|
|
Скачати 174.14 Kb.
|
| Загальний порядок прийому звернень громадян затверджено Наказом МВС України № 414вщ6 серпня 1998 року «Про затвердження інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України». Усі звернення, що надійшли від громадян, працівників органів внутрішніх справ, мають бути зареєстровані в управлінні справами (секретаріаті, канцелярії) удень їх надходження. У зверненні вказуються прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання. Письмове звернення має бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями в термін не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону України «Про звернення громадян». На вільному від тексту місці першої сторінки звернення ставиться відбиток штампа органу внутрішніх справ, на яі<�ому вказуються дата надходження звернення та його реєстраційний номер, реєстраційний номер може бути доповнений іншими позначеннями, що забезпечують систематизацію, пошук, аналіз та зберігання звернень, наприклад, початковою літерою прізвища автора листа. Конверти, в яких надійшли звернення, зберігаються разом з матеріалами перевірки протягом усього періоду к розгляду, після чого знищуються. Усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день'їх надходження на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп'ютерами, або в журналах. Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах або за догюмогоюелеістронно-обчислювапьної'техніки. Повторні звернення громадян реєструються так само, як і попередні. При цьому в право-му верхньому кутку картки (в журналі) робиться позначення «Повторно» і до картки долучається все попереднє листування. Пропозиції, заяви і скарги одного й того ж громадянина з одного й того самого питання, ц^ надк^іані різним адресатам і надійшли на розгляд до однієї і тієї ж організації (дублетні), обліковуються за реєстраційним номером першої пропозиції', заявиіскарги з доданням гюрядіювого номера, що проставляеться через дріб, наприклад: Д-401/1, Д-401/2.Д-.401/3. Звернення від громадян з одного і того ж питання, надіслані органами вищого рівня за належністю для їх вирішення до органів внутрішніх справ, повторними не вважаються. Повторними вважаються звернення, в яких: — Оскаржується рішення, прийняте за попереднім зверненням, що надійшло до органу внутрішніх справ. —Повідомлення про несвоєчасне вирішення попереднього звернення, якщо з часу його надходження не минув установлений законодавством термін розгляду. — Звертається увага на інші недоліки, допущені при вирішенні попереднього звернення. Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте однезтаких рішень: — прийняти до свого провадження; — передати на вирішення в підпорядкований чи інший орган внутрішніх справ; — надіслати за належністю до іншого відомства, якщо питання порушені у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ. Про пересилання звернення до іншого органу внутрішніх справ або іншого відомства обов'язково сповіщається заявник. ' Якщо у зверненні поряд з питаннями щодо компетенції органів внутрішніх справ порушуються питання, як! підлягають розв'язанню в інших центральних органах виконавчої влади, то не пізніше ніж у п'ятиденний термін до цього відомства надсилається копія звернення або витяг з нього, про що сповіщається заявнику. Після закінчення перевірки і фактичного виконання прийнятого рішення звернення разом з матеріалами перевірки повертаються до секретаріату (канцелярії) органу внутряиніх справ з написом «До справи» і підписом посадової особи, яка прийняла рішення. За результатами перевірки звернення (жлацається мотивований висновок, який має містити в собі об'єктивний аналіз зібраних матеріалів. Якщо під час перевірки виявлені порушення прав громадян, недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, зловживання посадових осіб владою або службовим становищем, то у висновку повинно бути зазначено, яких конкретно заходів вжито щодо усунення цих порушень і покарання винних. Висновок підписується особою, яка проводила перевірку, і затверджується керівником органу, гвдроз-ділу внутрішніх справ. Звернення військовослужбовців, а також членів їхніх сімей вирішуються в МВС у термін до 15 днів від дня їх надходження, а в інших органах внутрішніх справ — невідкладно, але не пізніше ніж через 7 днів. У разі потреби строки к вирішення можуть бути продовжені, але не більш як відповідно ще до 15 або до 7 днів, про що сповіщається автор звернення. Звернення народних депутатів України, а також депутатів сільських, селищних, міських рад вирішуються протягом не більше 10 днів, залити — не пізніш як у 15, а такі, що не потребують додаткової перевірки, — невідкладно. Звернення громадян, що надійшли з редакцій газет, журналів, радіо і телебачення, розглядаються органами внутрішніх справ у порядку і терміни, передбачені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». Термін розгляду заяв та повідомлень рахується вщ дня к надходження до органу внутрішніх справ до дня направлення заявнику повідомлення про результати к розгляду. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, що виконують їх обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються вжиті заходи або «закону України «і іри зверненим і ринкщнм» • ' Термінрозглядузаявтаїхівщомпеньрахуєтьсявщдня'їхнадходженнядоорганувнутрі-шніх справ до дня направлення заявнику гювйомлення про результати їх розгляду. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, що виконують їх обов'язки. Рішення про віді^юву в задоволенні вимог, викладених у зверненй, доводиться до вщо»йгромацянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються вжиті заходи або наводиться причина відмови в задоволенні скарги. На прохання громадян їм роз'яснюється порядок оскарження прийнятого рішення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення. У картці обліку (журналі) фіксується, що про наслідки перевірки заявника повідомлено в особистій бесад Особистий прийом громадян проводиться в усіх органах внутрішніх справ, вищих закладах освіти, на підприємствах, в установах і організаціях системи МВС України, а також за місцем роботи та проживання населення тими керівниками та посадовими особами органів внутрішніх справ, які мають право приймати рішення з питань, що входять до їх компетенції^ Прийом проводиться регулярно в установлені дні та години в зручний для громадян час за місцем а роботи і проживання. При вирішенні питання про час прийому враховуються розпорядок роботи органів державної' влади, місцевого самоврядування, установ, об'єд- нань громадян, підприємств, а також інші місцеві умови й можливості. Графіки прийому доводяться до відома громадян. В органах внутрішніх справ прийом провадиться у всі робочі дні тижня. Не менше двох разів на тиждень прийом громадян провадиться у вечірній час. У чергових частинах органів внутрішніх справ громадяни приймаються цілодобово. Керівний склад МВС України, ГУМВС, УМВС у Криму, областях, у містах Києві та Севастополі, УМВСТ, міськрайлінорганів внутрішніх справ, науково-дослідних і вищих закладів освіти, організацій і підприємств системи МВС зобов'язаний провадити особистий прийом громадян не менш ніж два рази на місяць. Керівники структурних підрозділів цих органів, їхні заступники, керівники інших органів внутрішніх справ повинні приймати громадян не рідше одного разу, а дільничні інспектори міліції - не рщше двох разів на тиждень. Особистий прийом громадян у приймальні МВС України здійснюється щодня, крім вихідних та святкових днів, з 9 до 19 години. У суботу, неділю, свята та в робочі дні після 19-ї години прийом громадян провадиться вщповідальними черговими міністерства та працівниками чергової частини МВС України. Для прийому громадян в органах внутрішніх справ відводяться спеціальні кімнати (приймальні), які обладнуються належним інвентарем і забезпечуються посібниками згідно з переліком. Вхіддо приймальні повинен бути вільний, без оформлення перепусток. Особистий прийом громадян за місцем їх роботи і проживання провадиться у приміщеннях, які надають керівники відповідних устайов. Дільничні інспектори міліції приймають громадян у службових приміщеннях на дільницях, які обслуговують. Прийом іноземних громадян та осіб без громадянства провадиться окремо від громадян України і не менш ніж двома працівниками органів внутрішніх справ, а при потребі — за участю перекладача. Особа, яка веде прийом, керується законодавчими та іншими нормативними актами і в межах своєї компетенції має право прийняти одне з таких рішень: — Задовольнити прохання і повідомити відвідувача про порядок і строк виконання прийнятого рішення. — Відмовити в задоволенні прохання, повідомивши заявника про мотиви відмови і порядок оскарження прийнятого рішення. —Прийняти письмову заяву (коли питання потребують додаткового вивчення і перевірки) і пояснити відвідувачеві причини неможливості розв'язання питань під час прийому, а також про порядок і строк розгляду скарги. Якщо громадянин з якихось причин не може самостійно написати заяву, слід надати йому в цьому допомогу. Письмові та усні звернення громадян, а також критичні зауваження, які в них містяться, мають систематично, не менше одного разу на квартал аналізуватися й узагальнюватися. Це дасть змогу своєчасно виявляти причини, що призводять до порушення прав і інтересів громадян, вивчати громадську думку, вдосконалювати роботу органів внутрішніх справ. Особливу увагу слід звернути на усунення причин, які викликають повторні і колективні скарги, а також змушують громадян звертатися до центральних органів влади, редакцій газет і журналів з питань, які можуть і повинні розв'язуватись органами внутрішніх справ на місцях. За результатами аналізу і узагальнення, складається довідка, огляд або інформаційний лист з конкретними пропозиціями керівництву про подальше вдосконалення організації' робспи з листами і прийому громадян. Результати аналізу використовуються при перевірках роботи підлеглих органів внутрішніх справ, розробці заходів щодо поліпшення охорони правопорядку, вдосконалення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ. і^аріян^у «іргяиу внутрішн^сдеа^здіиснює контроль за роботою з.питань звернень та прийому громадян особисто, через своїх заступників, керівники структурний Підрозділів і секретаріат (канцелярію). Тема її: «Професійна етиНа працівників органів внутрішніх справ» План-конспект лекці 1. Теоретичні основи професійної етики. 2. Професійний обов'язок, честь і совість - основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС. 3. Етичні норми правоохоронної'діяльності. 4. Етичний кодекс працівника ОВС України: зміст і значення. 1. Професійна етика - розділ етики / складова частина етичного знання, що вивчає походження, сутність, специфіку І функції професійної моралі. Предметом 11 дослідження професійної етики е професійна мораль. Професійна мораль - це сукупність норм, що регулюють поведінку професіоналів при виконанні ними фахових обов'язків. Джерелом цих норм є громадська думка та особисті переконання професіоналів. Виділяються такі різновиди професійна етики: а) медична; б) педагогічна; в) юридична, в якій виокремлюють етику суддів, етику працівників органів внутрішніх справ, етику адвокатів та ін.; г) журналістська. Етика працівників органів внутрішніх справ постає особливе місце, бо суспільство завжди висувало найбільш високі моральні вимоги до людей такої професії', як поліцейський, мілУонер, слідчий, оперативний працівник, тобто до тих, хто безпосередньо захищає права і свободи людини, чия поведінка сприймається як прояв державної'влади. Суспільство надає працівникам органи внутрішніх справ право здійснювати правоохо-ронну діяльність з використанням владних повноважень, і це покладає на них високу відпо-вздальність за точне і неухильне дсггримання законності і встановлених і^ждог^тимос^ пов'язаних з виконанням службових обов'язків. Служба в органах внутрішніх справ України грунтується на принципах законності, гуманізму, поваги до особистості, соціальної'справедливості, взаємодії з громадськими організаціями і населенням (ст.З Закону «Про міліцію»). Міліція виконує свої завдання неупереджено, в суворій відповідності до закону. Ніякі виняткові обставини або вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції (ст.5 Закону «Про міліцію»). Оскільки предметом праці правоохоронних органів е або сама людська скздбистють або певні соціальні гру^ тати діяльності представників цієі'професж мають великий вплив на життєдіяльність і на д^ багатьох людей. Через ценаявність високорозвинених моральних якостей представника за- значеної' професії розглядається суспільством як найважливіша сторона його професійна' придатності. В профес» правоохоронцю моральне обличчя гтосЦ^ головну роль у вирішенні професійних задач. Зрозуміло, що в основі конкретних обов'язків представників тієї чи іншої' професії лежать одні й ті ж вимоги загальної моралі, але все ж існують специфічні вимоги професійної моралі, . які виступають ключовими поняттями того чи іншого виду професійної етики. 2. Катепір^ обов'язку - сдна з найважливіших » етиці взагалі та серед категорій професійної епіки зокрема. Обов'язок - це суспільна необхідність, відображена в моральних вимогах до особистості. Бути людиною^обов'язку - це не тільки знати його суть та вимоги, й виконувати ці вимоги на практиці. Службовий обов'язок працівника міліції є моральним в його об'єктивному та суб'єктивному проявах. Моральна цінність об'єктивного змісту обов'язку виражається в тому, що він підпорядкований рішенню найвищої та найсправедливішої задачі - захисту прав та свобод особистості, інтересів держави, зміцненню правопорядку. Але об'єктивні потенції службового обов'язку можуть проявитись тільки в тому випадку, коли вони доповнюються відповідним суб'єктивним ставленням до нього, коли суспільні обов'язки розуміються та усвідомлюються особистістю як глибока потреба, що ґрунтується на переконанні у справедливості та правоті справи, котрій служиш. Внутрішній позитивний мотив органічно входить до самого осердя обов'язку кожного працівника міліції як джерело його моральних сил, В силу специфіки діяльності органів внутрішніх справ, моральні відносини в них регламентовані більш детально, ніж в інших сферах громадського життя, тобто, в значній мірі носять деонтологічний характер. Моральний зміст обов'язку доповнюється та підкріплюється правовими вимогами, які мають силу закону. Через моральну основу обов'язку розвиваються високі якості - виконавча дисципліна та ініціатива, самовідданість та мужність, чесність, гідність. Важливою складовою морального обов'язку є самодисципліна. Ані сила правового примусу, ані вплив колективу самі по собі, якщо вони не співпадали з внутрішніми особистими спонуканнями, совістю, ще не можуть бути міцною гарантією того, що в процесі службової діяльності працівник збереже твердість характеру і не буде деморалізований. ! Внутрішня готовність слідувати вимогам Присяги, статутів та своїх керівників, усвідомлена необхідність, — це найвища міра відповідальності, готовності виконати професійний і обов'язок не з примусу, а по совісті. До найважливіших категорій професійної етики належать категорія честі. Професійна честь працівника міліції - це визнання суспільною думкою та усвідомлення самими працівниками високої суспільної важливості виконання свого обов'язку, і Честь працівника міліції невіддільна від честі колективу, підрозділу, в якому він несе службу. Честь колективу - це його честь. Зміст честі як категорії значною мірою залежитьвід „, рівня загальної культури працівника міліції, його духовного та фізичного розвитку. ЇЇ Категорія честі тісно пов'язана з категорією гідності. Оцінка честі - це оцінка суспільноЕ.- ^ думки, а оцінка гідності-це насамперед справа самої'особистості. "!' 1. В почутті власної гідності важливу роль відіграє професійна гордість, що грунтується на ,'^ розумінні працівником міліції складності, тяжкості, але великої соціальної важливості для $ суспільства його професії. "Ц Категорії честі та гідності споріднені з категорією совісті. Совість -це усвідомлення ^ моральної відповідальності людини за свою поведінку, за здійснену або намічену дію щодв»"^ ІНШИХ. Совість виступає як величезна спонукальна сила. Совість людини - це імунітет проти - -багатьох моральних хвороб. Вона не дозволяє працівнику міліції' безвідповідально ставитись '"- / до довіреної справи, брехати, грубити, лицемірити. ,а Але такою вона може бути лише в тому випадку, якщо базується на нормах справжньої .е моральності: добра, справедливості, чуйного ставлення до людей. Працівники міліцї повинні" , г пишатися тим, що покликання їх професії глибоко моральне та благородне. • -у є . •' • '"Ї6 3. Моральні вимоги, які пред'являє суспільство до працівників органів виутрі-- •• т шніх справ, проявляються в конкретних етичних нормах. І хоча ці етичні норми? У- с відомі всім працівникам міліції, рівень їх культури при спілкуванні з населенням все iv ж не задовольняє значну частину населення. Найбільш гостра проблемна ситуація о полягає не стільки в тому, що міліція не завжди ефективно виконує свою функцію л захисника прав людини, скільки в тому, що окремі Ппрацівники самі порушують ці д права (образлимзяертж^ься до лісшвй,безп<�дставнаяастосовують фізичний ральиий примус, допускають свавілля, вимагають хабара 1 т.Ін.). с Прийняття важливих державних рішень далеко не за^Ци залежить від працівника мі-. н ліції, проте питання честі і гідності, совісті ЇобОв'язку знаходяться в його повній волі. При-_? н ймаючи присягу, працівник міліції бере на себе зобов'язаннявиконувати свою роботу гідно,. зі додержуючи високий рівень етичних норм. с Працівники ОВС, виконуючи свої функції і застосовуючи ту або іншу правову норму,. _с повинні вміти робити вибір найбільш прийнятного в моральному відношенні варіанта своїх о дій. На особливу увагу заслуговує розгляд етичних засад невідкладних слідчих дій. к< До невідкладних слідчих дій по виявленню і закріпленню слідів злочину відносяться: ці огляд, виїмка речових доказів, обшук, допити віч-на-віч, затримка і допити підозрюваних, ге свідків. . а Необхідність дослідження етичного аспекту невідкладних слідчих дій обумовлена, перш за все тим, що вони проводяїь^ по гарячих слідах дуже динамічно, а це часом призводить до поспішності у діях працівників міліції', нерозбірливості у засобах, зневаги до деяких процесуальних, а також моральних норм. ^ .}»-„. Гс Отвзд місця подн Підчас огляду місця подн працівник ОВС повинен бути об'єктивним, виявляти чуйність і увагу до потерпілих, а такоу інших осіб, які беруть учасіьд огляді. Недбале ставлення до на особливу увагу заслуговує розгляд етичних засад невідкладних слідчих дій. До невідкладних слідчих дій по виявленню і закріпленню слідів злочину відносяться: огляд, виїмка речових доказів, обшук, допити віч-на-віч, затримка і допити підозрюваних, свідків. Необхідність дослідженняетичного аспекту невідкладних слідчихдій обумовлена, перш за все там, що вони проводяться гю гарячих слідах дуже динамічно, а це часом призводить до поспішності у діях працівників міліції, нерозбірливості у засобах, зневаги до деяких процесуальних, а також моральних норм. ._ ,:._^_. Оґлвдмісиялкад» •-• -• Під час огляду місця події' працівник ОВС повинен бути об'єктивним, виявляти чуйність і увагу до потерпілих, а також інших осіб, які беруть учасіьд. огляді. Недбале ставлення до речей 1 подій, які мають певну цінність для потерпілих,'дзДВИшає негативневраження про міліцію. Неприпустимим є розголошення деяких обставйнжиття. людей, яких торкнувся огляд. Обшук , . . : -та"? Можлива моральна шкода від обшуку повинна зводитися до мінімуму. У процесі обшуку досить часто виникають різного роду конфлікти, які провокують ті, кого обшукують, для досягнення своєї' мети. У подібних випадках особливо зростає роль морально-вольових якостей працівника ОВС. Справжній міліціонер ловинен^дйшатися хазяїном своїх почуттів, зберігати вірність моральним принципам, нввтрачаючїг гідності, переборювати спроби схилити його до дій, що суперечать власній совісті і е Допит Особливе місце в процесі невідкладних слідчих дій посідає допит, який є слідчою-дією щодо одержання органами розслідування показань від допитуваного про відомі йому факт. Законність і моральність допиту-взаємозалежні категорії. ^ - •' У повсякденному житті людина може не вступати в контакт з антипатичними Ві людьми. У працівника міліції при виконанні ними службових функцій такої можливості немає, а тому значну увагу він повинен приділити тому.