З вірою в любов і милосердя
|
|
Скачати 131.56 Kb.
|
|
Тема: З вірою в любов і милосердя Новела І.Франка « Сойчине крило». Жіноча доля в новітній інтерпретаціі. Мета: розкрити світ почуттів і пристрастей, створений словом великого майстра на основі новели « Сойчине крило»; творчо осмислити основний морально-етичний пафос твору; неоднозначність образу Марії; розвивати зв’язне мовлення, навички роботи над змістом прозового твору, вміння учнів досліджувати особливості новели ; виховувати інтерес до творчості поета; чистоту й благородство почуттів; серцем пізнати велику істину – любов найсильніша, бо вона - від Бога; збудити бажання краще пізнати глибинний зміст творів І. Франка. Тип: урок аналізу художнього твору Обладнання: портрет письменника, зміст новели «Сойчине крило», виставка прозових творів І.Я.Франка, літературознавчий словник, запис пісні на слова І.Франка «Чому являєшся мені у сні» у виконанні В.Козловського. Хід уроку: Любов – це кара, це сумна в’язниця, Бог від якої заховав ключі. П. Сорока І. Мотивація навчальної діяльності Інтерактивна вправа»Очікування» На сьогоднішньому уроці буде йти мова про кохання. Чого ви очікуєте від уроку? (Учні на аркушах у формі пелюстки пишуть свої очікування, які зачитають у кінці уроку) Вступне слово вчителя Листи – освідчення в коханні, Листи – поради і повчання, Листи – для серця справжня втіха, Листи – зі звісткою про лихо. Немов птахи летять до нас, Летять крізь відстані і час… Створення емоційно-позитивної атмосфери на уроці - Чи писали ви коли-небудь листи коханій людині? Чи легко це робити? Чому?
У листах – поетичні рядки про кохання І.Франка ( Додаток №1) ( Учні читають поетичні рядки, обмінюються враженнями ) Актуалізація досвіду Звучить пісня у виконанні В.Козловського на слова І. Франка «Чому являєшся мені у сні?»
Актуалізація знань «Який довершений витвір – людина...» - проголошує В. Шекспір словами свого героя Гамлета. Іван Франко – митець титанічної праці. Ви вже знаєте І. Франка як Великого Каменяра, вічного революціонера, українського Мойсея. І, як зазначав М. Коцюбинський, «людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного».Ми вивчали ще один розділ з життєвої книги поета, з якого Франко постав як людина, чоловік, що кохає і страждає, радіє і тужить, вірить і зневірюється. - Що є кохання для І.Франка?(Учні коротко аналізують поезії зі збірки «Зів’яле листя» ІІ. Цілевизначення та планування
Робота з епіграфом - Прочитайте поетичні рядки. Поясніть їх зміст. А в кінці уроку дасте відповідь на запитання : чим було кохання для героїв твору? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Вступне слово Кохання… Про нього мріють, його чекають. Це почуття прекрасне не тільки своєю природністю, але й тим духовним збагаченням, котре наповнює серця . Кохання – одне з найсвітліших, найвеличніших людських почуттів, неповторне і вічне, як життя, всевладне, всемогутнє, прекрасне і таємниче. Сьогодні ми ще раз поринемо у цю таємницю…Бо ж «Сойчине крило» - це чи не найкращий твір Франкової малої прози. Зокрема, в огляді «Новини нашої літератури» А.Крушельницький відзначив, що «Сойчине крило» у збірці «На лоні природи», – «найбільш інтересне оповідання, бо доктор Франко підносить у сім оповіданню любов на незвичайно високий п’єдестал – обтрясає її, що так скажу, із земських пут...».
Лист стає своєрідним композиційним центром-ретроспекцією; він виявляє історію кохання Хоми і Мані, відтворює життєві пригоди дівчини після її зникнення.
У мене в руках – лист, який написала Марія Массіно… Кажуть, чужі листи читати не можна, а познайомимось з ним через сприйняття героя твору… Метод «Мікрофон» - Чим вразила вас новела І.Франка «Сойчине крило»? Перекажіть сюжет твору. Робота в групах. 1-ша група Скласти характеристику героя за планом: а) ім’я героя, вік; б) місце в суспільстві; в) особливості характеру героя; г) стосунки з оточенням ; д) еволюція образу. Виступ групи Підсумок. «Записки» починаються визнанням: «Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин» . У думках «відлюдько» (імені цього героя ми ще не знаємо) бачить святкування новорічного вечора у багатьох «шумних» товариствах. «Відлюдьок» теж колись отак шумно зустрічав ту «приману, що зветься Новим роком. І я вірив, мріяв, любив. Тонув душею в рожевім тумані, будував золоті замки на вітрі вважав окрасою життя те, що було лише конвенціональною брехнею...» . Герой гадає, що він переступає якусь межу. «В путі життя посередині саме» (Данте) він, як йому здається, здобуває новий світогляд. «Без зайвої байдужості і без зайвого ентузіазму» – такий внутрішній стан героя твору. Йому на думку приходить Горацієве «Aequam servare mentem» (зберегти рівновагу духу). І це стає нормою його теперішнього нового світогляду. Відлюдьок уявляє, що нарешті став артистом життя. Але варто відзначити крах нового світогляду героя. «Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі. Се моє щоденне життя, але піднесене до другого ступня, осяяне подвійним сонцем, наповнене красою й гармонією» . У кімнаті стоять осінні квіти (хризантеми, геліотропи та туберози), лежить свіже число часопису «Neue deutsche Rundschau», на стінах портрети «великих майстрів у штуці життя» – Ґете, Емерсона, Рескіна. «На поличках стоять мої улюблені книги у гарних оправах. На постаменті в кутку мармурова подобизна старинної статуї хлопчика, що витягає собі терен із ноги...» . Здавалося б, герой справді осягнув високий спокій духу, в його бутті немає «подвійної бухгалтерії». Світ Массіно – це щось вторинне, неорганічне, ілюзорне. І тому органічним є його психологічний та світоглядний крах. І нарешті дзвоник у передпокої. У фіналі новели присутні два повернення. Жінки в «легкій червоній сукні з білими цятками» і Хоми – повернення знову до людей: «Що таке чоловік для чоловіка! І кат, і бог! З ним живеш – мучишся, а без нього ще гірше! Жорстока, безвихідна загадка», – каже Массіно . Масіно вже знає, що його, «слимакове, паперове та негідне існування», закінчиться. «Може й я прокинуся.,і стрясу з себе ті пута, і рвануся до нового життя!»... Додамо: у вірі, надії та любові. До такого висновку Массіно дійде, як уже дійшла до нього Манюся. «Де мої сподівані радощі? Де мої естетичні принципи? Де моє тихе задоволення? Пропало, пропало все! Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні муки не муки!». Це вислів самого сенсу буття. «Хома намагався створити, сказати б по-сучасному, віртуальну дійсність. Він до деякої міри предок тієї комп’ютерної людини, яка прагне споживати позитивні емоції штучним способом, відірвано від реального життя, позбувшись страждань, співчуття до інших, позбувшись любові. Але це – лише ілюзія щастя, маска, гра. Хома-Массіно має досить сил та волі, аби вибратися із запліснявілої заводі штучного життя у бурхливу течію справжнього буття.»(Н.І.Чередниченко) 2-га група Скласти характеристику героїні твору за планом: а) ім’я, вік; б) місце в суспільстві; в) особливості характеру героїні; г) стосунки з оточенням; д) пекельний шлях і чистота душі. Виступ групи Підсумок. Манюся пройшла всі кола пекла у реальному житті. Та її пекельний шлях не порушив глибин душі, що залишилася чистою і, головне, люблячою. Це ми побачимо у фіналі новели. У творі протиставляється живе, бурхливе життя Манюсі “паперовому” існуванню Массіно. Душа героїні залишилась без змін, незважаючи на жорстокі випробування долі. Прагнення якихось змін, яке і визначило її долю, штовхнуло дівчину на той жорстокий шлях, який приніс їй скільки лиха. Довго вагається Хома : відкривати пакет чи ні? Із першого ж моменту відкриття конверту ми дізнаємося, що лист надіслала Сойка. Нам стають зрозумілі події трьох літ: несподіване зникнення дівчини привело до смерті її батька , а Хому «випхнуло з кипучої течії громадської праці». Манюся любить ліс, ототожнює з ним своє життя: «Тямиш той ліс, мій рідний ліс... Се не був ліс, се я була». Перша зустріч у лісі. Народження чарів кохання: «Я ж сконцентрувала всю силу своєї волі, весь огонь своєї пристрасті, всі чари своєї душі й тіла, щоб навіки, незатертими буквами вписатися в твою тямку». За логікою Марії, не вона втекла від Хоми. Це він не вмів її втримати біля себе. «Задзвонив дзвоник», і вона поїхала з іншим чоловіком. Потрапила у ватагу злодіїв( її батько до смерті вважав злодійкою, її – тоді ще «горду, чисту, чесну і непорочну»). Так почалася її пекельна життєва мандрівка. «Те, що я тут оповідаю тобі, се лиш ескіз, нарис, скелет моїх пригод», – пише вона Хомі. Всі пригоди Манюсі були лише жахливим сном. Це і підкреслює основну новелістичну ідею – ідею повернення. Повернення до душевної чистоти, до рідного краю, до своєї суті.Увесь жах її існування, подвійна спроба самогубства не вбили в Манюсі віри в себе, в людину загалом. «Віриш у бачення там? Я вірю. Здається, що якби на хвилю перестала вірити, здуріла б, руку наложила б на себе. А може, ся сама віра – симптом божевілля?» Героїня розчаровується в чоловіках, з якими спіткала її доля, доходить аж до ненависті. Генрись - вкрай зіпсований морально. Зигмунт, що спочатку мав якусь фатальну силу над Манюсею, згодом «усе м’як та м’як,.. тратив свою волю і силу»… «Ніч нас звела, ніч розвела, і для мене він залишився страшним випадком ночі». Володимир Семенович, залізничний інженер, – це людина з делікатними манерами, сумирна. «Я дивувалася не раз, відки в Росії беруться такі мужчини» , – пише Маня. Та дуже швидко саме він впав морально: програв її в карти багатому купцеві Ніканорові Ферапонтовичу Свєтлову. ( «...велетень у медвежім футрі, з широкою рудою бородою, з товстим червоним лицем і плескатим носом» ). …Ватажок розбійників Сашка, капітан Серебряков,який бив і свою дружину, і Марію: «Подумай, як то було нам жити обом?..». «А я жию і, як кажуть мої аматори, виглядаю нічого собі» - говорить про себе героїня, а потім знову: «А я все те витерпіла, Массіно. І навіть... мої адоратори кажуть, що й досі виглядаю непогано». У кінці своїх поневірянь Марія думає про Хому: «Я ні про що не думаю, лише про тебе»... І ми відчуваємо її біль. Марія повернулася, але зовсім інша. Вона зберегла чистоту своєї душі, але, мабуть, зробила певні висновки : треба берегти те, що маєш… 3-тя група Накреслити кола Вена Хома : Раніше «вірив, мріяв, любив. Тонув душею в рожевім тумані, будував золоті замки на вітрі вважав окрасою життя те, що було лише конвенціональною брехнею...» . Герой гадає, що він переступає якусь межу. «Без зайвої байдужості і без зайвого ентузіазму» – такий внутрішній стан героя .Крах нового світогляду героя. «Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі. Се моє щоденне життя, але піднесене до другого ступня, осяяне подвійним сонцем, наповнене красою й гармонією» ; «слимакове, паперове та негідне існування». «Може й я прокинуся.,і стрясу з себе ті пута, і рвануся до нового життя!» Марія: Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні муки не муки!». Молода жінки, яка пройшла всі кола пекла у реальному житті. Пекельний шлях не порушив глибин душі, що залишилася чистою і, головне, люблячою. Живе, бурхливе життя Манюсі. Душа героїні залишилась без змін, незважаючи на жорстокі випробування долі, яку героїня сама прикликала і якої прагнула. Спільне: Глибокі почуття, перевірені часом. Бажання щастя. «Мозковий штурм» - Назвати деталі твору, які несуть певне ідейне навантаження (Сойчині крила як символ втраченого кохання; сукня героїні (червона з білими цятками)– символ збереженого почуття; дзвінок – символ повернення любові) Підсумок уроку. Метод «Мікрофон»
- Чим для героїв твору було кохання? (відповіді учнів) Вчитель. У Монтеня є одна нехитра історія. Існувала країна, Де цар у новорічну ніч посилав підданим у дарунок вогонь з власного вогнища. З’являвся з факелом царський гонець. Уявіть: новорічна ніч, дім з погашеними вогнями в очікуванні царського дарунку, а потім…сузір’я вогнів, що освітлюють небо! Чекайте і ви цього милосердного вогню з вірою у мудрість серця. Вічного і благотворного вогню кохання. А коли це почуття прийде до вас, хай вам допоможуть твори і І.Франка. Читайте Франка завжди. Читайте, коли вам сумно чи радісно, коли ви переможець чи переможений, бо почуття, вкладені автором у рядки творів, настільки сильні, що «сто тисяч літ горіть готові» і зігрівати нас. А тепер я хочу передати той вогонь кохання і вам. ( Учні передають один одному свічку, запалену на початку уроку, при цьому читаючи кілька рядків зі свого листа). Кохайте і будьте коханими. Пишіть листи своїм коханим. Нехай це святе почуття буде для вас щастям… Рефлексія Чи здійснились ваші очікування? ( учні з пелюсток оформлюють «квітку», зачитують свої очікування) «Незакінчене речення» Продовжити думку: «Сьогодні на уроці я почув, побачив, зрозумів…» Домашнє завдання ( на вибір):
Бог від якої заховав ключі...».
Додаток Вірші І.Франка, які знаходились у листах
У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке не сповнене бажання На них мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? 2. Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва. А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче…
Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла І бачила довкола рай і рай! Вона була невинна, як дитина, Пахуча, Як розцвілий свіжо гай…
Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня. Мене рукою зимною вона Відсунула і шепнула таємно: «Мені не жить, тож най умру одна!» І мовчки щезла там, де вічно темно. 4. Явилась третя – женщина чи звір? Глядиш на неї – і очам приємно, Впивається її красою зір. Та разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір. Спершу я думав, що бокує, тоне Десь в тіні, що на мене й не зирне – Та враз мов бухло полум’я червоне. За саме серце вхопила мене, Мов сфінкс у душу кігтями вп’ялилась І смокче кров, і геть спокій жене… 5.Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна. Не дивися в той бік, моя пташко! Се не та сирота, що без мами блука, Не голодний жебрак, моя зірко; Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя плаче так гірко… 6. Чорте, демоне розлуки, Несповнимих диких мрій, Недрімаючої муки І несправджених надій! За один її цілунок Най горю сто тисяч літ! За любов її і ласку Дам я небо, рай, весь світ… 7. Що щастя? Се ж ілюзія, Се привид, тінь, омана… О ти, ілюзіє моя, Зрадлива і кохана1 Кринице радощів, чуття Ти чарочко хрустальна! Омано дум, мого життя Ти помилко фатальна! 8. Я хтів зловить тебе, ось-ось, Та враз опали крила: З тобою жить не довелось, Без тебе жить несила. З тобою жить – важка лежить Завада поміж нами; Без тебе жить – весь вік тужить І днями, і ночами… 9.Нехай ти тінь, що гине десь, Мана, луда – одначе Чому ж без тебе серце рвесь, Душа болить і плаче? Нехай ти тінь, мана, дім з карт І мрія молодеча, Без тебе жить – безглуздий жарт, І світ весь – порожнеча. 10. Отсе тая стежечка. Де дівчина йшла. Що з мойого сердечка Щастя унесла. Ось туди пішла вона Та гуляючи, З іншим своїм любчиком Розмовляючи. За її слідами я. Мов безумний, біг. Цілував з сльозами я Пил із її ніг. Наче потопаючий Стеблиночку, Зір мій вид її ловив На хвилиночку… Все, що найдорожчеє, Най улюблене, Чим душа жива була, Тут загублене! Чим душа жива була, Чим пишалася… Отсе тая стежечка, Щоб запалася!  
|
Схожі:
|
Урок милосердя Мета. Виховувати почуття любові до ближнього. Формувати в учнів чуйність, доброту, милосердя. Переконати учнів в тому, що від того,... |
Тема. Любов Пономаренко «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний... Різних часових площин; засвоїти термін «Новела»; розвивати аналітичне мислення; збагачувати словник учнів; формувати їх світогляд,... |
|
Сценарій шкільного свята 8 Березня ... |
«Йде Святий Миколай, ти добром його стрічай» Мета: виховувати духовність, доброту, почуття милосердя, ввічливість, любов до ближніх; ознайомлювати учнів із народними традиціями;... |
|
Формувати в учнів моральні святині та істини, такі як: доброта, милосердя,... Пробуджувати інтерес до всього корисного, морального. Виховувати любов і повагу до батьків, дбайливе ставлення до природи та оточуючих.... |
ТЕМА: Любов Пономаренко "Гер переможений" Т художнього твору, його проблематику; спонукати грамотно висловлювати власні думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам... |
|
Тема: Добро і зло в нашій душі Милосердя – щиросердність, співчуття,готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям... |
Тема уроку: Милосердя – дзеркало справжньої людини ( гуманістичний... Обладнання: портрет О. Генрі, ілюстрації та обкладинки до твору, створені учнями, аудіозаписи, газета «Милосердя – дзеркало справжньої... |
|
ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ? Любов – це гріх, але такий ніжний, що заради нього варто пожертвувати власним німбом. Любов – благодать, яку потрібно з вдячністю... |
1. Для кого із зазначених письменників 19 ст характерні такі риси... Для кого із зазначених письменників 19 ст характерні такі риси світогляду, як щира народність, християнське милосердя, співчуття... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua