Навчальний посібник розкриває складну систему правових, соціально-економічних


Скачати 4.43 Mb.
Назва Навчальний посібник розкриває складну систему правових, соціально-економічних
Сторінка 4/42
Дата 14.03.2013
Розмір 4.43 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42

Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій

(ст. 19). Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення

попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом

трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких

роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або

таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного

обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

23

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

Стимулювання охорони праці

Економічне стимулювання охорони праці (ст. 29). До

працівників підприємства можуть застосовуватися будь-які заохочення

за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення

безпекі/f та покращення умов праці. Види заохочень визначаються

колективним договором (угодою, трудовим договором).

Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи

щодо охорони праці, визначається чинним законодавством про

оподаткування.

Відшкодування підприємствам, громадянам і державі

збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці

(ст. ЗО). Крім відшкодування шкоди працівникам (ст. 11) власник

повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі

на загальних підставах у зв'язку з завданням шкоди при порушенні вимог

щодо охорони праці.

Застосування штрафних санкцій до підприємств, організацій

та установ (ст. 31). За порушення нормативних актів про охорону

праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного

нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища

підприємства, організації, установи можуть притягатись органами

державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та

випадок професійного захворювання, які сталися на виробництві з його

вини. Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник

сплачує штраф у десятикратному розмірі. Конкретні розміри і порядок

накладання штрафів визначаються законодавством. Власник має право

оскаржити в місячний строк рішення про стягнення штрафу

у судовому порядку.

Відшкодування шкоди у разі ліквідації підприємства (ст. 32).

У разі ліквідації .підприємства відшкодування шкоди, заподіяної

працівникам, іншим підприємствам або державі порушенням вимог щодо

охорони праці, аваріями, нещасними випадками на виробництві та

професійними захворюваннями, проводиться в порядку, передбаченому

чинним законодавством.

24

Розділ 1

Таким чином, штрафні санкції, а також виплати, що повинні

здійснюватися підприємством у випадку незадовільної роботи з охорони

праці, наявності фактів травмування працівників та профзахворювань,

сьогодні досить значні, тому змушують власника або уповноважений

ним орган замислитись, що краще: зазнавати величезних збитків, котрі

інколи можуть призвести до повного банкрутства, не займаючись

охороною праці, чи своєчасно вкласти прийнятні кошти у профілактичні

заходи, зберігши при цьому життя та здоров'я людей та не

конфліктуюючи з Законом.

Справжній власник, безумовно, обере другий варіант, оскільки

перелік штрафних санкцій та інших економічних втрат підприємства, як

зазначалося вище, містить:

— штрафи, що накладаються на підприємство органами державного

нагляду за охороною праці;

— штрафи за кожний нещасний випадок на виробництві або

професійне захворювання;

— відшкодування шкоди, одноразову допомогу та всі інші виплати

особам, котрі потерпіли на виробництві, або членам сімей та утриманцям

загиблих;

— виплати тим підприємствам, установам, яким завдано шкоду

(внаслідок випуску небезпечної техніки, неякісного проектування

виробничого об'єкта, нового устаткування);

— компенсацію лікарням, іншим медичним та оздоровчим закладам

витрат на лікування та реабілітацію потерпших працівників, на надання

їм санаторно-курортних послуг;

— компенсацію витрат органів соціального забезпечення на виплату

пенсій інвалідам праці;

— витрати на проведення рятувальних робіт під час аварій та

нещасних випадків, на проведення розслідування та експертизи їх

причин, на ритуальні послуги під час поховання загиблих, на складання

санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця працівника, котрий

одержав професійне захворювання.

Значними є також витрати на пільги та компенсації, передбачені

чинним законодавством і колективними договорами, за важкі та шкідливі

умови праці, вони теж повинні враховуватися власником у загальній

25

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

сумі економічних втрат, що мають місце на даному підприємстві через

недостатню увагу до вирішення проблем охорони праці.

Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом, слід

відзначити:

— створення спеціальних фондів охорони праці на державному,

галузевому, регіональному рівнях і на підприємствах та встановлення

вимоги щодо неоподаткування коштів цих фондів;

— визначення можливості запровадження пільгового оподаткування

цільових витрат на заходи щодо охорони праці;

— започаткування принципів диференціації внесків на державне

соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та

профзахворювань із застосуванням заохочувальних тарифів для

підприємств з належною організацією роботи і високим рівнем охорони

праці (і, навпаки, каральних, тобто збільшених тарифів — для

підприємств з незадовільним станом умов і безпеки праці);

— заходи індивідуального заохочення працівників за активну роботу

та ініціативу у вирішенні проблем охорони праці (повинні відображатися

у колективному договорі і включати підвищення розміру заробітної

плати, призначення премії, в тому числі запровадження спеціальних

премій за досягнення в галузі безпеки праці, разових — за конкретно

виконану роботу, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції; різні

види морального заохочення).

Законом забезпечено більш надійний захист прав та соціальних

інтересів громадян, насамперед осіб, які потерпіли від нещасного випадку

на виробництві або набули профзахворювання.

1.1.3. НАЙВАЖЛИВІШІ НАДБАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ"

Встановлення норм прямої дп щодо порядку організації

охорони праці безпосередньо на підприємстві, в установі,

організації будь-якої форми власності, чітке визначення функцій,

обов'язків, прав, відповідальності власника і конкретних посадових осіб та

працівників, забезпечено визначення законом основоположних складових

частин системи управління охороною праці на виробничому рівні.

26

^_____Роз д і л і

Зміцнення позиції та підтвердження вагомого статусу служб

охорони праці щодо прав і повноважень працівників цих служб, їх

підпорядкування безпосередньо керівникові та прирівнення до основних

виробничо-технічних служб підприємства, необхідність створення служб

охорони праці як на підприємствах, так і в усіх органах управління,

включаючи місцеві державні адміністрації.

Визначення вагомого місця та ролі колективного договору

підприємства у вирішенні завдань охорони праці, забезпечення прав

і соціальних гарантій працівників.

Встановлення порядку створення в Україні власної

нормативної бази з питань безпеки, гігієни праці та виробничого

середовища згідно з вимогами сьогодення, із врахуванням ринкових

перетворень та необхідності забезпечення єдиних державних нормативів

з охорони праці на рівні, не нижчому від міжнародних стандартів.

Визначення курсу на забезпечення безперервного якісного

навчання населення з питань безпечної життєдіяльності та

охорони праці, впровадження у всіх навчальних закладах системи

освіти відповідної дисципліни; започаткування підготовки

спеціалістів з охорони праці у технічних вузах країни.

Поширення принципів демократизму і гласності на сферу охорони

праці, закріплення за відповідальними посадовими особами всіх рівнів

та власниками підприємств обов'язків щодо надання населенню

країни або відповідного регіону вичерпної інформації про стан

умов і безпеки праці, причини аварій, нещасних випадків,

профзахворювань та про вжиті профілактичні заходи.

Забезпечення активної участі професійних спілок та інших

громадських формувань у роботі щодо покращення охорони

праці, створення можливостей для застосування ряду нових

громадських інститутів: комісій з питань охорони праці підприємства,

уповноважених трудового колективу з цих питань.

1.1.4. ОХОРОНА ПРАЦІ ЖІНОК

Конституція України (ст. 24) на вищому законодавчому рівні

закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Разом з тим, трудове

27

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки,

інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні

норми, що стосуються охорони праці та здоров'я жінок. Відповідно до

ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких

роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,

а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних

робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню). Кабінет

Міністрів України своєю постановою від 27. 03.1996 р. № 381 затвердив

програму вивільнення жінок із виробництв, пов'язаних з важкою працею

та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці

у нічний час на 1996—1998 роки.

Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення

речей, маса яких перевищує встановлені для жінок норми. Міністерство

охорони здоров'я України 10 грудня 1993 року видало наказ № 241,

яким встановлені граничні норми підіймання і переміщення важких речей

жінками:

— підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою

роботою (до 2 разів на годину) — 10 кг;

— підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої

зміни — 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години

робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг;

з підлоги — 175 кг.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком

тих галузей народного господарства, де це викликається необхідністю

і дозволяється як тимчасовий захід (ст. 175 КЗпП).

У законодавстві про охорону праці приділяється значна увага

наданню пільг вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох

років. Таких жінок забороняється залучати до роботи у нічний час, до

надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження

(ст. 176 КЗпП). Крім цього, жінки, що мають дітей віком від трьох до

чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до

надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди (ст. 177

КЗпП). Вагітним жінкам, відповідно до медичного висновку, знижують

норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу

28

Розділ 1

роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих

факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою

(ст. 178 КЗпП).

Відповідно до Закону України „Про відпустки" (ст. 17) на підставі

медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку

з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів (70 днів до

і 56 після по'югіь). Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та

пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачувана

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку шести років.

Час цих відпусток зараховується як в загальний, так і в безперервний

стаж роботи і в стаж за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про відпустки" жінці, яка

працює і має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда,

за її бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка

тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати

їм заробітну плату за мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей

віком до трьох років. Звільняти жінок, які мають дітей віком до трьох

(шести) років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не

допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи,

організації, але з обов'язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП).

1.1.5. ОХОРОНА ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ

Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості

неповнолітніх і виявляє турботу про здоров'я молодого покоління.

Законодавче це закріплено, зокрема, в ст. 43 Конституції України.

Законом України „Про охорону праці" (ст. 14) забороняється

застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років,

на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами

праці, а також на підземних роботах. Міністерством охорони здоров'я

України видано наказ від 31. 03. 1994 р. № 46, яким затверджено

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами

праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

29

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання

і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми

затверджені наказом МОЗ України від 22. 03. 1996 р. № 59 (табл. 1.1).

Т а б л и ц я 1.1

Граничні норми підіймання та переміщення

важких речей неповнолітніми

Календар-

ний вік,

років

14

15

16

17

Граничні норми ваги вантажу (кг)

Короткочасна робота

юнаки

5

12

14

16

дівчата

2,5

6

7

8

Тривала робота

юнаки



8,4

11,2

12,6

дівчата



4,2

5,6

6,3

Не допускається прийняття на роботу осіб, які не мають шістнадцять

років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які

досягнули п'ятнадцяти років за згодою одного з батьків або особи, що

його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається

прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних

і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи,

яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний

від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою

одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188 КЗпП).

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт

та робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). Усі особи, які не досягнули

вісімнадцять, років приймаються на роботу лише після попереднього

медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку

підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП).

Для неповнолітніх, у віці від 16 до 18 років, встановлено скорочений

36-годинний робочий тиждень, а для п'ятнадцятирічних — 24-годинний.

ЗО

Розділ 1

Заробітна плата працівникам, яким не виповнилось вісімнадцять років,

при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж

розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості

щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

Щорічні відпустки неповнолітнім надаються в літній час або, на їх

бажання, в будь-яку іншу пору року (ст. 195 КЗпП). Тривалість такої

відпустки один календарний місяць.

Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноваженого

ним органу допускається, крім додержання загального порядку

звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах

неповнолітніх (ст. 198 КЗпП).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42

Схожі:

БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...
...
ЗАКОНУКРА Ї Н И
Стаття Визначення понять і термінів Охорона праці це система правових, соціально-економічних
1. Сутність концепції ЖЦ реально існуючих технічних та соціально...
Концеція життєвого циклу соціально-економічних систем є теоретичним піднрунтям анггикризового управління підприємством
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник
Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Навчальний посібник Х
Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого С. М....
1. ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ СУДОВО-ЕКОНЕОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ...
В нових економічних умовах господарювання, які базуються на ускладнених господарських зв'язках, виникає необхідність комплексного...
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ...
В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на...
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний...
ЗАКОН УКРАЇНИ
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних...
ЗАКОН УКРАЇНИ
Охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка