2.1. Розробка й впровадження технології правового захисту дитинства в діяльність Луганського обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
Визначивши сутність та зміст правового захисту дитинства на теоретичному рівні та з’ясувавши сучасний стан реалізації правового захисту дитинства в системі діяльності ЦСССДМ, можемо приступити до розробки технології правового захисту дитинства в діяльності ЦСССДМ.
Наше розуміння поняття „технологія” ґрунтується на вивченні проблеми технологізації педагогічної та соціально-педагогічної діяльності, яку достатньо повно розробили вітчизняні дослідники: А. Капська, О. Падалка, А. Нісімчук, І. Смолюк, О. Шпак, О. Пехота, І. Підласий та ін.
Аналіз праць цих вчених дозволив нам визначити сутність та етапи соціально-педагогічної технології:
„... технології соціально-педагогічної роботи – це сукупність способів, дій, спрямованих на встановлення, розроблення чи поліпшення соціального функціонування об’єкта, а також на попередження негативних соціальних процесів” [63, с. 19].
До основних етапів соціально-педагогічної технології вчені відносять: теоретичний, який передбачає обґрунтування мети і об’єкта впливу, відокремлення складових компонентів (елементів) технології; методичний, який пов’язаний з добиранням методів, засобів впливу, обробкою інформації, її аналізом; процедурний, який пов’язаний з практичною діяльністю та апробацією обраного інструментарію [63, с. 17].
Теоретичний етап нашої експериментальної роботи знайшов своє відображення в другому розділі роботи при розробці Тренінгової програми правового захисту дитинства у діяльності ЦСССДМ, де нами були визначені актуальність, мета, завдання, об’єкт, основні заходи щодо забезпечення програми, та очікувані результати (Додаток 3).
Другий, методичний етап нашої діяльності був присвячений розробці діагностичного інструментарію та обробці результатів діагностики; складанню пакету тренінгових занять згідно з розробленою нами тренінговою програмою (Додаток 3).
З метою діагностики рівня початкової інформованості дітей та молоді щодо своїх прав, а також визначення стану забезпечення їхніх прав у відповідності до Конвенції ООН про права дитини нами було проведено опитування учнів ЗОШ № 45 м. Луганська у вигляді анкетування. Проведене дослідження мало за мету визначити стан справ з визначеної проблеми та підтвердити актуальність розробки та впровадження у діяльність ЦСССДМ тренінгових технологій щодо правового захисту дитинства. Опитуванням було охоплено 150 учнів 8-11 класів.
Розроблена нами анкета складається з 19 запитань, умовно розподілених на 4 блоки: 1) рівень знань дітей про свої права; 2) як дотримуються права дітей; 3) соціальне самопочуття дітей; 4) рівень задоволення базових потреб дітей і планування ними перспектив свого майбутнього.
Анкета складається з відкритих, закритих, напіввідкритих запитань, що відповідає вимогам до анкети як методу письмового опитування (Додаток 4).
Дослідження рівня знань дітей про свої права (перший блок анкети) показало, що частка дітей, які навіть не чули про ті чи інші права, що гарантуються Конвенцією ООН, становить 30%. Приблизно третина з них взагалі нічого не знають про Конвенцію ООН, коли вона була прийнята, до якого віку особа, згідно Конвенції, вважається дитиною тощо. Найменш відомим серед респондентів було право на захист від втручання в особисте життя – про нього вперше почуло 28%. Маловідомими є права дітей на захист від інформації, що шкодить їхньому благополуччю (вперше почуло – 22%), на захист від викрадання (21%), від надмірної небезпечної праці (20%) тощо. До числа відносно відомих прав належать право на піклування з боку батьків, родичів, держави (вперше почули лише 8%). Право на освіту відомо майже 90% опитаних.
Як свідчить опитування, найчастіше діти обговорюють проблеми, пов’язанні з захистом своїх прав, перш за все, з батьками. І лише чверть опитаних дітей розмовляє про свої права з учителями.
Вивчення того, як дотримуються права дітей (другий блок анкети) показало наступне. Лише 5% опитаних дітей зазначили, що права дитини в Україні не порушуються, 50% вважають, що права дітей порушуються досить часто, решта – порушуються інколи. Майже кожна восьма дитина особисто відчула порушення своїх прав.
Серед основних порушень прав діти виділяли такі: „дорослі ображають, погрожують, б’ють дітей”, „батьки б’ють, за погані оцінки, неслухняність”, „батьки б’ють, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння”, „б’ють однолітки”.
На думку половини опитаних порушується право на якісну медичну допомогу, значна частина респондентів вважає, що порушуються їхні права на повноцінне харчування (40%), на отримання гідної освіти (36%), на достатній для розвитку рівень життя (43%).
51% дітей навіть не знають, до кого звертатися у разі порушення своїх прав. Рештою були названі відділи у справах сім’ї та молоді, ЦСССДМ, вчителі. 25% опитаних упевнені, що їм допоможуть батьки та друзі.
Щодо самопочуття дітей у сім’ї (третій блок анкети), то 70% дітей висловили задоволення тим, як до них ставляться у сім’ї. Приблизно 12% опитаних незадоволені ставленням до себе у сім’ї. Більшість з них вказують на жорстоке ставлення, бійки, сувору регламентацію життя, неможливість висловити власну думку.
Насторожує той факт, що приблизно половина респондентів украй низько оцінюють здатність отримати від вчителів допомогу щодо вирішення своїх проблем.
Більше половини (57%) респондентів вважають, що їхні ровесники ставляться до них з теплотою, але майже 34% зазнавали жорстокого ставлення від них, вказуючи на те, що це були незнайомі або малознайомі люди.
У цілому ситуація щодо дотримання прав дітей поза школою та сім’єю склалася, на нашу думку, досить складною і суперечливою. Третина опитаних дітей (32%) вважає, що дорослі не сприймають їх як повноправних членів суспільства.
Вражає той факт, що майже 67% дітей с песимізмом дивляться у майбутнє, і не вірять у те, що всі права дитини можуть бути захищені належним чином (четвертий блок анкети). Серед опитаних лише 32% повністю задоволені тим, як складається їх особисте життя, 21 % – частково. Найчастіше респонденти не задоволені матеріальним становищем у сім’ї – 28%, можливістю вільно висловлювати власну думку – 27%; 34% опитаних не задоволені власним творчим потенціалом щодо можливості реалізувати себе у суспільстві.
Серед проблем, що найчастіше виникають у їхньому житті, респонденти називають матеріальні проблеми – 32%, проблеми у навчанні – 24%, проблеми у спілкуванні з однолітками – 16%, з батьками – 15%.
Третина опитаних дітей визнала найголовнішим життєвим досягненням – здобуття якісної вищої освіти, на другому місці у переліку бажаних життєвих здобутків – бажання стати багатим, мати престижну, високооплачувану роботу (34%), на третій позиції – прагнення займатися улюбленою справою, стати професіоналом (28%), на четвертій – гармонійне сімейне життя.
Кількісний і якісний аналіз результатів діагностики дозволив констатувати нам про: необхідність подальшого розгортання діяльності ЦСССДМ щодо правового захисту дитинства разом із правовою освітою та вихованням; необхідність впровадження у діяльність ЦСССДМ нових соціально-педагогічних технологій правового захисту дитинства, зокрема тренінгових; залучення до тренінгової роботи сім’ї, школи й громадськості.
Другий етап нашого експериментального дослідження – методичний – був присвячений розробці пакету тренінгових програм для дітей та дорослих, передбаченого нашою програмою (Додаток 3), та структурою соціально-педагогічної технології.
Термін тренінг (від англ. training) має ряд значень: навчання, тренування, дресура. Відомі різні точки зору щодо змісту поняття. Ми ж дотримувалися точки зору дослідників О. Денисової, Я. Квітки, Г. Ковганича: „.. тренінг – це форма навчання у групі з використанням інтерактивних методик, тобто тих, що базуються на активній участі кожного учасника й взаємодії між усіма членами групи, включаючи ведучого, який зветься тренером” [44, с. 151].
Після ретельного аналізу літератури, присвяченої тренінговим технологіям, ми вирішили включити до нашої програми матеріали тренінгів, розроблені І. Звєрєвою та Г. Лактіоновою (тренінг для дорослих) та О. Денисової, Я. Квітки, Г. Ковганича (тренінг для підлітків) [18; 39; 44].
Розкриємо завдання та зміст тренінгу для підлітків 15-18 років. Актуальність цього тренінгу обумовлена тим, що реалізація прав дитини є чи не найголовнішою умовою фізичного та психічного благополуччя дитини, її розвитку. Сенс запровадження серед підлітків цього тренінгу полягає в необхідності розвивати в дитині почуття гідності, необхідності для суспільства, усвідомлення своїх прав, обов’язків, відповідальності за свої дії, стимулювання у дітей бажання реалізувати свої права. Структуру тренінгу ми навили у Додатку 5.
Результатом цього тренінгу повинно стати: 1) формування правового світогляду підлітків; 2) активна позиція підлітків щодо реалізації себе та своїх прав у житті.
У відповідності з програмою правового захисту дитинства у діяльності ЦСССДМ (Додаток 3) ми перейшли до складання тренінгу для дорослих (представників освітніх та соціальних установ, батьків тощо) (Додаток 6).
Таким чином, ми склали пакети тренінгових занять для підлітків та дорослих, що відповідає методичному етапу соціально-педагогічної технології та п. 6 нашої тренінгової програми.
Вважаємо, що отримані результати діагностики та розроблена на цій основі тренінгова технологія правового захисту дитинства є підставою для закінчення методичного й початку процедурного етапу соціально-педагогічних технологій.
Основним змістом процедурного етапу є впровадження тренінгової програми та аналіз його результатів. У нашому дослідженні це було проведення тренінгових занять за двома напрямками згідно з п. 6.2. нашої програми.
Після практичної реалізації Тренінгової програми правового захисту дитинства у діяльності ЦСССДМ й отримання позитивних результатів, можемо приступити до заключного етапу нашої науково-дослідної роботи – аналізу результатів експериментального дослідження та підведення підсумків. Цьому й буде присвячений наступний підрозділ нашого дослідження.
2.2. Аналіз результатів експериментального дослідження
Аналітичний етап технології експериментальної роботи, розкриттю якого буде присвячений останній підрозділ нашого конкурсного дослідження, полягає у кількісному і якісному аналізі результатів соціально-педагогічного експерименту, інтерпретації отриманих фактів, формулюванні висновків та прогнозуванні подальшої діяльності.
Особливістю соціально-педагогічного експерименту, у порівнянні з педагогічним, є наявність труднощів, пов’язаних з отриманням кількісних характеристик як показників ефективності проведеної роботи. Дослідно-експериментальна база нашого дослідження не дозволяла нам виділити контрольну й експериментальну групи. Крім того, участь у соціально-педагогічній діяльності дітей мала вільну основу і не дозволяла зосередити увагу на постійній групі. Але характер нашого дослідження дає нам можливість виділити ряд показників ефективності дослідницької роботи, спрямованої на правовий захист дитинства, і сформулювати критерії правової захищеності дітей.
Критерії правової захищеності дітей:
обізнаність дітей щодо своїх прав – критерій 1;
захищеність у сім ї – критерій 2;
задоволеність базових потреб – критерій 3;
активна позиція щодо реалізації себе та своїх прав у житті – критерій 4.
Показниками ефективності дослідно-експериментальної роботи повинні стати:
позитивна динаміка проблем сімейного виховання – критерій 2;
сформованість правового світогляду у дітей – критерій 1;
підвищення рівня задоволеності власним життям – критерій 3;
наявність активної позиції щодо використання свого власного потенціалу у майбутньому житті – критерій 4.
Інструментарієм вимірювання результатів експерименту, як і на діагностичному етапі, служила розроблена нами анкета „Діти та молодь про свої права” (Додаток 4). Основним методом визначення ефективності дослідно-експериментальної став порівняльно-зіставний аналіз результатів первинної та підсумкової діагностики стану правової захищеності дітей у ЗОШ № 45 м. Луганська. Суцільним дослідженням було повторно охоплено 150 учнів.
Першим показником ефективності нашої дослідно-експериментальної роботи з розробки й впровадження технології правового захисту дитинства в діяльності ЦСССДМ є позитивна динаміка проблем сімейного виховання, що відповідає критерію правової захищеності у сім’ї. Зміни динаміки проблем сімейного виховання ми відобразили в таблиці 2.1.
Табл. 2.1
Динаміка проблем сімейного виховання
Проблеми сімейного виховання
|
Показники (у %)
|
До соц.-пед. експерим.
|
Після соц.-пед. експерим.
|
Задоволеність дітей сімейною атмосферою
|
70
|
76
|
Зацікавленість батьків проблемами дітей
|
25
|
36
|
Негативне ставлення батьків до дітей
|
12
|
6
|
Як бачимо, у результаті реалізацій заходів, передбачених Тренінговою програмою, показники проблем сімейного виховання змінилися у позитивний бік: на 6% збільшилась кількість дітей, задоволених сімейною атмосферою, на 11% – зацікавленість батьків проблемами дітей, на 6% зменшилась проблема негативного ставлення батьків до дітей.
Другим показником ефективності дослідно-експериментальної роботи є сформованість правового світогляду у дітей. Порівняємо дані, отримані до і після соціально-педагогічного експерименту, які наведені в таблиці 2.2.
Табл. 2.2
Динаміка рівня сформованості правового світогляду у дітей
Критерії оцінки
|
Показники (у %)
|
До соц.-пед.
експерим.
|
Після соц.-пед.
експерим.
|
Кількість дітей, які навіть не чули про ті чи інші права, що гарантуються Конвенцією ООН.
|
30
|
14
|
Кількість дітей, які навіть не знали, до кого звертатися у разі порушення своїх прав.
|
51
|
28
|
Кількість дітей, які з сумнівом ставляться до можливості захистити та реалізувати свої права у суспільстві.
|
32
|
12
|
Таким чином, ми спостерігаємо суттєве зниження негативних чинників, заважаючих формуванню правового світогляду у дітей, що свідчить про позитивну динаміку рівня сформованості правового світогляду у них.
Наступним, третім, показником ефективності дослідно-експериментальної роботи є підвищення рівня задоволеності власним життям. Проілюструємо сказане таблицею 2.3.
Табл. 2.3
Динаміка рівня задоволеності власним життям
Критерії оцінки
|
Показники (у %)
|
До соц.-пед.
експерим.
|
Після соц.-пед.
експерим.
|
Задоволеність власним життям (повна)
|
32
|
44
|
Задоволеність матеріальним становищем у сім ї
|
72
|
75
|
Задоволеність можливістю висловлювати власну думку
|
73
|
79
|
Задоволеність власним творчім потенціалом
|
66
|
75
|
|