Розкрита неповно; про щось сказано недостатньо

1. 
   Уважно прочитай слово, в якому допущена помилка. Знайди його в словнику, запиши.
   
2. 
   Підкресли у слові орфограми, постав наголос.
   
3. 
   Визнач частину мови, до якої належить слово (усно).
   
4. 
   Поясни орфограму, повтори відповідне правило.
   
5. 
   Підбери два – три приклади на те саме правило, запиши їх, познач орфограму.
   
6. 
   Якщо допущена пунктуаційна помилка, визнач у реченні граматичну основу, з’ясуй, яким є речення: простим чи складним, чи є в ньому однорідні члени, звертання, вставні слова.
   

ЯКІ МОЖУТЬ ЗУСТРІЧАТИСЯ В МОВЛЕННІ

1. 
   Записавши речення, перевірте, чи немає орфографічних помилок (в місцях їх найбільш можливої появи в реченні):
   

2. 
   Кожне речення читайте два рази, не тільки зліва направо (від першого слова до останнього), а й справа наліво (від останнього до першого).
   
3. 
   Перш ніж виправити знайдену орфографічну помилку, подумайте. Не зробіть нових помилок. Не виправляйте правильно написане.
   

1. 
   Вітайтеся і усміхайтеся перші.
   
2. 
   Виявляйте дружнє ставлення до людей.
   
3. 
   Не чекайте, доки вони виявлять до вас свої симпатії.
   
4. 
   Дотримуйтеся вимог до мовлення та правил спілкування.
   
5. 
   Цікавтеся людьми, що вас оточують, їхніми турботами і радощами.
   

6. 
   Вживайте якомога більше слів, що підкреслюють шанобливе ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую, будь ласка, так вийшло, чи не змогли б ви тощо.
   
7. 
   У товаристві не намагайтеся переговорити всіх, дайте іншим можливість висловитися.
   
8. 
   Будьте тактовні: спочатку зважте, чи нікого не образить те, що ви хочете сказати, а тоді вже говоріть.
   

1. 
   Продумайте тему й основну думку висловлювання.
   
2. 
   Повторіть відомості з мови, які потрібні для розкриття теми.
   
3. 
   Виділіть у матеріалі головне і другорядне, встановіть послідовність у викладі думок.
   
4. 
   Сформулюйте відповіді на кожний пункт запропонованого плану, доберіть приклади.
   
5. 
   Для переходу від однієї думки до іншої використовуйте слова і словосполучення: наприклад, прикладом можуть бути, крім того, таким чином, отже, по-перше, по-друге та ін.
   
6. 
   Будуйте відповідь, ураховуючи особливості наукового стилю (точність у доборі слів, дотримання чіткого порядку у викладі думок, доказовість, уживання слів-термінів).
   
7. 
   Перекажіть уголос усе повідомлення.
   
8. 
   Відповідаючи на уроці, не поспішайте, чітко діліть матеріал на частини, дотримуйтесь пауз.
   

1. 
   Як розкрито тему? (Повністю, в основному розкрито, не
   

2. 
   Як викладено матеріал? (Зв’язно, логічно, правильно, точно.)
   
3. 
   Які порушення допущено в послідовності викладу матеріалу?
   
4. 
   Чи потребує відповідь товариша доповнення, уточнення?
   
5. 
   Чи вдалий зачин висловлювання?
   
6. 
   Чи добір лексичних засобів відповідає стилеві?
   
7. 
   Чи наводяться приклади?
   
8. 
   Загальна оцінка відповіді.
   

1. 
   Прочитайте уважно текст.
   
2. 
   Визначте його тему й основну думку.
   

3. 
   Поділіть текст на частини і дайте їм заголовки.
   
4. 
   З’ясуйте значення та правопис незрозумілих слів, розстановку розділових знаків.
   
5. 
   Перекажіть текст, дотримуючись плану.
   
6. 
   Пам’ятайте про вимоги до мовлення.
   

Як працювати над стислим переказом

1. 
   Прослухайте(прочитайте) текст, визначте тему і основну думку.
   
2. 
   Встановіть адресата і мету висловлювання.
   
3. 
   Виділіть в тексті всі частини (основні і другорядні).
   
4. 
   Визначте, які частини можна зняти, об’єднати, узагальнити.
   
5. 
   Складіть план стислого переказу.
   
6. 
   Доберіть узагальнюючі слова і речення.
   
7. 
   Викладіть стисло кожну частину.
   
8. 
   Перечитайте написаний вами текст. Встановіть, чи все в ньому буде зрозуміле тим, кому він буде адресований.
   

1. 
   Прослухайте (прочитайте) текст, з якого потрібно вибрати матеріал на задану тему.
   
2. 
   Визначте його тему і основну думку.
   
3. 
   Вдумайтесь в тему, запропоновану для вибіркового переказу.
   
4. 
   Виберіть з тексту лише той матеріал, який необхідний для повного розкриття запропонованої теми.
   
5. 
   Визначте основну думку переказу (вона може збігатися і не збігатися з основною думкою тексту).
   
6. 
   Продумайте композицію переказу, тип мовлення (розповідь, опис, роздум) чи поєднання цих типів.
   
7. 
   Складіть план переказу.
   
8. 
   Випишіть слова-терміни, незрозумілі слова.
   
9. 
   Доберіть слова та речення для зв’язку частин тексту.
   

1. 
   Прослухайте (прочитайте) уважно текст.
   

3. 
   З’ясуйте значення незрозумілих слів.
   
4. 
   Випишіть слова-терміни.
   
5. 
   Поділіть текст на смислові частини, визначте в кожній з них підтему, основний і другорядний матеріал.
   
6. 
   Складіть план.
   
7. 
   Перекажіть текст, дотримуючись вимог до мовлення.
   

1. 
   Прочитайте уважно текст.
   
2. 
   Визначте тему й основну думку.
   
3. 
   Випишіть слова-терміни.
   
4. 
   З’ясуйте значення незрозумілих слів.
   
5. 
   Поділіть текст на смислові частини, визначте в кожній з них підтему, основний і другорядний матеріал.
   
6. 
   Продумайте послідовність викладу думок, складіть простий план.
   
7. 
   Зверніть увагу на засоби зв’язку речень у науковому тексті.
   
8. 
   Перекажіть уголос текст за планом, дотримуючись вимог до мовлення.
   

Як працювати над заміткою

1. 
   Доберіть тему, яка зацікавить всіх.
   
2. 
   Пишіть, звіривши факти (дати, назви, цифри, прізвища).
   
3. 
   Продумайте послідовність викладу думок (план).
   
4. 
   Розповідайте не про все потроху, а про найважливіше.
   
5. 
   Дотримуйтесь відповідного стилю і типу мовлення.
   
6. 
   Пишіть грамотно, дотримуйтесь абзаців.
   
7. 
   Пам’ятайте про вимоги до мовлення і правила спілкування.
   

1. 
   Визначте тему і основну думку замітки.
   
2. 
   Добре проаналізуйте факти, дібрані для замітки, продумайте найбільш конкретний випадок, який випливає з фактів.
   
3. 
   Продумайте початок, адже перше речення повинно зацікавити всіх, підвести до основної думки.
   
4. 
   Доберіть переконливі докази, визначте їх послідовність: використовуйте приклади із свого життя і інших людей, прислів’я, приклади з книжок, висловлювання видатних людей.
   
5. 
   Дбайте про мовне оформлення замітки: використовуйте вирази “мені здається…”, “я вважаю…”, “на мою думку…”, уникайте повторень однакових слів, речень.
   

1. 
   Чи чітко сформульоване питання, що обговорюється.
   
2. 
   Чи наведено різні поглядит на обговорюване питання.
   
3. 
   Чи чітко висловнена позизиція автора.
   
4. 
   Чи вичерпною є наведена в замітці аргументація в правоті автора.
   
5. 
   Чи спроможна замітка переконати читача в правоті автора.
   
6. 
   Чи додержано вимог публіцистичного стилю.
   
7. 
   Наскільки вдалим є заголовок.
   

1. 
   Вибрати тему оповідання.
   
2. 
   Обміркувати головну думку (ідею) майбутнього оповідання.
   
3. 
   Поміркувати, які персонажі могли б діяти в оповіданні.
   
4. 
   Придумати зав’язку, кульмінацію, розв’язку (вибудувати сюжет) оповідання. Продумати позасюжетні елементи (портрет, пейзаж, ліричні відступи).
   
5. 
   Зробити робочі начерки оповідання (план, характеристики персонажів; вислови, які варто було б використати тощо).
   
6. 
   Написати оповідання на чернетці.
   
7. 
   Відредагувати текст оповідання.
   

Як працювати над твором

1. 
   Зміст вашого твору повинен відповідати темі (про що ви будете писати і основній думці (що ви будете стверджувати).
   
2. 
   Не пишіть зайвого (що не стосується теми висловлювання)
   
3. 
   Слідкуйте за порядком викладу думок.
   
4. 
   Використовуйте відомі вам мовні засоби зв’язку між реченнями в тексті (займенники, слова, близькі за значенням, та ін.)
   
5. 
   Дбайте про мовленнєве оформлення.
   

Як готуватися до усного твору

1. 
   Обери тему ( якщо їх кілька ) не найлегшу, а таку, яка тебе зацікавила і хвилює, визначає обсяг матеріалу, який вона охоплює, щоб не відхилятися від теми.
   
2. 
   Продумай основну думку твору і намагайся усе підпорядкувати її розкриттю, по можливості добери до твору влучний епіграф.
   
3. 
   Склади план ( якщо треба ) і дотримуйся його.
   
4. 
   Намагайся оригінально почати твір, щоб одразу зацікавити ним слухача, звертай увагу на те, щоб вступ був пов’язаний з темою.
   
5. 
   Стеж за логічною послідовністю у викладі матеріалу в основній частині твору.
   
6. 
   Тему розкривай глибоко і всебічно, уникай загальної особливості, наводь конкретні приклади для підтвердження своїх думок.
   
7. 
   Правильно цитуй, але не переобтяжуй свою роботу великими цитатами.
   
8. 
   Продумай, який стиль відповідатиме темі твору, намагайся говорити правильною літературною мовою, грамотно, своїми словами.
   

9. 
   Пам’ятай, що слухач мусить відчувати ваше ставлення до того. Про що ви говорите.
   
10. 
    У висновках постарайтеся зробити самостійні узагальнення, пов’язані з сучасністю.
    

Як збирати матеріал до твору

1. 
   Визначити основну думку майбутнього твору.
   
2. 
   Придивіться уважно до того, про що ви будете писати: намагайтеся побачити найхарактерніше, що спостерігаєте.
   
3. 
   Запишіть коротко найголовніше, що помітили.
   
4. 
   До робочих матеріалів записуйте слова, словосполучення, які служать для розкриття теми та основної думки.
   
5. 
   Запис робочих матеріалів до твору можна проводити за такою схемою:
   

Як працювати над роздумом

1. 
   Продумайте тему роздуму.
   

3. 
   Зробіть відповідні висновки.
   
4. 
   Уживайте для зв’язку частин роздуму такі сполучники: бо, через те що, тому що, отже, таким чином та ін.
   

Вимоги до твору-роздуму

1. 
   Визнач тему твору і добре зрозумій її суть.
   
2. 
   Добери і зафіксуй в робочому зошиті чи в блокноті для нотаток найцікавішу інформацію з радіо-, телепередач, газет, журналів, яка могла б бути переконливим ілюстративним матеріалом для обраної теми.
   

3. 
   Зазнач, який із зібраного матеріалу можна використати для вступної частини, а який – для тези і доказів.
   
4. 
   Обміркуй переконливий висновок на основі сказаного.
   
5. 
   Склади план твору-роздуму.
   
6. 
   На основі плану склади текст майбутнього твору, визначивши відповідну послідовність висловлювань і абзаців, найбільш доцільні мовно-стилістичні прийоми і засоби текстового зв’язку, занотувавши найважливіші моменти.
   

Як оформляти лист

1. 
   Пишіть на якісному папері.
   
2. 
   Дбайте про почерк, охайність в оформленні листа.
   
3. 
   Уживайте звертання. Звертаючись до старших на Ви, пишіть це слово з великої букви.
   
4. 
   Дотримуйтесь композиції листа (початку, основної частини, кінцівки).
   
5. 
   Слідкуйте за мовленнєвим оформленням і грамотністю. Пам’ятайте: по тому, як ви говорите (пишете), судять про вас.
   
6. 
   Ставте розбірливий підпис, число.
   
7. 
   Не залишайте листів без відповіді.
   

Як працювати над виписками

1. 
   Виберіть з тексту потрібний матеріал і випишіть його на картки як цитати в такій послідовності:
   

• 
  цитата;
  
• 
  прізвище та ініціали автора твору;
  
• 
  назва твору;
  
• 
  видавництво.
  

2. 
   Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не відриваючи від змісту тексту, з якого вони взяті.
   
3. 
   Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за правилами пунктуації при прямій мові.
   
4. 
   Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і починається з малої букви.
   

Як уникнути помилок

під час синтаксичного розбору

складносурядного речення

1. 
   Щоб правильно встановити, яким є речення – простим чи складним, під час визначення граматичної основи звертайте увагу на підмети, особливо такі, які виражені не іменником і не особовим займенником.
   
2. 
   Вдумайтеся в смислові та граматичні зв’язки між головними членами речення, щоб не прийняти його за просте.
   

3. 
   Будьте уважні до речень, ускладнених дієприкметниковими, дієприслівниковими зворотами та ін., з тим, щоб правильно визначити, просте воно чи складне.
   

1. 
   Визначити тему і головну думку тексту.
   
2. 
   Визначити підтеми тексту ( у процесі складання плану тексту ).
   
3. 
   Визначити стиль тексту і поєднані в ньому типи мовлення (основний і допоміжні), виділити фрагменти з типовим значенням ( розповідь, опис, роздум ), з’ясувати структуру речень таких фрагментів – визначити в них “дане” й “нове”*.
   
4. 
   У реченнях фрагменту-роздуму “дане” й “нове” не визначаються, натомість визначаються теза, аргумент і висновок (якщо він є )