Угода суперечить Конституції України
Немає сумніву, що недавнє домовлення між Україною і Російською Федерацією про продовження терміну перебування флоти РФ в Криму, суперечить Конституції України. Подаю докладний витяг без зайвого з Конституції:
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України...є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу...На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Мабуть всі погодяться, що фльот РФ іноземний і військовий. Є такі які можуть намагатися аргументувати правильність цього домовлення, мовляв первісна Угода з 1997 була властивою, а це тільки продовження. Відповідь коротка – Угода з 1997 суперечила Конституції України. Незаконність даної угоди не відмінюється її продовженням, тим більше коли ця незаконність суперечить основному закону.
Щоби бути чинною нова Угода має пройти процеси ратифікації починаючи від Верховної Ради України.Ясно, що Верховна Ради має обовязок слідкувати за дотриманням Конституції і тому в нормальних обставинах ВРУ не може схвалити це продовження. Одначе прихильників Віктора Януковича разом з перевертнями мабуть більше чим опозиції у ВРУ, і тому відхилення цього продовження загадкове.
Залишається Конституційний Суд України. Українські пресові повідомлення, а тим більше російські, дуже неточні і просто сенсаційні з цього приводу як і з багатьох питань. Тому мабуть були подані навіть такі інформації, що Голова КСУ Андрій Стрижак публично тлумачив, що тільки президент чи кабінет міністрів може подавати справи до КСУ. Не хочу вірити, що голова КСУ неознайомлений з Конституцією але слід визначити це питання, щоби небуло непорозумінь:
Стаття 150.До повноважень Конституційного Суду України належить:1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п’яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
Мабуть найцікавійшими були заяви Міністра закордонних справ Константина Грищенка який як послушний чиновник намагався підготовити грунт для оправдання домовлення вказуючи, що Угода корисна для України та що База сама по собі не може бути загрозою як такою, тому що вона існувала історично. Це місце, де Чорноморський флот був вже сторіччя. Рівнож пан Грищенко заявив, що день раніше КСУ вирішив це питання вказуючи, що справа базування іноземних військ на території України не суперечить Конституції України коли це базування є тимчасове.
Слова пана Грищенка, щодо стріччя базування вказує на абсурдне зрозуміння ним своєї ролі міністра суверенної України, який не розрізняє між колоніяльним та суверенним станом. Пан Грищенко хіба вважає, що сьогоднішня Україна така сама яка була сторіччям. Що робить тоді пан Грищенко називаючи себе міністром закордонних справ здається суверенної держави? Колонія не може претендувати на закордонну політику.
Друге твердження гірше бо пан Грищенко або допустився прямо ширити неправду, або нерозуміючи справи, увів українське суспільство і міжнародне товариство у блуд. КСУ не приймав рішення, щодо суті питання (ad meritum), як вказав пан Грищенко. Конституційний Суд відмовив колишньому президентові України Віктору Ющенку в розгляді його подання щодо конституційності перебування на території України іноземних військових баз. Про це повідомили в прес-службі КС. У відкритті виробництва було відмовлено у зв'язку з непідвідомчістю цього питання Конституційному Суду.
В Конституції України під Розділом ХУ Перехідні положення, в стаття 14 вказано:
Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.
Тут треба в першу чергу освідомити, що останній розділ відносить до перехідних питань – тобто питань які стояли в часі переходу України на новий конституційний лад після прийняття нової Конституції України в 1996 році. Нову Угоду, яку підписується чотирнадцять років пізніше не можна вважати темою „перехідних положень.” А коли взяти взяти під увагу, що термін перебування флоту РФ в Криму від 1991 року, а нова Угода продовжує термін принайменше до 2042 року і ще з продовженням, хіба можна назвати понад півстоліття „тимчасовим перебуванням.”
Сьогодні слово за Верховною Радою України, а остаточно за Конституційним Судом України. Основне питання не є чи Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації є конституційною, бо ясно що вона суперечить Конституції України. Невідомим тільки є, чи Верховна Рада України і Конституційний Суд України, у розглянені питання, вестимуть себе як керівні органи суверенної держави чи колонії Росії, які діють на приказ губернатора Януковича і чиновника Грищенка.
24 квітня 2010 Аскольд Лозинський
|