|
|
Скачати 111.88 Kb.
|
|
Усний журнал «27 січня – визволення м. Шпола» Учень. 27 січня 2010 року виповнюється 66 – річниця визволення міста Шпола від німецько – фашистських загарбників. Цій даті присвячується наш усний журнал. «Війна і мир» І сторінка Учень. Прислухайтесь до цих слів – війна і мир. Які вони різні за своїм значенням, але які вони нерозлучні. Війна – це страх, сльози, смерть. Але за війною наступає мир. А мир – це сонце, радість, сміх дітей. Учень. Більше півстоліття, як наш український народ живе в злагоді й мирі. Але є дати, які завжди об’єднують нас, весь український народ. Вони засвідчують: ми велика нація. До таких дат належить річниця визволення України від німецько – фашистських загарбників – вікопомний день у житті народу, в житті України. Сотні тисяч її відважних синів та дочок боронили свободу батьківської землі. Учень. Усяка війна жахлива, бо це втрати. Але те, якою ціною солдатам Великої Вітчизняної війни довелося заплатити за перемогу – ні з чим не зрівняти. В боях з фашизмом наш народ відстояв незалежність України. Стають історією грізні роки війни. Але подвиг нашого народу, солдатів Великої Вітчизняної війни завжди буде в пам’яті людській. Учень. Пам’ятаєш, земле, Сорок п’ятий, Стихле небо, підняте салютом?... Пам’ятаєш Перший крик дитини Як салют на вічне щастя людям? А сьогодні Днів отих малята Дочок і синів своїх ведуть… Пам’ятаєш , земле, Сорок п’ятий? Земле!... Сорок перший не забудь!. Фонограма «Степом, степом…» «У часи воєнного лихоліття» ІІ сторінка Учень. Війна – страшна війна! Нищенна сила без контролю. Війна – страшна війна! Усе ламає: силу й волю. Війна – страшна війна! Вмирають всі, тебе зустрівши. Війна – страшна війна! І діти плачуть зсиротівши. Війна – страшна війна! Ти як чума несешся світом. Війна – страшна війна! Зависла ти над білим цвітом. Війна – страшна війна! Ти літом розпочалась. Війна – страшна війна! Країна плакала й металась. Війна – страшна війна! А прадіди перемогли. Війна – страшна війна! З руїн країну підняли. Війна – страшна війна! Згинь, маро, навіки ти. Війна – страшна війна! Щоб не бачили сини! Різник Вадим (учень 8 класу) Учень. 22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина почала війну проти СРСР. Почалась мобілізація в Червону Армію чоловіків віком від 18 до 50 років. Для потреб армії з колгоспів і радгоспів забрано майже всі автомобілі і трактори, кращих коней. Одночасно почала здійснюватись перебудова економіки на воєнний лад. Учень. Горів, гримів і розривався обрій, Лишивсь позаду батьківський поріг, І вітер гнав сумних, сумних мелодій У знівечених вербах край доріг. Ішли солдати днями і ночами, Похмурими, гвинтівки не в усіх, Де друзі падали, там хоронили їх І як могли могили їм копали, Прощались мовчки – залпів не давали, Патрони берегли і крем’яні чуття, Щоб вибороть і сонце, і життя. Учень. Тим часом німецькі війська увірвались на територію Черкащини і 19 липня 1941 року захопили Жашків. 29 липня вони вже були в Тальному, Катеринополі і Звенигородці. 30 липня німецькі війська пройшли через Городище і вторглися в межі сучасного Шполянського району поблизу села Топильна. Учень. Учасник тих подій Микола Дерявко, якому в 1941 році виповнилось лише 19 років, так згадує про події того року в Топильній. «Був кінець липня. Ми вступили в село Топильна, яке потопало в садах. Наш батальйон, яким командував капітан Гордєєв, відірвався від основних сил кілометрів на 40 і отримав наказ стримувати наступ ворога, щоб дати змогу дивізії розміститись на нових позиціях. Невдовзі на дорозі, що вела від села Товстої на Топильну, з боку лісу з’явились німецькі танки і мотоциклетними, за якими рухалась піхота. Майже день тривав бій на західній околиці села, і лише під вечір ворогові вдалося перехопити ініціативу. 159 солдат навіки лишились лежати в топилянській землі.» Учень. Солдат вмирав.
А смерть над ним: - Я тут стою, солдате. Забрать тебе?
Допоможи на ноги ще раз стати… Смерть підвела.
У тебе шлях один тепер – до ями… А він з гранатами пішов у бій. Пішов… і впав під чорний танк з хрестами. Здригнувся степ. Фашистський танк димів… І тут, і там гули бої уперті. Не мій солдат,- сказала смерть, - Не мій. Такі ніколи не належать смерті! Учень. Наступного дня, 31 липня, німецькі війська без бою вступили в Шполу , 2 серпня – в Лебедин, і незабаром вся Шполянщина опинилась під ворожою окупацією. Німці ліквідували всі органи радянської влади і невдовзі створили німецьку цивільну адміністрацію. Учень. Українські біло вибілені хати, Привітні, повні щастя і тепла. Вам довелось фортецями ставати. Коли закута в сталь, війна прийшла. Самі згоряли, калини чорніли, Як пам’ятники лиха, не інакше, А потім знов, як вперше забіліли, А це вже перемоги віщий знак. Учень. Страхітливим злочином німецьких окупантів став геноцид єврейського населення нашого краю. До війни в районі проживало близько 5000 євреїв. З приходом німців у Шполі було створено єврейське гетто – окремий квартал, у районі сучасних вулиць Корнійчука, Щедріна, Коцюбинського. Усіх євреїв змусили прикріпити нарукавні пов’язки з зображенням шестикутної зірки. У травні 1942 року євреїв перегнали в ліс на окраїні Шполи і певний час тримали в таборі, огородженому колючим дротом. У кінці літа 1942 року їх було розстріляно на окраїні Дар’ївського лісу. Всього німцями розстріляно на Шполянщині більше 3000 євреїв різного віку. Учень. Але який би жорстокий терор не застосовували на нашій землі гітлерівці, вони не могли почувати себе в безпеці. На території району діяло кілька партизанських загонів, диверсійних груп, підпільних організацій. Учень. Найвідоміший серед них був підпільний молодіжний гурток, який виник у вересні 1942 року в селі Лебедин і налічував майже 20 чоловік. Його організатором став старший сержант Червоної Армії Петро Осовський. Учень. Разом зі своїми однодумцями він писав листівки. Вони перерізали основи на містку на шляху Шпола – Златопіль і тому згодом у рів провалився німецький танк. Перерізали телефонні і телеграфні проводи. Також вони виготовили саморобний радіоприймач, по якому слухали повідомлення московського радіо. Весною 1942 року на слід підпільників натрапило гестапо. Їх було заарештовано і 22 квітня 1942 року в місті Шпола розстріляно. Учень. Коли беру я в руки верболіз, Зволожений дніпровою сагою, Я бачу згустки крові, краплі сліз Над древньою слов’янською рікою. В ХХ віці 44 рік Тут прогримів і залишив на згадку Те, що святинею засяє віддалік, Тобі, багатий славою, нащадку. На Лаврських кручах, на горбах святих І на Дніпрі, у битвах за причали, Ми справді бачили людей святих, Які безсмертям смерть перемагали. Учень. Визволення Шполянщини розпочалось 24 січня 1944 року. Війська І і ІІ Українського фронтів розпочали знамениту Корсунь – Шевченківську військову операцію. Учень. Наш край почали визволяти війська ІІ Українського фронту під командуванням І.Конєва. Ударною групою була 5-та танкова армія генерал – полковника Ротмістрові, в складі якої діяла і 155-та танкова бригада під командуванням 25 – річного І.Прошина. Учень. Саме танкісти і піхотинці 69-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням К.Джохуа прорвали лінію німецької оборони і вже 24 січня вибили ворога з Капітанівки і Журавки, а ввечері 25 січня вони з’явились на околиці Лебедина. Вранці 26 січня 1944 року танкісти увірвались в Лебедин і швидко в короткому бою ворога було розбито. Учень. Після визволення Лебедина танкісти комбрига Прошина рушили на Шполу і о другій годині ночі 27 січня 1944 року з виключеними фарами прибули на південну околицю міста, де тепер розміщений завод запасних частин. Штурм Шполи розпочався о п’ятій годині ранку 27 січня, коли ще було темно. Після обстрілу міста на привокзальну площу увірвалось 4 танки Т–34 з роти старшого лейтенанта М.Тарасова. Його танки, чавили гусеницями німецькі автомобілі і нищили кулеметним вогнем живу силу ворога. За танками рушила піхота. До 14 години Шпола була очищена від німецьких військ. Учень. Визволення території Шполянщини тривало близько двох місяців: з кінця січня по кінець березня 1944 року. Це свідчить про запеклість боїв. 1698 радянських воїнів загинуло при визволенні нашого району. Учень. Десятки братських могил з’явились в населених пунктах краю. Близько 10000 наших земляків пішло на фронт, з них 6361 загинуло. Більше 600 чоловік загинули на фронті лише з однієї Шполи. Фонограма «Журавлі» Танкова колона ІІІ сторінка 8 травня 1984 року в нашому місті, на високому постаменті, встановлено танк Т-34, як символ мужності, як шана всім тим, хто відстояв для нас з вами щасливий радісний сьогоднішній день. 1944 рік… То був тяжкий час. Щоб засіяти ниву, колгоспники на плечах переносили зерно з елеватора і сіяли вручну. Основним тяглом були корови, а робочою силою – жінки, старики, діти. І ось тоді виникла ідея: зібрати кошти на будівництво танкової колони “Колгоспник Шполянщини”. Незважаючи на нестатки і горе, яке принесла війна в кожну сім’ю, жителі міста і сіл району, проявили високу силу духу і мужність. І вже до кінця березня 1944 року в Державний банк надійшло 1 мільйон 100 тисяч карбованців, які були направлені на будівництво танкової колони. Трудящі також зібрали і внесли в фонд армії 100 тисяч пудів зерна, 20 тисяч пудів м’яса, 60 тисяч пудів овочів. Це був високий громадянський подвиг. Першими відгукнулися на цей патріотичний поклик, робітники Матусівського цукрового заводу. На зборах люди плакали і виявили непохитну рішучість – будь-що допомогти фронту, зробили все можливе і навіть неможливе, щоб тільки швидше настала жадана перемога. В числі перших надійшли також заощадження від робітників Шполянського цукрозаводу, колгоспників колгоспу “Радхлібороб” (нині корпорація “Маяк”), жителі сіл Сигнаївка, Лозоватка, Скотареве, Лебедин. А яка була радість, коли в місті одержали звістку про те, що на танках Шполянщини, збудованих на кошти трудящих району, добивав ворога в фашистському лігві наш земляк, танкіст, старший лейтенант Степан Федорович Березенко. Він писав: “Дорогі земляки, товариші шполянці! 10 лютого цього року в нашій частині був радісний день. Ми одержали бойовий подарунок від шполян. Бойові машини новенькі, щойно прибули з заводу до нашої частини. На бойових машинах гасла:”Від колгоспників Шполянщини!”. Урочисто передані нам бойові машини схвилювали мене особливо, бо я, ваш земляк, одержав їх на фронті. Збудовані нашими робітниками за зібрані шполянцями гроші, грізні бойові машини передані в надійні руки гвардійців, які поведуть їх на розгром клятого фашиста-звіра і розіб’ють його в його власному логові”. З того часу пройшло багато років. Наближається 60-річчя Великої Перемоги. Та ми нічого не забули. І самим найкращим пам’ятником тим, хто поліг в бою, хто виніс на своїх плечах весь тягар війни, є праця на благо нашої рідної України, в ім’я щастя на її землі. «Герої Шполянщини» IV сторінка Учень. То був страшний і грізний для країни час, Коли стріляли й гупали гармати. Земля здригалась в полум’ї не раз І люду було вибито багато. Коли фашисти власною юрбою Напали на Вкраїну враз, На захист стали люди під девізом: «Відстоїмо країну» на той час. Міцний і лютий ворог був, Що нападав на Україну. Та дуже наш народ любив Свою найкращу Батьківщину. І треба пам’ятати це завжди, Що Україна і її сини Під кулями, в вогні і в зливі Нам виборола мир і славу! Різник Вадим (учень 8 класу) Учень. Згадаймо всіх поіменно, Серцем згадаймо своїм. Це потрібно не мертвим, Це потрібно живим! Учень. 10 уродженців нашого краю удостоєні за мужність в боротьбі з німецькими загарбниками високого звання Героя Радянського Союзу. Учень. Бойко Василь Романович – 1907 року народження, с. Водяне. Учень. Костенко Антон Миколайович – 1918 року народження, с. Нечаєво. Учень. Кунець Олександр Миколайович – 1924 року народження, м.Шпола. Учень. Лисенко Іван Йосипович – 1918 року народження, с.Іскрене. Учень. Масич Віктор Григорович – 1916 року народження, с.Матусів. Учень. Поліщук Іван Іванович – 1918 року народження, с.Лип’янка. Учень. Тирса Володимир Геронтійович – 1923 року народження, с.Антонівка. Учень. Тур’ян Пінхус Григорович – 1896 року народження, с.Лебедин. Учень. Цибульській Микола Степанович – 1920 року народження, с.Товмач. Учень. Юрченко Федір Сергійович – 1913 року народження, с.Топильно. Разом. Вічна пам’ять борцям за свободу і незалежність України. Хвилина мовчання. Учень. Ніхто не забутий, ніщо не забуте, На попіл ніхто не згорів. Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть. І доки є пам’ять в людей, і живуть матері, Допоки й сини, що спіткнулись об кулі живуть! Учень. Всіх порахуймо. Згадаймо усіх поіменно, В місті, в селі, і на хуторі дальному теж. Кожному з тих, хто в солдатських атаках нелегких Бачив майбутнє в жорстоких загравах пожеж. Учень. Кожного з тих, хто спішив у надіях додому. Хто витирав після бою спітніле чоло, Кожного з тих… Не було серед них невідомих, І непомітних, незнаних між них не було. Учень. Вірш «Шпола» Шпола, Шпола! Віддаю їй шану, Та не тільки я, не я один. Йдуть шляхи на Умань і Вільшану, На Черкаси і на Лебедин. На узгір’ї забіліла гречка. Половіють, хилячись жита. Хто не був, заїдьте до містечка – Тут сама історія вита… Хто це їде із Вільшани зрання? Пилюга здіймається руда. Це ж Оксану, це ж своє кохання В Лебедин завозить Галайда. На пожежі коні ржуть несміло, У маєтках панських – переляк. Через Шполу люди йдуть із Сміли – Це веде повстанців Залізняк. Вже й останні зникли у тумані. Тільки гомін чується здаля. Бронзовий Шевченко на майдані На розплату їх благословля. На розплату! Ворогам гостинці, Що прийшли з Німеччини сюди, Вже готують юні лебединці, Витягають зброю із води. Ось машини запалали й танки, Підпливає кров’ю поліцай. Земле рідна, чуєш? До останку Хижих зайд ти смертю покарай! Шпола, Шпола! Завжди в неспокої. Заздримо ми прадідам, батькам… Коли тут жили такі герої, То якими ж треба бути нам! Фонограма «День перемоги» |
| ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ” До 68-ї річниці... «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського... |
На виконання листа Міністерства освіти і науки України від 01. 07.... Проведення тематичної ранкової лінійки з нагоди річниці визволення України від фашистських загарбників |
| Щодо рішення сесії міської ради «Про затвердження нормативів для... Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Шполянська міська рада оприлюднює проект... |
Щодо рішення сесії міської ради «Про затвердження мінімальної вартості... Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Шполянська міська рада оприлюднює проект... |
| На виконання вимог ст ст. 13. Закону України «Про засади державної... «Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Шпола». Згаданим порядком... |
ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ У книзі дається роз'яснення прийнятого 16 січня 2003 р. Господарського кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2004 р. Офіційний... |
| «Не погасити пам'яті Вогонь» Оформлення: зал прибраний квітами та плакатами, присвяченими Дню визволення. Надписи |
ТЕМА: «А ПАМ'ЯТЬ СВЯЩЕННА…» Сценарій позакласного заходу до дня визволення України від німецько-фашистських загарбників |
| Вклонімося і мертвим, і живим. Мета Виховний захід, присвячений Дню визволення Запорізького краю від німецько-фашистських загарбників! |
ЗАТВЕРДЖУЮ ” в о. Начальника ДПЧ-21 ВОНПР на з/о капітан внутрішньої служби Тема: „Акт возз’єднання 22 січня 1919 р. – важливий етап у процесі державотворення незалежної України. 22 січня – День соборності... |