|
|
Скачати 124.71 Kb.
|
| Обдарована дитина - це не завжди «ідеальна» дитина. На думку швейцарського психіатра Карла Юнга, «обдарована дитина може мати несприятливі характеристики: розкиданість, голова повна пустощів; він - недбайливий, недбалий, неуважний, пустотливий, норовливий ». Але якщо знайти правильний підхід, то можна досягти у розвитку здібностей великих успіхів. Обдарованість складається з різних здібностей. Зупинимося на музичних здібностях дитини . Музичні здібності 1.Дуже швидко і легко відгукується на ритм і мелодії, завжди вслуховується в них. 2.Добре співає. 3.В пісню або танець вкладає багато енергії та відчуттів. 4.Любить музичні записи. Прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику. 5.У співі або музиці передає відчуття,свій стан. 6.Вигадує оригінальні, власні мелодії. 7.Добре грає на якому-небудь інструменті . Музичні здібності, в існуючий загальній психологічній класифікації, відносяться до спеціальних, тобто таких, які необхідні для успішних занять і визначаються самою природою музики як такої. Музично обдарована дитина виділяється із загального колективу учнів, які перебувають в класі. Такі діти емоційно сприйнятливі до музики. Як правило, у них виробляються свої музичні уподобання. Свої пріоритети. Деякі твори їм подобаються, і вони готові слухати їх знову і знову, а до інших вони байдужі. Одним з методів виявлення в класі обдарованих дітей є спостереження. При підході до обдарованої дитини не можна обійтися без спостережень за його індивідуальними проявами. Перевага спостереження і в тому, що воно може відбуватись у природних умовах, коли спостерігачеві може відкритися чимало тонкощів. Існує природний експеримент, коли, наприклад, на уроці або на заняттях гуртка, організовується потрібна для дослідження обстановка, яка є для дитини абсолютно звичною і, коли вона може і не знати, що за ним спеціально спостерігають. На що я звертаю увагу при роботі з музично обдарованими дітьми? Перш за все, намагаюся створити на уроці сприятливу моральну атмосферу взаєморозуміння. Під час спілкування на уроках та позаурочній діяльності постійно стимулюю дитину до творчості у всіх його проявах. Серед безлічі програм для роботи з комп'ютером на уроці музичного мистецтва та в позаурочний час я надаю перевагу таким видам роботи: музичний програвач; програма для співу карооке; мультимедійні музичні енциклопедії; електронні мультимедійні уроки; музичні ігри. За своєю природою дитяча творчість часто носить імпровізаційний характер. Вона дає можливість значно повніше судити про індивідуальні особливості та своєчасно виявити здібності дітей. Приміром, під час проведення розспіву або фізкульт - хвилинок ( в молодшій школі) пропоную будь-якій дитині придумати свою вправу і запропонувати виконати її всьому класу. Дітям у початковій школі дуже подобається слухати твори Э.Гріга з сюїти «Пер Гюнт». Тут кожна дитина може розкрити свої здібності, і музичні (виконуючи мелодію після прослуховування а cappela),і театральні (зображуючи образи героїв літературного джерела сюїти), і художні (зображуючи на аркуші паперу за допомогою фарб свої, що виникли в уяві образи героїв і колірні відчуття) Основні музичні здібності, які необхідно розвивати у дітей: емоційний відгук на музику - здатність відчувати характер, настрій музичного твору; здатність до переживання у формі музичних образів; здатність до творчого сприйняття музики; музичний слух-здатність слухати, порівнювати, оцінювати найбільш яскраві засоби музичної виразності; ладове почуття-здатність відчувати емоційну виразність звуковисотного руху; почуття ритму - здатність активно рухового переживання музики, відчуття його відтворення. Комплекс музичних здібностей у сукупності з загальними здібностями (творчою уявою, увагою, волею тощо), утворюють музичну обдарованість. Виявляючи музичні здібності дітей з допомогою різного виду їх творчої діяльності, я стимулюю у них розвиток цілого комплексу музичних здібностей. Методи, застосовувані для розвитку музичних здібностей: метод спостереження за музикою; метод співпереживання; метод моделювання художнього творчого процесу; метод інтонаційно стильового осягнення музики. У своїй роботі я приділяю велику увагу розвитку у дітей здібності до співу. У методиці навчання співу необхідний індивідуальний підхід до учнів. Хоровий спів є ефективним засобом виховання не тільки естетичного смаку, але й ініціативи, фантазії, творчих здібностей дітей, воно найкращим чином сприяє розвитку музичних здібностей (співочого голосу, відчуття ритму, музичної пам'яті), розвитку співочих навичок, сприяє зростанню інтересу до музики, підвищує емоційну та вокально-хорову культуру. Вокальна і хорова техніка удосконалюється в результаті систематичної, наполегливої роботи над різними за формою і змістом пісенним матеріалом. Щоб робота над музичним твором приносила задоволення і радість, слід проводити її жваво і захоплююче. Тільки творча атмосфера дозволить дитині по справжньому вільно передавати свої почуття і переживання і мимоволі осягати таємниці вокально-хорового мистецтва, а це значить, що відкривається шлях до швидкого оволодіння і закріплення того чи іншого навику. Діти, у яких виявляються яскраво виражені здібності до вокального виконання, стають солістами. З ними надалі також ведеться індивідуальна робота. У висновку хотілося б відзначити, що в сучасній освіті так мало часу приділяється проблемі виявлення та роботи з обдарованими дітьми у будь-якій області. І багато хто навіть зовсім забули про одну важливу істину, що немає дітей обдарованих. педагогам, не завжди вистачає часу і спостережливості для того, щоб виявити певні здібності у дітей і почати їх розвивати в правильному напрямку. Адже не завжди обдарована дитина може проявити свої здібності сам, активно демонструючи їх. Наше ж завдання, як педагогів, полягає в тому, щоб у різних видах діяльності, використовуються на уроках допомогти дитині розкрити свої здібності, і потім направити його увагу в ту область діяльності, в якій здібності дитини проявилися б з більшою силою. Творчо підходячи до розвитку різних здібностей у дітей, педагог зможе допомогти кожній дитині реалізувати себе в майбутньому як яскраву, творчо обдаровану особистість. В.а.сухомлинський говорив: «Тільки емоційне пробудження розуму дає позитивні результати в роботі з дітьми, і якщо вдуматися в ці слова, то, напевно, ніхто не зможе заперечувати, що людина живе, спираючись на різні емоції, значить, і розвивати здібності дитини потрібно, теж спираючись на них, звичайно, хотілося б, щоб це були лише позитивні емоції. Діти молодшого шкільного віку сприймають будь-який навчальний матеріал якісніше через гру. Особливо це стосується уроків музичного мистецтва. Розвиток творчих здібностей молодших школярів здійснюється в основному на уроках музичного мистецтва і саме шляхами використання музично-дидактичних ігор на уроках. Основне призначення музично-дидактичних ігор вбачаю у формуванні в дітей музичних здібностей, в доступній ігровій формі допомогти їм розібратися у співвідношенні звуків за висотою, розвивати у них почуття ритму, тембровий та динамічний слух, спонукати до самостійних дій з використанням знань, набутих на уроках музики. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають в них ініціативу, самостійність, здібність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звука. Музично-дидактичні ігри побудовані так, щоб відобразити єдність музики й руху. Розвиток ігрових дій підказується розвитком музичних образів, літературним текстом пісні, характером рухів. Музичні ігри взагалі поєднують в собі багато рис, властивим хороводним побудовам, рухливим іграм. Але дидактичний характер цих ігор відзначається тим, що в основі його лежить завдання розвитку музичного сприйняття. Ігрова дія повинна допомогти дитині в цікавій для неї формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними. Наприклад, ігри «Музичний телефон», «З якої ми пісні?» допомагають дітям чисто інтонувати, визначати, чи вірно проспівана пісня, почути зміну темпу, силу звучання. Ігри «Визнач за ритмом», «Пригадай мелодію», «Повтори» розвивають почуття ритму, вчать вірно відтворювати мелодію, ритмічний рисунок пісні, поспівки. З такою ж метою використовуються різноманітні дидактичні засоби: ложки, кубики, ритмічні палочки, брязкальця, дзвіночки, музичні та ритмічні молоточки. Цим сфера ігрових дій обмежується. Зайва рухливість, змагання у верткості, спритності, такі цікаві для дітей, повинні бути помірні. Отже, характер ігрових дій у музично-дидактичних іграх дуже своєрідний. Музично-дидактичні ігри, які використовую на уроках прості, доступні, цікаві та захоплюючі: вони викликають у дітей бажання співати, слухати, грати і танцювати. В процесі ігор діти не тільки отримують спеціальні музичні знання, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу почуття товариства, відповідальності. Граючи в «концерт», дитина-артист стає більш зібраною, відповідальною, серйозною, уважною до свого «номеру». Музично-дидактичні ігри яскраво і барвисто оформлені. Наприклад, картки із зображенням музичних образів є яскравими, художніми, точно відповідають змісту гри. Ігри, в яких діти самі беруть активну участь в їх виготовленні, стають найулюбленішими і бажаними. Наприклад, діти, готуючи домашнє завдання, підбирають в журналах картинки, необхідні для таких ігор, як «В лісі», «Що роблять зайці?», «З якої ми пісні?» і ін. Уроки музики будуються з урахуванням загальних задач музично – естетичного виховання дітей і проводяться відповідно до учбового плану. При цьому приймається до уваги те, що зміст і структура занять повинні бути варіативними і цікавими, з використанням різноманітних прийомів, що допомагають дітям сприймати музичний твір, зрозуміти елементарні основи музичної грамоти. Вживання музично-дидактичних ігор на уроці дає можливість провести його найбільш змістовно. У грі діти швидше засвоюють вимоги програми з розвитку співацьких і музично – ритмічних рухів і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на уроці (частіше всього в другій його частини) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають повчальний характер. В доступно ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності. В класах молодшого шкільного віку основним матеріалом музичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільні ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання. Розвиток співацьких навичок є однією із задач музичного виховання в школі. Пісня звучить на дитячих ранках і розвагах, музичних вечорах і різного роду спектаклях, вона супроводжує ігри, танці, хороводи, вона – один з основних моментів творчих проявів у дітей. Граючи, дитина наспівує свою нехитру мелодію. Музично-дидактичні ігри, що використовуються в процесі співу, допомагають навчити дітей співати виразно, невимушено, вчать брати дихання між музичними фразами, утримувати його до кінця. Навчальна програма передбачає різнохарактерні пісні. Поступово діти розуміють, щоб передати той або інший настрій в пісні, треба виконувати їх по-різному: одні пісні уривисто або протяжно, інші – легко та наспівно. Тому використання прийому виконання пісні підгрупами або з солістом надає в цьому дієву допомогу. Своє уявлення про ту або іншу пісню діти передають в малюнках. Поступово можна створити альбом малюнків, зміст яких складуть знайомі пісні, музичні твори. В кабінеті музики є змінний стенд «Малюємо музику», на якому містяться дитячі малюнки, в яких діти відображають музичну діяльність в школі і удома. Важливу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають поспівки, що проводяться в ігровій формі перед розучуванням пісні. Звичайно для поспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, які вони співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескати ритмічний малюнок, потім відстукати. В 3,4 класах проводиться більш різноманітна робота по розрізненню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, тривалість звуків. Починаю з найпростіших мелодій на одному звуці, потім задачу поступово ускладнюю. Намагаюся формувати дитячу музичну творчість не тільки в співі. Музично – ритмічні рухи також сприятливий грунт для становлення й розвитку творчості дітей, тому цьому виду діяльності теж приділяю велику увагу, який оживляє урок, є водночас фізкультхвилинкою. Пісня, музична гра, танець потребують свого виконання. Усім видам музичного виконавства властива спільна й найістотніша риса: виконання завжди має виражати музично – поетичний зміст, переданий у творах, буде це пісня чи танець, хоровод чи інсценівка. Але способи втілення цього змісту не тільки в тому, що одні властиві співу, а інші рухові. Під час співу точно відтворюються ті інтонації, які створив композитор. Інша справа – рухи під музику. Тут не доводиться точно відтворювати ні мелодії, ні фортепіанного супроводу. Це синтетичний вид діяльності. Між музикою і рухом утворюються складніші взаємозв` зки. До того ж, рух різнорідний за своїми видами. Елементи, що входять до нього, можуть мати своєю основою танець у його різновидах, гімнастичні рухи або ж носити імітаційний характер, властивий іграм – драматизаціям. Проте між музикою і рухом при одночасному їх виконанні встановлюються дуже тісні взаємозв`язки. Їх об`єднує один і той же поетичний зміст. Визначальна роль при цьому належить музиці, розвитку її образів. Рух, супроводжуючи музику, виражає саме її образний зміст. Отже, завдяки музично-ритмічним рухам розвиваю театрально-драматичні здібності, гнучкість мислення, уяву, творчість, що впливає на їхній позитивний емоційний стан, створює ситуацію успіху. Слухання творів у аудіозапису – один з прийомів сприйняття музичних творів. Музична гра «Концерт» наповнює дітей емоційними враженнями, створює піднесений настрій. Зміст концертів звичайно пов'язують з навчальною програмою уроків. Концерти, як би, підводять підсумок вивченого матеріалу. У процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру, вони переживають, відчувають певні почуття. Для того, щоб дитина краще розуміла музичний твір, могла зіставити музичні образи, звертаюся до музично – дидактичних ігор. Діти при цьому легко і з бажанням відповідають на питання по прослуханій мелодії: «Це музика весела і швидка» або «Ця музика повільна і сумна» і т.д. Крім того, використання музично – дидактичних ігор дає можливість дітям кілька разів слухати один і той же твір в невимушеній формі. Під час слухання музики з дітьми молодшого шкільного віку використовую різні іграшки, які можуть «розмовляти», «рухатися» з дітьми. Така ігрова форма навчання подобається дітям, вони активно включаються в розмову з персонажами гри. Все це сприяє кращому сприйняттю матеріалу, його осмисленню і запам'ятовуванню. Слухання музики грає велику роль в розвитку самостійної музичної діяльності дитини. Добрих результатів в цій області можна добитися лише за умови певного рівня музичного розвитку, який діти одержують перш за все на уроках музики в школі. Як вони будуть побудовані, які поставлені і досягнуті цілі, стане результатом активної участі дітей в організації різних музично – дидактичних ігор, а отже, надасть допомогу в розвитку дитячої музичної діяльності. Поступово, завдяки іграм, залучаю дітей до уміння розпізнавати знайомі твори, розрізняти і впізнавати танець, колисанку, марш і їх частини (вступ, висновок, заспів, фраза). Наприклад, в п'єсі «Дитяча полька» М.Глінки діти розрізняють три її частини (перша і третя однакові). У грі «Яка музика?» діти визначають вокальну і інструментальну музику (звучання різних інструментів: фортепіано, акордеона, скрипки, флейти, арфи і др). Учбовою програмою передбачено знайомство дітей з танцювальною, маршовою, колисковою музикою. Для повного опитування всього класу використовую картки із зображенням певного жанру музики, і діти, прослуховуючи її, піднімають ту або іншу картку. Велике значення у вихованні музичного розвитку дітей надаю українській народній пісні. Вони прості, виразні і доступні дітям різного віку. Це мелодії: «Галя по садочку ходила», «Ой лопнув обруч», «Грицю, Грицю, до роботи», «Чом я не хазяйка», «Подоляночка» і ін. Українські народні пісні легко запам'ятовуються, і діти пробують деякі з них імпровізувати на дитячих музичних інструментах. Ці мелодії урізноманітнюють зміст багатьох музично – дидактичних ігор. Працюю з дітьми всіх вікових категорій, починаючи з шестирічок. Цим дітям цікава така форма роботи як імітація рухів. Тому я використовую в музично – дидактичних іграх різноманітні іграшки, за допомогою яких спонукаю дітей до виконання нескладних дій під музику. Наприклад, діти із задоволенням наслідують ході ведмедя, хитрої лисиці, боязкого зайчика, спритній пташці і т.д. Таким чином, розвивається і збагачується рухова реакція дітей. Наприклад, в грі «Хто вийшов?» діти 6 – 7 років повинні не тільки визначити по характеру музики, хто вийшов з лісу: ведмідь, лисиця, зайчик, вовк і ін., але і передати рухом незграбного, поволі ступаючого ведмедя, боязкого зайчика і т.д. кожна дитина по-своєму застосовує уміння і знання в цій грі. Цікаві ігрові творчі завдання проводжу після повторного прослуховування нового музичного твору. Наприклад, звучить незнайома танцювальна мелодія. Діти визначають веселий, бадьорий танцювальний характер музики. Одна група дітей придумує рухи для рук під цю музику, інша – для ніг, третя – для голови. Потім ці рухи комбінуються і зводяться в один танець. Для дітей молодшого шкільного віку дуже корисно використовувати аудіозаписи. Барвистість звучання оркестрового виконання знайомих творів емоційно впливає на дітей. Інструментальна музика взагалі відрізняється різноманіттям засобів виразності, що і привертає увагу дітей. При вивченні теми «Марш» урок починаю із звучання маршу у виконанні оркестру, особливо духового. У дітей виявляється більш піднесений настрій до уроку, до сприйняття цієї теми. Таким чином, музично – ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично – дидактичними іграми, з виконанням творчих завдань. Урок музики в початкових класах неможливо собі уявити без проведення музичних ігор. Використання музичних ігор робить урок музики більш цікавим, різноманітним. Музичні ігри – це своєрідна творча майстерня для дітей. В них вони розкривають і показують всі свої творчі здібності, уяву, фантазію, виявляють неабиякі таланти та уміння. |
| Школи(спортивні,музичні,художні) Риторика, логіка та комп'ютерні ігри. Гуртки: музичний, спортивної боротьби, хореографічний |
Лекція 9 Перспективи розвитку наземних цифрових телевізійних та радіомовних систем В результаті злиття мовних і інфокомунікацийних технологій термінал може включати телебачення, радіо, кіно, телефонні, мультимедійні... |
| Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки... Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки в комп'ютерному класі. Робота з програмою на розвиток пам'яті Як... |
Знайомство з інтерфейсом Windows, панель задач і головне меню Мета: Засвоєння знань про інтерфейс Windows, панель задач і головне меню. Формування вмінь працювати з пошуковою системою Windows.... |
| Урок №1 Тема. Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила... Мета: ознайомити дітей з правилами техніки безпеки й поведінки в кабінеті інформатики; розвивати вміння і навички роботи з комп'ютером;... |
Урок розроблено для 8кл., краще його проводити на спареному уроці.... ОБЛАДНАННЯ. Мультимедійні засоби навчання, обладнання для досліду (механічний годинник, сантиметрова стрічка), стетоскоп, фонендоскоп,... |
| Правила техніки безпеки при роботі за комп’ютером Під час роботи на комп'ютерах можуть діяти такі небезпечні та шкідливі фактори, як |
Урок музичного мистецтва у 6 класі Тема уроку «ноктюрн» і «скерцо»; формувати відчуття ритму, навички кантиленного співу; розвивати інтерес до творчості Ф. Шопена; виховувати... |
| Урок 26. Тема: Франція Франції), таблички спеціалістів, державні прапори Франції та України, комп'ютер (слайди архітектурних пам'яток, культурно-історичних... |
У розділі BEGINNER зібрані програми для ліквідації комп'ютерної неписьменності... Для не схильних до програмування дається завдання замість модифікацій базової програми набирати рясні коментарі до операторів цієї... |