|
Скачати 270.8 Kb.
|
Варіативна складова вивчення шкільних курсів природничо-математичних дисциплін у 2014/2015 навчальному році Для системи шкільної освіти формуючий вплив на особистість школярів має значення якості навчання предметів природничо-математичних дисциплін. Насамперед, йдеться, про розвиток логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної і інформаційної культури, уваги, пам’яті, позитивних властивостей особистості та рис характеру, емоційно-вольової сфери тощо. На сьогодні зміст навчального матеріалу має забезпечувати інтенсивне навчання і самонавчання учнів, перенесення акцентів на вироблення умінь використовувати вивчену інформацію для досягнення певних цілей, тобто на інтелектуальний розвиток учня. Отже, на сьогодні, знати предмет – це вміти застосовувати набуті знання. Такий підхід в природничо-математичних дисциплінах передбачає: - засвоєння готових знань, - засвоєння способів міркувань, що застосовуються для їх отримання, - створення педагогічних ситуацій, що стимулюють самостійні відкриття учнями предметних фактів. Реалізувати основну мету шкільних курсів природничо-математичної освіти та значно повніше врахувати індивідуальні особливості учнів можна за допомогою: 1) введення допрофільної підготовки та профільного навчання предметів, 2) вдалого розподілу годин варіативної складової. На основі Типових навчальних планів, затверджених МОНУ (наказ №551 від 17.05.2013р.), загальноосвітні навчальні заклади самостійно складають робочі навчальні плани на навчальний рік з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів, та затверджують їх відповідним органом управління освітою. Години варіативної складової Типових навчальних планів передбачаються на:
При розподілі варіативної складової навчального плану вираховується гранично допустиме навантаження на одного учня, при визначенні цього показника уроки фізичної культури не враховуються. Залежно від профілю ЗНЗ може використовуватись варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків предмета з профільними предметами. Запровадження трикомпонентної структури навчального процесу (базис, профіль, курси за вибором) має вирішити проблему створення освітньої траєкторії для кожної дитини. Курси за вибором у системі допрофільної підготовки і профільного навчання сприяють удосконаленню змісту програми і стандарту з предметів з урахуванням потреб учнів і суспільства, впровадженню нових методів і форм навчання, підвищенню мотивації і пізнавальних інтересів школярів. Курси за вибором реалізуються за рахунок шкільного компоненту і виконують такі функції: доповнюють зміст профільного курсу, поглиблюють зміст одного з базових курсів, задовольняють пізнавальні інтереси учнів поза обраним профілем. Курси за вибором можна умовно поділити на такі типи. І. Предметні курси, метою яких є поглиблення і розширення знань з конкретного предмета, у свою чергу поділяються на кілька груп: 1) курси з предметів підвищеного рівня, які узгоджуються з програмовими темами предмету на тому чи іншому профілі і періодом їх вивчення. Вибір таких курсів за вибором дозволить вивчати вибраний предмет поглиблено на іншому профілі. Такі курси можуть обирати учні, які вивчають предмет на рівні стандарту або академічному рівні та планують вступати до ВУЗів, де потрібен сертифікат ЗНО з предмету, а також для підготовки до державної підсумкової атестації. Відвідування таких курсів надасть можливість переходу з профілю на профіль. 2) курси, в яких поглиблюється вивчення окремих розділів, що входять до обов’язкової програми з предмету на природничо-математичному профілі або профілі, де окремий предмет є інструментарієм дослідження процесів науки профільного предмета. Назви таких курсів можуть співпадати з назвами відповідних тем або елементів знань, які їх доповнюють. Зрозуміло, що в курсах такого типу обрана тема вивчається глибше ніж в курсі типу „підвищеного рівня ”; 3) курси, в яких вивчаються окремі розділи, що не входять до обов’язкової програми з предмета на профільному рівні або іншому профілі природничо-математичного чи технологічного напрямків, які забезпечують їх вивчення; 4) прикладні курси за вибором з окремого предмета, що мають за мету ознайомити учнів зі шляхами та методами застосування предметних знань на практиці, розвиток інтересу учнів до сфери сучасного виробництва і техніки; 5) курси, присвячені вивченню предметних методів пізнання навколишнього світу; 6) курси, присвячені історії предмету. Курси такого і двох попередніх типів призначені для учнів, які цікавляться предметом для підвищення свого загальнокультурного рівня; 7) курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач з предмету („Методи доведення”, «Розв’язування завдань з …», «Задачі з параметрами», „Стереометричні задачі на побудову”, „Розв’язування задач економічного змісту” та ін.). Такі елективні курси можуть доповнювати програму з математики чи іншого предмета для математичного та будь-якого іншого профілю за умови врахування наявності в учнів відповідних знань, необхідних для їх вивчення. Наявність відповідних вказівок у анотації до курсу є обов’язковою. ІІ. Міжпредметні курси за вибором, завданнями яких є інтеграція предметних знань з іншими навчальними предметами, наприклад, „Математичні основи інформатики”, „Математичне моделювання в екології” та ін., інтеграція між складовими предмету математика – алгеброю та геометрією („Геометрична інтерпретація тригонометричних функцій”, „Стереометричні фігури в координатах” та ін.), а також, інтеграція знань учнів про природу і суспільство, формування наукового світогляду, усвідомлення філософської складової математики („Природа математичних аксіом”, „Практичне застосування результатів математичних досліджень” та ін.) ІІІ. Позапредметні, тобто курси за вибором, зміст яких не належить до жодного навчального предмету базового навчального плану, однак певною мірою пов’язаний з математикою чи іншою природничо-математичною дисципліною, головне – має за інструментарій предмет чи містить предметні об’єкти, наприклад, „Методика швидкого запам’ятовування чисел, та виконання дій”, „Сімейна економіка”, „Вплив ігор на розвиток логічного мислення” та ін. Курси за вибором мають стати засобом впровадження інтерактивних методів навчання у профільній школі відповідно до індивідуальних особливостей і потреб учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Серед таких методів актуальними є: метод проектів (самостійна діяльність учнів з вирішення самостійно поставленої проблеми та презентація кінцевого продукту, як результату діяльності); метод реферативно-дослідної діяльності (теоретико-методичне дослідження поставленої проблеми, результатом якої є реферат); метод застосування інформаційних і комунікаційних технологій (використання комп’ютера як засобу вивчення предметних курсів дозволяє вчителю економити час, здійснювати диференціацію навчання, реалізувати принцип наочності, оперативно контролювати і оцінювати результати навчання, а учню – працювати у комфортному для нього темпі; метод контекстного навчання (дозволяє познайомити учнів з азами майбутньої професії засобом предмета). Ще одна особливість елективних предметних курсів пов’язана вибором кожного з них порівняно невеликою аудиторією учнів різного рівня предметних здібностей, навченості та інших індивідуальних особливостей. Тому, допомагаючи учням обрати елективний предметний курс, потрібно орієнтуватися на те, до якої типологічної групи вони належать. Для учнів, здібних, які успішно оволодівають програмовим матеріалом, перемагають на олімпіадах і мають за мету займатися науковою діяльністю з предмета, цікавими і корисними будуть курси, зміст яких виходить за межі програми, узагальнює і систематизує знання, задовольняє пізнавальні інтереси таких учнів і реалізує їх предметні здібності. Учні, які здібні і мають високі навчальні досягнення з певного предмета, але не планують пов’язувати своє майбутнє з науковою діяльністю, оберають переважно курси прикладного і міжпредметного характеру. Старшокласникам, які досягли високих результатів навчання з певного предмета завдяки наполегливості і систематичній роботі, не маючи особливих предметних здібностей, але планують вступати до вищих навчальних закладів, де потрібний певний рівень сертифікату ЗНО з даного предмету, доцільно пропонувати, насамперед, курси за вибором підвищеного рівня для належної підготовки з того чи іншого предмета. Школярів, здібних до окремого предмета, тих, що з легкістю досягли певних фрагментарних результатів навчання і, як результат, не набули належних навиків систематичної роботи і техніки обчислень, зацікавлять курси історичного і прикладного характеру. Їх зацікавлять позапредметні курси. Таким учням слід запропонувати курси підвищеного характеру, а також курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач. Такі програми курсів рекомендує Міністерство освіти і науки України. Наприклад, з математики: ”Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Факультативи та курси за вибором”, – Х.:В-во «Ранок», 2011р.. Зауважуємо, що вчитель має право самостійно добирати додаткові теми вибраного курсу у залежності від їх актуальності, не порушуючи логіки усього курсу програми, рекомендованої МОНУ чи авторської програми, схваленої вченою радою ІППО Чернівецької області. Загалом, у педагогічній діяльності дозволяється користуватися лише програмами та навчально-методичною літературою з грифом Міністерства освіти і науки України і регіональними посібниками, регіональними програмами, схвалених вченою радою ІППО Чернівецької області. Перелік програм варіативної складової вивчення шкільних курсів природничо-математичних дисциплін у 2014/2015 навчальному році
|
ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ з податку на прибуток підприємства Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03) |
Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и) Доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03) |
СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ Р І ШЕНН Я Показники, затверджені міською радою за доходами, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, виконані в обсязі 13303,4 тис. грн.,... |
Уроки-змагання Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки... |
Склад злочину. Методичні рекомендації: При визначенні поняття «склад... При визначенні елементів та ознак складу злочину, необхідно давати їх загальну характеристику (більш докладно це буде досліджуватися... |
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,... Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації |
ШОСТКИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА Учні цього класу непогано володіють навичками індивідуальної та роботи в групах. Все це враховувалося при плануванні уроку та визначенні... |
РАЙОННА ПРОГРАМА розвитку фізичної культури і спорту в Добровеличківському... Закону України „Про фізичну культуру і спорт”, Указу Президента України від 2 серпня 2006 року №667 „Про національний план дій щодо... |
Урок- ігровий турнір з фізичної культури Розвиток у учнів загальної витривалості засобами фізичної культури. Оновлення рухової пам'яті шляхом повторення отриманих навичок... |
Заходи Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної... Забезпечення обов’язкового проведення у загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах уроків з фізичної культури не... |