|
|
Скачати 312.7 Kb.
|
|
17. У практичній робот органів внутрішніх справ, суду та прокуратури іноді важко відмежувати ці два види хуліганства18. Так, в абз 4 згаданої вище постанови Пленуму ВС України йдеться, що деякі суди кримінально-каране хуліганство розцінюють як дрібне і, навпаки, до адміністративної відповідальності притягують осіб, котрі вчинили дрібне хуліганство. Обидва види правопорушень є порушеннями громадського порядку, тому і характер дій винного іноді збігається. Це викликає необхідність наявності чітких критеріїв для правильного відмежування одного виду від іншого. Головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного проступку від кримінально-карного, передбаченого ст. 296 КК України, є ступінь суспільної небезпечності скоєного діяння. Останній виявляється в їх характері. Слід погодитися з точкою зору на дане питання О. Шишова, який зазначав, що відмінність дрібного хуліганства від крпмінально-карного варто шукати в ступені їх суспільної небезпечності, яка виявляється в неоднаковому характері злісності й інтенсивності прояву неповаги до суспільства19. Дії адміністративного правопорушника не завдають суспільним відносинам які охороняються законом суттєвої шкоди, і не мають, таким чином значної суспільної небезпечності. Вони малозначимі і не містять ознак явної неповаги до суспільства, тому караються правовими нормами, що передбачають адміністративну відповідальність20. Чи був хуліганський прояв грубим порушенням громадського порядку або малозначним — це питання повинно вирішуватися шляхом оцінки всіх обставин справи. Аналіз і узагальнення судової практики дозволяють виявити ті ознаки хуліганства й обставини його вчинення, що істотно впливають на ступінь суспільної небезпечності даного виду злочинів, і тому повинні враховуватися при кваліфікації діяння. Хуліганські дії характеризуються насамперед, своєю формою, змістом тих мотивів, котрими керувався винний, обстановкою, в якій вони відбувалися, тривалістю викликаними ними наслідками. Такі хуліганські дії, як нецензурна лайка в громадських місцях і образливе присікування до громадян, належать до дрібного хуліганства. Але, у той же час, було б неправильним вважати, що названі форми хуліганських проявів характерні лише для дрібного хуліганства. Такі дії можуть визнаватися дрібним хуліганством за умови, що вони за своїм характером не тягнуть застосування мір кримінального покарання. Це означає, що суспільна небезпечність хуліганських дій значною мірою визначається їх тривалістю. Та ж сама нецензурна лайка (що є в принципі дрібним хуліганством) переростає в кримінально-карний його вид, якщо буде тривалою і тому надовго порушить спокій громадян. Відмежування простого (ч 1 ст. 296 КК) кримінально-карного хуліганства від дрібного (ст. 173 КпАП) на мою думку, варто проводити в залежності від обстановки (місця, часу події), тривалості характеру (заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв, пошкодження або знищення майна тощо), а так само реального результату (наслідків) хуліганських дій (ступінь тяжкість тілесних ушкоджень, розмір матеріальної шкоди). Таким чином, розмежування хуліганства від суміжних складів злочинів шляхом встановлення умислу, мотивів цілей і обставин скоєних дій дозволяє виключити слідчі й судові помилки в кваліфікації при розслідуванні і розгляді справ, а з'ясування основних ознак кримінально-карного і дрібного хуліганства необхідно для правильною визначення того чи іншого виду відповідальності і застосування до винних відповідної міри покарання. Л. X а л д е с в Отвстствснность за хулиганство // Российская юстиция — 1997. — № 5 — С 39 Коржанский Н Й Квалификация хулиганства — Волгоград, 1989 Даньшин Й О мотивах хулиганства // Правоведение — 1965 — № 2 — С 174. Науково-практичний коментар до Кримінальної кодексу України — К , 1994 Волков Б С Мотив й квалификация преступления — Казань, 1968 Кримінальне право України (загальна частина) — К , 1995 1 Кримінальний кодекс України від 05-04-2001 року. – К., 2001. 2 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – К.: Форум, 2001. – С. 753. 3 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – К.: Форум, 2001. – С. 754. 4 Сборник постановлений Пленума Верховного Суда Украины по уголовным и гражданским делам. – К., 1993. – С. 54. 5 Портнов Й П Характеристика хулиганства — М , 1981 — С 14—16 6 Г.Піщенко Правові аспекти та відмінні особливості кримінально караного хуліганства. // Право України. – 1997 - № 2. – С. 67. 7 Г.Піщенко Правові аспекти та відмінні особливості кримінально караного хуліганства. // Право України. – 1997 - № 2. – С. 67. 8 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – К.: Форум, 2001. – С. 755. 9 Сборник постановлений Пленума Верховного Суда Украины по уголовным и гражданским делам. – К., 1993. – С. 53. 10 Піщенко Г. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів і його адміністративного делікту // Право України. – 1999. - № 3. – С. 50. 11 Сборник постановлений Пленума Верховного Суда Украины по уголовным и гражданским делам. – К., 1993. – С. 53. 12 Игнатов А.Н. Проблемы наказания за тяжкие преступления против личности. – М., 1982. – С. 47. 13 Піщенко Г. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів і його адміністративного делікту // Право України. – 1999. - № 3. – С. 50. 14 Піщенко Г. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів і його адміністративного делікту // Право України. – 1999. - № 3. – С. 52. 15 Сборник постановлений Пленума Верховного Суда Украины по уголовным и гражданским делам. – К., 1993. – С. 54. 16 Шепелява Н.В. до питання про відмежування хуліганства від злочинів проти особи // Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства. – К., 1993. – С. 35. 17 Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Ужгород, 2000. 18 Піщенко Г. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів і його адміністративного делікту // Право України. – 1999. - № 3. – С. 50. 19 Шишов О. Неокоторые вопросы квалификации хулиганства по советскому законодательству // Сб.: Вопросы уголовного права. – М., 1966. – С. 248. 20 Коваль Л.В. Дрібне хуліганство – різновид порушень громадського порядку // Вісник Київського університету. – К., 1988. – с. 58-62. |
|
Замах на злочин. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин Реферат на тему: Замах на злочин. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин |
КУРСОВА РОБОТА «Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини (ст. 149 КК)» |
|
Стадії злочину Мета: визначення стадій злочину, кримінальна відповідальність за незакінчений злочин, добровільна відмова від вчинення злочину. Розвивати... |
Тема: КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Мета: ознайомити учнів з порядком притягнення до кримінальної відповідальності та видами кримінальних покарань, особливостями кримінальної... |
|
Уроку з правознавства на тему Юридична відповідальність Базові поняття і терміни: «відповідальність», «юридична відповідальність», «види юридичної відповідальності», «Обставини, що виключають... |
ДИПЛОМНА РОБОТА ТЕМА: ХУЛІГАНСТВО Вступ |
|
Кримінальна відповідальність неповнолітніх Це, зокрема, означає, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину. Крім цього, ніхто... |
Кримінальна відповідальність за шпигунство України. Держави якi проводять шпигунську дiяльнiсть проти України нiколи не жалкували сил та засобiв на проведення розвiдувально-пiдривної... |
|
План Вступ Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності... КК України Кримінальний закон, таким чином, встановлює, що злочин це діяння людини, і що це діяння суспільно небезпечне, що воно... |
«Права людини. Право та обов’язок»; урок з учнями 8 класу Чуднівської... В Чуднівському районі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14. 08. 2013 року №611-р «Про затвердження плану... |