“ З А Т В Е Р Д Ж У Ю “
Начальник СДПЧ-25
майор вн.служби
С.О. Каганець
П Л А Н - К О Н С П Е К Т
Проведення заняття із гуманітарної підготовки
з особовим складом 2 – го караулу СДПЧ – 25.
Тема № 17 Внесок українського народу в перемогу у Великій Вітчизняній війні
(1941 – 1945 р.)
Навчальна мета: Виховання патріотизму.
Час - 45 хвилин( розповідь – бесіда)
Місце проведення – учбовий клас .
Навчально-матеріальне забезпечення: план - конспект
Література: Учбові підручники з Історії України..
Порядок проведення заняття :
Організаційний момент - 2 хв. :
перевірка присутніх ;
оголошення теми і мети заняття, питання , які вивчатимуся.
2. Контроль знань - 3 хв. :
перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
Викладення матеріалу теми - 35 хв.
Питання , які вивчатимуся :
1 Питання: Включення Західної України до складу СРСР.
2.Місце України у війні.
3.Рух опору.
4. Перемога і Україна.
№
|
Зміст заняття
|
Методичні вказівки
|
1
2
3
|
Включення Західної України до складу СРСР.
Для українського народу Друга світова війна почалася 17 вересня 1939 р., коли радянські війська перейшли польсько-радянський кордон. У відповідності з радянсько-німецьким пактом про ненапад від 23 серпня 1939 р. і, зокрема, “Таємним додатковим протоколом”, Західна Україна переходила під контроль Радянського Союзу.
До возз’єднання зі своїми східними братами західні українці прагнули століттями. Але вони ніяк не могли збагнути, чому наслідком звільнення має бути масовий, небачений раніше, терор, арешти і висилки до Сибіру сотень тисяч односельців. Як свого часу Перша світова війна, початок Другої світової війни підказував українцям, що справжнє їхнє визволення можливе лише в результаті створення власної незалежної держави, а не внаслідок зміни країни-покровителя.
Місце України у війні антигітлерівської коаліції з Німеччиною.
Після нападу 22 червня 1941 р. Німеччини на Радянський Союз Україна перетворилася на один із найважливіших театрів гігантського двобою між радянськими і німецькими військами. Воєнні дії на території України тривали з першого дня німецько-радянської війни до 28 жовтня 1944 р., тобто 3 роки і 4 місяці з загальних 4 років і 11 місяців Великої Вітчизняної війни.
У спільну боротьбу з Німеччиною та її союзниками Україна зробила надзвичайно великий внесок. У складі Червоної армії за роки війни воювало 7 млн. жителів України. В лавах Червоної армії це була друга за чисельністю національна група після росіян. Серед вищих офіцерів, зокрема командувачів фронтів та армій, було чимало українців. Найвідоміші з них – А. Єременко, С. Тимошенко, Р. Малиновський, М. Ватутін, І. Черняхівський, П. Рибалко, К. Москаленко, П. Жмаченко та інші. Ратний подвиг багатьох українців відзначений найвищими нагородами. Серед них – 2072 удостоєні звання Героїв Радянського Союзу. Зі 115 двічі Героїв Радянського Союзу – 32 українці. Один із кращих льотчиків-винищувачів Червоної армії Іван Кожедуб, який у роки війни став тричі героєм Радянського Союзу, народився і виріс в Україні, у селянській сім’ї на Сумщині. Із 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам Червоної армії, 2,5 млн. одержали жителі України.
Не менше 50% особового складу військ, які билися з гітлерівцями в Україні були її мешканці. Переважно це були бійці чотирьох Українських фронтів. Українці у складі багатонаціональних радянських військ брали участь у переможному завершенні війни з гітлерівською Німеччиною і в боях з арміями мілітаристської Японії.
Перемогу над гітлерівською Німеччиною українці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу: на заводах, рудниках, у колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах, тощо.
Дві течії руху Опору.
Запекла боротьба розгорнулася в тилу німецьких військ. Гітлерівці встановили тут жорстокий окупаційний режим, сподіваючись перетворити Україну на житницю рейху, його сировинний придаток, планувалося перетворити українців на “білих рабів”. Це викликало хвилю обурення.
З самого початку в русі Опору відокремилися дві течії: радянська і національно-самостійницька.
Радянський підпільно-партизанський рух у перші місяці окупації зазнав великих втрат і лише в 1942 р., діставши допомогу з-за лінії фронту, став поширюватися на Наддніпрянщину, втягуючи в боротьбу десятки тисяч незадоволених грабіжницько-терористичним режимом і завдаючи суттєвих втрат гітлерівським окупантам.
У перші дні війни ОУН сподівалась за сприяння нацистської Німеччини розпочати відродження національної незалежності України. Та ці ілюзії швидко розвіялись. Оунівці перейшли до підпільної діяльності, підготовки масового антинацистського повстання під самостійницькими гаслами.
Для німецьких окупаційних властей був цілком несподіваним широкий розмах самостійницького руху, який у 1941 р. охопив не лише Західну Україну, а й Наддніпрянщину, в тому числі Донбас, Південь, навіть Крим. Цей рух свідчив, що прагнення до незалежності України було близьке і зрозуміле в усіх її регіонах. У різному баченні долі України полягає причина непримиренності між представниками радянського і оонівського руху Опору. Якщо радянські партизани прагнули представити оунівців як зрадників і слуг окупантів, то оунівці ставилися до радянських партизан як до ворогів України.
Радянське керівництво, плануючи з-за лінії фронту дії партизанів, свідомо підтримувало конфронтацію обох течій антигітлерівського руху Опору в Україні. В цих умовах ОУН-УПА змушена були боротися на два фронти без будь-якої зовнішньої допомоги. Це врешті-решт і визначило результат боротьби.
Перемога і Україна.
Зазнавши в Другій світовій війні величезних людських втрат і руйнувань, Україна зробила гідний внесок у розгром Німеччини та її союзників. Тому свято перемоги 9 травня 1945 р. це також і свято її народу. Це – свято загальнонаціональної гордості, а разом з тим загальнонаціональної скорботи. Гордості за великий історичний подвиг, скорботи за втраченими долями, за нездійсненними надіями.
Попри всі негаразди й небачені раніше жертви, участь українського народу у Другій світовій війні дала потужний поштовх його національній консолідації, згуртуванню як сучасної європейської нації. Відчуття причетності до Великої Перемоги зміцнювало самоповагу, сприяло загальнонаціональному піднесенню. Українці дістали на деякий час можливість порівнювати життя свого народу з життям інших народів Європи і робити самостійні висновки. Ніколи раніше так багато українців не були за кордоном своєї Батьківщини і так тісно не спілкувалися з представниками інших народів, інших культур. Це давало можливість порівнювати спосіб і рівень життя у власній країні та країнах Європи, розвінчувало міфи тоталітарної ідеології.
Сталінський режим, вимагаючи від українців жертв і мобілізувавши до Червоної армії мільйони їхніх представників, змушений був звертатися до національних почуттів цього народу. Він закликав їх боротися проти Гітлера, щоб відстояти свою рідну культуру, мову, українську державність чи свою національну честь і гідність. На певний час було забуто абстрактне гасло захисту радянської Батьківщини. Сталін сприяв включенню України в коло засновників Організації Об’єднаних Націй, дозволивши ще в ході війни створення Народного комісаріату закордонних справ, яке очолив Д. Мануїльський, і Народного комісаріату оборони на чолі з генерал-лейтенантом В. Герасименком. Це були неодмінні атрибути суверенності будь-якої держави.
Все це відбувалося в умовах, коли в західних областях України палахкотіло полум’я національно-визвольної війни. Якщо в роки Першої світової війни під національними прапорами воював лише невеликий корпус Українських січових стрільців (і воював у складі іноземної армії, покладаючись на добру волю правителів Австро-Угорщини), то в роки Другої світової війни через УПА і національне підпілля пройшло понад 400 тис. чол.
Незважаючи на те, що боротьба за незалежність не охопила в ході війни усієї країни, її вплив на майбутнє українського народу важко переоцінити. Разом з визвольною боротьбою 1917-1920 рр. вона стала частиною історичної свідомості українців і готувала їх до проголошення незалежності 24 серпня 1991 р.
|
Під запис
Під запис
Під запис
|
4. Закріплення вивченого матеріалу 3 - хв.
1 Питання: Включення Західної України до складу СРСР.
2.Місце України у війні.
3.Рух опору.
4. Перемога і Україна.
5. Підбиття підсумків - 2 хв. :
вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ;
оголосити оцінки ;
відповісти на запитання.
План-конспект склав:
Начальник 2-го караулу
лейтенант вн. служби В.С. Чухлєб
|