^коб не піддаватися негативним емоціям і почуттям. Ні в якому разі не можна допускати, щоб емоції визначали позиціїоІйужбовця, призводили до необ'єктивносгі його рішень. У процесі допиту працівник ОВС за будь-яких обставин зобов'язаний виявляти тактовність, толерантність, спокій, бездоганну зовнішню культуру. Разом з тим, проведення будь-якоі'слідчоГдії неприпустиме з проявами панібратства, допд-ництва, загравання з особами, викликаними на допит. . я-'^и, 4. Підсумком розг/ищу теми повинен стати «Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України» (від, 05.10.2000р.) - стисла система найважливіших етичних норм. Кожен працівник ОВС зо/Пов'язаний знати їх і скеровуватися ними у службовій діяльності та повсякденному жиггі. -• Основний зміст цих етичних вимог такий: 1. Безперечно і неухильно поважати та захищати права і свободи людини і громадянина. 2. Виховувати в собі почуття гордості за свою країну та народ, його історію та культуру,.. .утверджувати принципи законності, справедливості та гуманізму. 3. У свсти роботі неухильно скеровуватись законодавством України. Виконувати норми Дисциплінарного статуту. ' "<& 4. При виконанні своїх функціональних обов'язків ставитися до громадян справедливо, уважно, дс^Ібзичливо, неупереджено, з почуттям поваго до вс людсьі^^ 5. Не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до'лМІдей... Використо-вуватисилутиіькияккрсійнїйзахіддлядосягненнязакомноі'мети. 6. Повсякчас бути готовим до надання людям допомоги і захисту жмежах службових повноважень та виходячи із загальнолюдських морально-етичних норм* 7. Услужбовйх та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, та|дрвності, зовнішньої'охайності, культури спілкування, в тому числі мовної. 8. Виявляти стійкість, принциповість, непримиренність у боротьбгзгалочинністю, мужність, готовність до дій у складних нестандартних ситуаціях. 9. Критично ставитися до власних професійних якостей та поведінки. Постійно працювати над самовдосконаленням. 10. Стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця, всіляко сприяти пщви-щенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення. ..11. У разі недотримання взятих зобов'язань бути готовим понести відповідальність. ;. "••:—-'^' Методичні вказівки до семінару Питання для обговорення 1. Предмет професійної етики. ЇЇ різновиди і значення. 2. Ключові поняття професійної етики працівників ОВС. З-Аііст і значення «Етичного кодексу працівників ОВСУіфаИИі».-^,,. ,^-———-- - ї. Змісті Г Методичні рекомендації. Готуючисьдр першого питання, слід усвідомити і засвоїти визначення професійної'моралі - системи норм, санкціонованих не державою, а громадою і внутрішнім відчуттям справед- - лмвості, що регламентують поведінку професіоналів при виконанні ними службових обов'я-, зків. Професійна дтика - наука про професійну мораль. Отже, співвідношення професійної етики та професійної моралі - це співвідношення науки і предметуїї дослідження. Щодо [ .питання різновидів професійної'етики, то тут головне усвідомити, що різновиди професійної' у етики обумовлені різноманітністю професій: лікар - медична етика; вчитель - педагогічна ^ етика; міліціонер - етика працівників органів внутрішніх справ. Іншим важливим момен- •ї том, на якому слід зосередитись, є питання: чому мова йде про етику педагога, лікаря, міліці-^онера і не йде про етику слюсаря, прибиральниці, будівельника та ін.? Необхідність виокремлення вищенаведених видів професійної етики пов'язана з тим, що саме в них безпосереднім об'єктом діяльності є людина або громада. В ході правоохоронних дій життя, здоров'я, честь людини великою мірою залежить від моральності професіонала, тому суспільство і пред'являє до них відносно високі моральні вимоги, закладаючи основи етичних норм цих професій. Готуючи друге питання, слщ усвідомити і засвоїти визначення основних категорій професійної'етики працівників ОВС. До них, перш за все, належать: службовий обов'язок, професійна честь працівника міліції, совість та гідність. Розглядаючи службовий обов'язок, слід звернути увагу на два аспекти його морального прояву: об'єктивний та суб'єктивний. Вивчаючи зміст категорій честі та гідності, зверніть увагу на їх відмінність, а саме на честь як оцінку суспільної думки, зовнішню оцінку, гідність як самооцінку, тобто внутрішню оцінку особистості. Розмірковуючи над категорією «совість», дайте відповідь на питання: «Чому про совість говорять як про імунітет від багатьох моральних хвороб?». Підготовка до третього питання вимагає детального знайомства зі змістом «Етичного кодексу працівника ОВС», основні положення якого наведено в тексті лекції. Зміст і значення цього документу передаються такими ключовими поняттями: права і свободи людини, повага до лісщі^о гідності, гюиродне право людини, захист законних прав та інтересів громада а також, стійкість, принциповість, мужність, сміливість. Література: 1. Бандурка ОМ Профеййнавпжа працівників ОВС.- Харків, 200Ї. 2 Булденко К.А. Профессиональная з-тка й зстетическая культура сотрудников ор-гановвнуїреннихдел.—Хабаровск, У9ЙЗ.' 3. Закон України «Про міліцію». -К., 1999. 4. КукушкинВ.М. Твояпрофессиональнаязтка.-М., 1994. 5 Зтикетитактсоїрудникамилиции. -М., 1987. 6 Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України. Схвалений Колегією МВС України 5 жовтня 2000р. //Збірник нормативних актів по роботі з персоналом НУВС. -Харків, 2003. Матеріал підготували підполковник міліції П.В. ЦИМБАЛ, доцент кафедри філософії та політології Національного університету внутрішніх справ та підполковник міліції Л.А. ШАПОВАЛ, доцент кафедри філософі! та політології Національного університету внутрішніх справ. |
|
ІНФОРМАЦІЯ про стан розгляду звернень та прийому громадян, звернень... Головним управлінням юстиції у Волинській області узагальнено аналітичні звіти районних, міських та міськрайонних управлінь юстиції,... |
Інформація про стан розгляду звернень та прийому громадян, звернень... Головним управлінням юстиції у Волинській області узагальнено аналітичні звіти районних, міських та міськрайонних управлінь юстиції,... |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО: Протокол засідання тендерного комітету відділу освіти... Міністерства економіки України від 20. 05. 2009 року №470 «Про затвердження Типового положення про тендерний комітет», зареєстрованого... |
ЗАТВЕРДЖЕНО Порядок і строки розгляду звернень клієнтів та професійних учасників фондового ринку |
|
91016, м. Луганськ, вул. Совєтская, 73, оф. 514, 515 тел (0642) 344-170,... Порядок і терміни розгляду скарг, звернень клієнтів та інших професійних учасників ринку цінних паперів |
Про Порядок залучення громадян Про затвердження Порядку залучення громадян до формування та реалізації державної політики” та розпорядження голови Кіровоградської... |
|
Про затвердження Інструкції про порядок переведення органів і підрозділів... Країни „Про міліцію”, „Про державну службу”, Указу Президента України від 21 липня 1994 року №396 „Про невідкладні заходи щодо посилення... |
Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Додатково дивіться нижче лист Міністерства юстиції України від 21 квітня 2006 року N 31-32/111 |
|
Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Додатково дивіться нижче лист Міністерства юстиції України від 21 квітня 2006 року N 31-32/111 |
Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації... Відповідно до положень Віденської конвенції "Про консульські зносини" 1963 року та на виконання вимог Консульського статуту України,... |