Охорона праці – система правових, організаційно технічних, соц.-економічних, санітарно-гігієнічних, засобів та способів, спрямована на збереження здоровя та працездатності працівників.
Обєктом дослідження охорони праці:
-трудовий процес
- виробниче середовище
- організація праці та виробництва
Складові частини ОП:
законодавство та організація ОП
виробнича санітарія та охорона праці
технічна безпека
пожежна безпека
Основні законодавчі акти з ОП:
конституція У.
Закон У. «про охорону праці»
ЗУ «про обов’язкове соц.. страхування від несчасних випадків на виробництві»
ЗУ «про пожежну безпеку»
ЗУ «про сан.епідеміологічне благополуччя населення»
ЗУ «про працю»
ЗУ «про відпустки»
Нормативно-правові акти з ОП:
міждержавні
галузеві
міжгалузеві
стандарти підприємств
Загальні гарантії прав працівників з ОП:
працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо виникла загроза його здоровю чи життю та або здоровю чи життю людей, які його оточують у виробничому середовищі чи довкіллі, про такий факт працівник забовязаний негайно повідомити безпосередньо керівника або роботодавця. Про наявність такої ситуації документально фіксується представником СОП, профспілки і представниками підприємства.
за період простою з причин, які виникли не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.
працівник має право розірвати трудовий договір, якщо роботодавець не дотримується умов колективного договору і не виконує законодавство з ОП. У цьму випадку працівникові виплачується вихідна допомога розміром передбаченим колективним договором але не менше заробітка за три місяці.
Обов’язки роботодавця з організації ОП на підприємстві – роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення умов з ОП
З метою організації СУОП (системи управлінняОП) роботодавець:
створ. відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань з ОП.
розробляє за участю сторін умови колективного договору
забезпечує належне утримання, будівельних споруд та устаткування.
забезпеч. проведення аудиту з ОП
розробляє та затверджує положення та інструкції, які діють у межах підприємства
здійсн. контроль за дотриманням працівниками умов технічного процесу
організовує пропаганду ОП на підприємстві
Охорона праці жінок:
забороняється застосування праці жінок на важких роботах
робота зі шкідливими, небезпечними умовами праці, підземних роботах (крім робіт не фізичних або по санітарно-побутовому обслуговуванню
встановлені граничні норми підіймання і перенесення тяжких речей
підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою до 2р на годину- 10 кг.
підіймання і переміщення вантажів пастійно протягом робочої зміни – 7кг.
сума маси вантажів, які переміщуються протягом кожної години робочої зміни не повинна перевищувати: з роб.поверхні – 350кг.; з підлоги – 175кг.
вагітні жінки (на основі медичного висновку) не можуть залучатися до наднормової роботи, роботи в шкідливих умовах, у вихідні дні, чи скеровуватися у відрядження (без їх згоди).
вагітним жінкам знижують норми виробітку або переводять на більш легку роботу без впливу несприятливих факторів із збереженням середнього заробітку з попереднього місця праці із збереженням місця праці.
на підставі медичного висновку жінкам надається відпустка у звя’зку з вагітністю та пологами (70 до і 56 після, якщо двійня чи трійня – 70 і 70 днів)
після закінчення цієї відпустки надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3р. –оплачувана, до 6-ти без оплачувана.
жінки,які мають двох або більше дітей віком до 15-ти років, або дітей інвалідів, мають право на додаткову щорічну відпустку – 5 календарних днів без врахування вихідних за заявою.
звільняти жінок, які мають дітей віком до 6-ти років з ініціативи власника або уповноважуваногоним органу не допускається, окрім випадків певної ліквідації підприємств.
ОП неповнолітніх:
на роботу приймати з 16-ти років
за згодою батьків з 15-ти
з 14-ти на період канікул
відпустка 31 день
При прийомі на роботу і до досягнення 21р.проводиться обов’язковий щорічний медогляд.
Маса, яку дозволено переміщати неповнолітнім:
стать
|
короткочасно
|
постійно
|
юнаки у 17 років
дівчата у 17 років
|
16 кг.
8 кг.
|
12,6 кг.
6,3 кг.
|
вік
|
Тривалість праці на канікулах год/тиждень
|
Тривалість праці під час навчання год/тиждень
|
16-18 років
15 років
|
36
24
|
18
12
|
Відповідальність за порушення ОП:
дисциплінарна (догана, звільнення з роботи)
адміністративна (штраф: на посадову особу 10 неоподаткованих мінімумів; на працівника -5 н.м.; на підприємство - не більше 5% місячного фонду зарплати)
матеріальна (відшкодування завданих збитків)
кримінальна (в судовому порядку – штрафи, виправні роботи, позбавлення волі до 10 р.
Фінансування ОП:
здійснюється роботодавцем на підприємстві не залежно від ф-ми власності або фізичною особою витрати на ОП становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.
на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету витрати на ОП передбачені державою або місцевим бюджетом і вони складають не менше 0,2% від фонду оплати праці.
Державне управління ОП:
Кабінет міністрів У (забезпечує реалізацію державної політики в галузі ОП; координує діяльність міністерств; встановлює єдину стат звіт.)
Спеціальний уповноважений орган виконавчої влади з нагляду за ОП (комплексне управління ОП; нормотворча діяльність; участь у міжнародних співробітництвах
міністерстерства та інші центральні органи виконавчої влади (розробляють та організовують контроль за станом ОП та приймають участь ув опрацюванні нормативних документів)
рада міністрівАР Крим місцеві держ. адмін. та органи місцевого самоврядування (забезпечують соц..захист найманим працівникам; контроль за дотриманням суб’єкт. підприємств діяльн. НПАО і формують за участі проф.. спілок та фонду соц.. страхування вузькопрофесійні програми з безпеки праці)
Державний нагляд за ОП:
Держ.гір.пром.нагляд У.
Держ. комітет з ядерної та радіаційної безпеки
Органи державної пожежного нагляду МВСУ
Органи та заклади санітарно-епідем. служб. мін. У.
Представники вказаних органів мають право:
безперешкодне відвідування підприємницьких об’єктів
притягнення до адміністративної відповідальності
робити подання про невідомих осіб їхнім посадам
робити зупинку виробництва при загрозі здоровю та житті працівників.
Види контролю за станом ОП:
внутрішній (контроль СОП; громадський; оперативний –адміністративний; адміністративно-громадський триступеневий)
зовнішній (регіональний4 відомчий; громадський; страховий)
СОП (служба охорони праці) підприємств створюється якщо:
кількість працівників 50 і більше
20-50 осіб то функції СОП виконує хтось із співробітників за сумісництвом
20 і менше то заключають особи на договірних засадах
Завдання СОП:
- забезпечити безпеку устаткування будівель та виробничих процесів
- забезпеч. працівників засобами індивідуального та колективного захисту
- здійсн. кваліфікаційна підготовка працівників з ОП
- пропаганда ОП
- забезп. організацію відпочинку
- добір працівників за конкретними видами роботи
Функції СОП:
розробка заходів з ОП в договорі
розробка та реалізація СУОП
паспортизація робочих місць
контроль за станом ОП
участь у розслідуванні нещасних випадків та професійних захворювань
забезпечення працівників нормативами та розробка планів з ОП.
права СОП
отримання необхідних відомостей
безперешкодне відвідування об’єктів
зупинка роботи при загрозі здоровцю чи життю працівників
видача обов’язкових до виконання приписів
відсторонення від роботи працівників, що не пройшли медогляд, навчання з ОП або порушили вимоги безпеки праці.
Обовязки СОП:
відповідальність за рішення
участь в складанні звітів
Види інструктажів з ОП:
вступний (представники СОП проводять в кабінеті з усіма працівниками при прийомі на роботу)
первинний (проводять на конкретному робочому місці безпосереднім керівником робіт)
повторний (періодично проводиться за програмами первинного: для робіт з підвищеною небезпекою 1р на три місяці, решта 1р. на шість місяців)
позаплановий (коли змінюються умови праці чи виробничого процесу при порушенні працівниками вимог ОП при перерві в роботі: для безперервної роботи з підвищеною небезпекою 30 днів і більше, для звичайної 60 днів)
цільовий (для одноразових робіт, що не входять в посадові обов’язки при участі в масових заходах)
ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ
Класифікація травм:
за травматичним фактором (механічні, термічні, хімічні, електричні, психічні)
залежно від строку дії (тимчасові, постійно-тимчасові, постійні)
Причини виробничих травм:
технічні
організаційні
санітарно-гігієнічні
економічні
психофізіологічні
Методи аналізу виробничих травм:
ймавірнісно-статистичні (статистичний, гриповий, тонографічний)
детерміністичні (манографічний, модель причина зв'язок , експеримент оцінки, економічний, анкетування)
Форма причинних зв’язків:
паралельні
послідовні
колові
розгалужені
Коефіцієнт загального травматизму залежить від:
кількості працівників на підприємстві
к-ті невиходів на роботу
к-ті нещасних випадків на підприємстві
ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ
Небезпека отруєння шкідливими речовинами залежить від:
к-ті концентрації
тривалості дії на організм
будови
фізико-хім. властивостей
умов середовища
індивідуальної с
чутливості організму
За дією на організм людини:
загально-токсичні
сенсибілізуючі (алерген)
подразнювальні
концентрогени (викликають рак)
мутагенні (зміна спадковості)
ті, що впливають на репродуктивну функцію (нікотин)
За величиною ГДК у повітрі робочої зони
надзвичайно-небезпечні
високо
помірно
мало
Захист від шкідливих речовин:
герметизацій не обладнання
застосування вентиляції
засоби індивідуального та колективного захисту
Методи контролю шкідливих речовин:
експрес метод
лабораторні методи
хроматографічний та спектральний аналіз
Гігієнічна класифікація умов праці:
оптимальні (зберігають здоровя рацівників та створ. умови для високого рівня працездатності)
допустимі (рівень виробничого фактору не перевищує встановлені норми, а можливі ф-йні зміни в організації встановл. за час перерви чи до початку настання змін)
шкідливі (р-нь виробничих факторів перевищує встановлені норми, за вираженням цих факторів вони поділяються на 4 ступені)
небезпечні – екстремальні (вплив ф-ів впродовж робочої зміни або її частини створює загрозу для здоровя і життю та високий рівень професійного ураження)
Мікроклімат виробничих відносин:
температура повітря
відносна вологість повітря
швидкість руху повітря
теплове випромінювання виробничих поверхонь
Нормування мікроклімату здійсн. за такими показниками:
класом умов праці (максимальні чи допустимі)
періодом року (холона, тепла)
категорією робіт за важкістю
температурою повітря
відносною вологістю
шидкістю руху повітря
Прилади для вимірювання мікроклімату:
температура (термометри ртутні і спиртові, термографи)
відносна вологість (психрометри Августа Ассмана, гідрометри, гідрографи)
швидкість руху повітря (крильчасті чашкові анемометри, кататермометри)
інтенсивн. теплового випромінювання (ахтимометри, гермо стовбці)
ВИДИ ВЕНТИЛЯЦІЙ:
- за місцем дії (загальнообмінна, місцева, комбінована)
- за призначенням (робоча, аварійнв)
- за виникненням (природня – організована айрація та не організована порільтрація …)
Методи розрахунку штучної вентиляції:
за газовиділенням
надлишком тепла
надлишком вологи
к-тю людей
Вимоги до вентиляції:
забезпечити чистоту повітря
не створ. шуму та вібрацій
не створ. протягів та перегону повітря
зручність в експлуатації
Кондиціонування повітря буває:
повне
неповне (коли 1 чи 2)
ХАРАКТЕРИСТИКИ ШУМУ
Класифікація шуму:
за х-м спектра: широко смужні та вузько смужні
за числовими х-ками: постійні (за 8 год. на зміні не більше 5дБА) та непостійні (мінливі, переривчасті, імпульсивні – тривалістю до 1 с.)
Нормування шуму
нормування за граничним спектром (для постійних шумів)
нормування рівня звуку
Шум х-ться такими показниками:
інтенсивність звуку - Вт/м2
звуковий тиск – Па
частотним складом – Гц
тривал. дії – час, с.
р-нь звукового тиску – дБ
р-нь інтенсивності звуку- дБА
Захист від шуму:
зменшити шум в джерелах виникнення
зменшення р-ня звуку звука поглиначами та звукоізоляцією
акустична обробка приміщення
ВПЛИВ ВІБРАЦІЙ НА ОРГАНІЗМ
Вібрації х-ться:
вібропереміщенням – м
амплітуда вібропереміщання – м
віброшвидкість – м/с
віброприскорення – м/с2
період вібрації – с
частота вібрації – Гц
Заходи захисту від вібрації:
зниж вібрації в джерелі виникнення
віброгасіння
від лагодження від режиму резонансу
вібродемпферування
ЗІЗ (засоби індивідуального захисту)
Нормування вібрації
гігієнічне – щодо людини
технічне – щодо обладнання
ІВ (ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ)
Поділ на:
електромагнітне (гама ви промін, ренген, протони, нейтрони)
здатне проникати через середовище, що випромінюється
іонізує повітря і живить організми
Для визначення дозами
поглинута – Герц., Рат
еквівалент – Зіверт, Бер
експозиційна – Ренген
Опромінені розрізняють такі категорії осіб:
що постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання
частина населення, що не працює безпосередньо з джерелами але зумовлює проживання чи розташування роботи і піддається опроміненню
решта населення держави
Захист від іонізуючого випромінювання:
захист часом (обмежений)
захист відстанню
зменшення потужності джерела випромінювання
екранування джерел
ЗІЗ
ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ
Штучне освітлення забезпечує:
лампи розжарювання
газорозрядні (високого та низького – ,люмінесцентні, тиску)
Перевагою ламп розжарювання є:
дешевизна виготовлення
простота
Недоліками ламп розжарювання є:
малий термін використання
низька світло передача
жовте світло
Перевагою люмінесцентних ламп:
добра кольоропередача
імітація природного світла
довший термін експлуатації (в 5-10 раз)
Недоліки люмінесцентних ламп:
стробоскопічний ефект(спотворення об’єкта)
дорого виготовляти та знищувати
Світлотехнічні показники:
кількісні (освітленість – люкси (Лк), світловий потік – люмени (Лм), яскравість (Кд/м2 або в нітах), сила світла – кандели (Кд), коефіцієнт відбиття (%)
якість (фон – світлий, середній, темний; контраст – великий, середній, малий; коефіцієнт пульсації (%) – тільки для газорозрядних ламп
Вимоги до освітлення:
забезпечити нормоване значення освітленості, що відповідає характеру роботи
не створювати різких т глибинних тіней
забезпечити контраст об’єкту з фоном (не створювати засліплені дії як від джерела світла так і від предметів що його відбивають
не створювати шуму вібрації та забезпечити безпечність в експлуатації
простота, надійність в застосуванні
Розрізняють 8 розрядів зорової роботи:
для виробничих приміщень -1-8 (для 1-5 підрозряди – а, б, в, г)
для адміністративних а-ж
для перших чотирьох а-г 1-2
Розряди зорової роботи встановлюються залежно від:
х-ки роботи
розміру найменшого об’єкту розпізнавання
х-ки фону
контрасту об’єкта з фону
Методи розрахунку штучного світла:
коефіцієнта використаного світлового потоку
питомої потужності
точковий метод
ЕЛЕКТРОНЕБЕЗПЕКА
Види дії струму на організм людини:
термічна (опіки, нагрівання кровяних судин)
електролітична (розкладання крові, зміна ф-ій клітин)
біологічна (подразнення, судомне скорочення мязів)
механічна (розшарування тканин тіла, відрив)
Види ураження електричним струмом:
електричні травми
струмовий (контактний) опік
дуговий опік
електричні мітки у вигляді одряпин або затвердінь
металізація шкіри
електрофтальмія (запал. оболонки очей)
механічні ушкодження
електричні удари (зупинка легень та серця)
Фактори що впливають на наслідки ураження електричним струмом
сила струму (порогів відчутний, невідпускаючий, фібриляцій ний)
струм (змінний та постійний)
значення прикладеної напруги (в У 42Вт –безпечна)
електричний опір тіла людини
вид та частота струму
тривалість дії струму на організм
шлях проходження струму через організм
індивідуальні особливості людини
Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом:
з підвищеною небезпекою (наявна одна умова, що створює підвищену небезпеку: відносна вологість вище 75%, температура повітря вище 35, струмопровідність підлоги та пил)
особливо небезпечні приміщення (наявні 2 і більше умов що свор. підвищ. небезпеку або одна з умов, що створює особливу небезпеку: відносна вологість майже 100%, хімічно-активне середовище )
приміщення без підвищеної небезпеки (відсутність умов що свор особливу чи підвищену небезпеку)
Двофазне або однофазне включення людини в електричну мережу:
постійного струму
змінного струму
Найчастіше застосовують трифазні мережі з ізольованою нейтраллю (три провідні) та глухо заземленою нейтраллю (чотирьох провідні)
Найменш небезпечними є: однофазні доторкані до проводу мережі з ізольованою нейтраллю
найбільш небезпечним є двофазне доторкання при будь якому режим нейтралі
Технічні засоби безпеки електроустанов при нормальних режимах роботи:
ізоляція струмопровідних частин(робоча, додаткова, подвійна, посилена)
забезпечення недосяжності ізольованих струмопровідних частинобладнання
попередження сигналізація (світлова, звукова)
застосування малих напруг до 42 Вт.
вирівнювання потенціалів, зниження напруги дотику та кроку (крокова напруга- різниця потенціалів яка виникає між розташ. на відстані кроку на яких одночасно стоїть людина)
електричний поділ мережі
Технічні засоби безпеки електрики в аварійних режимах:
захисне заземлення (виносне- зосереджене, контурне – розподілене). Заземлювачі: штучні, природні)
занулення
захисне вимкнення (0,02 с.)
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА (можливість виникнення або розвитку пожежі)
Причини пожеж:
необережне поводження з вогнем
порушення правил монтажу та експлуатації (ППМЕ) приладів опалення
ППМЕ електричного устаткування
порушення технологічних режимів
поруш. вимог пожежної безпеки
підпали
Вогневі роботи – роботи що проводяться з утворення іскор використання вогню нагрітих поверхань
Небезпечні та шкідливі ф-ри пов’язані з пожежами:
токсичні продукти горіння
вогонь (1100-1400 в осередку пожежі)
підвищена температура середовища – від 60
дим
недостатність кисню (норма 21%, 9-11%-смерть)
вибухи та витікання небезпечних речовин
руйнування конструкцій будівельних
паніка
За швидкістю поширення полум’я
дифлаграційне 2-7
вибухове 10-900
детонаційне більше 1000
Залежно від агрегатного стану речовин: гомогенне, гетерогенне
Різновиди горіння: вибух, детонація, спалах, займання, спалювання, тління, самозаймання, само спалювання)
Залежно від внутр.. імпульсу самозаймання : теплові, мікробіологічні, хімічні.
БЛИСКАВКОЗАХИСТ
Блискавка – розряд що утвор. між хмарами
Первинна дія – здатність діяти на будівлі та споруди прямими ударами, які викликають безпосередні пошкодження і руйнування)
Вторинна – через явище електромагнітної та електростатичної індукції (передається через повітряні лінії та будівельні комунікації
|