Шістнадцяте століття це велике духове потрясіння, яке було початком зовсім нової лінії культурного й політичного розвитку. Це переміна основ побуту


Скачати 162.05 Kb.
НазваШістнадцяте століття це велике духове потрясіння, яке було початком зовсім нової лінії культурного й політичного розвитку. Це переміна основ побуту
Дата18.04.2013
Розмір162.05 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи




Шістнадцяте століття – це велике духове потрясіння, яке було початком зовсім нової лінії культурного й політичного розвитку. Це переміна основ побуту, світогляду, суспільної організації, доконане від грунту й основно в обличчі великої небезпеки. В цій добі вперше замінено латентні відпори на активну ідеологічну зброю В ній винесено вперше суцільні програми культурного розвитку. В ній культура одержала нові соціологічні центри й нові спрямування. В ній вперше народилася національна ідея. В ній початок всіх культурних форм 17-18 ст., джерело наших пізніших культурних експансій і політичних оформлень. В ній вперше прийшло до відкритого зудару різноспрямованих духових сил внутрі нації для визначення найпевнішого й найбільш видатного шляху культурного розвитку. Врешті – в ній оформилася вперше на українському грунті людська особистість.

Орест Зілинський
Вияви піднесення національної свідомості на зламі ХVІ-ХVІІ ст.ст. (за Яр.Дашкевичем):
Нижчий, етнічний (побутовий) рівень:

  • поширення самоназви “руський народ”; у латинському варіанті “Natio Ruthena” або “Ruthenica”;

  • наявність національних стереотипів для характеристики інших народів, часто стереотипів з образливим відтінком – про ляхів, москалів, жидів, турків і татар;

  • переконання в існуванні спадкового фактора у вигляді особливої “руської” крові;

  • наявність національних бар”єрів – зі степом, з Росією, бар”єри з Польщею та Угорщиною (мовний й релігійний), з Молдовою (мовний), з Білорусією.



Вищий, ідеологічний рівень:

  • боротьба за національні права (української шляхти, духівництва, міщанства за рівноправність з поляками; соціальні ж права української шляхти не були під загрозою), опрацювання сукупної програми вольностей для нації, а для вжитку українського шляхетного стану – запозиченої з Польщі ідеї руського сарматизму, яка автоматично визнавала рівні права української аристократичної верхівки у порівнянні з польською;

  • боротьба за історичні традиції нації (культ князів, підкреслювання величності Київської держави, відновлення національних пам”яток минулого, архітектурних зокрема;

  • боротьба за офіційні державні права української мови і за впровадження української мови до літератури;

  • засудження національної зради – потурнацтва, перекиньчицтва; загальне розуміння національного ренегатства;

  • національна суть релігійних конфліктів з протиставленням “людей руського обряду” людям “ляцької віри”;

  • національне мотивування козацьких повстань – вияви національно-визвольної боротьби;

поступове утворення національної адміністрації території – Запорозької Січі та її околу, південносхідних окраїн Польського королівства.
Братства
ІІ половина ХVІ - І половина ХVІІ - Львів, Самбор, Рогатин, Берестя, Городок, Комарна, Люблін, Київ, Шаргород, Немирів, Вінниця та ін.

На взірець братств ремісничих цехів. Своєрідні ордени борців за руську віру. Той, хто вступив до братства, вступав до нього на все життя – своєрідний світський чернечий орден.

Головне завдання – опіка над церквою (мали право відлучати від церкви, обирати священика в своєму храмі, визначати, чи не говорять священики єресі), над убогими, оборона національних прав (!!!).

Починають виконувати роль, яку на заході виконувала реформація: контроль церковної влади з боку міської громадськості.

Церква без освіти, а значить, без школи – безсильна:

...давні ревнителі” “много з великим коштом церквей і монастирей намурували і маєтностями опатрили, злотом, сребром, перлами і дорогим камінням церкви приоздобили, книг великоє множество язиком словенським нанесли, леч того, що було найпотребнішоє, школ посполитих, не фундували… А за тим православіє гречеськоє озимніло і в згорду прийшло і во занедбання. Бо теж зацних станов особи, погордівши своїм православієм, до врядов духовних приходити перестали, але леда-якого на них виставляли ку волі только самому посполитому чоловікові”.
“Пересторога”


1544 - Львівське Успенське братство.

1585 – братська школа (Памва Беринда, брати Зизанії).

1586, антіохійський патріарх Йоаким + 1593, константинопольський патріарх Єремія = право ставропігії1.
1615 – Київ, Богоявленське братство (Єлизавета (Галшка) Гулевичівна, дружина мозирського маршалка Лозки), вступ Петра Сагайдачного з усім військом. Школа + Лаврське училище П.Могили = Києво-Могилянська колегія (західноєвропейський тип навчання).

Осередки культури ІІ половини ХVІ ст.:

  • Заблудов, маєток українського магната гетьмана литовського Григорія Ходкевича. З 1560-х рр. – друкарня (І.Федоров, Петро Мстиславець). 1569 – Учительне Євангеліє. 1575 – Псалтир.




  • Ковель, князь Курбський (втік з Москви від Івана Грозного). Переклади грецьких книг. Пропагує православ”я на Україні та в Білорусі (шляхом листування).




  • Слуцьк, князь Юрій Слуцький (від київських князів Олельковичів). 1581 – друкарня, школа.




  • Острог, князі острозькі: Костянтин Іванович Острозький2 (помер в 1530) – головний оборонець віри. Василь-Костянтин – покровитель українського культурного життя. Острозька школа, в 1576-1580-і рр. – прагнення прирівняти її до польських академій (“триязичний ліцей”). Дух Ренесансу: введення до плану освіти світських наук - “Сім вільних наук” – тривіум (граматика, риторика, діалектика) і квадріум (арифметика, геометрія, музика, астрономія). Демократизм. Коло працівників було багатонаціональним: українці, греки, поляки. Герасим Смотрицький, Мелетій Смотрицький, Василь, Філалет Бронський, Клирик Острозький. 1575 – зі Львова переїздить І.Федоров. 1580 – друкована Біблія.



Історія унії


Початок 90-х рр. – єпископи Гедеон Балабан, Кирило Терлецький та ін. Почали організовувати унію.

Права львівського братства над церквою  православні владики починають шукати захисту у католицької церкви.

Гедеон Балабан – львівський владика. Суперечка з братчиками  просив допомоги у архієпископа львівського. Став "чиноначальником відступлення від патріархів“.

1590 – Балабан, владика луцький Терлецький, турівський Пельчицький, хелмський Збируйський та митрополит Рогоза (образа на грецького патріарха)



18.05.1592 – король Сигизмунд ІІІ підтримує їх намір, обіцяє різні привілеї.

1593 – Іпатій Потій, володимирський єпископ.

Кінець 1594 – лист до папи і короля: устрій церковний і обряд православний – без змін; владики православні урівняні в усіх правах з єпископами католицьками.

1595 – Терлецький та Потій принесли присягу папі на вірність католицькій церкві (за дорученням православного єпископа і митрополита Рогози).

Проти унії – князь К.Острозький (грамота із закликами не йти за зрадниками віри).

6.10.1596 – Берестейський собор. Уніатська сторона: митрополит М.Рогоза, єпископи К.Терлецький, І.Потій, Діонисій Збируйський, Йона Гоголь, Григорій Герман.

9.10.1596 – проголошення унії3.

Православний собор: патріарший протосинкел Никифор, єпископи Г.Балабан, Михайло Копистенський, князь Острозький та інші. Відступники позбавлені духовного сану.
Католицька церква, особливості віровчення і культу

Виникла в 1054 р. внаслідок розколу в християнстві.

Характерні особливості:

  • високий рівень централізації управління й організації духовного життя. Такий централізм застерігає католицьку церкву від сепаратизму, забезпечує конфесійну монолітність;

  • концентрація вищої церковної влади в руках папи, тобто батька християнської церкви, - абсолютизм католицької церкви;

  • претензія на зверхність влади папи над державною владою;

  • право папи доповнювати основи християнського віровчення новими догматами, обрядами та культовими елементами. Це зумовлює динамічність релігійного життя католицької церкви, дає можливість пристосувати її віровчення до конкретних історичних умов, істотно відрізняє від православ”я.


Догмати, відмінні від православних:

  • Благодать Господня надходить не лише від Бога-Отця, а й від Бога-Сина;

  • Діва Марія є Богородиця, як наслідок – вона є матір”ю церкви, непорочно зачата;

  • главенство папи римського в християнстві: папа є спадкоємцем апостола Петра, а останній був призначений заступником І.Х. на землі, названий засновником церкви;

  • право церкви забирати у святих “надлишок добрих справ”, нагромаджувати їх у себе і продавати тим людям, у яких не вистачає для спасіння власних добродійних вчинків;

  • догмат про чистилище.



Герасим Смотрицький




Вважав, що боротьбу з католиками з боку православ”я вели “плохі і голі замість збройних рицарів, а неучені простаки замість мудрих ораторів”.
Ключ царства небесного” (1587, Острог)

Початок нової друкованої української літератури, початок історії української антикатолицької публіцистики.

Новий етап у розвитку української полемічної літератури: зв”язок з життям.

“…се не сухий теологічний трактат, а жива картина стану української суспільності в ІІ половині ХVІ в.”.

твір полемічний в обороні юліанського календаря, мовою зближений до народної, цінний задля багатства побутових рисів, зв”язаних із боротьбою православних за календар”.
І.Франко


Відповідь на книгу Бенедикта Гербеста “Висновки віри римської церкви”.

Композиція:

  • посвята князеві К.Острозькому: захист інтересів своїх співвітчизників перед католицькою агресією. Нагадує про славу і значення роду Острозьких, що походить від самого Володимира. Вказує молодому кнізеві на особливу небезпеку для молоді атмосферу релігійного збудження, яке охопило країну, атмосферу церковних сварок і пересудів  з”являються “нові або перемінні віри” на шкоду людям і громадським справам. Наголошує на підступній політиці єзуїтів (переманювання до католицизму жінок з православних шляхетських родин) Підкреслює, що треба бути особливо постійним і твердим у своїй вірі, успадкованій “від родичів правовірних”.

На завершення – чотирирядковий вірш, де автор, посилаючись на Плутарха, знову закликає молодого князя ізолювати себе і свій дім від носіїв огидного єзуїтського лицемірства, підлабузництва і від тих, хто в житті прагне до розкошів, а не милується в чеснотах.

  • звернення до руських народів: говорить про спільність їх інтересів. Кидає звинувачення на адресу тих, котрі погано дбають про інтереси незалежності “руської” віри, і закликає рішуче піднятися на оборону своїх національних святощів. Діяльність єзуїтів несумісна з інтересами українського народу. Головна думка: саме життя вимагає від православних полемічних творів, адже це - належна відсіч і публічне засудження агресії. Визначає завдання полемічної літератури:

  • коротко, але правдиво відповідати противникові;

  • укріпити православних у вірі.

Повстаньте, почуйтеся і піднесіте очі душ ваших, а обачте з пильністю, як спротивник ваш, диявол, не спить, і не тільки як лев рикаючи шукає, кого пожерти, але явне в пащеки йому многіє впадають”;

Виступає проти брошури Б.Гербеста

  • трактат “Ключ царства небесного”: заперечення папського примата (першості, вищості), критикує ідею божественного походження папської влади.

Докази Смотрицького:
  • Христос не обіцяв ніякої влади будь-кому, він дав приклад покори, умиваючи ноги своїм учням, а папа простягає свої “несквениє ноги” для цілування.

Викриття папи і католицької церкви: пікантні історії (про папісу Іоанну), висміює звичаї. Стверджує моральне падіння: аморальність римського святого престолу (від папи Формоза і до папи Григорія ХІІ)  папство – земне “передпекло”.


Католицизмові протиставляє православ”я, не прикрашаючи його, а підкреслюючи незавидне становище православної церкви, нужденність грецьких патріархів, поневолених турками. Але це, на думку полеміста, не вада, як доводять єзуїти, а перевага православ”я над католицизмом. Адже за старим євангельським вченням, нужденність і неволя не плямують моральну чистотуту церкви. На закиди щодо неволі патріархів під Турком зауважує: “Свобода, розкіш, можність, багатство і слава віка цього – то все як за давніх віків, так і тепер частіш буває уділом невірних, ніж вірних”.


  • памфлет “Календар Римський новий”: живі відгуки на події 1582 р. – про насильне насадження григоріанського календаря.

Вихідна точка дискусії – фраза Гербеста з передмови до його трактату: “Чи годиться єдиному людові християнському Великдень, Різдво й інші свята цілий рік тримати неоднаково”.

Відкидає новий календар, розцінюючи його як черговий вияв диктаторства Ватикану на Україні, як захід католицької пропаганди.

Критика календарної реформи ведеться по лінії суспільній і морально-етичній (ряд конкретних картин з сучасного йому життя – селянське життя, суспільне життя, сімейне життя): “Боїться [мужик] і Бога, боїться і пана. Мусить більшого відступити, і меншому служити. Бо про того чує, що він довготерпеливий і многомилостивий, а про сього знає, що коротко терпеливий і мало милостивий: коли не його тіло поведуть, то волове певно”. “….Зверху біда доїдає, а всередині сумління гризе…”.

Трактує реформу не стільки в догматичному плані, скільки у зв”язку з усією складністю тогочасного життя України.

Піддає критиці окремі догматично=обрядові норми католицької церкви:

  • целібат (безшлюбність церковних осіб): за Смотрицьким, не тільки богопротивний закон, а й свідоме потурання розпусті;

  • мода католицького кліру підголювати бороди й вуса: за Смотрицьким, це вияв аморальнотсі і єретичних збочень: таким чином католики, поголовши бороди й вуса, “чоловічий образ у жіночий переміняють”.


Стильові особливості:

  • твір написаний без будь-якого дотримання вимог академічної риторики  певна хаотичність викладу;

  • простота вислову, уникання абстрактних богословських суджень і висновків, белетризація викладу (твір орієнтований на широкі маси населення);

  • головне місце: патетичні, ліричні чи дотепні заклики, запитання, нагадування, напади, лайка. Аргументація фактично відсутня;

  • мова ритмізована, іноді навіть римована (передмова), близька до ритміки дум:

Церква “болісно вас породивши, водою святою хрещенія омивши, дари Духа Святого просвітивши і хлібом животним… возкормивши… з вами вічно царствовати певна била”.

Папи “єдини повинне уставляють, а другиє старини поправляють, і як одступили дороги правой, завжди ся мішають, да інших до того ж примущають, і страшать, же їм того ж не помагають”.

  • використання прислів”їв і приказок.



Апокрисис” (відповідь) Христофора Філалета4
Корона антиуніатської полеміки ХVІ в.

І.Франко
Дійсно серйозний науковий твір.
Д.Чижевський

Відповідь на книгу Петра Скарги “Собор Брестський і його оборона”

Видання:

1597 – Вільно, польською мовою.

1598 – Острог, староруською мовою.

Проти “Апокрисису”, у якому пропагувалися протестантські ідеї, виступив Іпатій Патій з книгою “Антіррисис” (1599), багатою на історичний матеріал.
Головні тези “Апокрисису”:

  • ідея соборності;

  • необхідність участі світських людей у вирішенні проблем віри на рівні з духовними особами;

  • осуд економічного закабалення простого народу;

  • зростання антифеодальної та визвольної боротьби народних мас (згадує К.Косинського та С.Наливайка)..



Моральне обличчя письменника: його обурюють безпринципність і негідні методи ведення полеміки єзуїтами.


Вважає недоцільним на лайку відповідати лайкою.
Вступна віршова передмова: причини появи твору: діяльність єзуїтів, посилення репресій проти православних.

Містить заклик купувати і читати книгу.

Автор виявляє розуміння дійового характеру літератури, її виховного і пізнавального значення.

Основна частина (включає чотири розділи). Присвячена розвінчанню двурушництва і ренегатства православної верхівки, доведення законності православного Берестейського собору.

Автор засуджує колонізатоську політику пап римських.
Критика Ватікану: подана у широкому плані, з використанням теологічного та історичного матеріалу (ІV частина).

Збірний образ папи – втілення всього низького, порочного. Його всесильність – у розбої та насильстві. Всі папи - розбійники з великої дороги (продаж індульгенцій). Ініціатори воєн. Від унії отримали матеріальну вигоду.

Зрадники-єпископи – основне вістря викриття.

І частина – королівські листи, універсали, переписка єпископів тощо  єпископи зрадили клятву патріарху, зневажили український народ.

Єдиний стимул для єпископів: зацікавленість у збільшенні матеріальних вигод.

Моральне звиродніння: розбещеність, віроломство, відсутність моральних принципів.

Зрадництво єпископів – закономірне явище.

Засіб іронізування (нікчемність Терлецького, його розпуста, “книги невстидниє”).


Пересторога” (1605-1606?)5

Полемічно-історичний трактат.

Спроба історіософії церковної боротьби як боротьби диявола проти праведної Церкви.

Подана історія релігійної полеміки 90-х років ХVІ ст. Йдеться про події, які в переважній більшості справді мали місце. Однак подаються лише найбільш загальні відомості про них, а їх мотивацію автор подає так, як вважає за доцільне.
Розглядає історичний розвиток тодішнього суспільства не стільки з релігійних, скільки з культурно-освітніх позицій.
Пізнавально-виховне значення: автор має на меті правдиво розповісти про підготовку і проведення унії, застерегти своїх співвітчизників щодо підступності католиків.

Оцінює унію як шкідливий щодо України акт.
Автор – захисник братств, міщан, “хлопства”, бо, на його думку, лише вони можуть оборонити віру руську і народність руську від полонізації.

Роль освіти:
  • надає освіті виняткового значення;
  • вказує на колонізаторську суть латинської освіти;
  • прихильник ширення національної освіти;
  • дає високу оцінку культурно-освітнім заходам братств.

Освіта – шлях до звільнення від єзуїтів і полонізації. Вважає, що основна причина всіх нещасть українського народу – відсутність шкіл і велика кількість церков та монастирів.

Торкається історичних фактів занедбання освіти і культури: ще з часів князів-просвітителів, що не потурбувалися про “посполиті школи”.

Стверджує, що відродження освіти та підвищення загального культурного рівня – єдиний шлях до відродження церкви.

Образи єпископі: використовує народні оповідання про єпископів та конкретний життєвий матеріал.

Кирило Терлецький: подає протокольний перелік його злочинів:

  • знехтував моральними принципами (співжиття з братовою);

  • порушив церковні традиції (двоєжонець, вживав у їжу м”ясо);

  • вчинив кримінальні злочини (вбивство за його наказом маляра Пилипа та православного священика Стефана Добрянського).

Іпатій Потій: акцентує увагу на мінливості його релігійних переконань (іудейське та мусульманське віровизначення у молодості). Головна риса: презирливе ставлення до братств та простого народу.

Мелетій Смотрицький6 “Тренос”(плач) (Вільно, 1610)7.
“Ніколи ніхто з єретиків не робив на святий апостольський престол таких жовчних нападок, якими сповнений “Плач”. Тут що не слово – то виразка, що не думка – то отрута, тим паче згубна, що автор розчиняє її витонченістю стилю, як солодкою приманкою”

. Суша, католицький біограф М.Смотрицького



Причина написання: погром віленських православних міщан, вчинений в 1609 році Іпатієм Потієм за підтримки польських королівських властей (відбирання всіх церков і монастирів, економічні санкції).
У творі переважають загальнолюдські моральні проблеми  велика популярність та войовничість твору.
Композиція:
  • “Посвята” старості Овруцькому Михайлу Корибуту Вишневецькому, у ній автор просить не захоплюватися зовнішнім блиском католицизму, не судити щодо істинності віри за зовнішнім становищем церкви.


  • Передмова до читача”: аналогічне прохання, а також пропозиція прочитати твір і дійти до думки про істинну церкву.

  • І частина: сам “Плач” з проханням про допомогу, звинувачення духовних осіб, які не захистили інтереси Церкви. Викриваються недоліки сучасного автору духовенства.

  • ІІ частина: нагадування Східної церкви своєму синові, який залишив її разом з іншими, про необхідність розкаяння. Звернення до руського народу. Говорить про розумовий та релігійно-моральний сон, в якому перебуває Русь. Радить шукати самого себе і знайти шлях до спасіння.

  • ІІІ частина: “Проти самовласної верховності римського єпископа”.

  • ІV частина: “Про сучасну римську церкву”. Керується творами Петрарки, Мантуана, Платіні, Баптіста, малює картину тих злочинів, що відбуваються в Римі навколо папського престолу. Подає перекладений сонет Петрарки: Рим – джерело нещастя, матір зрад, жорстока тюрма для добрих.

  • V-ІХ частини присвячені окремим теологічним проблемам.

  • Х частина: катехізис, коротке зібрання основ віри та обрядів Східної церкви, у якому стверджується позитивне вчення православної церкви.


Образ Матері-Церкви

Використано форму голосіння-ляменту, плачу (образи і мотиви народних голосінь, образи болю, ритмічна структура). Цей прийом був використаний у творчості Г.Смотрицького та Клірика Острозького.

Головний мотив плачу: звинувачення відступників і оплакування власної долі. Образ Матері-Церкви – образ скривдженої дітьми вдови.

Мати-Церква звертається з гірким докором до Іпатія Потія, в уста якого вкладено самообвинувачення.

Церква висловлює думку, що перехід єпископів до католицизму – це відмова синів від рідної матері і визнання мачухи.

Використав антіватіканське спрямування творів Петрарки, Платіні, Баптіста та ін. Перекладає вірш Петрарки, у якому Рим показаний як джерело нещасть, матір зради, жорстока тюрма для добрих.

Уривок з Петрарки:

Рим джерело нещастя, дім гніву повний, школа єресей, змінливий храм сект –

Ти був Римом, став фальшивим Вавилоном,

З котрого стільки смутку несеться у всі сторони!

Мати обманств, найчорніша в”язниця для добрих,

Покров і пильна мамка неправди!

Пекло для живих і в будуччині велике диво,

Коли не знищить тебе гнів Христа!

В убожестві й чистоті положені були твої підвалини,

Але ти їх нищиш рогами своєї гордости.

Захарія Копистенський8 “Палінодія”9 (1619-1622)

Відповідь на трактат Лева Кревзи “Оборона єдності церковної (1617).

Основні проблеми, порушені у творі, вже розв”язувалися у попередніх полемічних творах, це зокрема:

  • критика Ватикану;

  • антинародна суть діяльності єпископів-ренегатів тощо.


Автор виступає як патріот:

  • показує героїчне минуле;

  • історія слов”ян виводиться з далекої глибин:. часи Київської Русі (похід Олега на Царгород, подвиги Володимира Святославича);

  • запорозьке козацтво – захисник України.



народ з таким героїчним минулим ніколи не примириться з національно-релігійним гнобленням.


1 Ставропігія – пряме підпорядкування константинопольській патріархії й незалежність від місцевих владик.

2 Після смерті Баторія, на думку сучасників, мав найбільше шансів стати королем, якби не був “вождем схизматиків”.

3 Згідно з умовами унії православна церква України й Білорусі мали прийняти католицькі догмати, філософську доктрину, визнати главенство папи римського, проте зберегти православну обрядовість і мову богослужіння.

4 Філалет – Правдолюб. Можливо, Мартин Броневський або Христофор Броневський. Протестант.

5 Автоство не встановлене. За однією з гіпотез, автором міг бути Юрій Рогатинець, заможний львівський міщанин, один із керівників Львівського братства, який відзначався симпатіями до протестантизму.

Ще за однією версією, автор - Іван Борецький, братчик Львівського ставропігійного братства.

6 Навчався у Віленській єзуїтській колегії, Вроцлавському, Лейпцігському, Нюрнберзькому, Віттенберзькому університетах.

7 Книга була видана під ім”ям Теофіла Ортолога.

8 Київське братство.

9 Оборона.

Схожі:

Anonymous female narrator, b. 1918, in the village of Andriivka,...
Від.: Дуже велике село; двоє церков було, дві сільради, три школи. Це дуже велике, я не знаю скільки, але дуже велике село
Підготовка до сприймання казки-притчі
У Емми Андієвської є цикл не зовсім звичайних казок-притч, об'єднаних спільним початком і закінченням
Постановка наукової проблеми та її значення
«соціальна робота», її особливості як професійної діяльності. Поява нової спеціальності зумовлена потребами суспільства і відповідає...
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури
Тема: Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури
Уроку: Робота зі звуком у середовищі Flash
Все це було в новинку, як і перші фанерні літаки, і перші телефони, в які потрібно було кричати на все горло, як і чотири паралельні...
На Олімпі операційних систем. В 1994 році з’являються офіційні повідомлення...
Причому було зроблено це з грандіозним на той час і небаченим рекламним шумом. Сполучені Штати були охоплені святкуванням – можна...
КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ
України на 2009 рік (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1105), виконавчим комітетом...
ТЕХНОЛОГІЧН А КАРТ А НА ВИКОНАННЯ І РОЗМІЧАННЯ ОРНАМЕНТУ РОЗЕТКИ
Викреслити велике та мале кола. Тепер почати проведення ділення великого кола на 16 частин. Провести через центр осьові лінії горизонтальну...
Програма соціально-економічного та культурного розвитку міста на 2011 рік
Оцінка тенденцій соціально-економічного та культурного розвитку міста у 2010 році
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів
Створення у сільській місцевості територіальних освітніх округів як нової організаційної форми шкільної освіти якнайкраще відповідає...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка