|
|
Скачати 31.73 Kb.
|
|
http://zakon.at.ua/ ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ. План.
1. Становище індивіда в суспільстві, відображене і закріплене в основному законі, визначається як конституційний статус особи. Його зміст насамперед виявляється в інституті громадянства, принципах і власне конституційних правах і свободах. Права людини і громадянина в конституційній теорії і практиці нерідко ототожнюються відповідно з особистими і політичними правами. Дуалізм особистих та політичних прав і свобод як прав людини і громадянина має певне загальнополітичне і конституційне значення. На основі аналізу розмежування цих прав і свобод та з урахуванням практики їх реалізації можна зробити висновки щодо характеру співвідношення суспільства і держави в конкретній країні, природи існуючого тут політичного режиму. Конституційні права і свободи особи, залежно від характеру відображених в них суспільних відносин, у зарубіжній науці конституційного права звичайно класифікують як особисті та політичні. 2. Політичні права і свободи у поєднанні з особистими утворюють так званий традиційний каталог прав і свобод. У різних формах та обсязі вони проголошуються в усіх конституціях. Для нормального розвитку політичного життя кожної країни найбільше значення мають свобода слова (свобода висловлення своїх думок), свобода друку, свобода зборів, мітингів та процесій, свобода асоціацій (право на утворення об’єднань), право петицій (звернень до державних органів), виборче право та деякі інші. Більшість з них може бути поділена на елементи, які також нерідко сприймаються як окремі права і свободи. Наприклад, поняття виборчого права охоплює право обирати, бути обраним, брати участь у виборчій кампанії тощо. Свобода асоціацій передбачає право на утворення політичних партій, профспілок тощо. Свобода слова – це і самостійне правове явище і елемент свободи друку або свободи зборів. Предметнішим є поняття свободи висловлення своїх думок, яке означає, що особа може вільно висловлювати думки у приватних бесідах і листуванні, на мітингах і зборах, через засоби масової інформації. На особливу увагу заслуговує виборче право. Як суб’єктивне право особи (громадянина) воно поділяється на активне в пасивне виборче право. Активне виборче право – це встановлене законом право громадянина брати участь у виборах в органи державної влади насамперед шляхом голосування. Пасивне виборче право означає право балотуватись на відповідні посади, тобто право бути обраним. Однією з важливих свобод є свобода союзів та асоціацій. Вона означає законодавче визнання за всіма громадянами права на створення професійних союзів для захисту своїх інтересів. Свобода асоціацій означає надання громадянам права на створення політичних партій та інших політичних організацій. 3. Особисті права і свободи – це категорія прав і свобод, що прямо не стосуються стану громадянства, на відміну від політичних прав і свобод. До цієї категорії насамперед належить особиста недоторканість (особиста свобода). Її головний зміст – захист від необґрунтованих арештів. В конституційній теорії та практиці Франції та деяких інших країн прийняте ширше поняття безпеки особи, яке містить не тільки гарантії від безпідставних арештів і утримання під вартою, а й сукупність процесуальних гарантій прав особи в судовому процесі. До змісту поняття особистих прав і свобод входять так звані свободи приватного життя – недоторканість житла, таємниця кореспонденції, свобода вибору місця проживання, свобода пересування, права і свободи, пов’язані із шлюбним станом та сімейними відносинами тощо. Конституційні положення про свободу від посягань на інформацію приватного характеру конкретизуються відповідними законами. Свободи приватного життя є об’єктом постійних посягань з боку каральних органів. У боротьбі зі злочинністю технічне перехоплення інформації, зовнішнє спостереження або інші види подібної діяльності є звичайною поліцейською практикою. Її основи встановлюються спеціальними законодавчими актами. Конституційно-правовий інститут обов’язків громадян почав формуватися і набувати юридичного значення після другої світової війни. Це, наприклад, підкорення законам та іншим нормативним актам, військова повинність. Поряд з проголошенням свободи праці і навіть права на працю в деяких конституціях декларується обов’язок працювати (Гватемала, Коста-Ріка, Іспанія). |
|
ПРАВОВИЙ СТАТУС ЮРИДИЧНИХ ОСІБ України з іншими державами. Статус іноземної юридичної особи зумовлює її державну належність для визначення: обсягу її правосуб'єктності;... |
Закон як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та класифікація ... |
|
Богданова Ж. А., к е. н., доцент кафедри обліку і аудиту Таврійського... В статті досліджено сутність витрат та формування собівартості продукції (послуг). Проведено історично-правовий аналіз регулювання... |
Перелік питань для підготовки до іспиту Основні форми правління в зарубіжних країнах, та їх різновиди та характеристики (ознаки і особливості) |
|
ПРОЕКТ Цей Закон визначає правовий статус українських трудових мігрантів та членів їх сімей, встановлює правові та соціальні гарантії їх... |
ПРАВИЛА заповнення інформаційного повідомлення України, найменування іноземного інвестора повне та скорочене, правовий статус відповідно до законодавства країни реєстрації |
|
ЗАКОНУУКРА Ї Н И Цей Закон визначає правовий статус українських трудових мігрантів та членів їх сімей, встановлює правові та соціальні гарантії їх... |
ПРОЕКТ Цей Закон визначає правовий статус українських трудових мігрантів та членів їх сімей, встановлює правові та соціальні гарантії їх... |
|
ЗАКОНУУКРА Ї Н И Цей Закон визначає правовий статус українських трудових мігрантів та членів їх сімей, встановлює правові та соціальні гарантії їх... |
ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ОБЛІК В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ Вступ Розвиток ринкових відносин, суттєве розширення зовнішньоекономічних зв’язків висувають нові вимоги до побудови бухгалтерського обліку... |