А. М. Колодія Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
|
|
Скачати 10.57 Mb.
|
|
У системі правозахисних органів важливе місце посідає нотаріат — система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти нотаріальні дії, передбачені Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р., для надання їм юридичної вірогідності. Предметом нотаріальної діяльності є посвідчення безспірних прав, безспірних фактів і вчинення інших дій, що випливає із повноважень нотаріальних органів і посадових осіб. Діяльність нотаріату спрямована на охорону та захист прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, на запобігання правопорушенням шляхом правильного і своєчасного вчинення нотаріальних дій. Джерелами нотаріального права є Конституція України, де закріплено теоретичні положення, які зумовлюють діяльність нотаріату, а також Закон України «Про нотаріат». Законом вперше було передбачено запровадження приватного нотаріату. Нотаріуси у своїй діяльності керуються також постановами й розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та інструкціями Міністерства юстиції. Нотаріуси і службові особи, які виконують ці функції, діють згідно з чинним законодавством (ст. 7 Закону) та мають вима- гати додержання законності всіма громадянами і юридичними особами, які звертаються до них з проханням виконати певну нотаріальну дію; відмовляти у виконанні дій, що суперечать закону; не приймати документи, які оформлені з порушеннями закону або містять відомості, що паплюжать честь і гідність громадян. Не менш важливим у діяльності нотаріату є додержання таємниці виконуваних нотаріальних дій. Саме тому довідки й документи нотаріальні контори і приватні нотаріуси видають лише тим громадянам, державним установам і організаціям, для яких або за дорученням яких виконувалися нотаріальні дії. Важливе значення у діяльності нотаріату має також додержання об'єктивної істини, тобто обгрунтованості дій нотаріусів та інших посадових осіб, які виконують нотаріальні дії. Підставою для виконання нотаріальних дій є дійсні обставини, підтверджені необхідними й достатніми письмовими доказами (документами). Подані матеріали нотаріус оцінює з точки зору їх належності, допустимості й достовірності (ст. 4 Закону). За вчинення нотаріальних дій нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених декретом Кабінету Міністрів України з наступними змінами та доповненнями. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої встановлюється за домовленістю сторін (ст. 31 Закону). З доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством. Посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи можуть вчиняти певні нотаріальні дії. У державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні дії (ст. 34 Закону):
730 Глава 21 Засади правозахисної діяльності 731
Цей перелік не є вичерпним. Чинним законодавством на державних нотаріусів може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій. Приватні нотаріуси вчиняють подібні нотаріальні дії, за винятком деяких. Так, зокрема, вони не мають права накладати і знімати заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; видавати свідоцтва про право на спадщину тощо1. Заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, санаторіях або проживають у будинках для перестарілих та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками по медичній частині або черговими лікарями зазначених будинків для перестарілих та інвалідів, прирівнюються до нотаріально посвідчених. 1  Згідно з проектом Закону України «Про нотаріат» створюється єдиний нотаріат без диференціації на державних і приватних нотаріусів.Право посвідчувати заповіти надано капітанам морських суден або суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, а також начальникам експедицій стосовно заповітів громадян, які перебувають у плаванні чи експедиції. Заповіти та доручення військовослужбовців, а також робітників і службовців, членів їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб і органів, що вчиняють нотаріальні дії, можуть посвідчувати командири (начальники) цих частин, з'єднань, установ і закладів. Начальники місць позбавлення волі мають право посвідчувати заповіти та доручення осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. § 5. Адвокатура в Україні Конституція України гарантує кожному право захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань шляхом оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У будь-якому правовому суспільстві адвокату відведено особливу роль. Адвокат має діяти не тільки в інтересах клієнта, айв інтересах права в цілому. Основні положення про роль адвокатів, прийняті на VIII Конгресі ООН із запобігання злочинам, що відбувся у серпні 1990 p., вказують на особливість адвокатської діяльності в суспільстві, яка має поважатися і гарантуватися урядами при розробці національного законодавства та його застосуванні як адвокатами, так і суддями, прокурорами, членами законодавчої та виконавчої влади і суспільством у цілому. Після здобуття незалежності в українському законодавстві зроблено перші кроки на шляху створення дійсно незалежної адвокатури. 19 грудня 1992 р. був прийнятий Закон України «Про адвокатуру», за яким адвокатура в Україні визначалася як добровільне професійне громадське об'єднання, покликане 732 Глава 21 Засади правозахисної діяльності 733  згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу (ст. 1 Закону)1Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менш як два роки, склав кваліфікаційні іспити, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Він має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема запитувати й отримувати документи або їхні копії від підприємств, установ, організацій та об'єднань, а від громадян — за їхньою згодою, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами та матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати про клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб і відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний неухильно додержуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах 1  Триває реформування адвокатури. На розгляді Верховної Ради України знаходиться законопроект «Про адвокатуру»якої прийняв доручення. Законом України «Про адвокатуру» передбачені й інші обов'язки адвоката. Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності (ст. 4 Закону). її діяльність має певні державні гарантії, про що йшлося раніше. Принцип незалежності адвокатської діяльності полягає у забезпеченні таких умов виконання професійних прав і обов'язків адвоката, які б забезпечували його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів. Адвокат зобов'язаний не допускати у своїй професійній діяльності компромісів, які б применшували його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнтові, якщо такі компроміси розходяться із законними інтересами клієнта і перешкоджають належному наданню йому правової допомоги. Сутність принципу додержання законності у діяльності адвоката полягає в тому, що він зобов'язаний не порушувати чинного законодавства України, сприяти утвердженню і практичній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб. Адвокат не може давати клієнтові поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти вчиненню їх. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний додержуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти їх вчиненню. Додержання принципу конфіденційності є необхідною і найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких неможливо належне надання правової допомоги. Отже, збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої адвокатом від клієнта, а також про клієнта або інших осіб у процесі здійснення адвокатської діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Конфіденційність певної інформації, що охороняється правилами ст. 4 Закону «Про адвокатуру» може бути скасована 734 Глава 21 Засади правозахисної діяльності 735   тільки особою, заінтересованою в її додержанні (або спадкоємцями такої фізичної особи чи правонаступниками юридичної особи), у письмовій чи іншій зафіксованій формі.Адвокат не відповідає за порушення цього принципу в разі допиту його у встановленому законом порядку як свідка щодо обставин, які виходять за межі предмета адвокатської таємниці, визначеного чинним законодавством, хоч і охоплюється предметом конфіденційної інформації. Розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства й суду допитати адвоката про обставини, що є адвокатською таємницею. Адвокату, помічникові адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, та використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб. Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагати від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, області, міста Києва. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі. Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу. Кримінальну справу проти адвоката може порушити тільки Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягти до кримінальної, матеріальної та іншої відповідаль- 1 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2000. № 1 - С 32 38.ності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно із законом. Адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, відкривати адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські бюро, колегії, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають розрахунковий рахунок та інші рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку — і в іноземних банках; можуть мати печатку та штампи зі своїм найменуванням. З метою підвищення кваліфікаційного рівня адвокатури, посилення правозахисної діяльності адвокатів у складі органів адвокатури діє Вища кваліфікаційна комісія адвокатури. Положення про неї підписано Указом Президента України від 5 травня 1999 р. № 155/931. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру» та зазначеного Положення, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті Міністрів України з представників від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури в межах своїх повноважень приймає або затверджує положення, рекомендації, роз'яснення, рішення, обов'язкові для виконання кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, адвокатами та адвокатськими об'єднаннями, на яких поширюється їхня дія. Запитання та завдання для самостійної перевірки знань 1. Які правозахисні органи діють на території України? * *2.3 чим пов 'язана необхідність існування правозахисник інститутів? 3. Які гарантії правозахисної діяльності Ви знаєте ? *4. Яка мета парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина? 736 Глава 21
*8. Захист яких прав громадян здійснюють нотаріуси? 9. Що таке адвокатура? 10. Які принципи адвокатської діяльності Вам відомі? *11. Які гарантії адвокатської діяльності передбачені законодавством? 12. Чи може бути адвокат допитаний як свідок у кримінальній справі? * * 13. Що, на Ваш погляд, має робити адвокат, якщо йому стало відомо про злочин, який вчинив його клієнт? Обгрунтуйте право мірну поведінку адвоката. *14. Порівняйте правоохоронну і правозахисну діяльність. * 15. Порівняйте адвокатуру і прокуратуру. *16. Яким чином в нашій державі захищена сама правоохоронна діяльність? Перелік використаних джерел Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. — К.: Україна, 1991. — 8 с Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 38. - Ст. 502. Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 617. Декларація прав національностей України: Прийнята Верховною Радою України 1 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 799. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Юрінком, 1996. - 80 с Конституция Автономной Республики Крым от 21 октября 1998 г (утверждена Законом Украины от 23 декабря 1998 г ) //Крымские известия. — 1998. — 27 октября. Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України від 10 лютого 1998 p. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 29. - Ст. 191. Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон України від 2 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №21. - Ст. 158. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490; 1995. -№ 34. - Ст. 268. Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України»: Указ Президента України від 6 березня 2003 р. // Урядовий кур'єр. - 2003. — 7 березня. Про внесення змін до Конституції України: проект Закону України// Урядовий кур'єр. — 2003. — 7 березня. Закон України «Про громадянство України». Прийнятий 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 4. - Ст. 65. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47 — Ст. 256. Про правовий статус іноземців: Закон України від 4 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 23. — Ст. 162. Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 р. // Голос України. - 2001. - 31 липня. Закон України « Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян Ураїни» від 21 січня 1994 р. // Голос України. — 1994. — 1 квітня. 738 Перелік використаних джерел 739  Закон Української РСР «Про свободу совісті та релігійні організації» Прийнятий 23 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. - Ст. 283.Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. — Ст 35. Закон України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 36. - Ст 529 Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»: Прийнятий 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст. 385. Закон України «Про об'єднання громадян»: Прийнятий 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 18 жовтня 2001 р. // Урядовий кур'єр, 2001 р. - № 201-202. - 2 листопада. Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №3. - Ст. 15. Про всеукраїнський та місцевий референдуми: Закон України від З липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 33. — Ст. 443; 1992. - № 35. - Ст. 515. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квітня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 19. — Ст. 135. - 1998. - №40-41. - Ст. 250. Про Регламент Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 35. - Ст. 339. - № 40. - Ст. 371. Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. - № 20. - Ст. 99. Про Рахункову палату Верховної Ради України: Закон України від 11 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. —1996. — № 43. — Ст.212. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20 -21. -Ст. 190. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. // Урядовий кур'єр. — 1999. — 17 грудня. Про систему центральних органів виконавчої влади: "Указ Президента України від 15 грудня 1999 року // Урядовий кур'єр. — 1999. — 17 грудня. Про склад Кабінету Міністрів України: Указ Президента України від 15 грудня 1999 року // Урядовий кур'єр — 1999. — 17 грудня. Закон України «Про адвокатуру»: Прийнятий 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 9. — Ст. 62. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991 - № 53. - Ст 793; 1993. -№22.-Ст.229.-№50.-Ст.474;1995.-№11.-Ст.71 -№43.-Ст.313. Додатково див. Рішення Конституційного Суду України від ЗО жовтня 1997 р. № 5-зп. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. - Ст. 272. Додатково див. Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997р. №2-зп. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3018-Ш // Юридичний вісник України. - № 13. - 2002. - ЗО березня — 5 квітня. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». (За станом на 5 березня 2001 p.): Офіційне видання / Верховна Рада України. — К.: Парламентське вид-во, 2001. — 68 с Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11 липня 2002 р. № 93-IV// Юридичний вісник України № 34. - 2002 - 24 - ЗО серпня. Закон України «Про бюджетну систему України» // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 8. Закон України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 3. Постанова Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату» від 14.01.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 24. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2002. — №10: Місцеве самоврядування в Україні. — 448 с Державно-правова реформа в Україні. Матеріали науково-практичної конференції. Листопад 1997 р. - К. - 1997. - 420 с Жуковський А., Субтельний О. Нариси історії України / Ред. Я. Гри-цак, О Романів. — Львів, 1992. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. — К., 1999. Коментар до Конституції України. Інститут законодавства Верховної Ради України. — 2-е вид., випр. і допов. — К —1998. — 412 с. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 336 с Колодій А. М., Олійник А. Ю Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посіб. — К.. Юрінком Інтер, 2000. — 304 с Державне будівництво: збірник нормативно-правових актів / За ред. М. І. Панова. - Кн. 1. - Харків: Гриф, 2002. - 576 с  740Державне будівництво: збірник нормативно-правових актів / За ред. М. І. Панова. - Кн. 2 - Харків: Гриф, 2002. - 416 с Колодій А М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні Підручник / За ред. Я Ю Кондратьева. — К. Юрінком Інтер, 2003 - 464 с Констан Б. Об узурпации /О свободе Антология западноевропейской классической либеральной мысли. — М Наука, 1995. — 204 с Конституція незалежної України У 3 кн — Кн 1 Документи, коментарі, статті. — К., 1995 Конституційні акти України 1917—1920 Невідомі конституції України. - К., 1992. Конституційне право України / За ред. доктора юридичних наук, професора В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка, 1999. — 734 с Муніципальне право України: Підручник / В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фрицький, М. О. Баймуратов та ін. / За ред. В. Ф Погорілка, О. Ф. Фрицького. — К/ Юрінком Інтер, 2001. — 352 с Основи конституційного права України: Підручник. — 2-е вид., до-пов. / За ред. В. В. Копєйчикова — К.. Юрінком Інтер, 1998. — 288 с Семенов В С, Прагнюк О С. Міжнародно-правові аспекти Конституції України. К. Ін Юре, 1997 Слюсаренко А. Г., Томенко М В Історія української конституції — К, 1993. Современные зарубежные конституции' Сб. докл. по конституц праву зарубеж стран — М., 1996 Суд, правоохоронні та правозахисні органи України Навч посіб В С Ковальський (кер. авт кол.), В. Т Білоус, С Е. Демський та ін., Відп ред. Я Кондратьев. — К. Юрінком Інтер, 2002. — 320 с. Тодика Ю М Конституція > країни: проблеми теорії і практики. Монографія, — Харків: Факт, 2000 — 608 с Тодика Ю.М Тлумачення Конституції і законів України: теорія та практика. Монографія. — Харків: Факт, 2001 — 328 с Тотюрнин Б. Н. Европейское право: Учебник. — М.. Юристь, 1998. — 456 с Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.. Юрінком Інтер, 2002. - 536 с Ярмиш О. Н., Серьогін В. О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні / За заг. ред. Тодики Ю. М. Навч. посібник. — Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. — 672 с. HartH L. A. The Concept of Law. - Oxford, 1963. Crick B. In Defence of Politica, Harmondaworth. — Penquin, 2-nd ed., 1982. HoebelE. A. The law of pramitive man. A. Study in Comparative Legal Dynamics Cambridge, Mass. Harvard University Press, 1954. Cohen R. Political Anthropology // Handbock of Social and Caltural Anthropology Ed by J J Honigmann. — Chicago, 1973. Зміст Вступ , З Розділ І Основи теорії держави і права Глава 1. Виникнення держави і права 6 § 1. Основні закономірності виникнення держави і права 6 § 2. Особливості формування держави у різних народів 18 § 3. Різноманітні теорії виникнення держави 19 § 4. Виникнення юридичного права у різних народів 21 § 5. Типи держави і права 33 § 6. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади 37 Глава 2. Основи теорії держави 44 § 1. Поняття держави та її ознаки 44 § 2. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави 48 § 3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямів діяльності (функцій) держави 51 § 4. Поняття форми держави 58 § 5. Загальна характеристика держав, що існували на території сучасної України 64 § 6. Співвідношення і взаємодія держави та особи 66 § 7. Форми взаємодії держави та об'єднань громадян 68 § 8. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави 70 Глава 3. Загальна характеристика громадянського суспільства і правової держави 76 § 1. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави 76 § 2. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави 98 § 3. Основні напрями формування громадянського суспільства і правової держави в Україні 100 742 Зміст 743  Глава 4. Основи теорії права 107§ 1. Система соціальних норм і місце та роль права в цій системі 107 § 2. Поняття права та його ознаки 110 § 3. Функції і принципи права 112 § 4. Поняття системи права як внутрішньої його організації 117 § 5. Загальна характеристика основних галузей права України 123 § 6. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу 125 § 7. Правотворення як процес самоорганізації права 129 § 8. Реалізація норм права: загальна характеристика 131 § 9. Правові відносини. Загальна характеристика 138 § 10. Правоохоронна система та правоохоронна діяльність 141 §11. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна 142 Глава 5. Основи правосвідомості, правової культури та правового виховання 151 § 1. Поняття і види правосвідомості та правової культури 151 § 2. Правове виховання як засіб підвищення рівня правосвідомості та правової культури 157 § 3. Форми правового виховання 158 § 4. Самовиховання як важлива форма правового виховання 160 Глава 6. Основи правової поведінки та юридична відповідальність 163 § 1. Правове мислення та його значення для правової поведінки 163 § 2. Поняття правової поведінки 165 § 3. Правомірна поведінка 167 § 4. Правопорушення: поняття, причини і види 168 § 5. Склад правопорушення та його ознаки 169 § 6. Юридична відповідальність: поняття і ознаки 171 § 7. Принципи, види, функції та мета юридичної відповідальності 173 § 8. Підстави для притягнення до юридичної відповідальності та для звільнення від неї 176 Розділ II Окремі галузі права України Глава 7. Основи конституційного права України 180 § і. Конституційне право як провідна галузь національного права України 180 § 2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні 183 § 3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України 192 § 4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення 195 § 5. Види референдумів 196 § 6. Виборче право та виборча система в Україні 198 § 7. Територіальний устрій України 209 § 8. Автономна Республіка Крим 211 § 9. Громадянство України як один з інститутів конституційного права 216 § 10. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання 228 §11. Загальна характеристика системи органів державної влади 250 § 12. Внесення змін і введення в дію Конституції України 274 Глава 8. Основи муніципального права України 281 § 1. Поняття муніципального права України 281 § 2. Поняття і ознаки місцевого самоврядування 283 § 3. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування 285 § 4. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування 288 § 5. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування 295 § 6. Порядок формування, організація роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування 300 § 7. Гарантії місцевого самоврядування 311 § 8. Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві 315 § 9. Особливості правового статусу місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим 318 744 Зміст 745 Глава 9. Основи трудового права України 323§ і. Предмет і система трудового права 323 § 2. Джерела трудового права 326 § 3. Основні принципи трудового права 328 § 4. Суб'єкти трудового права 330 § 5. Трудові правовідносини 333 § 6. Колективні договори та угоди 334 § 7. Правова організація працевлаштування 336 § 8. Трудовий договір: поняття, умови укладення, форма, строк і види трудового договору 338 § 9. Робочий час 348 § 10. Час відпочинку 350 §11. Правове регулювання оплати праці 351 § 12. Трудова дисципліна 353 § 13. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору 356 § 14. Правове забезпечення охорони праці 359 § 15. Трудові спори 368 § 16. Соціальне забезпечення: поняття та види пенсій та допомог 373 Глава 10. Основи екологічного права України 382 § 1. Екологічне право України: поняття, предмет, система 382 § 2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика 384 § 3. Екологічні права та обов'язки громадян 386 § 4. Права та обов'язки природокористувачів 388 § 5. Складові природно-заповідного фонду 390 § 6. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу 393 § 7. Правова охорона водних ресурсів 396 § 8. Порядок використання та охорони надр 397 Глава 11. Основи земельного права України 403 § 1. Загальна характеристика земельного права. Поняття, відносини та предмет правового регулювання 403 § 2. Види земель та їх правовий статус 405 § 3. Права та форми власності на землю 407 § 4. Набуття і реалізація права на землю 410 § 5. Приватизація землі 412 § 6. Гарантії прав на землю 418 § 7. Охорона земель 420 § 8. Управління в галузі використання і охорони земель 424 § 9. Відповідальність за порушення земельного законодавства 428 Глава 12. Основи цивільного права України 431 § 1. Цивільне право України: поняття і система 431 § 2. Поняття та структура цивільного законодавства 434 § 3. Поняття цивільних правовідносин 436 § 4. Суб'єкти цивільних правовідносин 437 § 5. Об'єкти цивільних правовідносин 443 § 6. Правочини 445 § 7. Право власності та інші речові права 448 § 8. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності 453 § 9. Зобов'язальне право 455 § 10. Недоговірні зобов'язання 478 § 11. Спадкове право 483 Глава 13. Основи господарського права України 489 § 1. Господарське право України: поняття і предмет правового регулювання 489 § 2. Підприємство як організаційна форма господарювання .. 496 § 3. Державні та комунальні унітарні підприємства 499 § 4. Господарські товариства 499 § 5. Підприємства колективної власності 501 § 6. Приватні підприємства. Інші види підприємств 502 § 7. Об'єднання підприємств 503 § 8. Громадянин як суб'єкт господарювання 506 § 9. Майнова основа господарювання 506 § 10. Корпоративні права 507 § 11. Господарські зобов'язання 508 § 12. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання 512 § 13. Галузі та види господарської діяльності 516 § 14. Зовнішньоекономічна діяльність 519 § 15. Спеціальні (вільні) економічні зони 521 Глава 14. Основи житлового права України 525 § 1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання 525 § 2. Право громадян на житло і форми його реалізації 528 § 3. Порядок надання житла громадянам, які потребують поліпшення житлових умов 529 747 746 § 4. Приватизація державного житлового фонду 531§ 5. Договір житлового найму: поняття, значення та відповідальність за його невиконання 537 § 6. Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду 538 § 7. Користування службовими жилими приміщеннями і гуртожитками 540 § 8. Порядок розгляду житлових спорів 546 § 9. Особливості юридичної відповідальності за порушення житлового законодавства 549 Глава 15. Основи сімейного права України 553 § 1. Сімейне право України: поняття та предмет правового регулювання 553 § 2. Сім'я за сімейним законодавством 556 § 3. Шлюб за сімейним законодавством 558 § 4. Права та обов'язки подружжя 560 § 5. Права та обов'язки матері, батька і дитини 562 § 6. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування 566 § 7. Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів 568 § 8. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства, законів іноземних держав і міжнародних договорів в Україні 570 Глава 16. Основи адміністративного права України ...573 § 1. Поняття державного управління та співвідношення його з виконавчою владою 573 § 2. Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців 575 § 3. Поняття, предмет і метод адміністративного права України.. 583 § 4. Система і джерела адміністративного права. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення 585 § 5. Адміністративні правовідносини 590 § 6. Адміністративне деліктне право 593 § 7. Поняття адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність неповнолітніх 597 § 8. Адміністративні стягнення: поняття та види 599 § 9. Основи адміністративного процесу 600 § 10. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення 601 Зміст § 11 Провадження у справах про адміністративніправопорушення 602 Глава 17. Основи фінансового права України 607 § 1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання 607 § 2. Система та джерела фінансового права 609 § 3. Бюджет і бюджетна система 611 § 4. Система оподаткування та її значення 618 § 5. Поняття, функції та види податків 620 § 6. Платники податків та об'єкти оподаткування 626 § 7. Особливості оподаткування юридичних та фізичних осіб 630 § 8. Відповідальність за порушення законодавства про податки 636 § 9. Поняття, функції та структура банківської системи України 638 Глава 18. Основи кримінального права України 645 § 1. Основні поняття і система кримінального права України. Функції та принципи кримінального права 645 § 2. Характеристика Кримінального кодексу України. Структура кримінально-правової норми 648 § 3. Кримінальна відповідальність та її підстави. Поняття кримінальної відповідальності 655 § 4. Поняття злочину та його ознаки 656 § 5. Поняття складу злочину. Ознаки складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів 658 § 6. Стадії злочину 662 § 7. Співучасть у злочині. Види співучасників. Види злочинних груп. Особливість кримінальної відповідальності при співучасті 663 § 8. Добровільна відмова від вчинення злочину. Особливість кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину 666 § 9. Кримінальне покарання. Поняття та ознаки. Система кримінальних покарань 667 § 10. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх. Вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх 670 748 Розділ III Засади юрисдикційної діяльності Глава 19. Засади правосуддя та судочинства 679 § 1. Правосуддя в Україні. Поняття, основні ознаки та принципи 680 § 2. Поняття судочинства 684 § 3. Цивільне судочинство. Цивільний процесуальний кодекс України 686 § 4. Господарське судочинство. Господарський процесуальний кодекс України 688 § 5. Кримінальне судочинство. Кримінально-процесуальний кодекс України. Особливості провадження в кримінальних справах про злочини неповнолітніх 689 § 6. Конституційне судочинство 694 Глава 20. Засади правоохоронної діяльності 698 § 1. Поняття правоохоронної діяльності. її ознаки 698 § 2. Органи прокуратури. Напрями наглядової діяльності 701 § 3. Органи внутрішніх справ України 705 § 4. Державна податкова служба 707 § 5. Служба безпеки України 709 § 6. Інші правоохоронні органи України 711 § 7. Поняття виявлення та розслідування злочинів 716 Глава 21. Засади правозахисної діяльності 721 § 1. Поняття правозахисної діяльності 721 § 2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 724 § 3. Юстиція України 726 § 4. Нотаріате Україні 728 § 5. Адвокатура в Україні 731 Перелік використаних джерел 737 Навчальне видання ПРАВОЗНАВСТВО Підручник За загальною редакцією В. В. КопєпчиковаУ A.M. Колодія Ш  еф-редактор В. С КОВАЛЬСЬКИЙ, кандидат юридичних наукЮрінком Інтер - редакція наукової та навчальної літератури Редактор МІ Ромась Комп'ютерний набір ЛМ Сисоєва Комп'ютерна верстка О М Коваленко Художнє оформлення М П Черненко Підписано до друку 18 08.2004 Формат 84x108/32 Друк офсетний. Папір офсетний № 1 І арн. Petersburg. Умови друк, арк 39,4 Обл.-вид. арк. 36,2 Наклад 30000 (3-й завод 22001-26000) прим. Зам № 4-136. Ціна договірна. Орипнал-макет виготовлено комп'ютерним центром СП «Юрінком Інтер» (Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції — серія ДК № 19 від 20 03.2000) З питань придбання літератури звертатися до видавництва «Юрінком Інтер» за адресою-04209, Київ-209, вул Героїв Дніпра, 31-6, тел 411-64-03 Віддруковано в ЗАТ «Київська книжкова фабрика», 03151, м. Київ-151, вул. Ушинського, 40. Свідоцтво: серія ДК №787 від 28.01.2002 р.    |
Схожі:
|
Підручник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-590 від 21 березня 2003року) |
Навчально-методичний посібник Рекомендовано Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист №1/11-186 від 20 січня 2004 р.) |
|
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.) |
|
Її. Рецензенти: Малишева Н. Р Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-4721 від 10 листопада 2003 року ) |
ОНОЛОГІЯ, КАРДІОЛОГІЯ, ГЕМАТОЛОГІЯ У трьох томах Том 3 Гематологія... М. А. Власенко – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Харківської медичної академії післядипломної... |
|
ІСТОРІЯ, ЗАВДАННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України ... |
|
БЕХРУЗ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО ПІДРУЧНИК Рекомендовано Міністерством... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
Хриков Є. М. Х95 Управління навчальним закладом: Навч посіб Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-751 від 24 березня 2006р.) |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua