|
|
Скачати 244.63 Kb.
|
|
Міжнародна асоціація «ЗДОРОВ'Я СУСПІЛЬСТВА» ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’ЯУДК 614.2 ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Шекера Олег Григорович, д-р мед. наук, доцент, магістр Шекера Оксана Олегівна, канд. мед. наук Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця Міжнародна громадська організація – міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства» Шекера Ірина Олегівна, магістр медицини, магістр державного управління Клінічна лікарня нафтопереробної промисловості МОЗ України Міжнародна громадська організація – міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства» У статті наведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано вирішення важливої наукової проблеми – удосконалення системи охорони здоров'я на принципово новій методологічній основі, що необхідно для підвищення рівня медичного обслуговування населення країн Європейського Союзу. Ключові слова: охорона здоров’я, здоровий спосіб життя. The article presents theoretical generalization and reasonably solve important scientific problems - improving the health system on a principally new methodological basis is needed to improve medical services in the European Union. Key words: health, healthy lifestyle. Здоров’я людини є основою становлення та буття гармонійної і всебічно розвинутої особистості, а тому може бути визнане як одна з найбільших цінностей і об’єктивна необхідність еволюції розвитку будь-якої спільноти. Повсюдно визнано – і успіх країни, і добробут окремої людини не можна вимірювати лише грошима. Звичайно, відсутність ресурсів ускладнює будь-який прогрес. Проте ми маємо оцінювати й певні людські можливості: вести тривале та здорове життя, отримувати освіту, вільно використовувати свої знання і таланти для формування власної долі. Отже, навіть за несприятливих обставин, країни здатні багато чого зробити для підвищення якості життя громадян. Більшість досягли значних успіхів в галузях охорони здоров'я та освіти при скромному зростанні доходів, на відміну від деяких держав з міцною економікою, що не зуміли домогтися настільки ж вражаючого прогресу у вищезгаданих питаннях. При цьому прогрес не зводиться лише до поліпшення здоров'я й освіти та підвищення доходів, а включає в себе й розширення можливостей впливу на державні рішення та обмін знаннями. Покращення ніколи не приходять самостійно – вони вимагають політичної волі, сміливого керівництва, прийняття непопулярних рішень і прихильності з боку міжнародного співтовариства. На сьогодні перед нами багато викликів. Деякі пов'язані з політичними заходами: стратегії розвитку мають спиратися на місцеві умови і здорові всеосяжні принципи. У той самий час значна кількість проблем виходить за межі потенціалу окремої держави і вимагає демократично підзвітних глобальних інститутів. Вважаємо це певним полем для досліджень. Зокрема, поглиблений аналіз вражаюче слабкого взаємозв'язку між економічним зростанням і поліпшенням в галузях здоров'я та освіти, і більш ретельне вивчення багатомірності цілей розвитку. Таким чином, розвиток охорони здоров'я займає випереджаючі позиції, а ідеї, інструменти вимірювання та стратегії призводять до важливих висновків щодо моделей прогресу та наміченого шляху розвитку, орієнтованого на людину. Розвиток охорони здоров'я вимагає дискусій і дебатів, а його підсумки мають бути відкритими для обговорення. Люди – і як індивіди і як групи – надають форму цим процесам. Рамкова схема розвитку охорони здоров'я придатна до застосування в усіх країнах з різним економічним станом. Заснована на низці ключових принципів, схема розвитку охорони здоров'я є достатньо відкритою, розумною і живою, представляючи собою парадигму для нового століття. Останнім часом у різних країнах спостерігають безпрецедентний потік ідей – від здоров’язберігаючих технологій, що зберігають здоров'я, до політичних ідеалів і продуктивної практики, що носить перетворюючий характер. Багато інновації дозволили країнам поліпшити охорону здоров'я при дуже низьких витратах, що пояснює, чому з часом ослабла кореляція між прибутком і не пов'язаними з доходом вимірюваннями. Виражена кореляція між соціально-економічним статусом і здоров'ям часто відображає відносну перевагу більш забезпечених людей в отриманні доступу до медичного обслуговування. Стратегії і реформи, що відповідають інтересам прогресу, варіюють у різних інституційних умовах в широкому діапазоні і залежать від структурних та політичних обмежень. Спроби «трансплантувати» в інші країни певні інституційні та політичні рішення часто завершуються невдало, а політичні заходи повинні формуватися переважаючими інституційними умовами. Нами встановлено прямий кореляційний зв'язок між рівнями соціально-економічного розвитку і ефективністю системи охорони здоров'я. Вважаємо, що одним з пріоритетів державної політики має бути збереження й укріплення здоров'я населення на основі формування здорового способу життя і підвищення доступності та якості медичної допомоги. Ефективне функціонування системи охорони здоров'я включає вдосконалення організаційної системи підготовки медичних кадрів і розвиток інфраструктури та ресурсного забезпечення (фінансового, матеріально-технічного, технологічного (у т.ч. інформатизація)). Не менш важливим аспектом цього процесу є нормативно-правове забезпечення функціонування системи охорони здоров'я. Метою концептуальних засад розвитку охорони здоров'я є збільшення населення європейських країн та очікуваної тривалості життя; зниження малюкової та материнської смертності; формування здорового способу життя населення; підвищення якості і доступності гарантованої медичної допомоги населенню. На наш погляд, головними завданнями розвитку охорони здоров'я є: створення умов, можливостей і мотивації населення для ведення здорового способу життя; удосконалення системи організації медичної допомоги; конкретизація державних гарантій надання населенню безкоштовної медичної допомоги; покращання лікарського забезпечення населення в амбулаторних умовах, у тому числі й у рамках системи обов'язкового медичного страхування; створення ефективної моделі управління фінансовими ресурсами програми державних гарантій; підвищення кваліфікації медичних працівників і створення системи мотивації їх до якісної праці; розвиток медичної науки та інновацій в охороні здоров'я; інформатизація охорони здоров'я. Отже, основні напрямки заходів розвитку охорони здоров'я мають бути спрямовані на формування здорового способу життя та гарантоване забезпечення якісною медичною допомогою. Формування здорового способу життя включає: 1) удосконалення медико-гігієнічної освіти і виховання; створення ефективної системи заходів боротьби зі шкідливими звичками; забезпечення здорового харчування; розвиток масової фізкультури та спорту; зниження ризику впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища; 2) створення системи мотивації керівників установ дошкільної та шкільної освіти до охорони здоров'я і формування здорового способу життя дітей; створення системи мотивації громадян до ведення здорового способу життя і участі в профілактичних заходах; створення системи мотивації роботодавців до участі в охороні здоров'я своїх працівників; 3) масову профілактику факторів ризику неінфекційних захворювань. Проблема здорового способу життя є комплексною проблемою і проявляється в: кризі ідентифікації; втраті життєвих перспектив; відсутності мети і сенсу життя у значної частини населення; масовій бідності та значним розривом між самою багатою і самою бідною частинами населення; масовому характері руйнівних для здоров'я пристрастей і залежностей (наркоманій, пияцтва, паління та ін.), недостатній руховій активності та недостатньому здоровому харчуванні. Країнам Європейського Союзу доцільно створити систему щодо формування здорового способу життя, яка матиме системний підхід до вирішення цієї проблеми і враховуватиме наступні фактори: матеріальні, біологічні, фізіологічні, культурні, соціальні та особистісні. Основні напрямки роботи мають бути спрямовані на наукові дослідження і розробки, формування культури здоров'я, розвиток інститутів та інфраструктур здоров'я, національні програми щодо профілактики алкоголізму та тютюнопаління, а також на медичні фактори охорони здоров'я і досягнення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Програма формування здорового способу життя повинна мати широку підтримку президентів, урядів і населення європейських країн. При цьому важливу роль відіграють освіта, культура та засоби масової інформації. Гарантоване забезпечення населення якісною медичною допомогою включатиме: конкретизацію державних гарантій надання безкоштовної медичної допомоги; стандартизацію медичної допомоги; організацію медичної допомоги, забезпечення лікарськими засобами тощо. Не менш важливим є здійснення єдиної кадрової політики та інноваційного розвитку охорони здоров'я – інформатизації охорони здоров'я, модернізації системи фінансового забезпечення надання медичної допомоги, законодавчого і нормативно-правового забезпечення. Поряд із вищезазначеним значну роль відіграватимуть принципи формування державних гарантій надання безкоштовної медичної допомоги з щорічним корегуванням, а також зв'язок фінансових показників з якістю надання медичної допомоги. Як відомо, велике значення в цьому процесі належить стандартизації медичної допомоги, яка включатиме методичні рекомендації і клінічні протоколи, які, відповідно до міжнародної професійної спільноти виробили порядок надання медичної допомоги, стандарти медичної допомоги (список життєво-важливих лікарських засобів, реєстр стаціонарних хворих «шпитальний реєстр») та медико-економічні стандарти. Важливу роль у цьому процесі буде відігравати система управління якості надання медичної допомоги, що передбачає: максимально швидку доставку пацієнта до лікувально-профілактичної установи, укомплектованої висококваліфікованим медичним персоналом та забезпеченої сучасною лікувально-діагностичною апаратурою, необхідними лікарськими препаратами і засобами медичного призначення відповідно до діючих стандартів; за потреби, лікування в інших медичних установах, що включає спадкоємне «доліковування» та реабілітацію, вторинну профілактику. Іншими словами, відновлювальне лікування в санаторно-курортних установах або на дому відповідно порядку надання медичної допомоги при конкретному захворюванні або стані, до досягнення найкращого результату (одужання, функціонального відновлення). Таким чином, основними напрямками організації надання медичної допомоги повинні стати: 1) створення правових і економічних умов для формування системи, яка забезпечує мотивовану ефективну роботу медичних служб кожного рівня, спадкоємність їх дій на всіх етапах лікування для досягнення найкращого результату: - розвиток первинної медико-санітарної допомоги, - удосконалення роботи швидкої медичної допомоги, - оптимізація роботи установ стаціонарного рівня, - розвиток патронажно-реабілітаційної медичної допомоги; 2) розширення обсягів і впровадження нових видів високотехнологічної допомоги, у тому числі при невідкладних станах; 3) розробка і впровадження системи управління якості медичної допомоги на основі порядку її надання; 4) уніфікація оснащення медичних організацій обладнанням відповідно зі стандартами і порядком надання медичної допомоги; 5) розширення господарської самостійності установ охорони здоров’я, підвищення їх відповідальності за економічні результати своєї діяльності. Не менш важливим аспектом розвитку охорони здоров’я є здійснення єдиної кадрової політики, а саме: - приведення чисельності та структури медичних кадрів у відповідність з обсягами діяльності персоналу і перспективними завданнями; усунення дублювання функцій, перерозподіл функцій між різними професійними групами (лікарі і середній медичний персонал, медичні сестри і молодші медичні сестри); - підвищення професійного рівня працівників охорони здоров’я на основі подальшого розвитку системи безперервної освіти медичних і фармацевтичних працівників; - удосконалення умов праці і її оплати; приведення системи оплати праці у відповідність зі складністю, кількістю і якістю надання медичної допомоги; модернізація робочих місць, підвищення технічної оснащеності праці медичних працівників; - удосконалення нормативно-правової бази, яка визначає професійну діяльність медичного і фармацевтичного персоналу; - розробка комплексу заходів, направлених на підвищення статусу лікаря і середнього медичного персоналу, на усвідомлення медичним персоналом потенціалу професії і її перспектив та значущості для суспільства; - підготовка спеціалістів у сфері управління охорони здоров’я. Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що вдосконалення медичної допомоги населенню можливе лише за умови інноваційного розвитку охорони здоров'я на основі досягнень фундаментальної науки, створення і впровадження в медичну практику нових ефективних лікувально-діагностичних технологій і лікарняних засобів. Безперервний поступальний процес оновлення медичної сфери вимагає формування і адекватного фінансового забезпечення цільових програм за пріоритетними напрямками розвитку медицини та охорони здоров'я. На сьогодні інноваційний розвиток охорони здоров'я передбачає: 1) створення умов для розвитку фундаментальних і прикладних біомедичних наукових досліджень; 2) розвиток системи планування і прогнозування біомедичних наукових досліджень, вибір пріоритетних напрямків; 3) концентрацію фінансових засобів і кадрових ресурсів за пріоритетними та інноваційними напрямками розвитку медичної науки; 4) формування державного завдання на розробку нових медичних технологій профілактики, діагностики та лікування захворювань і реабілітації хворих, на обґрунтування обсягів їх реалізації та розробки алгоритмів впровадження і контролю їх застосування; 5) розробку наукових програм фундаментальних досліджень, які виконують на основі міжнародної взаємодії наукових колективів, установ, організацій; 6) створення системи впровадження результатів науково-технічної діяльності в практику охорони здоров'я з використанням різних форм державно-приватного партнерства, підтримкою малого і середнього бізнесу в медичній науці. А розвиток нових медичних технологій можливий за наступних умов: 1) створення на основі досягнень біомедицини, нано-технологій і фармацевтики принципово нових ефективних методів профілактики, діагностики та лікування: лікарських засобів і діагностичних препаратів нового покоління, засобів генної терапії і адресних транспортних систем лікарських препаратів; 2) міждержавного регулювання інноваційного розвитку охорони здоров'я; 3) формування інноваційної інфраструктури медичної науки і розвиток комерціалізації результатів науково-технічної діяльності; 4) формування ринку наукових медичних послуг на основі конкуренції наукових організацій усіх форм власності. Література: 1.Здоровье - 21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе Всемирной организации здравоохранения // ВОЗ, Европейское региональное бюро. – Копенгаген: ВОЗ, 1999. - 310 с. 2.Москаленко В. Ф. Принципи побудови оптимальної моделі системи охорони здоров’я: Український контекст: Монографія / В. Ф. Москаленко. – К.: Книга плюс, 2008. – 320 с. 3.Москаленко В. Ф. Медичне страхування – актуальна проблема військової медицини: стан і перспективи: інформаційно-аналітичний збірник / В. Ф. Москаленко, О. Г. Шекера – К. : ВИДАВНИЧИЙ ДІМ ЕКМО. – 2008. – 330 с. 4.Шекера О. Г. Соціально-економічні аспекти формування системи медичного забезпечення ЗС України: монографія / О. Г. Шекера. – К. : ЕКМО. – 2006. –274 с. Начало формы 3. Члени Організації, їх права і обов'язки. 3.1. Членство в Організації добровільне. Членство в Організації може бути індивідуальним, колективним та почесним. В Організації не має фіксованого членства. Прийом нових членів здійснюється за умови дотримання ними вимог Статуту Організації. Член Організації за власним бажанням може у будь-який час вийти з неї. Член Організації може бути виключений з нього у разі недотримання вимог Статуту Організації. 3.2. Індивідуальними членами Організації можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, що поділяють мету, завдання та напрями діяльності Організації, визнають цей Статут, беруть участь у діяльності Організації. 3.3. Колективними членами можуть бути колективи підприємств, установ, організацій, які розділяють цілі Організації, її статутні завдання і сприяють діяльності Організації. Членство в Організації не змінює обсяг і характер кожного громадського об'єднання, колективу іншої установи, підприємства, організації, визначених їх Статутами. 3.4. Члени Організації реалізують свої права і обов'язки особисто, колективні члени – через своїх представників. Індивідуальні та колективні члени Організації мають рівні права. 3.5. Порядок вступу в Організацію. - Для вступу і виходу індивідуального члена Організації подається письмова заява до Правління Організації або Зборів місцевих Осередків. - Прийом в члени Організації здійснюється за рішенням Правління Організації або Зборів місцевого Осередку за поданням особою письмової заяви. - Для вступу і виходу колективного члена Організації подається письмова заява і рішення колективу до Правління або Зборів місцевих Осередків. - Правління Організації або Збори місцевого Осередку протягом одного місяця повинні розглянути заяву особи про прийняття в члени Організації та прийняти відповідне рішення. 3.6. Прийом в почесні члени Організації проводиться за рішенням Загальних Зборів Організації. Почесним членом Організації може бути відома особа, яка досягла значних успіхів в галузі науки, культури, мистецтва, медицини, екології та спорту, підтримує Організацію, або особа, яка надає значну матеріальну підтримку для досягнення Статутних завдань Організації. 3.7. Члени Організації мають право: - вносити на розгляд керівних органів Організації будь-які питання, що стосуються її діяльності, брати участь в обговоренні цих питань, отримувати інформацію про діяльність Організації; - брати участь в усіх програмах (проектах) і заходах Організації; - обирати та бути обраними в керівні органи Організації; - безпосередньо сприяти вирішенню завдань, які поставлені перед Організацією; - вносити пропозиції щодо покращення роботи Організації; - на користування матеріально-технічною, соціальною інфраструктурою, науково-технічними та методичними розробками Організації; - з дозволу правління Організації використовувати її назву і символіку; - на вільний вихід з Організації. 3.8. Члени Організації зобов’язані: - брати участь у роботі Організації; - дотримуватись вимог цього Статуту, виконувати рішення керівних органів Організації; - активно сприяти виконанню Статутних та Програмових завдань Організації; - раціонально використовувати надані Організацією кошти і своєчасно звітуватись перед керівними органами Організації щодо їх використання; - сплачувати членські внески; - надавати фінансову, матеріальну та іншу допомогу Організації; - за погодженням з правлінням Організації звертатись в засоби масової інформації або видавати у вигляді друкованої продукції інформацію, яка стосується діяльності Організації; - узгоджувати власну регуляторну діяльність з діяльністю Організації; - утримуватися від будь-якої підтримки проектів регуляторних актів, проти ухвалення яких виступає Організація; - утримуватися від будь-якої підтримки, будь-яких акцій, проти ухвалення яких виступає Організація; - нести інші обов’язки, які передбачені цим Статутом та внутрішніми документами Організації. 3.9 Рішення про виключення з членів Організації приймає Правління Організації або Збори відповідного місцевого Осередку Організації. Члени Організації можуть бути виключені з членів Організації: - за недотримання обов’язків членів Організації передбачених цим Статутом. 3.10. Питання щодо прийняття та вибуття членів Організації вирішує Правління Організації. Виключення з членів Організації приймається більшістю голосів членів Правління Організації у випадку здійснення членом діяльності, що суперечить цьому Статуту та дії, що порушують законодавство України та інших країн, або приносить матеріальну або моральну шкоду Організації. Організація може встановлювати додаткові умови щодо прийняття до складу членів Організації. Виключені мають право оскаржити це рішення в керівних органах Організації. ФОРМА ЗАЯВИ До місцевого осередку Міжнародної громадської організації – міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства» м. Києва (Україна) гр. Мешкаю за адресою: Тел.: З А Я В А Прошу прийняти мене у члени місцевого осередку Міжнародної громадської організації - міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства» м. Києва (Україна). Із Статутом і Програмою ознайомлений і зобов’язуюсь їх дотримуватись. ___ __________ 2011 року ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Міжнародної громадської організації – МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА» 1.1. Міжнародна громадська організація – Міжнародна асоціація «ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА» (надалі Організація) – неприбуткова міжнародна громадська організація, яка об'єднує громадян України та інших держав на основі спільності інтересів для реалізації цілей і завдань, передбачених цим Статутом. 1.2. Організація будується на засадах добровільності, самоврядування, законності, гласності і рівноправності членів. 1.3. Організація у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про об’єднання громадян», нормами міжнародного права, цим Статутом. 1.4. Для виконання статутних завдань Організація співпрацює з державними органами, фізичними та юридичними особами, об’єднаннями громадян, їх спілками, у тому числі зарубіжними та міжнародними. 1.5. Організація відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним їй майном та коштами. Держава не відповідає за зобов’язаннями Організації, Організація не відповідає за зобов’язаннями держави. Організація не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, члени не відповідають за зобов’язаннями Організації. 1.6. Організація з моменту державної реєстрації, у встановленому чинним законодавством порядку набуває статусу юридичної особи і може від свого імені укладати договори, набувати майнових і немайнових прав, бути позивачем і відповідачем в суді, мати майно (рухоме і нерухоме) на правах власності, мати самостійний баланс, відкривати рахунки в установах банку, мати печатки і штампи зі своїм найменуванням, символіку, зразки яких затверджуються Правлінням Організації. Символіка реєструється у встановленому законом порядку. 1.7. Діяльність Організації здійснюється на демократичних принципах без заборон і обмежень в рамках законодавства України та тих країн, на території яких здійснює свою діяльність як міжнародна громадська організація. 1.8. Територія діяльності Організації – Україна та інші країни, на території яких здійснює свою діяльність міжнародна громадська організація. 1.9. Повна назва Організації: Міжнародна громадська організація – Міжнародна асоціація «ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА» Скорочена назва Організації: МГО-МАЗС Международная общественная организация – Международная ассоциация «ЗДОРОВЬЕ ОБЩЕСТВА» Сокращенное название Организации: МОО-МАЗО International public organization – International association for «HEALTH of SOCIETY» The abbreviated name of IPO-IAHS. Основна мета діяльності Організації є: задоволення та захист законних соціальних, медичних, екологічних, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів своїх членів та сприяння зміцненню розвитку дружби всіх народів, а також сприяння взаєморозумінню й всебічному співробітництву між ними. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА Міжнародної громадської організації – МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА»
1. Департамент науки, освіти, інновацій та медичного права (директор - Оксана Шекера) - сприяння розвитку медицини, посилення та удосконалення національних служб охорони здоров’я, навколишнього середовища і розвитку фізкультури та спорту, як запоруки здоров'я громадян різних країн; - сприяння розробці пріоритетних напрямків розвитку системи охорони здоров’я жінки, матері та дитини, визначення загальної політики з цих питань; - сприяння розробці та впровадженню передових медичних, екологічних, біологічних, наукових, інноваційних, освітніх, виробничих та інформаційних технологій по збереженню і укріпленню здоров’я населення різних країн; - сприяння розвитку національних культур, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступності всіх верств населення до культурних, художніх та наукових цінностей минулого та сучасного; - сприяння виконанню на замовлення державних органів влади й управління, юридичних і фізичних осіб досліджень з проблем охорони здоров’я, навколишнього середовища, фізкультури та спорту; - сприяння прийняття економічно доцільних та ефективних регуляторних актів щодо збереження і укріплення здоров’я населення різних країн; - надання допомоги творчим колективам, групам та окремим фізичним особам, які беруть участь у розробці пріоритетних фундаментальних наукових напрямів у галузі медицини, екології, фізкультури та спорту; - залучення матеріальних коштів від фізичних та юридичних осіб, державних та недержавних установ, інших фондів, міжнародних організацій тощо з метою розвитку медичної науки й практики та системи медичної освіти; - підтримка обдарованої і талановитої молоді, здійснення відшкодування навчання обдарованої молоді на різних ступенях освіти; - встановлення щорічних стипендій для членів Організації за наукові дослідження в галузі медицини, екології, фізкультури та спорту в інтересах збереження здоров’я населення різних країн; - фінансування наукових відряджень членів Організації для участі у конкурсах, конференціях, обміну досвідом, стажуваннях тощо в різних країнах. 1.1. Журнал «ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА» 1.2. Видавничий відділ - здійснення видавничої справи з питань охорони здоров’я, навколишнього середовища, фізкультури та спорту; - сприяння формуванню суспільної думки щодо діяльності Організації. 2. Департамент профілактичної медицини та валеології (директор - Микола Нестеренко) - сприяння охороні та зміцненню здоров’я громадян різних країн; - сприяння розробці прогресивних програм та здійснення цільових медичних програм спрямованих на розвиток медицини і охорони здоров'я з подальшим їх представленням відповідним органам влади, відомствам та установам; - сприяння здійсненню оздоровчих заходів для членів Організації, сприяння їх оздоровленню; - сприяння розробці та впровадженню передових медичних, інноваційних, виробничих та інформаційних технологій по збереженню і укріпленню здоров’я населення різних країн; - сприяння підвищенню рівня санітарної культури населення та інформуванню з питань охорони здоров’я; - сприяння виконанню на замовлення державних органів влади й управління, юридичних і фізичних осіб досліджень з проблем охорони здоров’я; - сприяння забезпечення медичної та біологічної безпеки населення різних країн; - розробка та надання рекомендацій в галузі охорони здоров’я; - надання допомоги і підтримка розвитку системи охорони здоров’я та участь у створенні нових медичних, оздоровчих закладів та центрів; - надання допомоги творчим колективам, групам та окремим фізичним особам, які беруть участь у розробці пріоритетних фундаментальних наукових напрямів у галузі медицини; - привернення уваги державних, громадських та інших організацій, трудових колективів, науково-дослідних установ та окремих громадян до актуальних проблем формування, збереження та зміцнення здоров'я населення різних країн; - залучення матеріальних коштів від фізичних та юридичних осіб, державних та недержавних установ, інших фондів, міжнародних організацій тощо з метою розвитку медичних програм і проектів та створення нових оздоровчих закладів і центрів; 3. Департамент соціальних програм (директор - Анатолій Романенко) - сприяння соціально-економічному розвитку країн на засадах формування здорового способу життя їх громадян; - надання матеріальної підтримки фізичним та юридичним особам, діяльність яких відповідає меті та завданням Організації;. - сприяння розробці прогресивних програм спрямованих на покращення соціально економічного становища населення різних країн; на соціальний захист осіб похилого віку, молоді, материнства і дитинства, дітей-сиріт, дітей з неповних та неблагополучних сімей з подальшим їх представленням відповідним органам влади, відомствам та установам. 4. Департамент екології здоров’я (директор - Інна Авілова) - сприяння розробці прогресивних програм та здійснення цільових екологічних програм з подальшим їх представленням відповідним органам влади, відомствам та установам; - сприяння розробці та впровадженню передових екологічних, біологічних, інноваційних, виробничих та інформаційних технологій по збереженню і укріпленню здоров’я населення різних країн; - сприяння підвищенню рівня культури населення та інформуванню з питань навколишнього середовища; - сприяння виконанню на замовлення державних органів влади й управління, юридичних і фізичних осіб досліджень з проблем навколишнього середовища; - сприяння забезпечення екологічної та біологічної безпеки населення різних країн; - розробка та надання рекомендацій в галузі екології; - надання допомоги і підтримка розвитку системи охорони здоров’я та участь у створенні нових екологічних закладів та центрів; - надання допомоги творчим колективам, групам та окремим фізичним особам, які беруть участь у розробці пріоритетних фундаментальних наукових напрямів у галузі екології; - залучення матеріальних коштів від фізичних та юридичних осіб, державних та недержавних установ, інших фондів, міжнародних організацій тощо з метою розвитку екологічних програм і проектів та створення нових екологічних закладів і центрів. 5. Департамент фізичної культури і спорту - сприяння розробці прогресивних спортивних програм з подальшим їх представленням відповідним органам влади, відомствам та установам; - сприяння розробці та впровадженню передових інноваційних, виробничих та інформаційних технологій по збереженню і укріпленню здоров’я населення різних країн; - сприяння підвищенню рівня культури населення та інформуванню з питань фізкультури та спорту; - сприяння виконанню на замовлення державних органів влади й управління, юридичних і фізичних осіб досліджень з проблем фізкультури та спорту; - розробка та надання рекомендацій в галузі фізкультури та спорту; - надання допомоги і підтримка розвитку системи охорони здоров’я та участь у створенні нових оздоровчих і спортивних закладів та центрів; - надання допомоги творчим колективам, групам та окремим фізичним особам, які беруть участь у розробці пріоритетних фундаментальних наукових напрямів у галузі фізкультури та спорту; - залучення матеріальних коштів від фізичних та юридичних осіб, державних та недержавних установ, інших фондів, міжнародних організацій тощо з метою розвитку спортивних програм і проектів та створення нових оздоровчих і спортивних закладів і центрів. 6. Департамент економіки здоров’я (директор - Петро Стаховський) - здійснення госпрозрахункової діяльності, через створення при Організації підприємств в інтересах збереження здоров’я населення; - сприяння прийняття економічно доцільних та ефективних регуляторних актів щодо збереження і укріплення здоров’я населення різних країн; - залучення матеріальних коштів від фізичних та юридичних осіб, державних та недержавних установ, інших фондів, міжнародних організацій тощо з метою розвитку медичної науки й практики, системи медичної освіти, медичних, екологічних, спортивних програм і проектів та створення нових медичних, екологічних, оздоровчих і спортивних закладів і центрів. 7. Департамент розвитку первинної медико-санітарної допомоги (директор - Наталія Романовська) - сприяння розробці пріоритетних напрямків розвитку системи охорони здоров’я жінки, матері та дитини, визначення загальної політики з цих питань; - сприяння розробці та впровадженню передових медичних, інноваційних, виробничих та інформаційних технологій по збереженню і укріпленню здоров’я населення різних країн; - сприяння підвищенню рівня санітарної культури населення та інформуванню з питань охорони здоров’я; - розробка та надання рекомендацій в галузі охорони здоров’я; - надання допомоги і підтримка розвитку системи охорони здоров’я та участь у створенні нових медичних, оздоровчих закладів та центрів; - привернення уваги державних, громадських та інших організацій, трудових колективів, науково-дослідних установ та окремих громадян до актуальних проблем формування, збереження та зміцнення здоров'я населення різних країн; - залучення матеріальних коштів від фізичних та юридичних осіб, державних та недержавних установ, інших фондів, міжнародних організацій тощо з метою розвитку медичних програм і проектів та створення нових оздоровчих закладів і центрів. 8. Департамент міжнародних зв’язків - співробітництво з урядами країн у напрямку посилення національних програм охорони здоров’я, навколишнього середовища, фізкультури та спорту; - сприяння співробітництву між недержавними та державними організаціями, діяльність яких споріднена з метою діяльності Організації; - сприяння реалізації національних, регіональних, місцевих і міжнародних медичних, екологічних, спортивних програм і проектів. |
|||||||||||||
| Р. Д. Левчук Про Проект Стратегії реформ в галузі охорони здоров'я м. Тернополя План заходів по оптимізації закладів охорони здоров'я міста Тернопіль на 2011 рік. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну... |
Здоров’я – найдорожчий скарб Мета. Допомагати учням усвідомити, що здоров’я – це великий дар не тільки для людини, а й для всього суспільства, сім’я – це осередок... |
| УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я Перевірка в установах охорони здоров'я дотримання умов зберігання лікарських засобів |
Міністерство охорони здоров’я Управління охорони здоров’я Хмельницької... М. Хмельницький, вул. І. Франка 13 Тел/факс (8-0382) 65-20-17 Е-mail |
| Міністерство охорони здоров’я Управління охорони здоров’я Хмельницької... М. Хмельницький, вул. І. Франка 13 Тел/факс (8-0382) 65-20-17 Е-mail |
Рішення, прийняті на засіданні ... |
| 1. Здоров'я, хвороба й профілактика Мета заняття: Ознайомити студентів з поняттям «здоров'я», компонентами здоров'я, концепціями здоров'я, поняттям хвороба, факторами,... |
ФОРМУВАННЯКУЛЬТУР И ЗДОРОВ ’ Я В С І М ’ Ї ПОРАДИБАТЬКА М Культура здоров’я – це рівень розвитку вмінь та навичок, які сприяють збереженню, зміцненню та відновленню здоров’я людини, реалізації... |
| УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я Стан підготовки ЛПЗ області до роботи в осінньо-зимовий період перебуває під контролем в управлінні охорони здоров′я ОДА та керівників... |
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я Моніторинг та контроль за виконанням протитуберкульозних заходів постійний та здійснюється в області, як владою у особі рад з протидії... |