Стародавнє містечко на Поділлі, що вперше згадується як місто в Руському літописі у 1146 році, яке лежало недалеко двох татарських шляхів, Чорного і

Меджибіж - стародавнє містечко на Поділлі, що вперше згадується як місто в Руському літописі у 1146 році, яке лежало недалеко двох татарських шляхів, Чорного і Кучманського, тому мешканцям міста часто доводилося відбиватися від ворогів. Через це в Меджибожі збудовано замок. Знав Меджибіж часи литовські, пізніше входив до Польщі, а з 1540 року став приватною власністю панів Сенявських, яким належав протягом 200 літ. Року 1593 А. Сенявський видав Меджибожу грамоту на самоврядування за Магдебурзьким правом та зазначив у ній права міщан. Інші власники видавали грамоти меджибізьким ремісничим цехам: ткачам, кушнірам, гончарям, ковалям, шевцям, кравцям. За бурхливих часів Національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти 1648-1657 рр. Під проводом Б. Хмельницького Меджибіж і замок були свідками багатьох битв. 1672 року турки захопили Поділля, а отже, й Меджибіж, і володіли ним протягом 27 років. Потім Поділля опинилось знову у складі Польщі. Після польського повстання 1830-31 рр. Меджибіж був переданий царським урядом військовому відомству. Тут було створено військове поселення. У замку розмістився штаб 12-го Ахтирського полку. У 1924-1959 рр. Меджибіж був районним центром. У 1965 р. у замку почалися реставраційні роботи і в березні 1971 року вже був відкритий музей. Замок у Меджибожі виглядає дуже велично. Побудований на мисі, що утворився від злиття двох річок - Південного Бугу і Бужка, він у плані нагадує довгастий трикутник з гострою вершиною, зверненою на схід. В'їзд у замок влаштований у західній стіні, з боку Меджибожа. Подвір'я замку, оточене могутніми стінами і баштами, займає приблизно 3/4 га. Стіни у східній частині здіймаються на 17 м, товщина їх у Лицарській башті майже 4м. Східна частина замку разом з могутніми контрфорсами південного муру надає будівлі монументального, грізного вигляду. Східна башта має своєрідну композицію і є оригінальним зразком оборонного будівництва XVI ст. До неї приєднані 2 житлових корпуси, що утворюють палацовий ансамбль. З північного боку замку, де лінія мурів утворює тупий ріг, збудовано восьмикутну башту, яка виступає на зовні п'ятьма стінами. Від башти вздовж мурів з обох боків розташовані будинки з житловими приміщеннями (казарми). До західної стіни примикають дім, де мешкала замкова челядь, та каретний ряд - колишня конюшня. Південна стіна вкрита трьома рядами бійниць, що призначалися для стрільби з луків та вогнепальної зброї. На середині подвір'я замку стоїть культова споруда - колишній костел, а пізніше - православна церква. Меджибізький замок є цінною пам'яткою архітектури, історії, яка приваблює численних туристів. У січні 2004 року він став Державним історико-культурним заповідником. Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» працює щоденно, крім понеділка, з 900 до 1800 год. Перерва на обід з 1300 до 1400 год. Вихідний – понеділок. Тел.: 038 (257) 9-71- 30. www.mezhibozh.com

Схожі: