|
|
Скачати 3.65 Mb.
|
Тема 1. Вступ. Загальні питання охорони праці
Сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає серйозне занепокоєння. Створення безпечних умов праці – це невід’ємна частина соціально-економічного розвитку, складова державної політики, національної безпеки та державного будівництва; одна з найважливіших функцій виконавчої влади, місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, підприємств. Певних висновків щодо ситуації в Україні з охорони праці можна здійснити на підставі таблиці у перші два роки нинішнього століття. Таблиця 1.1. Динаміка виробничого травматизму по областях України
Виходячи з вищенаведених даних, можна зробити висновок, що в країні, де немає війни, гинуть і травмуються люди. Суперечлива ситуація складається, коли підприємством, з одного боку, треба нарощувати рівень виробництва, з іншого – працювати у складній економічній ситуації, і немає реальної змоги підвищувати рівень безпеки на підприємстві. Зростає травматизм у вугільній промисловості, АПК, ЖКГ, енергетиці, соціально-культурній сфері, торгівлі; дещо зменшився у металургії та машинобудуванні. Зростання кількості випадків виробничого травматизму у невиробничій сфері, будівництві, хімічній промисловості, транспорті, АПК, значним чином зумовлене збільшенням рівня виробництва у цих галузях, але без адекватного вжиття роботодавцями заходів з охорони праці та безпечного ведення робіт ситуація не покращиться. Аналіз свідчить, що основними причинами аварій та травмування працівників є незадовільний стан та організація робочих місць, виконання робіт, порушення трудової і технологічної дисципліни, безвідповідальне ставлення керівників підприємств і безпосередніх виконавців до дотримання вимог безпеки праці. Таблиця 1.2. Відомості про стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками на підконтрольних Держнаглядохоронпраці Держгірпромнагляд (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України) підприємствах і в організаціях за 2000-2001 рр.
Життя і здоров’я людини – найвища цінність Української держави. Держава докладає зусилля, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини, як у навколишньому середовищі, так і в середовищі праці. Перехід суспільства до ринкових відносин, поява різноманітних форм власності. Потребують розроблення нових методологічних підходів до побудови сучасної моделі управління умовами, охороною і безпекою праці на національному, регіональному і локальному (виробничому) рівнях, гнучкої та доступної для різних господарських структур і форм власності. У суспільстві охорона праці має бути одним з найважливіших завдань соціально-економічної політики держави, кожного підприємства (організації). Охорона праці – складна і багатогранна. Для її розв’язання потрібна активна участь фахівців різних профілів: технологів, проектувальників, екологів, санітарних лікарів, лінійних керівників. Особлива роль тут відводиться економістам, так як вони визначають наслідки незадовільного стану охорони праці, травматизму на виробництві та професійних захворювань, розміри шкоди, заподіяної працівникам унаслідок тимчасової непрацездатності та каліцтва. Економісти визначають вартість різних варіантів організаційно-технічних рішень щодо підвищення рівня безпеки праці. У структурно-логічній схемі навчання нормативної дисципліни „Охорона праціˮ, „Основи охорони праціˮ вивчається на етапі підготовки фахівців ОКР „молодший спеціалістˮ, „бакалаврˮ після вивчення дисципліни „Безпека життєдіяльностіˮ та основних дисциплін професійно-орієнтованого циклу, коли майбутні фахівці мають достатнє уявлення щодо умов їхньої майбутньої діяльності. Метою вивчення дисципліни є надання знань, умінь і навичок, здатностей (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності, формування у студентів відповідальності за особисту і колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях. Завдання курсу:
Після вивчення курсу „Основи охорони праціˮ студент має знати:
У результаті вивчення курсу „Основи охорони праціˮ студент має вміти:
Основними розділами дисципліни „Охорона праціˮ є:
Міжпредметні зв’язки До навчальних дисциплін, знання яких потрібне студентам для засвоєння курсу „Основи охорони праціˮ, належать: - фізика; - хімія; - основи екології; - безпека життєдіяльності; - суспільно-економічні дисципліни; - загально-технічні дисципліни. Суб’єкти і об’єкти охорони праці. Кожна наука має свій об'єкт, предмет і засоби пізнання або вивчення, а також закони, що виявлені з використанням теорії пізнання - гносеології (від грец. γυώσις - пізнання і ...логія) - вчення про сутність і закономірність пізнання, теорія пізнання. Об’єкт - це те, що протистоїть суб’єкту в його предметно-пізнавальній діяльності; предмет - усе те, що може перебувати в яких-не-будь відносинах, мати якісь властивості. Об’єктом вивчення працеохоронного менеджменту є охорона праці, предметом - управління безпекою елементів, з яких складається об’єкт вивчення, тобто охорона праці. У свою чергу об’єктом вивчення охорони праці як науки є праця (трудова діяльність). Трудову діяльність вивчають не тільки охорона праці, а й багато природничих і суспільних наук: політекономія, гігієна праці, ергономіка, соціологія, інженерна психологія та ін. Відрізняються ці науки предметом вивчення. Свій предмет вивчення має й охорона праці — безпека праці, а звідси - фізіологічні та психологічні можливості людини, закони розвитку праці і відображення їх у працеохоронній науці, формування умов праці, їх оптимізація тощо. Структура охорони праці нерозривно пов’язана з розумінням сутності, розподілу та видів праці. Сутність праці розкривається шляхом виявлення її структури, яка містить ряд взаємозалежних елементів: - суб’єктів праці як носіїв мети; - продуктивних сил (предметів і засобів); - процесу трудової діяльності; - продуктів праці (цільових і побічних); - суспільних відносин (виробничо-економічних). Праця, крім внутрішніх елементів системи, має і зовнішні елементи впливу (політична й економічна ситуація в країні, технічний рівень розвитку, природні умови тощо). Таким чином, досліджуючи працю, охорона праці має вивчати окремо та у сукупності всі елементи, що становлять її структуру. Лише такий підхід дасть змогу вирішити багато проблем. Аналізуючи сутність праці, необхідно визнати перевагу за суб’єктом праці. Без нього не може бути не тільки виробничих та інших відносин, а й самого процесу праці. На розвиток охорони праці істотно впливає розподіл праці, під яким маємо на увазі відокремлення якісно відмінних форм трудової діяльності в процесі праці. Розрізняють загальний, частковий та одиничний розподіл праці. Завальний розподіл праці передбачає відокремлення таких форм трудової діяльності, як промисловість, будівництво, сільське господарство, геологія тощо. Кожна з названих форм трудової діяльності має свою специфіку у використанні засобів виробництва і визначає галузь народного господарства, а зрештою - наукову і практичну спрямованість охорони праці. Частковий розподіл праці пов’язаний із поділом галузі на види і підвиди. Відповідно поділяється й охорона праці: у промисловості - охорона праці в машинобудуванні, енергетиці, харчовій, хімічній, гірничій промисловості і т.д. Одиничний розподіл праці передбачає відокремлення видів трудової діяльності всередині підприємства за такими ознаками: - функціональною (керування, основне і допоміжне виробництво); - технологічною (за видами робіт); - професійною; - класифікаційною (за складністю робіт). Одиничний розподіл праці дає змогу диференціювати й охорону праці. Одиничний розподіл праці слід відрізняти від поділу на види праці за прикладеною до неї енергією. В цьому випадку розрізняють працю розумову і фізичну. Із розвитком НТП виникають чи виявляються нові шкідливі і небезпечні фактори. Завдання охорони праці — визначати, передбачати появу таких факторів, щоб захистити від них людину. Виходячи зі структури праці, що є ергатичною системою „людина (Л) - трудова діяльність (ТД) - умови праці (УП)ˮ, можна побудувати систему охорони праці, яка складатиметься з таких елементів: - безпека людини як суб’єкта праці (БЛ); - безпека трудової діяльності (БТД); - безпека умов праці (БУП). Тоді структура працеохоронного менеджменту складатиметься з таких елементів: - управління безпекою суб’єктів праці; - управління безпекою трудового процесу; - управління безпекою умов праці. Виробниче середовище – це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність. У свою чергу, роботи відрізняються величиною і структурою навантажень, умовами виробничого середовища, що викликає певне трудове напруження організму працівника. Відмінності в напруженості певних фізіологічних систем зумовлені різними факторами та їх комбінаціями. При цьому виділяють чинники важкості праці, фактори процесу, фактори умов праці. Фактори важкості праці обумовлені особливостями трудового процесу та умовами виробничого середовища. Чинники трудового процесу визначають навантаження на нервову і м’язову системи; співвідношення між динамічними і статичними навантаженнями; ритм і темп; кількість інформації, що надходить і перероблюється; монотонність; робочу позу і змінність роботи. Фактори умов праці включають певну сукупність санітарно-гігієнічних, психологічних та естетичних елементів виробничого середовища, які діють на працівника під час роботи. Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини у процесі виробництва:
Всі ці чинники впливають на здоров’я і працездатність людини. Тому необхідна комплексна оцінка факторів виробничого середовища та характеру праці. Для оцінки працездатності застосовуються три групи показників, які характеризують: результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини у процесі праці. Це показники:
Охорона праці, працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва на базі комплексної автоматизації та механізації може бути забезпечена лише за всебічного урахування можливостей людини у трудовому процесі. Тут істотну роль відіграє ергономіка – наука, яка вивчає проблеми оптимального розподілу й узгодження функцій між людиною і машиною, обумовлює оптимальні вимоги до засобів і умов діяльності, розробляє методи їх урахування при створенні і експлуатації техніки. Взаємодія людини і техніки у системі виробництва (людина – машина – виробниче середовище) має розглядатися під час проектування і створення безпечних умов праці, вирішення завдань оптимізації. Це і є предметом ергономіки. Охорона праці у конкретних дослідженнях базується як наука на таких загальних принципах та підходах: комплексності, системності, гуманізмі, єдності наукового дослідження і практики організації трудової діяльності з урахуванням людського фактора. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці. Закон України „Про охорону праціˮ визначає: „Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праціˮ. Гуманізація праці – це профілактика перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничого травматизму, створення умов для всебічного розвитку особистості. Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини у процесі праці ( ГОСТ 605-74). Працездатність – це здатність людини до активної діяльності, що характеризується можливістю виконання роботи і функціонування станом організму у процесі роботи (ГОСТ 12.4.061-88). Санітарні норми – це норми, положення і правила, які регламентують умови праці. Гранично-допустимий рівень виробничого фактора (ГДП) – рівень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої тривалості за час всього трудового стажу не призводить до травм, захворювання чи відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені періоди життя теперішнього і наступного поколінь. Гранично-допустима концентрація (ГДК) – концентрація, яка при щоденній роботі протягом 8 годин або іншій тривалості, але не більше 41 години за тиждень, за час всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я (ГОСТ 12.1.005-88). Допустимий рівень виробничого фактора – рівень виробничого чинника, дія якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми чи захворювання, але може викликати нечасті швидкоплинні суб’єктивні неприємні відчуття, зміну функціонального стану організму, що не виходять за межі фізіологічної спромоги пристосуватися (ГОСТ 12.4.113-82). Допустимі умови і характер праці – умови і характер праці, за яких рівень шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинить несприятливого впливу в близькому та віддаленому періодах на стан здоров’я працівників і їхнього потомства. Оптимальні умови і характер праці – умови і характер праці, при яких виключений несприятливий вплив на здоров’я працівників небезпечних і шкідливих факторів, створюються передумови для збереження високого рівня працездатності. Шкідливі та небезпечні умови і характер праці – умови і характер праці, за яких унаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища – в значеннях, що перевищують гігієнічні нормативи, і психологічних факторів трудової діяльності, що викликають функціональні зміни в організмі, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності чи порушення здоров’я працівників. Робоче місце – місце постійного чи тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності. Робоча зона – простір, обмежений на висоті 2 метри над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або тимчасового перебування працівників (ГОСТ 12.1.005-88). Раціональний режим праці та відпочинку – фізіологічно обґрунтоване чергування часу роботи та відпочинку впродовж зміни, тижня, місяця, року. Яке забезпечує високу і стійку працездатність людини. Робочий час – установлений законом (або на його основі) час, упродовж якого працівник відповідно до внутрішнього трудового розпорядку (розкладу, графіку або особистої вказівки адміністрації) повинен виконувати свої трудові обов’язки або іншу доручену роботу. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Типове положення про службу охорони праці Загальні положення Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання,... |
Колективних договори. В розділі “Охорона праці” фахівцем з питань... Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці виробничого середовища на підприємствах, установах та організаціях міста Вознесенська... |
|
Тема: Законодавче та нормативне забезпечення охорони праці в Україні Мета роботи: ознайомлення з основними документами нормативно- правової бази з охорони праці в Україні |
Зеркалов Д. В. З-57 Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник Рецензенти: Лисюк М. О. – заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та... |
|
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ при роботі на ЕОМ Державна політика в галузі охорони праці Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення... |
УРОК з предмета " Охорона праці " Тема: " Основні законодавчі акти з охорони праці " Розвиток усвідомленої активності студентів та глибоке розкриття вузлових питань з охорони праці |
|
1 Соціальне партнерство в сфері охорони праці ... |
УРОК з предмета " Охорона праці " Тема: " Основні законодавчі акти з охорони праці " Розвиток усвідомленої активності студентів та глибоке розкриття вузлових питань з охорони праці |
|
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я Заслухавши і обговоривши інформацію провідного спеціаліста з охорони праці Собчука А. М. про стан пожежної безпеки в лікувально-профілактичних... |
Полтавський національний педагогічний УНІВЕРСИТЕТ імені В. Г. КОРОЛЕНКА... Для характеристики ефективності роботи з охорони праці використовують наступні показники |