|
|
Скачати 132.46 Kb.
|
“ З А Т В Е Р Д Ж У Ю “1-й заступник начальника ГУ МНС України в Миколаївській області полковник внутрішньої служби О.А. Мазур „___”___________________ 200__ року П Л А Н - К О Н С П Е К Тпроведення заняття із середнім та старшим начальницьким складом підрозділів ГУ МНС області Тема: Психологічна підготовка особового складу при виконанні завдань за призначенням. Навчальна мета: навчити особовий склад психологічно правильно діяти при виконанні завдань Час: 1 годинаМісце проведення: учбовий клас підрозділу ГУ МНС України в Миколаївській областіНавчально-методичне забезпечення: план-конспект Література:
Порядок проведення заняття :
2. Контроль знань - 5 хв. :
3.Викладення матеріалу теми - 45 хв. Питання, які вивчатимуться :
Придатність людини до конкретного виду праці, трудової діяльності визначається методами професійної орієнтації та професійного відбору. Першим етапом у виявленні здібностей до професії та у її виборі є професійна орієнтація молоді на майбутню професію. Систему профорієнтації, що існує в нашій освіті, спрямовано на формування свідомості юнаків та дівчат. Професійна орієнтація – це система заходів, спрямованих на виявлення особистих особливостей, інтересів, здібностей кожної людини з метою надання їй допомоги у правильному виборі професії, яка найбільше відповідає її індивідуальним якостям та можливостям. Останнім часом особлива увага приділяється важливій проблемі – професійному відбору до МНС. Ця проблема зумовлюється соціальними проблемами суспільства, оскільки професійний відбір є важливим резервом підвищення якості, ефективної діяльності спеціалістів, надійності сучасного рятувального обладнання. Профвідбір сприяє підвищенню стабільності колективів МНС, зниженню відсівів особового складу, покращанню якості комплектування підрозділів. Профвідбір – це система заходів, що дозволяє виявляти людей, які за своїми індивідуальними якостями найбільш придатні до навчання і подальшої професійної діяльності з обраної професії. Профвідбір визначає професійну придатність, що означає певну характеристику, відображаючи можливості людини оволодіти будь-якою професійною діяльністю. Професійна придатність може бути двох типів: - абсолютна – до професії де необхідні спеціальні здібності; - відносна – до професій, оволодіння якими доступне практично для будь-якої здорової людини. Професійна придатність оцінюється за такими критеріями: медичні показники, увага звертається на ряд показників, які викликають зниження надійності в роботі та сприяють розвитку захворювань, пов’язаних із професійною діяльністю; показники психічного здоров’я (стан нервової системи, слуху, зору, серцево-судинної та дихальної системи, так, наприклад, до водіїв висуваються вимоги стосовно нервово психічного здоров’я, гостроти зору, світловідчуття). Професійному відбору передує складна і тривала робота, яка вирізняє етапи. Перший етап – психологічне вивчення професії з метою виявлення вимог до людини. При цьому повинна бути розкрита внутрішня структура діяльності, дані про психічні процеси та про їх взаємозв’язок, необхідні для даної діяльності. Джерелами знань про професійну діяльність можуть стати різні документи, інструкції, накази, статути, які регламентують діяльність, спостереження за діяльністю, бесіда зі спеціалістами про особливості професії, фото- та кінозйомка тощо. Інформація про професію узагальнюються у професіограмі, в якій: - вказуються особливості даної професійної діяльності, основні дії, їх послідовність, необхідна спеціальна підготовка, що вимагає знань, умінь, режиму праці, відпочинку, санітарно-гігієнічних умов, характерні психофізіологічні стани (монотонність, втомленість, емоційна напруженість), обсяг і характер інформації, що переробляється, фізична та інтелектуальна важкість праці тощо; - оцінюється ступінь значимості різних психічних якостей і властивостей для ефективного виконання певної діяльності, формулюються вимоги до професійно важливих якостей. Професіограма – це сукупність загальнотрудових і спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішного здійснення нової професійної діяльності. Таким чином, це своєрідний перелік професійних умінь, навичок, якостей для певної професії. Другий етап включає вибір психодіагностичних методів дослідження: методик, тестів, за допомогою яких визначаються і характеризуються психічні процеси та професійні дії. До методик ставляться такі вимоги: прогностична цінність – її здатність виявити різницю психофізіологічних функцій у людей з різним рівнем професійної підготовленості; надійність методики – стабільність результатів, одержаних за її допомогою при повторних дослідженнях однієї й тієї ж людини; диференційованість методики – кожна методика повинна оцінювати чітко визначену функцію психіки людини. Третій етап – психодіагностика; вивчення претендентів на оволодіння професією за допомогою обраних методик. Четвертий етап передбачає психологічний прогноз успішності та подальшої діяльності на основі зіставлення відомостей про вимоги професії до людини й отриманих психодіагностичних даних з виявленням оцінки особистісних характеристик (імовірності адаптації до професії, можливості реакцій на появу екстремальних впливів). Отже, при проведенні психофізіологічного відбору, який становить частину професійного відбору, вивчаються здібності людини до професії та прогнозуються здатності людини до розвитку виявлених якостей. Профвідбір працівників МНС включає такі етапи:
Проблема попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій має важливе значення. Велику роль під час ліквідації відіграє техніка, але при цьому вирішальна роль все-таки належить людині, особливо її професійній підготовці, однією зі складових частин якої є психологічна підготовка особового складу підрозділів. Згідно з програмою професійної підготовки рядового і молодшого начальницького складу МНС України, основними завданнями професійної підготовки є формування в осіб рядового і молодшого начальницького складу високих моральних та бойових якостей, почуття колективізму і товариської взаємодопомоги, особистої відповідальності за виконання службового обов’язку, дбайливого ставлення до техніки, майна, розвиток самовладання, витримки, вироблення психологічної стійкості до роботи в екстремальних умовах. Психологічна підготовка – це активізація здатностей особистості для певного виду діяльності, спрямована на формування і закріплення стійких якостей (знань, умінь, навичок), необхідних в тій чи іншій діяльності, вміння вчасно користуватися своїми здібностями в певній галузі праці. Щодо професії працівника МНС, то це забезпечення стану психічної готовності рятувальника до дій у бойових обставинах. Психологічна готовність – це здатність мобілізувати психіку, настроїтися на доцільні дії в конкретній діяльності. Стан психологічної готовності рятувальника до бойової діяльності, як і будь-який психічний стан, є складним цілісним виявленням особистості. Він характеризується за такими ознаками: прагненням виконати свій професійний обов’язок; упевненістю у необхідності вирішення бойового завдання; впевненістю у своїх силах, надійності техніки та підтримці товаришів; прагненням активно, правильно і швидко виконувати завдання; високою стресостійкістю; оптимальним рівнем емоційного збудження, що дає змогу контролювати свої думки, почуття, поведінку і забезпечує високу ефективність роботи. З урахуванням таких психологічних вимог до готовності особовий склад підрозділів повинен знати психологічні фактори, які впливають на його діяльність під впливом психічних факторів. Визначимо основні завдання психологічної підготовки особового складу МНС.
Основними елементами організації психологічної підготовки в підрозділах МНС є:
Індивідуальний підхід у психологічній підготовці полягає в тому, що навчання особового складу здійснюється з урахуванням психологічних особливостей і можливостей кожного рятуальника. Ефективність такого підходу залежить від уміння керівника занять використовувати прийоми психологічного впливу залежно від властивостей характеру і темпераменту рятувальника, його нервової системи, особливостей сприймання, пам’яті, настрою та ін. Найбільше на успішність освоєння професії рятувальника впливають : 1) темперамент; 2) сила нервової системи щодо збудження; 3) схильність до ризику. Керівник підрозділу МНС повинен визначити заходи впливу того чи іншого бійця. Так, працівники зі слабкою нервовою системою потребують більшої уваги. Вони важко і довго переживають невдачі, хворобливо ставляться до покарань (стягнень), повільно звикають до нових умов і до колективу, усамітнюються, часто пасивні. Цих працівників слід активно залучати до виконання нормативів вправ з ПСП і тактичної підготовки, примушувати інтенсивніше працювати на заняттях, необхідно їм навіювати впевненість у власних силах. Працівники з сильною нервовою системою більш активні на заняттях. Але якщо вони погано навчені, то в бойовій обстановці можуть виявити недостатні результати. Дослідженнями встановлено, що правильно і добре підготовлені рятувальники, які мають сильну нервову систему, при ліквідації надзвичайної ситуації проявляють розумну ініціативу, вміло керують своїми підлеглими, чітко виконують накази і розпорядження. Вони відзначаються спокійною поведінкою, при зіткненні з перешкодами проявляють рішучість і сміливість, зберігають працездатність у небезпечних умовах. У деяких працівників виробляється особлива властивість особистості – схильність до ризику. Залежно від схильності до ризику рятувальники показують різні результати як у виконанні спеціальних вправ, так і при ліквідації надзвичайних ситуацій. Використання наочності у психологічній підготовці значною мірою допоможе подолати, знизити деякі психологічні дефекти під час зіткнення з ними у життєвій ситуації. За допомогою фільмів можна ознайомити особовий склад з фактами, які рідко зустрічаються та важко моделюються (реальні ситуації, загибелі, страхування людей); записи звуків дозволяють визначати ту чи іншу подію; альбоми містять фотографії з різними ситуаціями, обставинами, випадками, особами, діями. Розповсюдження в гарнізонах смуги психологічної підготовки як вид підготовки для відпрацювання навичок роботи та психічної стійкості. Психологічні смуги – це комплекс різних об’єктів, службово-навчальних ситуацій, що пов’язані однією метою, яка примушує тих, хто навчається, практично розв’язувати складні психологічні задачі. У процесі систематичних занять на смугах формується емоційно-вольова стійкість, сміливість, наполегливість, кмітливість, передбачливість, винахідливість; готовність до несподіваності; стійкість до ризику, вогню, перешкод; спостережливість; швидкість мислення, орієнтування, реакція; професійні навички й уміння рятувати людей у небезпечних ситуаціях. Психологічна смуга розміщується як в одну лінію, так і по прямокутнику, квадрату, колу. Основними снарядами її є місток над палаючою рідиною; палаючий задимлений лабіринт; висотна естакада з палаючими отворами на рівні 1 і 2-го поверхів, фрагменти житлового будинку, башти і т. ін. Навчання на психологічній смузі проводяться 2–3 рази на місяць, при повторних заняттях ситуації повинні ускладнюватися, наприклад: шум, вітер, дощ, вогонь, яскраве світло; зміни положення (мішені, ящиків, естакад, бар’єрів); постановка додаткових завдань (прокладання рукавних ліній, надання допомоги потерпілому, винос із вогню товариша тощо); складні природні умови (мороз, темрява, хуртовина); завдання на проходження в різних засобах індивідуального захисту. Тренувальні майданчики, на яких повинні бути прості тренажери: колоди, зруйновані сходи, жердина, трапеція, яма (1,5–2 м); електроустановки для гасіння струменем води під напругою; “палаючі” цистерни; ліквідація вогню і виконання емоційно-вольових вправ; стрибки на землю з висоти 2, 3, 4 м; стрибки у воду з різної висоти; стрибки в довжину через глибокі ями; пересування по колоді (яка додатково гойдається та закріплена на відстані 2–3 м над водою); підйом по вертикальному канату, драбині на висоту 12–15м; стрибки через вікно на висоті 1 м тощо. Заняття на майданчику слід проводити 1 раз у тиждень. Найбільш наближені умови до бойових створюються на навчально-тренувальних полігонах, де здійснюється професійна, в тому числі і психологічна, підготовка. До складу навчальних полігонів входять: теплодимокамери; наземні резервуари для нафтопродуктів та технічне обладнання хімічної промисловості; смуга перешкод. Види психологічної підготовки Теоретична підготовка – це вивчення особовим складом спеціальних технічних курсів, соціально-економічних основ психології та педагогіки, а саме: психологічних вимог до особового складу, впливу психологічних факторів на бойову діяльність, психологічних особливостей виконання бойового завдання, можливостей змін психіки, вміння спілкуватися, проводити навчальні заняття тощо. Практична підготовка здійснюється в лабораторіях з використанням ТЗН, на спеціальних смугах, майданчиках, полігонах, об’єктах, фрагментах, що сприяє відпрацюванню вмінь і навичок. Залежно від спрямованості застосованих засобів, методів і форм спеціальна підготовка поділяється на загальну та безпосередню. Загальна психологічна підготовка працівників МНС проводиться в системі бойової підготовки, несення служби, під час пожежно-технічних, стройових занять і навчань на місцевості. Вона передбачає формування спрямованості особистості рятувальника на професію і формування характеру; розвиток швидкості, критичності мислення, професійних відчуттів, сприймання, уяви, мислення, пам’яті, уваги, мовленнєвої культури, емоційно-вольових якостей; навчання прийомам саморегуляції психічних станів. Загальна психологічна підготовка нерозривно пов’язана з морально-вольовою, пожежно-тактичною, пожежно-стройовою підготовкою. Безпосередня психологічна підготовка – це підготовка до конкретної діяльності, тренувальні заняття, змагання, виконання бойової задачі при ліквідації надзвичайної ситуації, на пожежі. Безпосередня підготовка включає в себе:
Спеціальна психологічна підготовка носить практичний характер і здійснюється на навчально-тренувальних психологічних комплексах, про які вже йшла мова. Вона передбачає набуття і відпрацювання вмінь та навичок, уміння настроїтися на виконання, відтворювати за допомогою уяви, пам’ятати образи, подумки «програвати» роботу рухові дії та дії з пожежним та рятувальним обладнанням, концентрувати увагу на завданні; вміння відключатися від сторонніх подразників, думок «боюся», «загину» тощо. Індивідуальний підхід передбачає врахування психічних особливостей кожного працівника (особливості темпераменту, характеру, пам’яті, сприйняття, настрою). Шляхи та засоби психологічної підготовки:
Питання для закріплення :
5. Підбиття підсумків - 3 хв. :
План-конспект склав : Ст. психолог Центру ПЗ та РОС ГУ МНС майор внутрішньої служби Д.В. Волков “____”____________________ 200 ___ р. |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з середнім та старшим Навчальна мета: навчити особовий склад оптимальним методам професійного спілкування |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим, середнім та старшим Навчальна мета: навчити працівників розрізняти індивідуально-психологічні властивості |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим, середнім та старшим Навчальна мета: навчити працівників розрізняти індивідуально-психологічні властивості |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим, середнім та старшим Зміст понять «відчуття», «чутливість», «пороги відчуття»; «рецептор», «синестезія»; «сприйняття», «спостереження», «апперцепція»,... |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим, середнім та старшим Зміст понять «відчуття», «чутливість», «пороги відчуття»; «рецептор», «синестезія»; «сприйняття», «спостереження», «апперцепція»,... |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із середнім та старшим Тема: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки з начальницьким... Проведення заняття із гуманітарної підготовки з начальницьким складом підрозділу ДПЧ-15 |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки з начальницьким складом та Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим начальницьким складом Тема: Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим начальницьким складом Тема: Психологічні особливості діяльності керівника гасіння пожежі, газодимозахисників, диспетчера служби «01» |