|
|
Скачати 141.34 Kb.
|
|
Роз’яснення функціональних обов’язків та трудових задач соціального педагога та практичного психолога в освітньому закладі (на виконання п.4.1 наказу ГУОН від 15.12.2011 №689 "Про підсумки проведення семінару методистів-психологів РМК/ММК з проблеми "Соціально-психологічні основи подолання шкільної дезадаптації") Психологічна служба системи освіти є складовою частиною охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку та саморозвитку особистості. Основною метою функціонування психологічної служби системи освіти є підвищення ефективності навчально-виховного процесу шляхом його індивідуалізації та, одночасно, - захист соціального і психічного здоров’я всіх його учасників на основі застосування методів і технологій практичної психології та соціальної роботи. Психологічна служба навчального закладу складається з практичних психологів і соціальних педагогів, що працюють у ньому. У працівників психологічної служби, нормативними документами визначено багато спільних завдань в системі освіти. Разом з тим, є відмінності у функціональних обов’язках та трудових задачах психологів та соціальних педагогів. Знання та усвідомлення спільних та відмінних завдань в роботі працівників психологічної служби керівниками освітніх установ, педагогічними працівниками та батьківською громадою підвищить ефективність та якість соціально-психологічної допомоги учнівським колективам. Основними документами, що регламентують діяльність психологічної служби є Положення про психологічну службу системи освіти, Положення про психологічний кабінет, нормативи планування та обліку діяльності працівників служби, Посадова інструкція, Етичний кодекс та ін. Основними завданнями діяльності психологічної служби є:
Соціальний педагог і практичний психолог адміністративно підпорядковуються безпосередньо директору навчального закладу, методично – керівнику обласного (міського) центру практичної психології і соціальної роботи або методисту методичного кабінету районного (міського) відділу освіти, який відповідає за психологічну службу. Практичний психолог повинен мати вищу психологічну освіту, володіти професійними знаннями та ефективно застосовувати їх в практичній діяльності. Соціальний педагог також повинен мати спеціальну (соціально-педагогічну освіту), мінімальний освітньо-кваліфікаційний рівень для обох категорій працівників психологічної служби – спеціаліст. Тривалість робочого тижня практичного психолога, соціального педагога – 40 годин. Із них 20 год. обов’язкової педагогічної роботи з дітьми (для практичних психологів – індивідуальна та групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота; для соціальних педагогів – діагностична, прогностична, консультативна, захисна, профілактична, соціально-перетворююча, організаційна функції) і 20 год. – на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів, обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо. При річному плануванні працівниками психологічної служби та адміністрацією навчального закладу обов’язково мають бути узгоджені спільні дії. Для здійснення соціально-психологічного супроводу практичний психолог та соціальний педагог доводять до відома батьків мету, зміст, форми роботи та отримують дозвіл батьків. Дитина після 12 років має право відмовитись від психологічних обстежень, що діагностують структуру особистості або психічні параметри дитини, навіть якщо є згода батьків [3,4]. Згідно посадових обов’язків, практичний психолог виявляє і обстежує учнів, які потребують психолого-педагогічної корекції особистісної та інтелектуальної сфери. Сприяє створенню належних умов для ефективної адаптації дітей при вступі до школи, а також при переході до наступних ланок навчання. Складає та реалізує програми корекційно-відновлювальних та розвивальних занять з учнями. Надає консультації адміністрації навчального закладу з психологічних аспектів навчально-виховного процесу та управлінської діяльності. Надає консультації вчителям та батькам з психологічних аспектів навчання, виховання і розвитку дітей з врахуванням їх індивідуальних та вікових особливостей [5]. Сприяє формуванню позитивного психологічного клімату в дитячих та педагогічному колективах навчального закладу шляхом підвищення комунікативної компетентності та психологічної культури педагогів і учнів. Використовує в своїй діяльності сучасні форми та методи надання психологічних послуг (семінари-практикуми, тренінги, інтервізійні групи, індивідуальне та групове консультування тощо). Постійно працює над підвищенням власної психологічної і професійної компетентності, загальної культури та самовдосконаленням. Бере участь у науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня та у заходах (методичні об’єднання, інструктивно-методичні наради, «школа молодого психолога», тематичні тренінгові групи, інтервізійні групи, індивідуальні і групові методичні консультації). Дотримується педагогічної етики та етичного кодексу психолога, поважає гідність дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, пропагує здоровий спосіб життя. Функції практичного психолога навчального закладу наступні: - бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку учнів, збереження їх повноцінного психічного здоров`я; - проводить психолого-педагогічну діагностику готовності учнів до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку; - розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей учнів; - сприяє вибору учнями професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків; - проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки учнів; - формує психологічну культуру учнів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу [5,7]. Для соціального педагога у посадових обов’язках зазначено, що він забезпечує соціально-педагогічний патронаж дітей та молоді в системі освіти, сприяє взаємодії навчальних закладів, сім'ї, служб у справах неповнолітніх, соціального захисту, центрів соціальних служб для молоді, кримінальної міліції та інших підрозділів державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, неурядових та громадських організацій з метою адаптації дитини до вимог соціального середовища і створення умов для її сприятливого розвитку. Виконує функції: - діагностичну: вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об'єднань; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей і підлітків; - прогностичну: прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості; - консультативну: дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об'єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах тощо; - захисну: забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо); - профілактичну: переконує учнів в доцільності дотримання соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя; сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі, попереджає та запобігає формуванню протиправної або девіантної поведінки; - соціально-перетворювальну: надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді; - організаційну: координує діяльність й взаємодію усіх суб'єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих [6]. Сприяє розкриттю здібностей, талантів, обдарувань вихованців через їх участь у науковій, технічній, художній творчості. Залучає громадські організації, творчі спілки, окремих громадян тощо до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої та інших видів роботи. Дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру. Соціальний педагог повинен бути головним посередником між дитиною й тими, хто її оточує: учителями, класним керівником, адміністрацією, представниками міліції, суду, інших відомств, а іноді й батьками або опікунами. Основні завдання соціального педагога: • допомога родині в проблемах, пов'язаних з навчанням, вихованням, доглядом за дитиною. Посередництво між різними фахівцями й організаціями (установою освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури тощо); • допомога дитині в подолані причин, які негативно впливають на її успішність та відвідування школи. Розпізнавання та діагностика, сприяння подальшому вирішенню проблем, важких життєвих ситуацій, які стосуються інтересів дитини. Запобігання серйозним та складним ситуаціям, які впливають на розвиток дитини; • профілактика правопорушень, девіантної поведінки дітей, у тому числі алкоголізму, наркоманії, куріння, ранніх статевих стосунків. Пропаганда здорового способу життя. Залучення дітей, батьків та громадськості до організації та проведення педагогічних заходів, акцій. Організація соціально значимої діяльності дітей у соціумі (дозвілля, відпочинок, заходи). Включення в процес творчості, підтримка соціальної ініціативи; • індивідуальне та групове консультування дітей та дорослих, батьків, педагогів та адміністрації з питань розв’язання конфліктів та проблемних ситуацій виховання дітей у сім’ї; • організація дітей і дорослих, сприяння налагодженню нормальних міжособистісних взаємовідносин у сім’ї, дитячих та дорослих колективах. Допомога педагогам у вирішенні конфліктів з дітьми. Соціальний педагог проводить соціально-психологічні та соціологічні дослідження (в тому числі моніторингові), виходячи з актуальних потреб закладу, а також у відповідності до планів обласного та районного (міського) центрів практичної психології і соціальної роботи. Використовує у своїй професійній діяльності методики, технології і методи, які пройшли соціально-психологічну експертизу в обласному центрі практичної психології і соціальної роботи. Діагностичний інструментарій соціального педагога містить у собі безліч анкет для виявлення різних соціальних позицій. Отже, йому необхідно знати основи соціології, що дозволяють грамотно скласти, обробити, проаналізувати результати анкетування й на їхній підставі зуміти прогнозувати ситуацію. Щодо цього діяльність соціальних педагогів має спільне з діяльністю практичних психологів. Виявлення соціальних проблем, наприклад, таких як ступінь задоволеності школярів і батьків навчально-виховним процесом, взаємини учнів один з одним (соціометрія), виділення «групи ризику» тощо, проводить саме соціальний педагог, що, утім, не виключає його взаємодії з психологом. Окрема сторона діяльності соціального педагога — вивчення психолого-медико-педагогічних особливостей особистості учнів дітей з особливими освітніми потребами, дітей «групи ризику», їхнього соціального мікросередовища, умов життя. У процесі ндивідуального обстеження проблемної дитини соціальний педагог може одержати інформацію про взаємини в родині, з однолітками, учителями. Тут йому знадобиться знання конфліктології й проблем міжособистісного спілкування, а також основ вікової й спеціальної психології [2]. Тут важлива взаємодія з психологом, дотримання «Етичного кодексу», оскільки інформація про таких дітей є суворо конфіденційною. Соціальний педагог оформляє накопичувальні вклади, вирішує питання використання майна дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. Виступає їхнім представником у суді. Соціальному педагогові необхідно не тільки знати закони, але й уміти дуже добре розбиратися в сімейній ситуації, розуміти глибинні проблеми родини, щоб не нашкодити дитині в тих випадках, коли йдеться про позбавлення батьківських прав або постає проблема, з ким залишиться дитина після розлучення батьків. Тут також неоціненна допомога психолога. Вона може бути здійснена як родині або дитині, так і самому соціальному педагогові (у вигляді консультації). Принципова відмінність професійної діяльності соціальних педагогів від роботи психолога полягає в активній позиції першого стосовно дитини, яка опинилася в складній життєвій ситуації. Психолог допомагає дитині або родині, як правило, тоді, коли до нього звернулися. Нав'язувати допомогу, втручатися у внутрішній світ без запрошення він не може, тому що в психологічній роботі це неефективно та неетично. Соціальний педагог не тільки має права, але й зобов'язаний втручатися в ситуацію. Це робиться у випадках, коли піддаються небезпеці життя й здоров'я дитини. Наприклад, при жорстокому із застосуванням фізичного й психічного насильства в родині або при байдужному ставленні до дитини. У таких ситуаціях соціальний педагог відвідує дитину вдома, обстежує умови її життя. Робить він це як офіційна особа — разом із класним керівником і дільничним міліціонером. Далі він зв'язується з різними інстанціями: соціальний захист, медичні установи, притулки, суди тощо [2]. На відміну від діяльності практичного психолога або звичайного педагога навчального закладу, у роботі соціального педагога провідну роль відіграє не навчальна, а передусім виховна функція, функція соціальної допомоги і захисту. Схематично визначити відмінне та спільне в діяльності соціального педагога та практичного психолога і розмежувати їхні функціональні обов’язки можна за допомогою таблиці. Порівняльна характеристика основних напрямів діяльності практичного психолога та соціального педагога
Використана література:
Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО: Романовська Д.Д., Боярин Л.В. |
||||||||||
|
План інструктивно-методичної наради-семінару методистів РМК(ММК),... «Основні завдання діяльності психологічної служби системи освіти Чернівецької області у 2013/2014 н р.» |
Про підсумки виконання Програми соціально-економічного розвитку міста... Програма соціально-економічного розвитку на 2011 рік базується на основних напрямах прогнозу економічного і соціального розвитку... |
|
М ІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ Про Всеукраїнський тиждень права”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 року №777-р “Про затвердження плану... |
Рішення, прийняті на засіданні Про підсумки виконання Програми соціально-економічного розвитку міста Нікополя за I квартал 2011 року |
|
НАКАЗ Міністрів України від 20. 04. 2011 р. №462 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти", на виконання наказу... |
Закону України "Про загальну середню освіту" Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. №462 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти", на виконання... |
|
4. Теоретичні основи виховання військовослужбовців Збройних Силах України СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ |
4. Теоретичні основи виховання військовослужбовців Збройних Силах України СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ |
|
План роботи Нікопольської міської ради VI скликання на ІІ півріччя... Про підсумки виконання Програми соціально-економічного розвитку міста Нікополя за І півріччя 2011 р |
Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній... Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній діяльності дитини зі зниженим зором // Дидактичні та соціально-психологічні... |