|
|
Скачати 4.84 Mb.
|
|
Порядок Lecanorales Аски леканоровидні, унітунікатні, їх оболонка складається з багатьох зрослих між собою шарів. Апікальний апарат є, система пружніх мікрофібрил відсутня. Рід пармелія – Parmelia. Талом листуватий, розрізано-лопатевий, у вигляді крупних розеток, прикріплений до субстрату ризинами, рідше вільний. Лопаті різноманітні: вузькі або широкі, сильно- або слабо-розгалужені, плоскі або випуклі, щільно зімнуті або розділені. Верхня сторона від білувато-сіруватої та жовтуватої до коричневої та чорної, матова або блискуча; нижня — від білуватої або світло-коричневої до чорної. Ризини добре розвинані, прості або розгалужені. Часто розвиваються соредії та ізидії різної форми. Апотеції леканорового типу, сидячі або на ніжках. Зазвичай види роду розвиваються як епіфіти на корі дерев, рідше на грунті, скелях. В Україні найпоширенішим видом роду є п. боріздчата (P. sulcata). Вид кладонія бахромчаста – Cladonia fimbriata (рис. …). Цей лишайник має мішаний тип слані — листуватий та кущистий. Первинна (горизонтальна, листувата) слань, що довго зберігається, у вигляді дрібних лусочок 2–10 мм довжиною, нерівномірно виїмчасто посічених, зверху сірувато-зеленого, знизу білого кольору. Подеції (кущиста слань) мають вигляд правильних простих сциф сірувато-зеленуватого кольору, 1–4 см заввишки, з густим тонкосоредіозним нальотом, іноді в нижній частині з нечисельними філокладіями. Апотеції коричневі, розміщені по краях сциф. Від КОН талом не змінює свій колір. Поширений цей вид лишайника в північних та помірних широтах. Часто зустрічається на напівгнилих пеньках, повалених стовбурах дерев, рідше — на грунті (піщаному, гумусному, торф’янистому), основах живих дерев, у всіх типах лісів (хвойних, мішаних, листяних). Рід цетрарія – Cetraria. Лишайники з гетеромерною листуватою (у більшості видів) або кущистою дорзовентральною сланню. Апотеції леканорового типу. На Україні відомо 11 видів, які зростають на гілках та стовбурах дерев, грунті серед мохів та інших видів лишайників, скелях, камінні та ін. У якості джерела вітаміну С відома цетрарія клубочкова – С. cucullata. Рід рамаліна – Ramalina. Для видів цього роду характерна кущиста прямостояча або звисаюча досить жорстка слань. Апотеції леканорового типу, які у деяких видів трапляються дуже рідко. Зростають на корі дерев, грунті, камінні. Речовини, що екстрагують з видів роду рамаліна, використовують у парфумерній промисловості. Рід евернія – Evernia. Одні з найбільш розповсюджених на Земній кулі лишайників. Мають гетеромерну м’яку кущисту слань, яка прикріплюється до субстрату гомфом або (дуже рідко) ризинами. Апотеції леканорового типу, трапляються рідко. Зустрічаються на корі дерев, оголеній деревині, грунті. На території України заготовляють е. сливову (дубовий мох) – E. prunastri, екстракти з якої використовують у парфумерній промисловості. Рід анаптіхія – Anaptychia. Слань листувата або кущиста, у вигляді розеток або звисаючих дуже розгалуджених кущиків, які прикріплюються до субстрату ризоїдами. Апотеції леканорового типу. Зростають на корі дерев та камінні. Види роду досить стійкі до забруднення навколишнього середовища. Рід уснея – Usnea. Слань лишайників кущиста, складається з однієї або частіше з багатьох прямостоячих чи звисаючих гілочок, що більш-менш дихотомічно розгалужені. Апотеції леканорового типу. Зростає у хвойних та мішаних рівнинних і гірських лісах. Деякі види, зокрема U. hirta, продукують антибіотичні речовини — уснеїнову кислоту. Види роду дуже чутливі до атмосферного забруднення. Рід лецідея – Lecidea (рис. ...). Має накипний талом, у вигляді цілісної або потрісканої кірки, з рівною, бородавчастою, зернистою або порошистою поверхнею, рідше у вигляді тонкого борошнистого нальоту. Апотеції лецідеєвого типу, округлі або від взаємного тиску кутасті, чорні, твердої консистенції. Приблизно 3/4 видів роду — епіліти. Види цього роду є одними з таких, що серед накипних найважче визначаються. Рід леканора – Lecanora (рис.... ). Талом однорідний, накипний, гладенький, зернистий або бородавчастий, іноді у вигляді окремих горбиків або лусочок, часто малопомітний, прикріплений до субстрату. Зростає на різноманітних субстратах. Апотеції сидячі, з плоским або випуклим, рідко увігнутим диском, зазвичай оточені сланевим краєм (лецідеєвого типу). Важкі у визначенні. Дуже поширеним видом, що часто зустрічається на корі листяних дерев є л. різноманітна (L. allophana). Порядок Остропальні - Ostropales Аски леканоровидні, товстостінні багатошарові, унітунікатні, з апікальним апаратом для розкривання. Плодові тіла - апотеції. Графіс написаний – Graphis scripta (рис. …). Талом його накипного типу, дуже тонкий, цілісний або часто зі злитих між собою плям сірого, білувато-сірого до жовтувато-сизого, іноді оливково-сірого до зеленуватого, рідко білого кольору. По краю талом оточений чорною лінією підслані. Апотеції чисельні, розсіяні, в основному зосереджені в центральній частині талому, по відношенню один до одного розміщені більш-менш паралельно або утворюються зірчасті чи неправильної форми групи, іноді зливаються між собою. Молоді апотеції занурені в талом, старі – напівзанурені, видовжені (прямі або звивисті), до 3 мм довжиною та 0,3–0,4 мм шириною, можуть бури простими або розгалуженими. Від КОН талом не змінює свій колір. Фотобіонт у цього виду лишайника — Trentepohlia. Графіс написаний поширений по всій земній кулі, як на рівнині та передгір’ях, так і високо в горах, на корі дерев та кущів у широколистяних лісах, рідше на корі хвойних порід. Порядок Peltigerales Аски з двома оболонками, і нагадують бітунікатні (але не мають системи пружніх мікрофібрил, яка висуває назовні ендоаск). Аски з апікальний амілоїдний апарат розкривання, і належать до перехідних між уні- та бітунікатними. Плодові тіла - апотеції Вид пелтігера собача – Peltigera canina (рис. ....). Слань у цього лишайника листувата крупна, лопаті до 11 см завдовшки і до 3,5 см завширшки. Вершня сторона попелясто- або коричнювато-сіра, з тонким повстистим нальотом, особливо по периферії лопатей, в центрі може злегка виблискувати; нижня — світла, розувато-біла, до центру темнішає, з густою мережею вузьких, сильно виступаючих світлих жилок, в центрі жилки світло-коричневі. Ризини білі, овгі (до 1 см). Апотеції на вертикальних лопатях, випуклі, диск апотеція червоно-коричневий. Зустрічається на грунті, моховитих скелях та пеньках, восновному в затінених вологих місцях. Пелтігера собача поширена по всій території України. Вид лобарія легенева – Lobaria pulmonaria (рис. ...). Має листувату слань до 10-30 см завдовшки та 5-20 см завширшки, що зростається із субстратом лише одним краєм, а більша його частина не прикріплена. Лопаті талому 1-5 см завширшки, по краю вирізблені. Зверху талом світло-коричневий або зеленувато-коричневий, чітко сітчасто-складчстий, з глибокими вдавлинами, що розділені ребрами. Цим вдавлинам із нижнього боку талому відповідають білуваті голі опуклості, які розділені ділянками з коротким густим опушенням. Уздовж ребер на верхньому боці талому розміщені великі соралі. Апотеції зустрічаються рідко і розміщені уздовж країв лопатей. Зустрічається на корі дерев, рідше на моховитих скелях у лісовій зоні. Сьогодні л. легенева стала рідкісним лишайником, але в Україні цей вид іще можна зустріти в Українських Карпатах та Криму. Невизначене положення в складі відділу Ascomycota займає родина Phlyctidaceae, з широко представленим в Україні видом – пліктис плямовидний (Phlyctis agelaea). Слань одноманітно накипна, тонка, спочатку більш-менш кругла цілісна, гладенька, з віком у вигляді досить великих плям невизначеної форми, зморшкувата чи місцями дрібно потріскана до потріскано-ареольованої, з дрібними плоскими чи горбкуватими ареолами, сіра, блакитно-сіра, чи білувато-сіра, матова. Апотеції дрібні (0,2-0,3 мм у діаметрі), сидячі, з чорними дисками. Зустрічається по всій Україні на гладенькій корі листяних дерев (особливо грабів, буків, яворів) і чагарників. 1 Сьогодні у біологів немає одностайної думки стосовно того, який комплекс органел виник раніш – ядерний чи мікротрубочковий. По цьому питанню існують дві альтернативні гіпотези – про первинність ядра і вторинність мікротрубочкової системи, і навпаки. 2 Особливий тип органічних покривів – несправжня тека – наявний у деяких зелених водоростей з класу празинофіцієвих. Морфологічно цей покрив нагадує оболонку, але утворюється внаслідок злиття на поверхні плазмалеми субмікроскопічних органічних лусочок. 3 Систему відділу подано за: L.D.Druehl, C.Mayes, I.H.Tan, G.W.Saunders. Molecular and morphological phylogenesis of kelp and associated brown algae. In: Origin of Algae and their Plastids (ed.D.Bhattacharya). Springer-Verl., Wien – New York, 1997: 221-236; A.Peters, M.Clayton. Molecular and morphological investigation of three brown algal genera with stellate plastids: evidence for Scytothamnales ord. nov. (Phaeophyceae). – Phycologia (1998), 37: 106-113; F.Rousseau, B. de Reviers. Circumscription of the order Ectocarpales (Phaeophyceae): bibliographical synthesis and molecular evidence. – Cryptogamie, Algol. (1999), 20 (1): 5-18; F.Rousseau, B. de Reviers. Phylogenetic relationships within the Fucales (Phaeophyceae) based on combined partial SSU+LSU rDNA sequence data.– Eur.J.Phycol. (1999), 34: 53-64. Не розглядається порядок Ascoseirales (див.: Жизнь растений. Т. 3. Водоросли, лишайники. – М., Просвещение, 1977), представники якого нечисленні і мешкають у морях Південної півкулі. 4Розгляд аргументів "за" та "проти" кожної з цих гіпотез може бути темою окремого семінарського заняття. Детальніше див.: Петров Ю.Е. Эволюция циклов развития у водорослей (Комаровские чтения, ХХХV). – Л., Наука, 1986. – 61 с. 5 Спорангіофор та спорангій наземних оомікотових грибів у вітчизняній літературі часто називають конідієносцем із конідією, хоча ці репродуктивні утвори принципово відрізняються від конідієносців та конідій справжніх грибів. 6 За системами різних авторів, у відділі виділяють від 6 до 12 класів та до 50-55 порядків. |
|
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний... В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,... |
ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА Навчальний посібник За загальною редакцією професора Пастухова В. П Кримського економічного університету КНЕУ; М. Ю. НАУМ доцент Прикарпатського державного |
|
Баранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник //... У навчальному посібнику у стислій формі викладені основні положення тем з навчальної дисципліни “Організація й методика виховної... |
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с |
|
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний... |
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних... |
|
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл |
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських... |
|
Дробышевский С. М., Худько Е. В., Великова Е. Е Жук І. Н., Киреева Е. Ф., Кравченко В. В. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник / Під общ ред. І. Н. Жук. Мн.: БГЭУ, 2001. 149... |
ТЕОРІЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Навчальний посібник Куц В. М. Теорія кримінальної відповідальності. Навчальний посібник – К.: НАПУ, 2011. 307 с |