Аскетичні науки
І.ВСТУПНА АСКЕТИЧНА НАУКА
„Καλὰ μὲν..."
Велике значіння мають царські розпорядки для підданих, але важніші та значніші від них є ті, що їх видано для воїнів. Хто бажає великого, високого достоїнства, хто хоче стояти все при Христі, а почує голос: ,Коли хто служить мені, нехай іде за мною; де я, там буде і мій слуга" (Иоан 12, 26), нехай повинується тому слову, неначе тому вищому царському розпорядкови воїнам.
Де Христос цар? В небі. Туди і ти, воїне Христа, повинен прямувати. Забудь на всякий відпочинок на землі, воїн не будує дому, не набуває рілі, не вдається в торгівлю, що приносить дохід. „Хто служить у війську, не вмішується в справи світа, щоб приподобатися вождови" (2 Тим. 2, 4). Воїн має харч від царя, не потребує приготовляти їди, це до нього не належить. Доми підданих з приказу царя стоять йому отвором, він не журиться про мешкання. На дорозі шатро, харч відповідно до потреби, вода напитком, сну, скільки вимагає природа. Походи великі, часті нічні сторожі; спека і холод, боротьба з ворогом; безнастанна небезпека смерти, а часто і смерть, але смерть славна. Почести, дари цісарські. Життя повне трудів на війні, повне слави в часі мира. Нагородою мужества і вінцем за труди є начальство, приязнь царя, його товариство, приятельський привіт, влада над підданими, можність упрошення, чого хоче для другів.
2. Від тих земських прикладів перейди, воїне Христа, до роздумування про вічні добра. Вибери життя без дому, без міста, без власности; будь свобідний, увільнися від усякої життєвої журби; нехай тебе не вяже пожадання жени, ані журба про діти; це неможливе в воєнній службі Бога,· „бо збруя нашого воїнства не тілесна, а сильна Богом" (2 Κορ. 10, 4). Нехай не поконує тебе тіло, нехай не вяже проти волі, нехай з свобідного не робить невільником, не дбай про потомство на землі, але про духовні діти, яких ти провадивби до неба. Не входи в звязки тілесного супружества, пожадай духовного звязку, правління над душами, духовного вітцівства. Наслідуй небесного Жениха, відпирай напади невидимих ворогів, веди боротьбу проти ворожих сил, відганяй їх передусім від власної душі, щоби не мали до тебе приступу, а опісля від тих, що будуть до тебе прибігати і виберуть тебе вождом у боротьбі, яких наукою збережеш від злого. Розбивай розумовання, противні Христовій вірі, наукою побожности збивай розумовання безбожних, „збивай гадки і всяку гордість, що противиться Божій науці" (2 Кор. 10, 5).
Усе довіря покладай передусім на Всемогучу руку Всевишнього Царя, що як тільки покажеться, відразу приневолює противників до страху і втечі; а коли Бог схоче, щоби ти виправлявся через небезпеки і щоби Його військо зуда-рилося з військом противника, на всякий труд будь не до поко.нання силою волі, душею незломною в небезпеці, з охотою переходи з краю до краю, з моря на море, як каже Христос: „Коли вас переслідують в цім місті, утікайте до іншого" (Мат. 10, 23).
А коли тебе візвуть перед суд і прийдеться станути перед воєводами та зносити зневаги людей і суворий погляд ката і почути дикі крики і бачити знаряди муки і зазнати мук і боротися до смерти, не трать тоді відваги, памятай на Христа. Він за тебе перетерпів, усе те тобі треба за Нього терпіти, будь певний, що побідит і серед мук. Ідеш за побідним Царем, що хоче тебе зробити учасником своєї побіди. Навіть умираючи не будеш побіджений, навпаки, саме тоді побідиш, бо заховаєш ненарушену правду і свободу її визнавати.
3. По смерти перейдеш до вічного життя, від пониження у людей до Божої слави, від горя цього світа, від кар до вічної відради з ангелами в небі. Земля не приняла тебе за горожанина, небо тебе прийме. Світ переслідував, а ангели понесуть тебе і представлять Христу. Христос назове тебе другом, почуєш найсолодші похвали: „Славно, добрий, вірний слуго, воїне хоробрий, насліднику Господа, товаришу Царя, в нагороду ось мої дари, слухатиму твоїх просьб, бо ти слухав моєї бесіди. Будеш просити про спасення братів, що ще лишилися у трудах і випросиш у Царя для товаришів віри і святої любови участь у вічних добрах; будеш вести вічні хороводи, вінценосець серед ангелів, будеш царювати над створінням в імени Царя і в блаженстві будеш вікувати з ликами блаженних".
А коли Бог схоче ще лишити тебе на цім світі у боротьбі, щоб ти здобув ще більше вінців побіди і спас не одного у видимих і невидимих війнах, то навіть на землі буде велика твоя слава. Други будуть тебе шанувати, бо знайшли в тобі опікуна, оборонця і посередника. Будуть тебе славити як мужного воїна, будуть уважати першим і найліпшим. Будуть витати і з радістю приймати як Божого післанця, як самого Ісуса Христа по словам апостола Павла.
Такі то приклади Божого воїнства. І не до самих мужчин ця бесіда, „бо і жіночий рід воює у Христа; вчислений між воїнів за духовну хоробрість, не відкинений для слабости тіла. Багато невіст відзначилося в тій службі, не менше ніж мужчини. Не брак і таких, що заслужили і на більшу славу. До них належать ті, що зачислені до лика дів, і ті, що відзначилися смілим визнаванням віри або засяли славою мучеництва. І не самі мужчини, а й невісти товаришили Христови в часі Його перебування на цім світі. Оба поли служили Спасителеви.
Отож коли такі світлі нагороди призначені для Христового воїнства, нехай же бажають їх батьки для синів, а матері для доньок, нехай разом приводять свої діти, нехай тішаться надією вічних дібр, які дістануть з дітьми. Нехай бажають мати своїх дітей заступниками й молитвенниками у Христа.
Не будьмо малодушні для дітей, тішмося їх будучою славою, віддаймо Панови те, що дав, щоб ми стали учасниками блаженства наших дітей. І себе разом з ними віддаваймо на службу Христови.
Хто так буде настроєний і так буде жити, сповниться на нім слово Давида: „Ви благословенні у Господа, що сотворив небо і землю" (Пс. 43,23) або Мойсея: „Благослови, Господи, силу його, прийми діла його рук, розбий бедра тих, що повстали на нього, ворогів його, й ненавидників його, щоб уже не встали" (Второзак. 33, 11). Будьте мужні, біжіть дорогою до небесних вінців у Христі Ісусі Господі нашім, котрому слава на віки амінь.
|