|
Скачати 119.45 Kb.
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Екскурсійні об’єкти Миколаївської області Миколаїв - 2006 Вступне слово Південь України. Благодатний край, де жаркий родючий степ зустрічається з прохолодою чорноморських хвиль, терпкі запахи чебрецю й полину змішуються із солоними вітрами морських просторів. Порізане цілющими лиманами – залишками стародревніх рік – узбережжя Евксинського Понту (Чорного моря). Вікно в середземноморський історичний простір, колиска європейської цивілізації. Житниця України. Край суднобудівників і хліборобів. Усе це – Миколаївщина. Мандруючи її дорогами, кожен зможе відкрити для себе багату історико-культурну спадщину краю, палітру краєвидів, ознайомитись зі звичаями та обрядами регіону. Наш край кличе всіх, кого цікавить чиста природа, глибока українська історія, шанобливі люди. Миколаїв з висоти пташиного польоту м.Миколаїв. Парк «Ліски» Об’єкт № 1 Пойми живой язык природы – И скажешь ты: прекрасен мир. И.С.Никитин Місто Миколаїв з давніх часів відоме не лише своїми суднобудівними заводами, його знають як дуже зелене місто. Якщо глянути на нього з висоти пташиного польоту, то можна побачити, що він потопає у зелені. Перлиною Заводського району нашого міста є парк відомий ще за часів Г.Потьомкіна. Від заснування Миколаєва великий район Миколаївського півострова, розташований у південно-західній частині, називався Ліски. Назва пов'язана з тим, що в ті часи тут росли безліч дерев і кущів, зібраних в окремі групи, які створювали враження невеликих підлісків. Назва ЛІСКИ була дана цій місцевості, мабуть, Г.Потьомкіним або М.Фалєєвим, про що свідчить листування цих двох засновників і першобудівників Миколаєва, датоване серпнем 1790 р. На цій території росло декілька десятків природних гаїв, знаходилися колодязі й озера. Місцевість була багата підземними водами. З перших років існування Мико-лаєва цей природний куточок дбайливо охоронявся і знахо-дився під заступ-ництвом команду-вання Чорномор-ського флоту. Н У Лісках біля берега. 1914р. айбільш до-кладний опис Лісків приведений в адрес – календарі Миколаєва за 1898 рік. Ось як описує Ліски старожил і знавець міста Н. М. Кумані: «Оть Обсерватории и Спасска, къ югу, на низменномъ песчаномъ пространстве, занимающем до 833 дес. земли, омываемой Бугомъ, раскинуто болъе 35 рощь дикихъ деревъ подъ общимъ названьем Лъски. Сюда ведеть отъ Спасска отличная шоссейная дорога; тутъ растутъ: вязъ, береза, осина, берестъ, дубь и проч. При нъкоторых изъ этихъ рощъ лътніе домики, фруктовые сады и колодцы съ весьма хорошею пръесною водою; здесь же расположены красивые сельские домики морскихъ инвалидовъ со многими хозяйственными постройками, колодцами и садами. … Здесь лучшая роща и озеро; растетъ камыш, разводятся огороды и въ послъднее время предпринято разведете табаку, который бываетъ довольно хорошего качества и доставляет хорошую прибыль». Ліски, як відомо з архівних документів, охоронялися, тому для їх збереження при Адміралтействі були посади лісничого та його помічника. Вже у часи Фалєєва Ліски зберігалися і в них підсаджувалися дерева різних порід. Можливо, ще за часів заснування Миколаєва з'явилися на території Лісків перші клени, вірніше один з видів «клен звичайний, гостролистий». У Буфет в Лісках. 1914р. Лісках знаходилися: дере-в'яний літній па-вільйон на кам'я-них стовпах з кри-тими галереями з усіх боків; однопо-верховий дерев'я-ний будинок, який оточений з усіх боків критою гале-реєю, що був побу-дований у 1802 року для адмірала І.І. Де Траверсе в якості дачі, та два одноповерхових флігелі при ньому; кам'яний колодязь у вигляді альтанки, побудований з білого інкерманського каменю в 1863 році. Також тут знаходилися хутори Чорноморських екіпажів, дачі моряків, літні морські «собрания». В кінці XIX століття частина земель Лісків була продана під хутори городянам (сад-хутір Барбе), а після Кримської війни - під «інвалідні будинки» (Інвалідні хутори). У них проживали інваліди Кримської війни і оборони Севастополя 1854-1855 років. Будувалися вони по декілька будинків, групами, тому і називалися хуторами. Ліски постійно очищалися і оновлювалися. У 20-х роках XIX століття за ініціативою адмірала А.С.Грейга частина берега Бузького лиману в районі Спаського урочища, засаджена деревами, переважно шовковицею, до самого Спаського пагорба, утворила Ближні Ліски, уздовж яких йшла прибережна дорога у Ліски. У Дорога в Ліски. 1902р. 1812 році ця земля увійшла до складу лісового вигону, тут пасли тварин. У районі Лісків, навпроти Малої Коренихи, колись була переправа через Бузький Лиман. Перший будівельник Миколаєва М.Л.Фалєєв побудував її нижче Миколаєва, біля Богоявленки (нині Корабельний район), але пізніше головний командир Чорноморського флоту і порту, губернатор м.Миколаєва Н.С. Мордвинов розпорядився перенести її у Ліски. У 1885 році навпроти Варварівки був побудований дерев'яний міст, і переправа у Лісках перестала існувати. На початку 20 років ХІХ століття кілька разів через Бузький Лиман переправлявся великий російський поет О.С.Пушкін, а у 1845 році – великий російський письменник Л.М.Толстой, тоді ще офіцер Дунайської армії, який їхав через Миколаїв та Херсон до театру військових дій у Севастополь. У Лісках росло багато порід диких та декоративних дерев. Тут були два озера. На великій частині масиву за розпорядженням Фалєєва висаджувалися дуби. Їх планувалося з часом використовувати як ліс для будування кораблів. Старожили називали раніше парк «Ліски» - «Фалєєвкой». Ліски були улюбленим місцем відпочинку городян та гостей міста. Сюди часто приходив великий російський композитор Римський-Корсаков. Чарівні пейзажі привертали увагу багатьох видавництв і різноманітних художніх майстерень, які видавали поштові марки із зображенням місцевості. Серед видів Миколаєва були зображення «Дорога у Ліски», «Фалєєвка», «Буфет у Лісках», «Озеро у Лісках» та інші. Війни нанесли «Ліскам» великих збитків: практично всі дерева були вирублені, за винятком небагатьох дубів та тополь. Часи відродження парку (50-ті та початок 60-х) стали найбільш приємними. Але вже у другій половині 60-х років ситуація повністю змінилась: частина Лісків була здана «у тимчасове користування» заводу, що поклало початок їх запустінню та вирубки. В даний час існує невелика посадка сосен в районі колишньої дачі Барбе, а також насадження акації білої, сафори японської, платана західного, кленів різних видів, шовковиці, липи, ялини, туї, берези, тополі, верби, шипшини, троянд. Вся решта території парку забудована, утворивши мікрорайон міста «Ліски». Півострівне розташування Миколаєва створює великі труднощі для житлового будівництва - мало вільної території для забудови. Було ухвалено рішення: за рахунок намивання землі в західній частині міста, в районі Лісків, збільшити територію ще на 112 гектарів для будівництва житлового масиву. І тепер район Ліски включає район так званого Намиву. Територія Лісків перестала повністю контактувати з Південним Бугом – основним стабілізуючим природним фактором. Її площа різко зменшилась і на момент ревізії природного заповідного фонду області у 1984 році від 90 гектарів залишилось лише 33. У 1974 році ця територія парку придбала статус заповідного об'єкту. Ліскам надано статус парку – пам’ятника садово – паркового мистецтва місцевого значення, який охороняється законом. Озеро (9,2 га), 25 видів птахів, 43 види дерев та кущів, у тому ж числі єдина у світі рослина – волошка білоперлинна, яка занесена у Червону книгу. КІНОТЕАТР «ІСКРА» Огляд парку можна почати від кінотеатру «Іскра». Кінотеатр побудований у 1978 року. Своїм ім'ям він зобов'язаний назві більшовицької газети «Іскра», яка нелегально доставлялася на початку 1900 років до Миколаєва через Одесу і Херсон. З 2002 по 2004 рік в будівлі кінотеатру розташовувалася церква «Віфанія». А з 15 вересня 2004 року реконструйований за сучасними мірками, кінотеатр «Іскра» знов приймає глядачів, приносячи задоволення любителям кіномистецтва. ДЖЕРЕЛО З Джерело у парку. історії відомо, що територія парку була багата підземними водами, тут знаходилися безліч колодязів з питною водою. Але зараз цей струмок - єдине джерело підземних вод, яке змогло дістатися до поверхні. Якби він міг говорити, то повідав би нам про те, як зберегти водні багатства. І поки струмочок існує, ми можемо насолоджуватися його красою і мелодійним дзюрчанням чистої прозорої води. ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК Дитячий майданчик - улюблене місце відпочинку дівчат і хлопчиків на свіжому повітрі, мамам - місце для спілкування, татам просто почитати газету, а дідусям і бабусям — пригадати минулі часи. ПЛАТАНОВА АЛЕЯ П Алеї парку. латани - циліндрові дерева із зеленувато сірою корою, що відшаровується, досягають висоти 50-ти метрів, крона -10-ти метрів. Приємно прогулятися жар-ким літнім днем у тіні рослих платанів. У народі дерево через те, що воно скидає кору, називають «соромітниця». Плоди платана залишаються на деревах всю зиму. Весною вони розпадаються і служать кормом для птахів, забавним матеріалом для дитячих виробів. ЛИПОВА АЛЕЯ Висота липових дерев досягає 15-25м, діаметр-2-2,5м. Кора сіро-бура, на старих стовбурах - розтріскана. Городяни цю алею називають алеєю здоров'я, адже настої з висушених суцвітів липи широко використовуються для лікування. А крім того, коли приходить час цвітіння цих дерев, у всьому парку відчувається дивовижний аромат липового меду. СОСНОВИЙ БІР С Молоді сосни у парку. осна може досягати висоти від 1,5 до 50 метрів. Крона молодих дерев - конічна з горизонтальними гілками, у старіших - округла або зонтиковидна. Сосни є основою парку, вони займають територію колишньої заміської дачі головного командира Чорноморського флоту і портів Барбе. Сосни свідки багатьох подій. Вони пам'ятають як на території нині чинного ринку «Штрассе» був прекрасний пляж, навколо озера були старі приватні будиночки городян. На місці гуртожитку і бібліотеки медпрацівників також росли сосни. Але на щастя частина соснового бору все ж таки збережена і охороняється законом. Тут можна зустріти різних мешканців тваринного світу. Наприклад, різноманітний світ птахів, які є і санітарами лісу, і просто радують слух своїм співом. ОЗЕРО Раніше на території парку були 2 озера. У них городяни ловили рибу, милувалися качками, що живуть тут, і чаплями. Взимку озеро служило катком. У даний час на території парку залишилося одне озеро. Через промислове втручання порушений водообмінний режим, і тому озеро практично все заболочене. Навколо нього очерет утворив обширні зарослі, висота очерету досягає 2,5 метрів. Народні умільці використовують його стебла для виготовлення різних плетених виробів. Серед м Останнє озеро у парку. ешканців озера можна зустріти представників плазунів і земноводних, наприклад, вужів і жаб. ШОВКОВИЧНА АЛЕЯ Висота шовковичних (тутових) дерев досягає 16-35 метрів, крона куляста, дуже щільна, кора бура, тріщинувата. Хто не смакував соковитою тутовою ягодою - плід завдовжки від 1 до 5 см, білий, рожевий або темно - фіолетовий, майже чорний! Хлоп'ята називають Шовковичну алею - Алеєю ласунок, тому що саме тут можна поласувати цією корисною і дуже смачною ягодою. Екскурсія по парку. м.Миколаїв. Зоопарк. Об’єкт № 2. У Візитна картка зоопарку – скульптурна група «Манглі та Багіра». 2006 році Миколаївський державний зоопарк відзначив своє 105-річчя. Заснований у 1901 році тодішнім Миколаївським місь-ким головою Н.П.Леонто-вичем, як Акваріум, до революції був його приватною колекцією і розташовувався у будинку міського голови, у центрі Миколаєва. Утім, вже тоді Акваріум Н.П.Леонтовича був широко відомий у Росії і Європі. Колекція нараховувала близько 50 видів риб і земноводних, всього понад тисячу екземплярів. Риби були розміщені в 75 акваріумах, обсяг деяких з цих акваріумів сягав 3000 л. Подібних колекцій у Європі було лише сім. Після революції колекцію Н.П.Леонтовича націоналізували, а його самого призначили першим директором Держакваріуму. У 1925 році при акваріумі був відкритий зоологічний відділ, і він став називатися Акваріум-Зоосад. З Асканії-Нова сюди привезли бізонів, яків, верблюдів, страусів, оленів, муфлонів. Спеціально для зоосаду були придбані ведмеді, вовки, лисиці, мавпи та інші тварини. У Пам’ятник засновнику зоопарку Н.П.Леонтовичу. 1976 році розпочалося будівництво зоопарку на новій території, і з 1978 року Миколаївський зоопарк займає простору площу в 23 га. Тоді ж було закладено основу парку. Щорічно співробітники зоопарку висаджують дерева, чагарники, квітники (понад 400 видів). Рік за роком фахівці зоопарку займаються комплектуванням колекції. Сьогодні вона нараховує 370 видів тварин, більше 2700 екземплярів, зібраних майже з усіх континентів земної кулі. Тут є і 80 видів, занесених у Міжнародну Червону книгу. Це – найбільша колекція в Україні. Понад 50 видів тварин, представлених тут, не має жодний зоопарк України. Першим серед зоопарків України Миколаївський зоопарк у 1993 році був прийнятий у Європейську Асоціацію Зоопарків і акваріумів. Він бере участь у 18 Європейських програмах розведення рідкісних видів. Миколаївський зоопарк входить у Євро-Азіатську Регіональну Асоціацію Зоопарків і Акваріумів, у міжнародну Систему Обліку Тварин. Фахівці зоопарку ведуть науково-виробничу роботу з вивчення біології тварин у неволі. Завдяки цій роботі в зоопарку систематично розмножується 120 видів. У зоопарку існує п’ять відділів: акватерраріум, відділи орнітології, прима-тів, хижих тварин, копит-них тварин. З План зоопарку. оопарк – улюблене місце відпочинку багатьох миколаївців, полюбляють відвідувати його і гості міста. м.Миколаїв. Плавбасейн «Водолій». Об’єкт № 3. В Будівля басейного комплексу «Водолій». наші дні країни світу вкладають великі кошти в споруди для занять спортом і проведення дозвілля. Це нелегка справа в економічних умовах, що панують у світі, тому це особливо цінується. Споруд високого рівня побудовано дуже мало. Однією з них є плавальний басейн «Водолій» у місті Миколаєві. Перед проектувальниками було поставлено завдання – створити спеціальні споруди для заняття водними видами спорту. Плавальний басейн «Водолій» був побудований у 1997 році. Він складається з двох блоків: плавального і для стрибків, сполучених між собою. Зала для плавання постає великим, двостороннім. Загальний зовнішній вигляд зали з похилим, виступаючим усередину дахом є домінуючою особливістю споруди. Значно менша за розмірами зала для стрибків у воду, розташована з правого боку басейна. Кутоподібна зовнішня стіна і великі просвіти підкреслюють його функціональне призначення. П Головний вхід у басейн. лан першого поверху будівлі з двох блоків споруди свідчить про їх формальний поділ. Купіль є центральною частиною зали для плавання із стандартом 50 на 21 м зала з плавання межує із західною частиною басейну з атракціонами, що склада-ється з купелю розмірами 16,5 на 8,5 м з фонтанами, «острівцями», перепадами глибин, водоспадами, водною гіркою, а також із дитячим басейном для навчання плаванню. Роздягальні, приміщення для спортсменів і зала громадського харчування розміщені в східній частині корпуса. Зала для змагань з стрибків у воду складається з ванни розмірами 25 на 16 м із глибиною 5,3м, вишки для стрибків мають висоту 3,5, 7,5 і 10м. Вона має усі необхідні функціональні зони, включаючи 150 місць для глядачів і VIP-місця, що знаходяться на двох рівнях. Дві зали сполучені на верхньому рівні трибун. В залу для стрибків також можна потрапити через окремий вхід із великої зали. Конструкція плавального центру «Водолій» полягає в тому, щоб в одній споруді, під одним дахом об’єднати практично всі водні види спорту, проводити як змагання із стрибків у воду й плавання, так і тренувальний процес. На Женевському міжнародному конкурсі, в якому взяли участь представники спортивних плавальних комплексів 70-ти країн світу, єдиний від України Миколаївський спорткомплекс «Водолій» був представлений у чотирьох номінаціях із п’яти і ввійшов у четвірку кращих плав басейнів Східної Європи. «Водолій» - єдиний у своєму роді в Україні. У Росії такий високий рівень сервісу мають лише кілька басейнів – відомий «Олімпійський» і ще три великі приватні. С Будівля басейну. лід сказати, що престиж «Водолія» підтримують не тільки спортсмени світового рівня, що тренуються на його базі, але й працівники цього великого господарства. Плавбасейн обслуговує колектив у складі 64 чоловік. Саме вони відповідають за європейський рівень обслуговування і забезпечують роботу складних механізмів. Технологія замкнутого циклу передбачає обмін 5 тис. кубів води у басейні протягом п’яти годин, яка обробляється розчином гіпохлориду натрію. Це виключає можливість зараження будь-якими хворобами. Німецьке фільтрувальне обладнання очищає воду у басейнах до прозорого з приємним голубим відтінком кольору. Раз у рік у басейні повністю змінюють воду. Плавальний басейн «Водолій» - це справжнє чудо в масштабі всієї України. |
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Миколаївський обласний Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді 25 квітня 2012 року об 11. 00 проводить фінал обласного... |
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Миколаївському обласному Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді було проведено обласний фінал конкурсу екскурсоводів... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ |
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Зльоту, що буде проводитись на базі Миколаївського обласного Центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді (м. Миколаїв,... |
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Згідно з річним планом роботи Центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді та з метою пропаганди здорового способу... |
Миколаївська обласна державна адміністрація Провести 18 квітня 2013 року обласний конкурс юних екскурсоводів «Музейна скарбниця Миколаївщини» о 10. 00 годині. Місце проведення... |
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ |
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Начальнику управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації Мельніченку В. В |
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Обласна загальноосвітня санаторна школа – інтернат №7 Миколаївської обласної ради |