропогенезу і процесу формування українського народу;

  • етапи становлення і розвитку історії як науки, її основні напрями і школи, вітчизняні та зарубіжні історіографічні концепції;

  • основні поняття та методи історичного джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін;

  • основні положення педагогіки та психології, загальні принципи організації, змісту та форм навчання і виховання.

Бакалавр історії повинен вміти:

  • комплексно аналізувати історичні джерела та історичні факти;

  • системно мислити і синтетично використовувати набуті знання у своїй дослідницькій та професійній діяльності;

  • проводити бібліографічний аналіз та опис, способи та прийоми роботи з базами даних та інформаційних систем;

  • здійснювати евристичну роботу в бібліотечних, архівних і музейних фондах;

  • комплектувати, обробляти та класифікувати архівні документи, археологічні артефакти та етнографічні матеріали;

  • використовувати ЕОМ для виявлення й обробки джерельних даних, зберігання й оперативного використання документів, моделювання історичних явищ і процесів, а також організації навчального процесу;

  • використовувати знання давніх та сучасних державної й іноземних мов у межах потреб професійної діяльності та спілкування;

  • готувати наукові реферати, огляди літератури, рецензії;

  • організовувати і проводити краєзнавчу та лекційно-екскурсійну роботу;

  • вести краєзнавчу роботу, виявляти, пропонувати та сприяти збереженню історико-культурних пам’яток;

  • застосовувати категоріальний апарат та методи дослідження, проводити історіографічний та джерелознавчий аналіз;

  • оформлювати результати дослідження в письмовому вигляді відповідно до чинних норм та стандартів;

  • прийомами методичної та психолого-педагогічної роботи, достатніми для викладання історичних дисциплін у навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації.

Оцінка знань здійснюється на основі комплексних тестових завдань.

До програми державного екзамену з історії увійшли теми та питання за такими дисциплінами:

Розділ перший:

1.1. Давня та нова історія України

1.2. Новітня історія України

Розділ другий:

2.1. Історія Стародавнього Сходу

2.2. Історія Греції та Риму

2.3. Історія середніх віків

2.4. Історія Росії

2.5. Історія СРСР

2.6. Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки.

2.7. Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки нового і новітнього часу)

2.8. Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу

2.9. Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки

Розділ третій:

3.1. Археологія

3.2. Історія первісного суспільства

3.3. Спеціальні історичні дисципліни

Розділ четвертий:

4.1. Методика викладання історії

Розділ п’ятий:

5.1. Основи охорони праці

2. Зміст розділів
І. Давня та нова історія України

ТЕМА 1. Українські землі княжої доби (ІХ – ХІІІ ст.)

Утворення Київської Русі. Політичний розвиток давньоруської держави, його основні етапи. Внутрішня політика київських князів: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха та ін. Боротьба доцентрових і відцентрових тенденцій. Поліцентризація Русі та початок її політичного роздроблення. Південноруські князівства ХІІ – ХІІІ ст. Галицько-Во­лин­ська держава – спадкоємиця Київської Русі: утворення та піднесення.

Міжнародні відносини Київської Русі. Русь і нормани. Критика норманської теорії. Русь і Візантія. Південна орієнтація київських князів. Русь і країни Західної та Центральної Європи. Русь і Великий Степ: хозари, печеніги, половці.

Соціально-економічні процеси в давньоруському суспільстві. Соціальна структура Русі. Процес феодалізації. Форми землеволодіння та ренти. Господарство: землеробство, скотарство, промисли, ремесла, торгівля. Південноруське село й місто.

Етнічний розвиток Русі. Особливості ґенези української народності. Духовне й культурне життя давньої Русі. Язичництво. Християнізація Русі. Освіта й культура на Русі.
ТЕМА 2. Українські землі литовсько-польської доби

(ХІV – перша половина ХVІІ ст.)
Політичні умови розвитку українських земель. Занепад Галицько-Волинської держави. Велике князівство Литовське і його експансія на українські землі. Політика Гедиміна, Ольгерда, Вітовта на українських теренах. Свидригайло і Сигізмунд. Ліквідація удільних південноруських князівств. Повстання князя Михайла Глинського 1508 р. Польська експансія на українські землі. Загарбання Галичини та Західного Поділля. Польсько-литовський унійний процес. Кревська унія 1385 р., Городельська унія 1413 р., Люблінська унія 1569 р. та їх значення для історичної долі українських земель. Захоплення українських земель Угорщиною, Молдавією, Кримським ханством, Туреччиною, Московією.

Соціальна структура та стосунки в українському суспільстві литовсько-польської доби. Данники, слуги, «похожі» і «непохожі» селяни. Міщанство: патриціат, поспільство, міські низи. «Магдебургія». Шляхетська ієрархія: зем’яни, пани, князі. Духівництво. Козацтво: зародження та особливості розвитку.

Церковне життя й міжконфесійні відносини. Київська і Галицька митрополії. Спроби укладення церковної унії в ХV ст. та українські землі. Берестейська церковна унія 1596 р., її причини, характер, наслідки.

Етнічний розвиток українського народу в ХІV – ХVІ ст. Завершення формування української народності. Духовно-культурний занепад у ХІІІ – ХІV ст. Проникнення ідей гуманізму й реформації в українські землі. Перше українське на­ціонально-культурне пробудження. Братський рух. Козацькі війни кінця ХVІ ст. К. Косинський, С. Наливайко. Запорозька Січ як чинник національно-визвольних змагань українського народу. П. Сагайдачний. Козацько-селянські повстання 1620 – 1630-х рр. М. Жмайло, Т. Федорович (Трясило), І. Сулима, Д. Гуня, К. Скидан, Я. Острянин. Ординація Війська Запорозького.
ТЕМА 3. Національно-визвольна війна

українського народу середини ХVІІ ст.

Україна напередодні Національно-визвольної війни: політичні, національно-релігійні, соціально-економічні та психологічні причини, характер і рушійні сили. Проблеми типології, хронологічних меж та періодизації Національно-ви­зволь­ної війни.

Підготовка й початок повстання. Гетьман Б. Хмельницький. Перші перемоги
1648 р. Основні воєнно-політичні події 1649–1653 рр. М. Кривонос, І. Богун, Д. Нечай.

Формування української козацької держави Б. Хмельницького, її найхарактерніші ознаки. Розробка гетьманом наріжних принципів української державної ідеї. Внутрішня політика українського уряду. Соціально-економічні зміни. Зовнішня політика уряду Б. Хмельницького. Переяславська Рада і Березневі статті 1654 р., їх сутність і наслідки. Завершальний етап національно-визвольної війни.

Підсумки, історичні уроки та значення Національно-визвольної війни україн­ського народу середини ХVІІ ст.
ТЕМА 4. Українські землі в другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст.

Початок громадянської війни в Гетьманській Україні. І. Виговський, Ю. Хмель­ницький. Поділ козацької України на два гетьманства. Боротьба П. Дорошенка за возз’єднання Української держави. «Руїна» в українських землях, її причини та наслідки.

Україна за гетьманування І. Мазепи. Обмеження автономії Гетьманщини за часів І. Скоропадського. Перша ліквідація гетьманства. П. Полуботок. Останні спроби козацької старшини зберегти автономію Гетьманщини. Гетьмани Д. Апостол і К. Розумовський. Остаточне скасування української козацької державності. Перетворення України на об’єкт міжнародних відносин.

Слобідська Україна в складі Російської держави ХVІІ – ХVІІІ ст. Особливо­сті економічного та політичного розвитку Правобережжя та західноукраїнських земель. Правобережна Україна наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. П. Орлик та його «Конституція». Українські землі в складі Речі Посполитої ХVІІІ ст. Особ­ли­вості розвитку західноукраїнських земель. Соціальні й національні рухи: опришківство, гайдамацтво, Коліївщина.

Запорозька Січ у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Українська освіта та культура в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.
ТЕМА 5. Українські землі під владою Російської й Австрійської імперій
Інкорпорація Наддніпрянщини до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальна реорганізація. Намісництва, губернії, генерал-губернаторства. Ліквідація залишків українських автономних установ. Утягнення різних соціальних верств до імперського соціуму. Особливості інкорпорації західноукраїнських земель до Австрійської імперії. Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ і західні українці.

Скасування кріпосництва в Наддніпрянщині. Ліберально-буржуазні реформи Олександра ІІ 60 – 70-х рр. ХІХ ст. та їх проведення в Наддніпрянській Україні. Посилення русифікаторської політики царизму. Консервативно-охо­рон­ний курс
Олександ­ра ІІІ 80-х – початку 90-х рр. ХІХ ст. Утвердження й розвиток ринкових відносин. Суперечливість внутрішньої політики російського царизму в українських землях на початку ХХ ст.: реформістські та реакційні заходи періоду системної кризи самодержавства. Західноукраїнські землі під владою Габсбургів середини ХІХ – початку ХХ ст.

Передумови й початки формування модерної української нації. Ук­раїн­ський національний рух, його основні етапи. «Руська трійця». Кирило-мефодіївці. Революція 1848 – 1849 рр. у західноукраїнських землях. Українські громади та гуртки в Наддніпрянській Україні 60-80-х рр. ХІХ ст. В.Антонович, М.Драгоманов. Суспільний рух у Захід­ній Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Народовці, москвофіли, радикали. Перші політичні партії на західноукраїнських теренах. І. Франко, М. Грушевський. «Просвіти». Українські політичні партії та громадські організації в Наддніпрянщині на початку ХХ ст. Перша російська революція в українських землях. Українці в загальноросійському й польському визвольному русі.

Структура народонаселення України. Національні меншини. Переселенський рух українців. Особливості розвитку освіти, науки та культури.
ІІ. Новітня історія України
ТЕМА 1. Українська національно-демократична революція

та громадянська війна (1917 – 1921 рр.)
Визрівання передумов української революції за часів Першої світової війни. Політичне становище в Україні після повалення царизму. Створення Української Центральної Ради, її Універсали. Проголошення УНР. Українсько-більшовицька війна. Перше встановлення радянської влади в Україні. Брестський мирний договір. Окупація України австро-німецькими військами. Політика УНР. М. Грушевський – голова УЦР і Президент УНР. Переворот 29 квітня 1918 р. Встановлення гетьманського режиму П. Скоропадського, його політика. Український національний союз. Прихід до влади Директорії. В. Винниченко. С. Петлюра. Відновлення УНР, її внутрішня та зовнішня політика. Утворення ЗУНР. Злука УНР і ЗУНР. Наростання громадянської війни в Україні. Посилення протистояння між УНР, денікінцями й більшовиками. Повстансько-парти­зан­ський рух в Україні. Н. Махно. Дипломатія незалежних українських урядів. Повернення більшовицького режиму в Україну. «Воєнний комунізм» та його основні напрямки. Причини поразки та уроки української революції.
ТЕМА 2. Україна у міжвоєнний період (1921 – 1939 рр.)
Соціально-економічна й політична криза початку 1920-х рр. Зародження непу. Голод 1921 – 1923 рр. Входження УСРР до СРСР. Здійснення непу в сіль­ському господарстві та промисловості. Українізація: форма і зміст. О. Шумський. М. Скрипник. Культурне будівництво. Відмова від непу. Концепція планової економіки. Індустріалізація. Насильницька колективізація. Голодомор 1932 – 1933 рр. Культурна революція. Встановлення сталінського тоталітарного режиму наприкінці 1920-х – упродовж 1930-х рр. С. Косіор. Г. Пет­ровський. Масові репресії. «Розстріляне відродження».

Західноукраїнські землі у міжвоєнний період: особливості соціально-економічного, суспільно-політичного та етнокультурного розвитку.

Україна і європейська дипломатія в 1921 – 1939 рр.
ТЕМА 3. Друга світова війна й Україна
Українське суспільство у 1939 – 1941 рр. Радянсько-німецький альянс і воз­з’єд­нання західноукраїнських земель у складі УРСР. Напад Німеччини й оборонні бої
1941 – 1942 рр. Причини тимчасових поразок Червоної Армії. Нацистський окупаційний режим. Рух Опору та його особливості в Україні. Радянські партизани й підпільники. Формування ОУН – УПА. Значення України для воєнно-економічної мобілізації. Битви за визволення України від німецько-фа­шист­ських загарбників. Повернення радянської влади й українське суспільство в 1943 – 1945 рр. Внесок українського народу в розгром німецько-фашист­ських агресорів. Визнання союзним центром окремих атрибутів української державності. Україна – один із засновників ООН.
ТЕМА 4. Наростання системної кризи тоталітарного ладу в УРСР

Повоєнні адміністративно-територіальні зміни. Відбудова народного господарства. Голод 1946 – 1947 рр. Політико-ідеологічна реакція. «Радянізація» західних областей України. Зовнішньополітична діяльність УРСР.

Хрущовська «відлига» та її парадокси. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток. Духовне життя. Шістдесятники.

Поворот до неосталінізму. Дисиденти. П. Шелест. В. Щербицький. Політична реакція на тлі «розрядки». Стан економіки, освіти, науки та культури. Наростання кризових явищ.
ТЕМА 5. Україна на шляху до незалежності.

Становлення незалежної України
«Нове мислення», спроба «прискорення». Гласність і початок новітнього національного відродження. Зародження багатопартійності. Декларація про державний суверенітет. Криза горбачовської «перебудови». ДКНС та його крах.

Проголошення незалежності України. Становлення структур влади. Розвиток конституційного процесу. Прийняття Конституції України 1996 р. Багатопартійність в Україні. Особливості творення національної ринкової економіки. Процеси соціальної трансформації. Етнонаціональні процеси. Основні тенденції розвитку української культури. Духовність суспільства на сучасному етапі. Україна на міжнародній арені.

ІІІ. Історія стародавнього Сходу
Тема 1. Давня Месопотамія
Протодержави Стародавнього Шумеру. Реформи Уруїнімгіни. Боротьба за панування між державами Шумера і Аккада. Правління III династії м. Ура.

Утворення Давньовавилонського (або Старовавілонського) царства.

Значення Вавилона як торгового центру. Законодавча реформа. Економіка і суспільні відносини в Стародавній Вавилонії за законами Хаммурапі. Падіння Вавілонського царства. Касcитське завоювання.

Нововавилонське царство.

Міжнародні відносини в Передній Азії і Вавилон на початку I тис. до н.е. Розквіт Нововавилонського царства за часів Новохудоносора II.

Вавилонське суспільство в VI ст. до н.е. Господарський розвиток. Послаблення Вавилона за часів Набоніда. Завоювання Вавилона персами.

  1   2   3   4   5

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ...
«МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ» для випускників заочної форми навчання
Робоча програма навчальної дисципліни Львівський національний університет...
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри давньої історії України та архівознавства
Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет...
Розділ І. Історія розвитку українських народних дум Розділ II. Поетика повтору в українських народних думах
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ...
...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ...
Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми,...
Турпак Т. Г., ас. Корольова О.І
Міністерство освгги і науки, молоді та спорту України Національний транспортний університет Кафедра «фінанси, облік і аудит»
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра кореляційної оптики ЗВІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
Міністерство освіти та науки України Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка...
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний...
Уміщені контрольні роботи з „Історії України” та методичні рекомендації до їх виконання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка