Проект на тему: «Джміль та бджілка»
|
|
Скачати 277.22 Kb.
|
1 2
|
9. Збирачки на квітках У звичаях бджіл-збирачок вчені відкрили багато дивовижного. Коли наближається гроза, можна спостерігати, як тисячі, десятки і сотні тисяч бджіл на різній висоті, але в одному напрямі мчать стрімголов, стягуючись звідусіль до просвіту між деревами, які оточують пасіку. І це саме відбувається перед першою травневою грозою, коли з польоту повертаються бджоли, які щойно почали своє літне життя і ще ніколи не бачили грозового неба. Особистий досвід не міг навчити їх того, що слідом за темною хмарою заблискотять блискавки, загримить грім, уперіщить злива. А проте, як тільки хмари затягнуть небо і закриють сонце, бджоли, які вилетіли з вулика збирати корм, повертаються з дороги, а ті, котрі навіть встигли дістатися до мети, раптово кидають квітки і поспішають додому. Стрімка крилата армада безшумно лине у повітрі протягом кількох хвилин і вже над самою пасікою непомітно розпорошується і швидко тане. Коли бризнуть перші важкі краплини грозового дощу (інколи краплина може, падаючи, збити бджолу на землю), збирачок уже ніде не видно, і лише сторожа, що причаїлась у глибині вічок, час від часу з'являється біля входу, виставивши вперед вусики. А скільки несподіваних особливостей виявляється в порядку руху потоків бджіл, які входять до вулика і виходять з нього! Не треба довго придивлятися до руху біля нічка у напружені літні години, аби помітити, що бджоли па верхньому краї прорізу пічка виходять з вулика на його передню стінку і звідти піднімаються в повітря. Таким чином, нижня частина вічка лишається вільною тільки для важко навантажених бджіл, які повертаються з польоту. Завдяки цьому сім'я у дні великого взятку може щохвилини відправляти в політ сотні збирачок І все-таки на дошці перед вічком немає штовханини, завжди панує лад. Бджола-збирачка вирушила в політ і опустилась на квітку. Тут вона звичайно і знаходить зручні для себе посадочні майданчики, узгоджене розташування тичинок, приймочок, нектарників, навіть особливо забарвлені на пелюстках віночка позначки, рисочки, цятки, що наче вказують шлях до нектарників. Однак бджола може опуститись і на квітку такої рослини, як, наприклад, грицики, де вона лише випадковий гість і де їй просто ніде притулитися: крихітний віночок, тоненька, витягнута квітконіжка, розташування квіток у китиці— все це не пристосоване для прийому бджоли. Та, щоб гідно оцінити спритність і справність, з якою діє крилатий запилювач рослин, корисно спостерігати його саме на такій квітці. Для гнучкого стебельця грициків бджола надто важка. І тому після того як вона, підлетівши до квітки на вершині стебла, з льоту всіма шістьма ніжками охоплює квітку, а хоботочком пробирається в чашечку, стебло зберігає рівновагу не довше як одну мить. Під тягарем вантажу, що упав на неї, рослина починає хилитися, згинатися до самої землі. Ллє бджола, незважаючи на це, ложечкою язичка вибирає нектар із квітки. Тільки коли нектар вибрано повністю, збирачка залишає квітку. Звільнившись від вантажу, стебло знову випростовується, а в цей час бджола з льоту осідлала вже іншу квітку. І ця незламна затятість витрачається на те, щоб взяти з квітки крихітну краплину нектару! А втім, квітки грициків — це, звичайно, особливий випадок. На зручних квітках збирання нектару проходить швидко. Бджола спритно перевіряє хоботком один нектарник за одним. Якщо він порожній — кидає його; якщо повний — спорожняє. Перевіривши одну квітку, одразу ж летить до іншої. Ще цікавіша поведінка бджоли, коли вона збирає пилок. У квітів кульбаби пилок вологий і клейкий, і бджоли тут просто обтирають собою квітку, намагаючись укрити своє волохате тільце порошинками перги, які вони зчісують потім гребінцями та щіточками ніжок. Повернувшись до вулика з обніжжям, збитим з важкого й вологого пилку, бджола-збирачка довго відпочиває на прогрітій сонцем прилітній дошці і час од часу вентилює, просушуючи надто вологе обніжжя. Зовсім інакше поводяться бджоли на вільсі й ліщині, у яких пилок надто сухий. Тут досить одного необережного руху, щоб сережки, які звисають з голих ще гілок, викинули на вітер увесь запас достиглих пилкових зерен. І бджола, примостившись на кінчику сережки знизу, акуратно працює, повільно піднімаючись угору. Час від часу вона повисає то на одній тільки правій, то на лівій передній ніжці, бо друга ніжка знімає з голови зерна пилку. Найзручніше простежити, як бджола скидає пилкове обніжжя, спостерігаючи збирачку у відкритих віночках квіток маку, шипшини або яблуні. Опустившись на квітку і пробравшись у її віночок, бджола заходжується енергійно зшкрібати щелепами з численних пиляків пергу і при цьому зволожує її нектаром. Вона швидко вкривається пилковими зернами, що прилипають до волосинок голови і грудей. Часто погладжуючи себе по тілу передніми й середніми ніжками, протягуючи крізь кільцевий гребінець вусики, очищаючи хоботок, очі, груди, обтираючи ніжку ніжкою, бджола водночас товчеться у пиляках. А тим часом пилок уже накопичується на щітках середніх ніжок, які бджола раз у раз причісує гребінцями задніх ніг. Час од часу піднімаючись на мить у повітря, бджола тримається над самою квіткою і на льоту чистить себе ніжками. Поступово вона зсуває зчісувані грудочки клейкого пилку, переміщаючи їх до правого та лівого кошичків. У природі всі описувані рухи провадяться одночасно і набагато швидше, ніж ми про це розповіли. Бджоли на квітці заслуговують подвійної уваги. Усе живе діє енергійно й наполегливо, добуваючи поживу для себе і свого потомства. Корені рослин у ґрунті прокладають собі шлях до вологи інколи крізь суцільні кам'яні прошарки. Гірська коза заради якогось кущика зелені вилазить майже на прямовисні скелі, перестрибує через глибоченні розколини. Чайка летить у море за десятки кілометрів від берега, щоб принести пташенятам маленьку рибинку. Але рослина добуває вологу, без якої їй самій не прожити. Коза видирається по зелень тому, що сама відчуває голод. Чайку нетерпляче чекає у гнізді її виводок, який вона годує. А літна бджола вилітає з вулика ситою, заправившись кормом. Ні нектаром, ні пилком на квітах вона сама безпосередньо не живиться, адже вона й потомства не має Вона збирає корм для своєї общини. І хоч би як багато меду було зібрано у стільниках, бджола й далі летить на квіти, коли в них не зник нектар, коли тільки в гнізді є вільні комірки, щоб складати взяток. Завжди готова брати корм скрізь, де його можна знайти, бджола при цьому сама не їсть. Так само і бджола, що жадібно смокче воду, не сама п'є, не свою вгамовує спрагу. І вода, і нектар, які збирає бджола, надходять до її лудженого зобика, облицьованого зсередини хітиновими клітинками. У зобику вона й переносить і воду, і нектар у вулик. Там нектар передає приймальницям. Він і складає харчовий запас сім'ї. Зобик — це не шлунок, не орган засвоєння споживаної їжі, а лише резервуар, орган тимчасового зберігання корму. Він призначений не для себе, а для всіх, тобто для общини, для сім'ї. Але в такому разі хоботок неправильно вважати ротом бджоли, а старанність, з якою бджола збирає корм, не можна вважати жадібністю. Звичайно! Справжнім ротом, через який бджола годується, є маленький чотиригубий м'яз, що з'єднує зобик з травним трактом. Цей м'яз розслаблюється, і корм з лудженого зобика надходить, коли потрібно, у кишечник, і в такій кількості, аби підтримати роботу, яку виконують бджоли. Якщо бджола зайнята ділом — чистить вулик, годує личинок, будує стільники, літає по воду чи корм, то м'яз-клапан більше подає корму в травний тракт. Відсиджується бджола у вулику, нічим не зайнята,— і м'яз-клапан не діє, запас корму не витрачається. Мало корму в сім'ї — усі бджоли голодують; достатньо корму — всі однаково ситі; надто багато корму — об'їдатися ним жодна бджола не здатна: лишок відкладається про запас і може роками зберігатися в комірках з пергою та медом. Вигодувана на кормі, який збирали її старші сестри, у стільниках, які побудували попередні покоління, бджола, в свою чергу, будує нові комірки стільників, а потім зносить у ці комірки добутий нею взяток уже не стільки для себе, скільки для молодших сестер, для майбутніх поколінь. Сім'я для кожної бджоли — це її життя, її гніздо, тепло, їжа, охорона від ворогів, можливість постачати кормом матку і виховувати підростаючих личинок і таким чином брати участь у продовженні роду. І бджола, в свою чергу, те саме дає своїй сім'ї. Збирачка, покидаючи вулик, заправляється кормом на політ в обидва кінці, щоб повернутися навіть у тому разі, коли нектарники відвіданих нею квіток будуть зовсім сухі. Вилітаючи, бджола бере приблизно 2 міліграми меду, а витрачає на кілометр літного шляху близько половини міліграма. Таким чином, взятої кількості може вистачити на 4—5 кілометрів. На більші відстані збирачка звичайно не літає. Припустимо, бджола принесла з польоту в зобику 50 міліграмів. Але ж це нектар. Скільки енергії витратять бджоли-приймальниці і вентиляторниці, поки видалять з нього непотрібну вологу, згустять і перетворять у 20—ЗО міліграмів меду. Для того, щоб меду в стільниках побільшало на якийсь кілограм, бджолам доводиться зробити не один десяток тисяч вильотів по нектар. Щоб одержати кілограм солодкого корму, бджолам треба зібрати нектар з понад ста тисяч квіткових кошиків кульбаби (кожен кошик складається з сотень квіток), або з півтора-двох мільйонів квіток акації, або з чотирьох-п'яти мільйонів квіток еспарцету. Бджоли найменшої пасіки відвідують протягом літа мільярди квіток. По краплині висмоктують, по порошинці змітають збирачки корм, вишукуючи його інколи за кілометри від дому і зносячи його запаси з величезної, порівняно з розмірами кожної збирачки, площі. Відриваючись від постійного гнізда і розлітаючись в усіх напрямках, літні бджоли дістаються до найпотаємніших квітучих куточків. Навантажившись нектаром і пилком, вони повертаються у гніздо, щоб скласти поживу і знову летіти по корм. У дні великого взятку, у гарячу для бджіл пору збирання, назустріч збирачкам, які поспішають у поле, нескінченними чергами трасуючих кульок стягуються до вулика крилаті мисливці за нектаром і пилком. Тоненькі, пунктирні струмочки нектару й обніжжя від рання до смеркання в'ються у повітрі, збігаючись до вузької щілини вічка, за якою безперервно йде вивантаження й укладання кормової сировини. У такі дні ніщо не зупиняє бджіл — ні вітер, ні навіть повінь. У дні взятку жодна бджола, яка може літати, не відсиджується на стільниках без діла. 10. Досліди які були проведені на пасіці за час літнього та зимового періодів. Зимовий період. Дослід № 1. Зимування у вуликах без дна. Групою юних натуралістів був проведений цікавий дослід, який проводився на двох вуликах. Між дном вулика – лежака під кутом поклали брусочки заввишки 40 мм. В результаті вийшла щілина, яку заґратував сіткою. Круглі вічка залишив відкритими. На початку березня був сонячний день з температурою +7°С. Всі інші бджолині родини облетілися, хоч і не дружно. В дослідних бджолиних родинах бджоли сиділи спокійно. Наступні три дні була така ж ясна погода. Тільки в останній день бджоли двох дослідних бджолиних родин дружно облетілись. Зима стояла малосніжна і холодна. Морози доходили до 20°С. У нас багато бджолиних родин загинуло. Мед у стільниках виявився закристалізованим, гнізда вогкими, а в дослідних вуликах було сухо та мало підмору.  Загальний вигляд вулика без дна. Літній період. Дослід № 2 На пасіці під час огляду сім'ї зникла матка і почали з’являтися бджоли - трутівки, замінити молодою маткою ми не змогли, так як на той час молодих маток ще не було. І тоді ми спробували заміни матку мертвою. Розшукавши на пасіці біля одного з вуликів убиту матку, ми прикололи її за допомогою голки на середній стільник гнізда неблагополучної сім'ї. Бджоли відразу ж оточили матку тісним колом і почали торкатися її вусиками та хоботками. Мертву матку ми протримав у бджолиній родині 7 днів: під час перевірки на восьму добу встановили, що несіння яєць бджіл-трутівок припинилось. Ми забрали з родини мертву матку, в гніздо підставили рамку з одноденними личинками. Бджоли одразу ж заклали на низ маточники, вивели матку, яка скоро спарилася і почала відкладати яйця. Цей дослід показує що навіть мертва матка ще продовжує деякий час виділяти маточну речовину, яка сильно гальмує розвиток яєчників робочої бджоли. 11. Спостереження за бджолами які провела група юних натуралістів. Коли ми вирушали до пасіки, а це було з ранку десь о 11.00 коли сонце добре припікало по дорозі група почула якісь гул, всі підняли голови і побачили рій який прилетів до дерева і мав сідати на гілку. Як тільки рій сів на гілку та всі бджоли заспокоїлися ми підійшли ближче, бджіл було багато вони збилися в велике живе гроно, яке займало майже пів гіляки. Рій вилетів з нашої дослідної пасіки. Керівник групи запитав у членів групи, як ви думаєте чому вилетів рій? Всі замислились. Адже справді чуму бджоли покинули свій вулик і вирушили на пошуки іншого гнізда. Щоб нам це перевірити потрібно запитати у досвідченого пасічника. І група вирушила до пасіки. На пасіці ми поспілкувались з бджолярами і вони нам пояснили, що у даний час, а це було 20 травня у вулику з якого вийшов рій з’явилося дві матки, з тим роєм якого ви бачили сказав пасічник вийшла стара матка, у вулику залишилася молода дві матки у вулику не може бути і тому одна з них покидає вулик. Буває таке що з одної сім'ї вилітає декілька роїв. 12. Висновки: Перетинчастокрилі — один з найбільших рядів комах, що включає пилільщиків. ос, бджіл та мурах. Назва походить від перетинчастих крил цих комах. Самки цих комах зазвичай мають яйцекладні органи для відкладання яєць у тіло хазяїна або інші доступні місця. Ці органи часто модифіковані та перетворені на жало. Молоді комахи проходять через повний метаморфоз, тобто до досягнення зрілості проходять червоподібну стадію личинки та неактивну стадію лялечки. Перетинчастокрилі досить численні за кількістю видів групи комах і найбільш високоорганізовані. У них дві пари прозорих перетинчастих крил, ротові органи в більшості видів гризучі, ноги ходильного типу, іноді копального, у бджіл і джмелів - збирального, пристосовані для збирання пилку з квіток рослин. Бджолині живляться нектаром і пилком квіткових рослин (бджоли, джмелі). Яйцеклад видозмінений в жало. Бджолині - основні запилювачі майже всіх квіткових рослин. Із початком цвітіння перших весняних квітів, бджоли поспішають за пилком та солодким нектаром. Крім бджоли медоносної на квітучих рослинах ми часто зустрічаємо бджолу-тесляр, бджолу-листоріз, бджолу - шерстобіт, бджолу-волохатоногу, золотисту осмію, бджолу-каменярку. Вже багато разів група юних натуралістів спостерігала ушкоджені листки малини, шипшини, ясена. Ніби хтось ножицями повирізав овальні шматочки. Це робота бджоли-листоріза, яка працює своїми щелепами, мов ножицями. Із цих шматочків вона будує комірки свого гнізда, яке влаштовує у пустих стеблах. Найчастіше такі гнізда ми знаходили у пустих квітконіжках цибулі. Гніздо являє собою довгий циліндр, яке легко розпадається на окремі комірки. Золотиста осмія будує своє гніздо у стеблах ожини. У м'якій серцевині вона вигризає циліндричний хід діаметром до 7 мм і заповнює його пилком і корм для своїх личинок, які розвиваються у гнізді. Бджола-каменярка будує гніздо з глини, ґрунту і води. З першими квітами пробуджуються і джмелі. Цікаво спостерігати за цими великими, волохатими комахами. Джміль басовито гудить і вимурзавшись в пилок стає увесь золотий ніби вербовий котик. Коли зацвітає верба, це справді свято для джмелів та бджіл. У нашім краї джмелі представлені такими видами: кам'яний, земляний, польовий, степовий, моховий, садовий, фіолетовий. Джміль земляний, кам'яний і садовий влаштовують гнізда у ґрунті, у норах гризунів, у пустотах. Гнізда джмеля мохового було знайдено на квітнику, під листям лілейника. Воно мало вигляд великої купи сухої трави довжиною до 42 см, висотою до 17 см. Всередині гнізда побудовані комірки. вертикально вниз. Дуже багато видів бджіл, джмелів та й інших комах потребують охорони, деяких з них ми уже ніколи не побачимо – вони зникли з планети Земля, вимерли. Але ті, що залишися, потребують нашої охорони, ми повинні створювати ентомологічні заказники, створювати охоронні місця на територіях де перебуває той чи інший вид комах. І не тільки ті комахи, які зникають, потребують охорони, а й багато інших. Отже, зі зникненням бджіл, джмелів, ос та інших перетинчастокрилих комах людство не виживе. Адже кожна з цих комах бере участь у величезному ланцюгу життя. Так якщо зикне медоносна бджола з нею зникне багато рослин, медоносна бджола запиляє дуже багато різних видів рослин без яких людина не могла б обійтися. Джмелі споконвіків вважалися основними запилювачами конюшини. Та й взагалі рослин родини Бобових. Список використаної літератури:
|
1 2
Схожі:
|
«ДЖМІЛЬ ТА БДЖІЛКА» Рослинні угруповання багаті квітковими рослинами, займають панівне становище в рослинному світі |
Проект на тему: Використана література Ашмарін В. А. Теория и методика физического воспитания. М. Просвещение, 1990. с. 270-272 |
|
Михайла Коцюбинського Студентський виховний проект на тему: «Сімейні... Мета: Ознайомити студентів з сімейними цінностями, їх формуванням та підготовкою до виконання функцій сім’ї |
Моя Україно, колиско-калино, пізнати тебе мені щастя дано! Тому дарую вам цього метелика і бджілку. Нехай вони стануть вашими талісманами. Бажаю, щоб навчання вам давалося так легко, як літає... |
|
Конспект на тему тему «Товарне виробництво і ринкова форма його організації. Товар і його властивості» |
Конкурс туристично-гумористичних газет на тему «Ми туристи-гумористи» Газета розміром формату А-1 (ватман) виконується у довільній формі фарбами, кольоровим олівцями, фломастерами, але необхідно висвітлити... |
|
Реферат На тему Київський національний економічний університет кафедра правового регулювання економіки Р Е Ф Е Р А Т На тему: Права людини в "Загальній... |
Виконання певних дій у певній послідовності, проміжного контролю... Будь-який проект передбачає унікальність свого результату,якщо цей результат уже досягається іншими, такий проект не варто навіть... |
|
Комплекс №49 „Надія” Проект, спрямований на розвиток і реалізацію... Проект, спрямований на розвиток і реалізацію творчого потенціалу учнів у сфері дослідницької діяльності |
Урок з історії України на тему: «Проблеми голодомору в історії українського народу» Якщо учні сформулювали самостійно тему уроку, ио вчитель пропонує смоделювати план уроку |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua