|
|
Скачати 162.27 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАИНЫ ТАВРИЧЕСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ им. В.И.ВЕРНАДСКОГО Факультет психології Кафедра загальної психології «Затверджую» Проректор з навчальної роботи _________________О.М. Тимохін «___»___________________2012 р. ПРОГРАМА Психологічного розділу педагогічної практики студентів у загальноосвітніх школах для студентів 4, 5 курсів педагогічних спеціальностей ТНУ ім. В.І. Вернадського освітньо-кваліфікаційного рівня «БАКАЛАВР», «СПЕЦІАЛІСТ» Сімферополь, 2012г. Програма практики складена доцентом кафедри загальної психології, кандидатом психологічних наук Колесніковим Є.П. Програма практики затверджена на засіданні кафедри загальної психології протокол № _______ від «___» _____________ 2012р. Зав. кафедрою загальної психології проф. В.Б.Павленко Програма узгоджена з методичною комісією факультету психології, протокол № _____ від «___» __________ 2012р Голова методичної комісії доц. І.В.Зябкіна «Погоджено» Керівник практик ТНУ Т.І. Рибовалова Введення. Психологічна практика в середніх навчальних закладах проводиться на 5 курсі, в 9 семестрі для студентів, які навчаються за такими спеціальностями: «українська мова», «російська мова», «іноземна мова», «хімія», «біологія», «математика», «фізика»,«історія»,«географія»,«хімія»і«фізичне виховання». Тривалість практики 4 тижні. Практика проводиться на базі середніх шкіл Криму. Педагогічна практика дозволяє студенту апробувати отриманий в процесі навчання суб'єктивний досвід саморегулювання в педагогічній взаємодії на практиці, реально оцінити правильність вибору професії. Він може співвіднести свої можливості з вимогами, що пред'являються вчителеві, виявити і усвідомити свої проблеми. Педагогічна практика дає можливість студенту коригувати зміст програми професійного становлення в бік її індивідуалізації. З цією метою студенти активно включаються в постановку й осмислення цілей і завдань педпрактики, її особливостей і змісту в залежності від курсу навчання, в прогнозування кінцевих результатів. Педпрактики допомагає виявити наявність необхідних для ви ¬ лайливої професії якостей особистості, встановити рівень оволодіння технологіями психологічної діагностики, постановки психолого-педагогічних завдань, організації розвиваючої діяльності і т. д. Процес підготовки майбутнього вчителя у вищій школі передбачає не тільки оволодіння певною сукупністю знань, умінь і навичок, але і його особистісне самовдосконалення, активізацію життєвої позиції, виховання у нього таких якостей, як комунікативність, тактовність, критичність, скромність. Цілі і завдання практики. Мета практики: Формування і закріплення основних професійних і психолого-педагогічних умінь, навичок, досвіду відповідно до вимог та стандартів університетської освіти кваліфікаційної характеристики фахівця Завдання практики: 1. Здійснити психолого-педагогічне вивчення колективу класу і окремих учнів. 2. Оволодіти відповідними психологічними методиками. 3. Скласти психолого-педагогічний аналіз уроку. 4. Навчитися проводити класну годину і позакласні заходи. 5. Отримати навички проведення бесіди з батьками учня. 6. Навчитися ефективній взаємодії з адміністрацією школи, класним керівником та вчителями-предметниками. В результаті проходження практики студент повинен знати основні положення психології, що стосуються: особливостей протікання психологічних пізнавальних процесів в умовах навчальної діяльності, вікових закономірностей психічного розвитку особистості і методів роботи з учнями. Вміти використовувати на практиці знання з психології, користуватися відповідними методами психологічного і психолого-педагогічного дослідження, проводити психолого-педагогічний аналіз уроку. Зміст практики. Знайомство з організацією навчально-виховного процесу в школі Студенти знайомляться зі школою, її традиціями. Відвідують різні навчальні кабінети, знайомляться з їх методичними матеріалами. Спостерігають за роботою музеїв, гуртків, факультативів, спортивних секцій, груп продовженого дня. Вивчають позакласну діяльність з навчальних предметів та виховну роботу класних керівників. Беруть участь в установчих зборах в школі, розмовляють з адміністрацією школи, класними керівниками, психологом та ін. Знайомляться єдиними вимогами, встановленими в навчальному закладі. Практиканти розподіляються по класах, знайомляться з класним керівником, отримують уявлення про зміст навчальної та виховальної роботи. Зустрічаються з учнями, проводять перші бесіди з активом класу, окремими школярами. Знайомляться з шкільної документацією: класними журналами, щоденниками, особистими справами учнів, медичними картами, зошитами, творчими роботами і т.д. Відвідують різні уроки вчителів та виховні заняття класних керівників. Студенти беруть участь в консультаціях, що проводяться вузівськими викладачами та шкільними вчителями, класними керівниками. Фіксують отримані дані в педагогічних щоденниках. Складають індивідуальні плани навчально-виховної роботи на період педпрактики. Психолого-педагогічне вивчення колективу класу і окремих учнів Практиканти вивчають школярів, використовуючи різні форми: відвідують уроки, виховні справи, беруть участь у чергуванні класів по школі, розмовляють з активом учнівського колективу. Вони застосовують різні методи вивчення учнів: метод бесіди, метод опитування, соціометрії та ін. Крім того, студенти вивчають шкільну документацію з метою з'ясування рівня успішності школярів, розмовляють з вчителями-предметниками, класними керівниками, батьками. Психолого-педагогічний аналіз уроку При проведенні психолого-педагогічний аналізу уроку студент дотримується такої схеми: 1. Клас. 2. Прізвище, ім'я, по батькові вчителя. 3. Дата проведення уроку. 4. Зміна, № уроку за розкладом. 5. Який урок за рахунком у викладача в даний день. 6. Мета уроку. 7. Тип уроку (комбінований, узагальнення, закріплення знань, повторення ...), його вид. 8. Методи навчання, їх відповідність віковим і індивідуальних особливостей. 9. Методи опитування (фронтальний, індивідуальний, груповийсамостійна робота, із застосуванням ТСО, програмований ...). 10. Мотиви навчання (інтелектуальні, соціально-значимі, безпосередньо спонукають ...). 11. Поведінка вчителя на уроці (контакт з класом, захопленість, самовладання, винахідливість, уміння перебудовуватися, залежність від конспекту ...). Стиль роботи вчителя. 12. Взаємини вчителя з учнями (вимогливість, повагу, облік індивідуально-психологічних особливостей, методи схвалення, осуду, створення ситуації успіху). 13. Зовнішній вигляд учителя. 14. Загальна оцінка уроку (досягнення поставленої мети, результативність уроку і методика її визначення, педагогічна обґрунтованість застосовуваних форм навчання, доцільність вибору методів навчання, подолання протиріч процесу навчання). 15. Рекомендації щодо вдосконалення діяльності вчителя і застосування його досвіду. Навчальні посібники:
Методичні рекомендації. В ході психолого-педагогічного вивчення колективу класу і окремих учнів студент формулює мету дослідження, складає його план, підбирає методики, адекватні меті дослідження, віком випробуваного і рівня його освіти. В залежності від виду студентської діяльності в школі, їх професійної спрямованості, реальних умов навчально-виховних установ завдання педпрактики уточнюються, конкретизуються, набувають смислову значимість. Формуліровку завдань (загальних і конкретних) педпрактики відбивається студентами в педагогічних щоденниках при складанні індивідуальних планів виховної роботи в школі. Студенти усвідомлюють на практиці конкретні цілі своєї педагогічної діяльності, знайомляться з логікою педагогічного цілепокладання: освоєння ззовні заданих цілей, актуалізація змістовної сутності мети, аналіз стану педагогічної системи, визначення мети в конкретних умовах, вибір засобів досягнення мети, трансформація педагогічних цілей у цілі діяльності учнів. Практиканти вчаться ставити різнохарактерні завдання: перспективні, поточні, короткочасні, оперативні та ін.. Студенти знайомляться з різними видами планів (загально ¬ шкільних, класних керівників, учнівських об'єднань, керівників гуртків, факультативів, вихователів груп продлен дня тощо), а також плануванням уроків з предмету спеціальності і позакласної виховної роботи. Плани аналізуються з урахуванням принципів виховання, педагогічних за ¬ дач, змісту роботи зі школярами, а також методів, форм і засобів виховання. Обговорюються на семінарах різні види, форми планів, їх структура. Приділяється увага тематичному планування окремих колективних творчих справ. Практиканти складають індивідуальні плани виховної роботи з учнями певного віку на період педпрактики. Враховують основні принципи планування: науковості, оптимальності, перспективності, конкретності, реальності, наступності, керованості. Форми і методи контролю. Кожен студент веде щоденник проходження практики, де щодня відзначає зміст виконаної роботи і свої враження. Щоденник допомагає студенту організовувати свою роботу, а керівнику практики - оцінити роботу студента під час практики. Вся робота, виконана студентом під час проходження практики: знайомство з організацією навчально-виховного процесу в школі, психолого-педагогічне вивчення колективу класу і окремих учнів, психолого-педагогічний аналіз уроку оцінюються викладачем університету, керівним практикою. Відмітка за проходження практики виставляється студенту на підставі оцінки його роботи під час практики, а також на підставі звіту студента з практики. Звіт по практиці. Звіт по практиці може бути представлений в рукописному вигляді, він повинен мати єдину нумерацію сторінок і включати в себе наступні матеріали: 1. Звіт про організацію навчально-виховного процесу в школі. 2. Психолого-педагогічне вивчення колективу класу (соціометрія) і окремих учнів (характеристики). 3. Психолого-педагогічний аналіз уроку. Підведення підсумків практики. Студент здійснює аналіз досвіду вчителів-предметників, самоаналіз власної педагогічної діяльності та роботи класних керівників на спільних нарадах. Підведення підсумків практики здійснюється на заключній конференції по практиці. На заключній конференції студент здає звіт по практиці і отримує диференційовану оцінку. Студенти проводять науково-дослідний пошук за темами курсових або дипломних робіт, вчаться встановлювати міжпредметні зв'язки в рішенні педагогічних проблем, знаходити нестандартні рішення виховних завдань на уроці і в позакласної роботи, спостерігати за школярами й аналізувати погані результати, проводити педагогічний експеримент, робити узагальнення та висновки. Результати досліджень оформляють у вигляді наукових доповідей. СХЕМА ВИВЧЕННЯ І СКЛАДАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ Соціально-психологічний аналіз класного колективу повинен проводитися з урахуванням вікових особливостей учнів. 1. Загальні відомості про класному колективі. Історія його виникнення і розвитку (коли сформувався колектив, чи були злиття з іншими колективами). Кількість учнів (статево-віковою склад, кількість другорічників). Загальні відомості про класного керівника. З якого періоду він керує даними класним колективом. 2. Загальні відомості про зміст і характер колективної діяльності. а) Навчальна діяльність (характеристика успішності і дисципліни, прагнення класу до високої успішності). Наявність контролю за успішністю окремих учнів з боку активу класу і всього класу, взаємодопомога. б) Життя колективу поза навчальних занять. Трудова і суспільно-корисна діяльність (захоплення сучасними політичними подіями, наукою, мистецтвом, літературою, музикою, спортом і т.д.). Участь класу (окремих учнів) в молодіжних, політичних і екологічних рухах. 3. Вивчення соціально-психологічних характеристик класного колективу. 3.1. Соціально-психологічна структура класного колективу (формальна і неформальна). Використовується метод соціометрії. Наявність або відсутність в структурі класу мікрогруп, окремих учнів («лідерів», «знедолених»), не входять до мікрогрупи. Причини їх виникнення та роль в психологічному кліматі всього класного колективу. Число мікрогруп. Цілі, інтереси, цінності кожної мікрогрупи. Взаємовідносини (формальні і неформальні) між мікрогрупа і окремими учнями («лідерами», «знедоленими»), що не входять в мікрогрупу. Ступінь автономності мікрогруп. Психологічний клімат у кожній мікрогрупі і характер впливу на психологічний клімат у класі. Наявність або відсутність провідних (домінуючих) і ведених (підкоряються) мікрогруп. Організованість, сплоченность мікрогруп навколо ведучого «ядра» - лідируючою мікрогрупи. Наявність (або відсутність) між групової поляризації думок з хвилюючим питанням. Які думки, інтереси, цілі об'єднують мікрогрупу, є загальними, а які роз'єднують (вказати які саме). Можливі шляхи корекції негативних сторін існуючої структури класного колективу. 3.2. Соціально-психологічна структура однієї з мікрогруп (формальна і неформальна). Загальне число членів мікрогрупи (статевий склад), формальний і неформальний лідер, склад організуючого «ядра», рядові члени. Причини появи лідерів, «ядра» та їх роль в психологічному кліматі мікрогрупи. Цілі, інтереси лідерів і «ядра». Коротка психологічна характеристика лідера і учнів, що утворюють «ядро» (ініціатива, самостійність, наполегливість, вимогливість до себе та інших, ставлення до думки оточуючих, прояв чуйності, емоційного співпереживання, інтереси, цінності). Задоволеність своєї мікрогруп і всім класним колективом. Взаємовідносини (формальні, неформальні) між лідерами і «ядром», між лідерами, «ядром» і рядовими членами мікрогрупи. Організованість, згуртованість учнів навколо «ядра» мікрогрупи. Емоційне співпереживання, взаємодопомога в групі. Характер впливу «ядра» на психологічний клімат в мікрогрупі. Наявність або відсутність внутрішньо групової поляризації думок з хвилюючим учнів питань. Які думки, інтереси, цілі, які об'єднують учнів всередині мікрогрупи, є загальними, а які роз'єднують (вказати які саме)Можливі шляхи корекції негативних сторін існуючої структури мікрогрупи. 4. Керівництво класним колективом. Особистість класного керівника (освіченість, загальна культура, організаторські здібності, знання психології учнів, їхніх інтересів, цінностей і т.д.) Авторитет класного керівника серед учнів. Формальні і неформальні взаємини мікрогруп, окремих учнів («лідерів», «знедолених») з класним керівником, вчителями-предметниками, з батьківським активом. Вплив класного керівника на психологічний клімат всього класного колективу. Наявність або відсутність конфліктів між класним керівником та учнями. Зміст цих конфліктів. Можливі шляхи корекції негативних сторін взаємин класного керівника з мікрогрупа і окремими учнями. 5. Загальні висновки. а) Загальна характеристика життєдіяльності класного колективу. Узагальнені позитивні і негативні характеристики структури колективу. Загальний емоційний клімат в колективі (бадьорий, напружено-знервований і т.д.) Роль організують факторів (класного керівника, яка лідирує мікрогрупи, окремих учнів) в житті всього класного колективу. б) Загальні рекомендації студента-практиканта по оптимізації взаємин в класному колективі. Що конкретно зроблено студентом-практикантом по оптимізації взаємин в класному колективі. Рекомендована література та методики. 1. Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович И.Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. -М.: Просвещение, 1988. 2. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение, 1991. 3. Практические занятия по психологии/Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1972. 4. Практикум по психологии/Под ред. А.Н. Леонтьева, Ю.В. Гиппенрейтер,-М.:МГУ,1972. 5. Практикум по общей и экспериментальной психологии/Под ред. А.А. Крылова.- Л.: ЛГУ, 1987. 6. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии/Под ред. А.А. Крылова. – Л.: ЛГУ, 1990 7. Практикум по общей психологии/Под ред. А.И. Щербакова – М.: Просвещение, 1990. Програма дослідження рівня та особливостей психічного розвитку учня Психологічне дослідження учня може допомогти вирішити найрізноманітніші педагогічні проблеми: виявити причини труднощів у засвоєнні шкільної програми, причини неадекватної поведінки і т.д. Тільки на основі психологічного вивчення учня можна створити сприятливі умови для його особистісного зростання. Практиканту рекомендується вибирати учня щодо якої виникла (або може виникнути) певна психологічна проблема. ЕТАПИ РОБОТИ СТУДЕНТА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДОСЛІДЖЕННЯ 1. Постановка мети дослідження. Студент повинен сформулювати мету майбутнього дослідження. Такою метою може бути виявлення причин:а) низької успішності, небажання вчитися (або високої успішності у навчальній діяльності); б) особливостей поведінки учня (девіантної поведінки, складних конфліктних взаємин з класним колективом, вчителями або батьками: популярності та авторитету серед однокласників, сприятливих відносин з дорослими);в) проблем, пережитих самою дитиною (тривожність, невпевненість в собі і т.д.). Можливі й інші цілі дослідження. 2. Збір і вивчення даних про учня. Збір якомога повнішої інформації про учня здійснюється в ході бесід з класним керівником, учителями предметниками, батьками, однокласниками, з самим учнем. Необхідно вести спостереження за учнем на уроках, під час змін, позакласних заходів. Проаналізувати продукти його навчальної діяльності, зошити, оцінки в журналі і т.д. При цьому слід відрізняти факти з життя від готових думок і висновків вчителів, батьків. Оцінки оточуючими поведінки та інтелектуальних можливостей учня, його скарги і висловлювання повинні бути обов'язково відзначені, але як думка того чи іншого конкретного особи, або як самооцінка. В ході продуманих бесід необхідно отримати дані про особливості соціального середовища, сімейного виховання, умов та історії розвитку учня. Збір даних повинен бути докладним і ретельно систематизовано. Практикантам пропонується наступна схема: Розвиток інтелектуальної сфери: Рівень розвитку мислення (розвиток процесів узагальнення та абстрагування, вміння порівнювати, аналізувати, здатності до самостійних висновків); Рівень розвитку мовлення (словниковий запас, образність, емоційність мови, вміння висловити свою думку і т.д.); Особливості пам'яті (розвиток опосередкованої пам'яті, володіння прийомами навмисного запам'ятовування, переважаючий вид пам'яті. Міцність запам'ятовування, легкість відтворення і т.д.); Особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, обсягу, стійкості та переключення уваги); Розвиток спеціальних здібностей; Вміння організовувати свою інтелектуальну діяльність. Формування особистості: Спрямованість особистості (провідні мотиви, їх сформованість і стійкість, глибина і стійкість інтересів, ідеали і ціннісні орієнтації); Особливості емоційної сфери (адекватність емоційного реагування, схильність до афектів, або емоційна стабільність, фон настрою і т.д.); Особливості характеру і темпераменту; Формування самосвідомості (схильність до рефлексії та самоаналізу. Ступінь самостійності, почуття відповідальності, особливості самооцінки і рівень домагань).Всі отримані дані про учня необхідно співвідносити з віковими закономірностями психічного розвитку. 3. Проведення експериментально - психологічного дослідження. На основі аналізу всіх отриманих даних висувається гіпотеза експериментального дослідження, що відповідає поставленої мети. Для експериментального вивчення вибирається одне або декілька напрямків з наведеної схеми. У відповідності з метою і гіпотезою формулюються задачі експериментального дослідження і підбираються конкретні методики. Практикант може використовувати методики з практикуму з загальної (віковий) психології або самостійно підібрати методики з рекомендованих літературних джерел. Гіпотезу, завдання і методики необхідно узгодити з керівником практики від кафедри психології. Отримані результати обов'язково співвідносяться з фактами реального життя учня, з наявною інформацією про історію його розвитку, особливості його виховання, віковими нормами і т.д. Висновки дослідження повинні будуватися на основі всього комплексу отриманих даних і відповідати поставленої мети. На основі висновків складаються психолого-педагогічні рекомендації. 4. Написання висновку за результатами дослідження. За даними проведеного дослідження складається висновок. У вступній частині висновку зазначається: прізвище, ім'я учня, його вік, клас. Обов'язково вказується мета і гіпотеза дослідження, перераховуються застосовані методи та конкретні експериментальні методики. Далі розкриваються виявлені особливості та закономірності психічного розвитку учня. Кожне положення укладення повинно бути доведено найбільш яскравими прикладами з експериментальних даних, фактами життя і розвитку учня. При складанні змістовної частини укладання необхідно дотримуватися вище наведеної схеми. Змістовна частина висновку закінчується коротким резюме, висновком, узагальнюючим всі положення ув'язнення. Підсумкова частина включає психолого-педагогічні рекомендації - конкретні, змістовні, чіткі вказівки про те, які дії необхідно зробити вчителям, батькам для найбільш сприятливого інтелектуального та особистісного розвитку дитини, для зняття проблеми, яка послужила метою дослідження. Висновок здається разом з матеріалами експериментального дослідження, протоколами бесід і спостережень, із зазначенням використаної літератури. Рекомендована література та методики.
|
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10. 06. 2011 №572 "Про Типові навчальні плани початкової школи", рішення... |
| Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Представництво ООН в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводить конкурс, присвячений важливій... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Всеукраїнська акція "Моральний вчинок", ініційована Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі за... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Севастопольської міських державних адміністрацій на виконання листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.... |
Відповідно до протоколу засідання журі конкурсу від 06. 04. 2013 року МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ’Ї ТА МОЛОДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ... Міністерства освіти і науки проводиться Всеукраїнський конкурс юних зоологів і тваринників, метою якого є створення умов для творчого... |
УКАЗ Президента України Про затвердження Положення про Міністерство... Затвердити Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (додається) |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ... Львівський обласний дитячий еколого-натуралістичний центр в березні-травні 2013 року проводить природоохоронну акцію «Первоцвіти... |
«Загальні і спеціальні здібності» Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донецька обласна державна адміністрація Управління освіти і науки |