Модуль №3 (кров) ТЕМА 1: АФО, скарги, анамнез, огляд, пальпація лімфатичних вузлів та печінки, перкусія
Скачати 159.68 Kb.
Назва Модуль №3 (кров) ТЕМА 1: АФО, скарги, анамнез, огляд, пальпація лімфатичних вузлів та печінки, перкусія
Дата 01.04.2013
Розмір 159.68 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи



Модуль № 3 (кров) ТЕМА 1: АФО, скарги, анамнез, огляд, пальпація лімфатичних вузлів та печінки, перкусія.


  1. Кров виконує наступні функції:

    1. Дихальну

    2. Захисну

    3. Синтезує вітаміни групи В

    4. Гомеостатичну

  2. Кров виконує наступні функції:

    1. Емульгує жири

    2. Поживну

    3. Екскреторну

    4. Гуморальну

  3. Вкажіть вік дитини (в міс. внутрішньоутробного розвитку), коли починається кістково-мозкове кровотворення:

    1. 1

    2. 2

    3. 4

    4. 6

    5. 9 - 10

  4. Основним органом кровотворення у постнатальному періоді є:

    1. Селезінка

    2. Печінка

    3. Лімфоїдні скупчення

    4. Кістковий мозок

    5. Ретикулоендотеліальна система

  5. Основним органом кровотворення у плацентарному періоді внутрішньоутробного розвитку є:

    1. Селезінка

    2. Жовточний мішок

    3. Печінка

    4. Кістковий мозок

    5. Лімфатичні вузли

  6. Форменими елементами крові є:

    1. Еритроцити

    2. Лейкоцити

    3. Ферменти

    4. Тромбоцити

    5. Гормони

  7. До складу плазми крові входять:

    1. Вода

    2. Вуглеводи

    3. Білки

    4. Гормони

  8. До складу плазми крові входять:

    1. Ферменти

    2. Вітаміни

    3. Жири

    4. Вуглеводи

  9. Який відсоток води в плазмі крові?

    1. 90 – 91%

    2. 80 – 85%

    3. 94 – 99%

    4. 75– 80%

    5. 60 – 70%

  10. Яка група білків забезпечує 60 – 70 % онкотичного тиску плазми крові?

    1. Альбуміни

    2. Бета-глобуліни

    3. Гама-глобуліни

    4. Альфа-глобуліни

  11. Яка основна функція онкотичного тиску плазми крові?

    1. Утримання рідини в судинному руслі

    2. Виділення

    3. Травлення

    4. Перенесення кисню

    5. Перенесення вуглекислого газу

  12. Які білки активно приймають участь у процесах згортання крові?

    1. Фібриноген

    2. Альбуміни

    3. Бета-глобуліни

    4. Гама-глобуліни

    5. Альфа-глобуліни

  13. Від яких компонентів плазми крові найбільше залежить осмотичний тиск?

    1. Електролітів

    2. Фібриногену

    3. Глюкози

    4. Речовин, які містять азот

    5. Амінокислот

  14. Які скарги характерні для захворювань системи кровотворення?

    1. Кровотечі

    2. Крововиливи

    3. Нежить

    4. Осалгії

    5. Зміна кольору шкірних покривів і слизових оболонок

  15. Які скарги характерні для захворювань системи кровотворення?

    1. Кровотечі

    2. Крововиливи

    3. Збільшення лімфатичних вузлів

    4. Осалгії

    5. Біль при сечовипусканні

  16. Які загальні скарги характерні для захворювань системи кровотворення?

    1. Гіпертермія

    2. Головний біль

    3. Запаморочення

    4. Слабкість

    5. Зниження або повна відсутність апетиту

  17. Які загальні скарги характерні для захворювань системи кровотворення?

    1. Стомлюванність

    2. Закрепи

    3. Запаморочення

    4. Підвищення температури тіла

    5. Порушення мови

  18. Збираючи анамнез захворювання необхідно з’ясувати:

    1. Тривалість симптоматики

    2. Щеплення

    3. Перші прояви захворювання

    4. Спадковий анамнез

    5. Проведену терапію

  19. Збираючи анамнез захворювання необхідно з’ясувати:

    1. Матеріально-побутові умови сім’ї

    2. Причини виникнення даного захворювання

    3. Проведене обстеження

    4. Динаміку патологічних симптомів

    5. Шкідливі звички

  20. Збираючи анамнез життя необхідно з’ясувати:

    1. Тривалість симптоматики

    2. Щеплення

    3. Перші прояви захворювання

    4. Спадковий анамнез

    5. Перенесені захворювання

  21. Збираючи анамнез життя необхідно з’ясувати:

    1. Матеріально-побутові умови сім’ї

    2. Причини виникнення даного захворювання

    3. Проведене обстеження

    4. Алергічний анамнез

    5. Шкідливі звички

  22. При наявності у дитини кровотечі необхідно з’ясувати:

    1. Час появи

    2. Причини виникнення

    3. Тривалість

    4. Способи зупинки кровотечі, які проводились

  23. При огляді дитини з патологією кровотворної системи необхідно звернути увагу на:

    1. Положення в ліжку

    2. Свідомість

    3. Колір шкірних покривів і слизових

    4. Наявність і характер висипки

  24. При огляді дитини з патологією кровотворної системи необхідно звернути увагу на:

    1. Лімфатичні вузли

    2. Збільшення живота

    3. Наявність ангіни

    4. Стан суглобів

  25. Який колір шкіри може бути при патології кровотворної системи?

    1. Блідий

    2. Іктеричний

    3. Вишнево-червоний

    4. Із зеленуватим відтінком

  26. Енантема - це:

    1. Геморагічна висипка на шкірі

    2. Висипка на слизових оболонках

    3. Ознака атопічного дерматиту

    4. Крововилив в тканини

    5. Пігментний невус

  27. Петехії - це:

    1. Крововиливи розміром більше 5 мм

    2. Незначні крапкові крововиливи розміром 1 – 2 мм

    3. Крововиливи розміром 2 – 5 мм

    4. Синці

    5. Ознака атопічного дерматиту

  28. Пурпури - це:

    1. Крововиливи розміром більше 5 мм

    2. Незначні крапкові крововиливи розміром 1 – 2 мм

    3. Крововиливи розміром 2 – 5 мм

    4. Синці

    5. Ознака атопічного дерматиту

  29. Екхімози (синці) - це:

    1. Крововиливи розміром більше 5 мм, неправильної форми

    2. Незначні крапкові крововиливи розміром 1 – 2 мм

    3. Крововиливи розміром 2 – 5 мм

    4. Ознака атопічного дерматиту

  30. При наявності висипки необхідно зазначити:

    1. Локалізацію

    2. Розмір

    3. Колір

    4. Давність

  31. При наявності висипки необхідно зазначити:

    1. Кількість

    2. Симетричність

    3. Мономорфність чи поліморфність

    4. Болючість

  32. Механізм утворення висипки інфекційного генезу:

    1. Запальний процес

    2. Крововилив в шкіру

    3. Наявність під шкірою згустку крові

  33. Механізм утворення геморагічної висипки:

    1. Запальний процес

    2. Розширення судин

    3. Наявність під шкірою згустку крові

  34. Віддеференціювати висипку інфекційного та геморагічного генезу можливо:

    1. По загальному аналізі крові

    2. За допомогою УЗД

    3. Шляхом натискання пальцем на неї

    4. По появі пігментації

  35. Гематома - це:

    1. Крововиливи на шкірі і видимих слизових оболонках

    2. Пухлиноподібне накопичення крові в м’язовій тканині

    3. Пухлиноподібне накопичення крові, внаслідок крововиливу в підшкірну клітковину

    4. Кровотеча з мілких судин

  36. Гематома - це:

    1. Крововиливи на шкірі і видимих слизових оболонках

    2. Пухлиноподібне накопичення крові в м’язовій тканині

    3. Накопичення крові в заочеревиному просторі

    4. Пухлиноподібне накопичення крові, внаслідок крововиливу в підшкірну клітковину

    5. Кровотеча з мілких судин

  37. Гемартроз - це:

    1. Крововиливи на шкірі і видимих слизових оболонках

    2. Пухлиноподібне накопичення крові в м’язовій тканині

    3. Накопичення крові в заочеревиному просторі

    4. Крововилив в суглоб

    5. Кровотеча з мілких судин

  38. Пальпацію периферичних лімфатичних вузлів проводять:

    1. у дітей старше 5 років

    2. починаючи з моменту народження

    3. у дітей старше 12 – 14 років

    4. тільки у дорослих

  39. Порядок пальпації периферичних лімфатичних вузлів:

    1. Задньо-, передньошийні, потиличні, привушні, підщелепні, підборідні, над-, підключичні, пахвинні, ліктьові, пахові, підколінні

    2. Потиличні, задньо-, передньошийні, привушні, підщелепні, підборідні, над-, підключичні, аксілярні, ліктьові, пахвинні, підколінні

    3. Потиличні, передньошийні, привушні, підщелепні, підборідні, над-, підключичні, пахвинні, ліктьові, пахові, підколінні

    4. Потиличні, задньо-, передньошийні, привушні, підщелепні, над-, підключичні, пахвинні, ліктьові, пахові, підколінні

    5. Порядок немає значення

  40. Критерії оцінки лімфатичних вузлів:

    1. Локалізація

    2. Розміри

    3. Кількість

    4. Рухомість

    5. Болючість

  41. Критерії оцінки лімфатичних вузлів:

    1. Спаяність вузлів між собою

    2. Спаяність з оточуючими тканинами

    3. Еластичність

    4. Температура шкіри над лімфатичними вузлами

    5. Зовнішній вигляд шкіри над лімфатичними вузлами

  42. В нормі можуть пальпуватися лімфатичні вузли наступних груп:

    1. Надключичні

    2. Підщелепні

    3. Пахові

    4. Пахвинні

  43. В нормі розмір лімфатичних вузлів може бути:

    1. До 1 см

    2. 1 – 2 см

    3. до 3 см

    4. до 0,5 см

  44. В нормі кількість лімфатичних вузлів в одній групі може бути:

    1. Поодинокі

    2. Не більше 7 - 8

    3. До 10

  45. В нормі лімфатичні вузли при пальпації :

    1. Рухомі

    2. Нерухомі

    3. Еластичні

    4. Щільні

    5. Тістовидні

  46. В нормі лімфатичні вузли при пальпації :

    1. Болючі

    2. Неболючі

    3. Еластичні

    4. Щільні

    5. Тістовидні

  47. В нормі при пальпації лімфатичних вузлів температура шкіри над ними :

    1. Не змінена

    2. Дещо потовщена

    3. Це не суттєвий критерій

    4. Немає значення

  48. В нормі при пальпації лімфатичних вузлів шкіра над ними :

    1. Має місце незначна гіперемія шкіри над ними

    2. Не змінена

    3. Це не суттєвий критерій

    4. Немає значення

  49. В нормі лімфатичні вузли при пальпації :

    1. Спаяні між собою

    2. Не спаяні між собою

    3. Не спаяні з оточуючими тканинами

    4. Спаяні з оточуючими тканинами

  50. Труднощі в пальпації лімфовузлів у дітей раннього віку пояснюються:

    1. Значним розвитком м’язевої тканини

    2. Значним розвитком підшкірно-жирового шару

    3. Малими розмірами вузлів

  51. Абдомінальні лімфатичні вузли розташовані:

    1. В правому підребір’ї

    2. Біля пупка, зліва направо від лівого верхнього до правого нижнього квадранта

    3. В лівому підребір’ї

    4. В малому тазу

  52. Для визначення симптому Коран’ї потрібно:

    1. Провести безпосередню перкусію по остистим відросткам з VІІ – VІІІ грудного хребця знизу доверху

    2. Провести перкусію по передніх пахових лініях знизу доверху

    3. Провести паравертебральну на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

    4. Провести перкусію в І – ІІ міжреберних проміжках

  53. При проведенні симптому Коран’ї в нормі:

    1. Притуплення перкуторного звуку не буде

    2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

    3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

    4. Притуплення перкуторного звуку виникає по краях грудини

  54. При проведенні симптому Коран’ї при патології:

    1. Притуплення перкуторного звуку не буде

    2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

    3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

    4. Притуплення перкуторного звуку виникає нижче ІІ - ІV грудного хребця

  55. Позитивний симптом Коран’ї вказує на збільшення:

    1. Бронхопульмональних лімфатичних вузлів

    2. Паратрахеальних лімфатичних вузлів

    3. Біфуркаційних лімфатичних вузлів

    4. Мезентеріальних лімфатичних вузлів

  56. Для визначення симптому Аркавіна потрібно:

    1. Провести безпосередню перкусію по остистим відросткам з VІІ – VІІІ грудного хребця знизу доверху

    2. Провести перкусію по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок

    3. Провести паравертебральну на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

    4. Провести перкусію в І – ІІ міжреберних проміжках

  57. При проведенні симптому Аркавіна в нормі:

    1. Притуплення перкуторного звуку не буде при перкусії по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок

    2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

    3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

    4. Притуплення перкуторного звуку виникає по краях грудини

  58. При проведенні симптому Аркавіна при патології:

    1. Притуплення перкуторного звуку не буде

    2. Виникає притуплення перкуторного звуку при перкусії по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок

    3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

    4. Притуплення перкуторного звуку виникає нижче ІІ - І V грудного хребця

  59. Позитивний симптом Аркавіна вказує на збільшення:

    1. Бронхопульмональних лімфатичних вузлів

    2. Паратрахеальних лімфатичних вузлів

    3. Біфуркаційних лімфатичних вузлів

    4. Мезентеріальних лімфатичних вузлів

  60. Для визначення симптому Маслова потрібно:

    1. Провести безпосередню перкусію по остистим відросткам з VІІ – VІІІ грудного хребця знизу доверху

    2. Провести перкусію по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок

    3. Провести паравертебральну перкусію на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

    4. Провести перкусію в І – ІІ міжреберних проміжках

  61. При проведенні симптому Маслова в нормі:

    1. Притуплення перкуторного звуку на рівні ІІІ – ІV грудних хребців не буде

    2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

    3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

    4. Притуплення перкуторного звуку виникає по краях грудини

  62. При проведенні симптому Маслова при патології:

    1. Притуплення перкуторного звуку не буде

    2. Відмічається укорочений перкуторний звук з обох сторін на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

    3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

    4. Притуплення перкуторного звуку виникає нижче ІІ - І V грудного хребця

  63. Позитивний симптом Маслова вказує на збільшення:

    1. Бронхопульмональних лімфатичних вузлів

    2. Паратрахеальних лімфатичних вузлів

    3. Біфуркаційних лімфатичних вузлів

    4. Мезентеріальних лімфатичних вузлів

  64. Для визначення симптому чаші Філософова потрібно:

    1. Провести безпосередню перкусію по остистим відросткам з VІІ – VІІІ грудного хребця знизу доверху

    2. Провести перкусію по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок

    3. Провести паравертебральну перкусію на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

    4. Провести гучну перкусію в І – ІІ міжреберних проміжках по обидва боки ззовні до середини в напрямку до грудини, розташувавши палець-плесиметр паралельно їй

  65. При проведенні симптому чаші Філософова в нормі:

    1. Притуплення перкуторного звуку на рівні ІІІ – ІV грудних хребців не буде

    2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

    3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

    4. Притуплення перкуторного звуку виникає на грудині

  66. При проведенні симптому чаші Філософова при патології:

    1. Притуплення перкуторного звуку не буде

    2. Відмічається укорочений перкуторний звук з обох сторін на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

    3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

    4. Притуплення перкуторного звуку виникає нижче ІІ - І V грудного хребця

    5. Притуплення перкуторного звуку виникає до досягнення краю грудини

  67. Позитивний симптом чаші Філософова вказує на збільшення:

    1. Бронхопульмональних лімфатичних вузлів

    2. Паратрахеальних лімфатичних вузлів

    3. Біфуркаційних лімфатичних вузлів

    4. Мезентеріальних лімфатичних вузлів

    5. Лімфатичних вузлів переднього середостіння

  68. Пальпація селезінки проводиться в наступних положеннях дитини:

    1. Стоячи

    2. Лежачи на спині

    3. Лежачи на правому боці

    4. Лежачи на животі

  69. В нормі нижній край селезінки:

    1. Не пальпується

    2. Пальпується

    3. Пальпується у всіх дітей до 3-х років

  70. Що потрібно з’ясувати, якщо пальпується селезінка:

    1. Відношення до лівої реберної дуги

    2. Форму нижнього полюсу

    3. Структуру селезінки

    4. Консистенцію

  71. Що потрібно з’ясувати при пальпації селезінки:

    1. Розмір селезінки

    2. Стан поверхні

    3. Рухливість

    4. Болючість

  72. Пальпація печінки проводиться в наступних положеннях:

    1. Стоячи

    2. Лежачи на спині

    3. Лежачи на правому боці

    4. Лежачи на животі

  73. Пальпація нижнього краю печінки проводиться:

    1. Лівою рукою

    2. Правою рукою

    3. Бімануально

  74. Пальпація нижнього краю правої долі печінки проводиться:

    1. По правій середньо-ключичній лінії

    2. По правій передній аксілярній лінії

    3. По правій середній аксілярній лінії

    4. По лівій середньо-ключичній лінії

  75. Що потрібно зробити перед пальпацією нижнього краю печінки:

    1. Закласти руки за голову

    2. Визначити нижній край печінки перкуторно

    3. Випити стакан води

  76. В нормі нижній край печінки по правій середньо-ключичній лінії :

    1. Знаходиться на рівні правої реберної дуги

    2. Знаходиться на рівні правої реберної дуги після 5 – 7 років

    3. Знаходиться на 1 – 2 см нижче правої реберної дуги до 5 – 7 років

    4. Знаходиться на 3 – 4 см нижче правої реберної дуги

  77. Що потрібно з’ясувати при пальпації нижнього краю печінки:

    1. Відношення до правої реберної дуги

    2. Форму

    3. Розмір печінки

    4. Консистенцію

  78. Що потрібно з’ясувати при пальпації нижнього краю печінки:

    1. Стан поверхні

    2. Рухливість

    3. Болючість

    4. Структуру печінки

  79. Перкусія печінки за Курловим це:

    1. Визначення нижнього краю печінки

    2. Визначення розмірів печінки

    3. Визначення верхнього краю печінки

  80. Перший розмір печінки за Курловим це:

    1. Розмір печінки по правій середньо-ключичній лінії

    2. Розмір печінки по передній серединній лінії

    3. Розмір печінки по лівій реберній дузі

  81. Другий розмір печінки за Курловим це:

    1. Розмір печінки по правій середньо-ключичній лінії

    2. Розмір печінки по передній серединній лінії

    3. Розмір печінки по лівій реберній дузі

  82. Третій розмір печінки за Курловим це:

    1. Розмір печінки по правій середньо-ключичній лінії

    2. Розмір печінки по передній серединній лінії

    3. Розмір печінки по лівій реберній дузі

  83. Розміри печінки за Курловим визначають:

    1. у дітей старше 5 років

    2. починаючи з моменту народження

    3. у дітей старше 12 – 14 років

    4. тільки у дорослих

  84. 1-й розмір печінки за Курловим:

    1. 6 – 8 см

    2. 9 – 11 см

    3. 7 – 9 см

  85. 2-й розмір печінки за Курловим:

    1. 6 – 8 см

    2. 9 – 11 см

    3. 7 – 9 см

  86. 3-й розмір печінки за Курловим:

    1. 6 – 8 см

    2. 9 – 11 см

    3. 7 – 9 см

  87. Розміри печінки за Курловим визначаються:

    1. пальпаторно

    2. аускультативно

    3. перкуторно

    4. методом аускультофрикції

  88. За Курловим перший розмір печінки – це відстань між:

    1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

    2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо ключичній лінії

    3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

  89. За Курловим другий розмір печінки – це відстань між:

    1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

    2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо ключичній лінії

    3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

  90. За Курловим третій розмір печінки – це відстань між:

    1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

    2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо ключичній лінії

    3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

  91. Поперечний розмір селезінки (поперечник) визначається по:

    1. Лівій середньо-ключичній лінії

    2. Лівій передньо-аксілярній лінії

    3. Лівій середньо-аксілярній лінії

    4. Лівій лопатковій лінії

  92. Верхній край селезінки в нормі знаходиться на рівні:

    1. VIII ребра

    2. IX ребра

    3. X ребра

    4. XI ребра

  93. Нижній край селезінки в нормі знаходиться на рівні:

    1. VIII ребра

    2. IX ребра

    3. X ребра

    4. XI ребра

  94. Довжина селезінки визначається на рівні:

    1. VIII ребра

    2. IX ребра

    3. X ребра

    4. XI ребра

  95. Поперечник селезінки в середньому складає:

    1. 5 - 6 см

    2. 3 - 5 см

    3. 7 - 8 см

    4. 12 - 13 см

  96. Довжина селезінки в середньому складає:

    1. 4 - 6 см

    2. 8 - 9 см

    3. 7 - 8 см

    4. 2 - 3 см

Схожі:

№2: пальпація, перкусія
При проведенні порівняльної перкусії ззаду в надлопатковій ділянці палець-плесиметр розташовують
 За основним синдромом при туберкульозі внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
Рентгенологично виявлений синдром затемнення в середостінні. 1, 2, 3, 4, 5, 6,7, 8
Модуль №3 “КРОВ” ТЕМА №2: Еритроцити, лейкоцити. Анемії. Лейкоцитоз. Лейкопенія

 При будь-якій формі лейкозу у випадках ураження м'язів, лімфатичних...
...
УДК: 616. 36-006. 03-089. 819. 7 Лапароскопичні атипові резекції...
Мета роботи – оцінка викональності, безпечності і ефективності лапароскопічної резекції печінки з приводу її доброякісних пухлин
 МОДУЛЬ З ҐЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
...
Виснажені туші від усіх видів тварин при виявленні в них будь-якої...
Неуражений туберкульозом кишечник використовують наданому підприємстві як оболонку при виготовленні тільки варених ковбас, а за відсутності...
 Експертна система (ЕС)- це обчислювальна система, яка використовує...
Основною характеристикою ЕС є здатність за вимогою пояснити свою лінію міркувань у зрозумілому вигляді. Основними компонентами ЕС...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
...
 ОГЛЯД
Огляд у Розділі 1 містить коротке обговорення цілей і аудиторії, цілей Проекту, і того, як цей Проект повинен застосовуватися. Також...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Уроки
Конспекти лекцій
Довідники
Документи

Історія
Філософія
Фінанси
Економіка
Фізика

Головна сторінка