Методичні рекомендації з позаурочної та позакласної роботи
при кабінеті історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років в загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.»
1. Мета та завдання позаурочної та позакласної роботи
Залучити учнів героїчною історією Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp., допомагати їм самостійно вивчати цю історію.
Поглиблювати вивчання історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp. з метою виховання поважного відношення до пам’яті Перемоги та ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp.
Створення додаткових навчально-методичних та навчально-наочних посібників.
Проведення пошукових робіт з історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp.
Розвиток музею (куточку) бойової та трудової слави у кабінеті (підсумок роботи учнів).
2. Методичні рекомендації щодо створення кабінетів історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp.
Мета: кабінет повинен стати центром, в якому збираються та систематизуються на науковій основі матеріали, які відображають характер, хід та переможний кінець Великої Вітчизняної війни та джерела, які забезпечили цю Перемогу. Зібрані документи призвані обґрунтовано показати, що Велика Вітчизняна війна була центральним вирішальним фронтом всієї Другої світової війни, де вирішувалася доля Перемоги антигітлерівської коаліції над німецько-фашистськими загарбниками та японськими мілітаристами. На цій основі належить аргументовано викривати фальсифікаторів, що заперечують вирішальну роль СРСР в урятуванні людства від німецько-фашистських загарбників на Заході та японських мілітаристів на Сході.
Кабінет історії Великої Вітчизняної війни повинен бути не музеєм, а навчально-методичним підрозділом навчального закладу. Музеї бойової і трудової слави доповнюють зміст кабінету. Визначна особливість створення кабінету історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp. полягає в тому, що основні фонди повинні створюватися під керівництвом вчителя та шефів-ветеранів.
Вчитель розподіляє поміж класами (з урахуванням року навчання) завдання щодо зібрання та оформлення матеріалів про основні етапи війни, про Міста-герої (Київ, Одеса, Севастополь, Керч), про партизанський рух, підпільників, дітей-героїв.
До цієї роботи бажано надати елемент змагання учнів з заохоченням, а у ВЗУ, на історичних факультетах, проводити їх як курсові та дипломні роботи.
Постійно поповнюваний фонд кабінету повинен мати підбір публікацій про оборонні бої на визвольному наступі Червоної Армії в даній області, районі і населеному пункті.
Особливу цінність будуть складати записані спогади ветеранів – учасників бойових дій війни та героїв трудового фронту, батьків, учнів, а також матеріали, зібрані під час пошукових робіт на місцях боїв.
У кабінеті бажано мати фотознімки місць поховання загиблих воїнів з описанням шефської роботи по догляду за ними, а також розповідь про героїв, чиїм ім’ям названі вулиці, площі даного населеного пункту, кому встановлені пам’ятники.
Кабінет повинні прикрашати картини, документи, малюнки про Велику Вітчизняну війну 1941 – 1945 pp., створені руками учнів.
У кабінеті необхідно постійно накопичувати аудіовізуальні матеріали про Велику Вітчизняну війну 1941 – 1945 pp., слайди, записи наказів Верховного Головнокомандуючого, озвучені голосом диктора Ю. Левітана та ін.
Необхідно приділити увагу збору матеріалів, які розкривають колаборантську діяльність вояків ОУН-УПА, як в Україні, так і за її межами.
У зв’язку з цим в експозиції Музею і кабінеті обов’язково необхідно мати вирок і документи Нюрнберзького воєнного трибуналу, що засудив головних воєнних злочинців і їх пособників, а також очевидців звірств «сокирняків».
При цьому необхідно на видноті помістити постанову Верховної Ради України від 24 грудня 1993 р. «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій».
Потрібно розкривати міфи, які увійшли в підручники історії для шкіл та вишів про У ПА як «визволителів» України, спроби героїзації воєнних злочинців.
Відображати героїзм справжніх визволителів України – воїнів Червоної Армії, документально спростувати злісний міф про «радянську окупацію України».
Завершення Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp. на Сході.
Переможне закінчення Великої Вітчизняної війни в Європі, ще не означало завершення Другої світової війни.
На Сході ще залишалося друге вогнище воєнної загрози Радянському Союзові – мілітаристська Японія, яка вела війну проти воєнних союзників СРСР та тримала біля кордонів СРСР мільйонну Квантунську армію.
У кабінеті історії необхідно зібрати матеріали про агресивні дії японської воєнщини. У 1918 – 1922 pp. вони окупували Радянський далекий Схід, захопили Південний Сахалін, напали на СРСР в 1938 р. біля озера Хасан, а в 1939 р. на союзника СРСР – Народну Монголію. У роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 pp.) Японія, як союзник Німеччини й Італії по так названому « антикомінтернівському пакту», порушуючи радянсько-японський договір 1941 р. про нейтралітет, вчинила 144 збройні провокації, провівши 36 обстрілів радянської території, 430 разів порушувала радянський повітряний простір, блокувала наші далекосхідні порти, затримала 178 і потопила 18 радянських торгових суден. Це змусило Радянське керівництво тримати 40 дивізій на своїх далекосхідних рубежах. Саме це змусило 5 квітня 1945 р. СРСР оголосити про денонсацію радянсько-японського договору про нейтралітет. Після закінчення війни на Заході розпочалось масове перекидання військ на Схід.
Були сформовані Забайкальський, 1-й та 2-й Далекосхідні фронти, в бойову готовність приведені Тихоокеанський флот та Амурська флотилія. 8 серпня СРСР, а 10 серпня Монгольська Народна Республіка оголосили війну Японії. Цей удар розтрощив не тільки Квантунську армію, але і всю Японію. 14 серпня імператор Хірохіто видав рескрипт про готовність прийняти умову беззастережної капітуляції, а 17 серпня своїм едиктом оголосив про припинення воєнних дій і 2 вересня 1945 р. був підписаний Акт про капітуляцію Японії. У зв’язку з цим в кабінеті історії треба мати матеріал про те, що Президент США Г. Трумен заявив, що росіяни не внесли ніякого внеску в перемогу над Японією і що «вирішальним внеском в її досягненні були американські атомні бомби». Самі японці мають іншу думку. В «Історії Японії», виданої в Токіо, сказано: «Не жертви серед мирного населення внаслідок атомного бомбардування, а боязнь революції після вступу у війну СРСР обумовила скоріше закінчення війни». В цьому розділі належить дати карту концентрованих ударів радянсько-монгольських військ у Маньчжурії, а також карту революційного зриву у Південно-Східній Азії від Китаю, В’єтнаму, Кореї до Індії та Філіппін.
На видноті розмістити фотографії російського Маршала Радянського Союзу Г.К. Жукова, що підписав акт про капітуляцію Німеччини, і українця генерал-лейтенанта К. Н. Дерев’янко, що підписав від імені Радянського Союзу акт про капітуляцію Японії, поставив крапку у Другій світовій війні.
Центральне місце в експозиції кабінету повинні займати матеріали, які відповідають на запитання: в чому джерело перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні 1941- 1945 pp.
Нині американці заявляють, що ця перемога досягнута завдяки суто їхній допомозі по ленд-лізу (вона склала усього 4 % витрат СРСР у війні). У травні 1944 р. на конгресі президент США Рузвельт оголосив, що Радянський Союз користується озброєнням головним чином із особистих заводів; є інші його вислови про ленд-ліз Радянському Союзові: «Ми ніколи не вважали, що поставки по ленд-лізу є головним чинником в поразці Німеччини. Цього добилися воїни Червоної Армії, які віддали своє життя та кров у боротьбі з загальним ворогом».
Німці торочили, що їх переміг «генерал-мороз» і «генерал-бруд», а також єфрейтор Гітлер, який вкрав перемогу у своїх генералів, а зараз стало модним стверджувати, що Радянський Союз завалив німців трупами своїх солдат і т.п. Належить документально показати повну брехню і неправдивість подібних тверджень.
Фактори Перемоги радянського народу над фашизмом:
Радянський громадянський і державний устрій, народжений Великою Жовтневою соціалістичною революцією.
Перемогла дружба народів СРСР.
Радянський патріотизм, масовий героїзм і мужність радянських воїнів.
Керівництво компартії державою.
Таким чином, матеріали з історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp. зосереджуються в кабінеті історії Великої Вітчизняної війни і в музеях (кімнатах, куточках) бойової і трудової слави радянського народу періоду Великої Вітчизняної війни, які є в наявності в навчальному закладі.
Проте доцільно іще розробляти і включати відповідні матеріали з історії Великої Вітчизняної війни для вивчення і в інших навчальних предметах. Наприклад, мови і літератури, захист Вітчизни, географії та ін.
3. Форми позаурочної та позакласної роботи
Створення та організація роботи кружка історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp.
Створення та робота молодіжного руху «Спадкоємці Перемоги».
Пошук інформації про героїв та події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp.
в літературних творах;
по місцях бойових дій Великої Вітчизняної війни;
в музеї Великої Вітчизняної війни;
в архівах;
на зустрічах з ветеранами Великої Вітчизняної війни (фронтовиками, трудовиками тилу, в тому числі з родичами);
в Інтернеті.
Написання рефератів, творів, оформлення фото та художніх робіт, переклади на українську мову.
Проведення науково-практичних конференцій, круглих столів старшокласників.
Підготовка та проведення:
уроків мужності та факультативних навчань;
бесід та лекцій за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни;
виставки літератури, робіт (творів) учнів і студентів;
диспутів, вікторин;
літературно-музичних виступів, присвячених видатним подіям Великої Вітчизняної війни (Дню Перемоги, визволенню Києва та України, Московській, Сталінградській і Курській битвам і т.д.);
спеціальних випусків шкільних (і студентських) ЗМІ (газет, радіоінформацій, листівок, бойових листків, відеофільмів);
презентацій книг і робіт учнів та студентів.
У вищих навчальних закладах підготовка і захист курсових та дипломних робіт.
Проведення конкурсів робіт учнів і студентів та нагородження за їх успіхи.
4. Організація позаурочної і позакласної роботи
Робота здійснюється на основі довгострокових районних планів і програм героїко-патріотичного виховання, програм акцій учнівської молоді і окремих планів навчального закладу по кожній формі позаурочної та позакласної роботи.
На кожний навчальний рік складається конкретний по термінах та виконавцях спільний план навчально-виховної роботи, який підписують заступник директора (ректора) навчального закладу і голова Ради первинної організації ветеранів, яка шефствує над учбовим закладом.
Затверджує план керівник навчального закладу.
Організацію роботи здійснюють:
заступник директора (ректора) навчального закладу з виховної роботи;
керівники гуртків історії Великої Вітчизняної війни і музею бойової та трудової слави;
ветеран-наставник від первинної організації ветеранів;
голова батьківського комітету;
представник органу самоуправління учнівської молоді;
представник від спонсора (шефів).
Контроль за виконанням планів роботи і надання допомоги в усуненні виявлених недоліків здійснює директор (ректор) навчального закладу, представник районної ради ветеранів, заступники начальника районного і міського управління освіти.
5. Фінансування роботи
Фінансування роботи здійснюється шляхом:
бюджету райдержадміністрації, заявами районного управління освіти, поданими на основі заяв від навчальних закладів;
спонсорів (шефів), в т.ч. батьків учнів і випускників навчального закладу;
коштів, зароблених учнями під час практичних навчань по заявах підприємств і підприємців;
Ветеранські організації приймають участь в підготовці і проведенні заходів безкоштовно.
6. Методичні рекомендації щодо вивченню історії Великої Вітчизняної війни під час позаурочної та позакласної роботи
На вивчення історії Великої Вітчизняної війни у 5-11-х класах відповідно до програми з історії відводиться недостатньо часу:
а) в 5-му класі на тему «Велика Вітчизняна війна 1941 – 1945 pp. – основна складова Другої світової війни» – 1 година;
б) в 11-му класі з «Історії України» – 6 годин, із «Всесвітньої історії» – 6 годин.
У зв’язку з цим необхідно використати усі можливі форми позаурочної та позакласної роботи (рекомендовані в розділі 3) для вивчення історії Великої Вітчизняної війни як з учнями 5-х і 11-х класів, так і з учнями 6-10 класів.
Для учнів 5-х!11-х класів доцільно проводити факультативні навчання для підготовки проведення чергових уроків, з метою розвантаження уроку, а також для узагальнення матеріалу, вивченого в ході попередніх уроків. Особливо важливе факультативне навчання перед проведенням семінарського уроку.
Так, наприклад, для 5-го класу перше факультативне заняття бажано провести з висвітленням (можливо із нагадуванням) запитань, які повинні допомогти учням зрозуміти правду про причини початку Другої світової і Великої Вітчизняної війни, їхнього ходу, вирішальної ролі СРСР в переможному завершенні Великої Вітчизняної війни і Другої світової війни. Це:
Велика Жовтнева соціалістична революція, яка дала «мир народам», «землю селянам», «заводи і фабрики робітникам». Створена перша у світі соціалістична держава робітників і селян, яка знаходячись в капіталістичному оточенні, повинна була ліквідувати розруху народного господарства після Першої світової війни та Громадянської війни, ліквідувати відсталість Росії у 50 – 100 років від передових капіталістичних держав та забезпечити обороноздатність держави від нападу любого агресора.
Створення СРСР, в який входила як рівноправна республіка – Україна. (Україна – не одна, вона в союзі з іншими республіками, а це – запорука економічного розвитку та вирішення обороноздатності спільними зусиллями);
Прагнення ведучих імперіалістичних держав ліквідувати існування першої у світі соціалістичної держави і вибір знаряддям виконання цього прагнення – німецького націонал-фашизму.
Звідси – задоволення агресора, направлення його агресивних планів на Схід;
Боротьба СРСР за колективну безпеку та приборкування агресора не зустріли підтримки з боку Англії і СІЛА, а також з боку Польщі. СРСР явився ізольованим і повинен бути готовим відбивати напади з двох фронтів. На заході – Німеччина, на Сході – Японія.
Тому СРСР змушений був укласти договір про ненапад з Німеччиною, договір про нейтралітет з Японією, щоб мати час та умови для зміцнення обороноздатності. Для ліквідації відсталості термін 20 років, минулий з початку мирного будівництва, явно недостатній.
Початок Другої світової війни. Заходи СРСР, прийняті для укріплення обороноздатності.
Другий факультативний урок для 5-го класу треба провести після уроку по розкладу по програмі.
На цьому уроці узагальнити роботи учнів по темах:
«Велика Вітчизняна війна в долі моєї родини»;
«Пам’ять про героїв Великої Вітчизняної війни в назвах вулиць мого міста або села»;
«Нагороди членів моєї родини».
Для проведення цього додаткового уроку знадобиться самостійна робота учнів в родині, на зустрічах з ветеранами, на екскурсіях по вивченню родинних фотографій і листів в період ВВВ і т. п.
Факультативні заняття, що рекомендуються, повинні плануватися у рамках єдиного навчального плану вивчення розділу ВВВ по курсах «Історії України» і «Всесвітньої історії», щоб забезпечити хронологію подій, виключити дублювання питань,. що вивчаються, забезпечити повне виконання програм курсів історії – по розділах ВВВ і Другої світової війни.
Позаурочні і позакласні заходи з тематики ВВВ для 6 – 10 класів повинні плануватися і проводитися як заняття зі збору і накопиченню знань по подіях історії ВВВ, так щоб уроки з історії ВВВ в 11 класі проводилися як підсумкові узагальнення. Тому тематика усіх форм позаурочних і позакласних заходів має бути продумана для усієї школи і для кожних класів на навчальний рік в плані героїко-патріотичного виховання.
Під час планування тематики позаурочних і позакласних заходів впродовж навчального року бажано виходити з наступних календарних дат по місяцях:
вересень – початок та завершення Другої світової війни;
завершення оборони м. Києва;
День партизанської слави (22.09);
жовтень – річниця Визволення України (28.10.2014 – 70 років);
річниця створення комсомолу – масовий героїзм у Великій Вітчизняній війні;
листопад – річниця визволення м. Києва (06.11.2013 – 70 років);
грудень – День народження Й. Сталіна, Г. Жукова, Н. Ватутіна;
січень – початок Корсунь-Шевченківської операції (2014 р. – 70 років);
річниця ліквідації блокади Ленінграда (2014 р. — 70 років);
лютий – День захисника Вітчизни;
річниця створення РСЧА (23.02.2013 – 95 років);
березень – 8 Березня – Міжнародний жіночий день;
жінки-герої на фронті та в тилу;
квітень – завершальні операції Радянської армії по визволенню Європи;
річниця Берлінської операції (2015 р. – 70 років);
травень – 9 травня – День Перемоги (2015 р. – 70 років).
У ювілейні дати доцільно планувати і проводити найбільш високі форми позаурочної та позакласної роботи:
науково-практичні конференції, круглі столи старшокласників;
конкурси робіт учнів (по історії ВВВ);
презентації кращих робіт учнів з публічним їх обговоренням.
Проте підготовка до них повинна бути спланована заздалегідь (не менше одного року).
Можна рекомендувати наступну тематику науково-практичних конференцій старшокласників:
Оборона і визволення Міст-героїв України.
Діти-герої Великої Вітчизняної війни.
Фронтові дороги 1-го, 2-го, 3-го, 4-го Українських фронтів.
Партизанський і підпільний рух в Україні.
Наш населений пункт в роки Великої Вітчизняної війни.
Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни. Відновлення економіки краю.
Всесвітньо-історичне значення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.
Вирішальна роль Великої Вітчизняної війни в завершенні Другої світової війни.
Не менше як за рік до проведення конференції слід визначити програму конференції, доповідачів з кожного розділу програми конференції і консультантів з розділів серед ветеранів, науковців, спеціалістів – учасників бойових дій.
У ході підготовки конференції доповідачі готують текст і ілюстрації по ньому, записують на диск, щоб кваліфіковано, повчально подати доповідь на конференції.
Уроки пам’яті, мужності з учнями 6-8 класів слід присвячувати датам, подіям визволення України від німецько-фашистських загарбників, їх союзників і пособників й проводити по темах:
Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної війни.
Діти на фронтах війни.
Визволителі мого рідного краю.
Цей подвиг звучить в піснях і легендах сьогодні.
Визволителі України – сини багатьох народів.
Наша вулиця носить ім’я героя війни.
Вони героїчно працювали в тилу для Перемоги.
Герої війни — в поезії. (Бажано провести за участю учителів мови і літератури.)
Діти, молодь в підпіллі в роки війни;
Фронтові пісні. (Можна провести як лекцію-концерт.)
Пам’ятники героям війни розповідають.
Жінки на фронтах війни.
Жінки-партизани і підпільниці.
Можна для учнів 7-8 класів рекомендувати проведення бесід на теми:
Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів.
Українська культура в роки війни 1941 – 1945 pp. (Бажано за участю учителів мови і літератури, працівників бібліотек.)
Мої ровесники-підпільники, партизани – герої війни.
Легендарні партизани; Місця масових розстрілів, концтаборів, гетто розповіли.
Командуючі Українськими фронтами.
Жовтень 1944 року – Україна визволено.
Міста-герої України.
Артисти на фронтах війни.
Праведники народів світу, праведники України.
Імена фронтовиків на обелісках братських могил в моєму населеному пункті.
Україна в роки Великої Вітчизняної війни. Хроніка подій.
Пошукові роботи учнів можуть бути проведені за напрямами:
Немає безіменних героїв. (Установлення імен, прізвищ воїнів, похованих у братських могилах і інших місцях.)
Фронтовими шляхами моїх рідних (дідів, бабусь).
Ця військова частина визволяла наш край (в 1943 – 1944 pp.).
Учні та учителі нашої школи на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Вулиці нашого міста, села, названі іменами героїв Великої Вітчизняної війни.
Наші ровесники в партизанському і підпільному русі нашого краю.
Історія армійських з’єднань, які визволяли Україну.
Поети на фронтах війни. {Із залученням учителів мови і літератури.)
Вивченню учнями історії Великої Вітчизняної війни сприяють тематичні виставки в шкільних і районних бібліотеках, проведення тематичних екскурсій в музеї бойової слави, в меморіальний комплекс меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp.», зустрічі з ветеранами війни – учасниками бойових дій на фронтах війни і трудівниками тилу.
У справу вивчення пам’ятних подій Великої Вітчизняної війни повинна зробити вагомий внесок участь учнів у Всеукраїнських історико-краєзнавчих акціях молоді, що проводяться в Україні напередодні ювілейних річниць визволення України від фашистських загарбників і Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 pp., подібно проведенню акцій «Збережемо пам’ять про подвиг», «Шляхами подвигу і слави».
Бажано, щоб з кожної теми учні отримували завдання написати твір, реферат тощо. При цьому важливо залучати ветеранів війни до рецензування цих робіт учнів. Учителям історії дуже важливо відібрати кращі з робіт учнів і провести їх презентацію перед класом або навіть перед групою класів. Це потрібно вважати важливою формою навчально-виховного процесу.
Усі вищенаведені рекомендації не можуть вважатися єдиними, вичерпними. У педагогічних колективах шкіл, гімназій, ліцеїв можуть бути, крім того, ще й інші творчі рішення використання позаурочних і позакласних форм роботи для вивчення історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 pp. Важливо і обов’язково, щоб до учнів доводилася об’єктивна правда історії, не допускалася фальсифікація подій історії Великої Вітчизняної війни так, як це вимагає Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 pp.».
Важливо, щоб учителі знали усі положення цього закону, а також Закону України «Про статус ветеранів війни, їх соціальний захист» і Постанови Верховної Ради України від 24.12.1993 р. «Про тлумачення Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій».
Джерело доступу:
Шиловцев Ю.В. Велика Вітчизняна війна 1941 – 1945 рр.: Методичний посібник для організації навчальної і виховної роботи в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах / Шиловцев Ю.В., Кравцов Р.А., Буряк Ж.М., Полторак Г.М., Савченко М.П., Стельмашенко О.В. – Харків: ПЕТ, 2013. – 168 с. – С. 158-168.
|