|
|
Скачати 84.74 Kb.
|
|
1. Політична система суспільства: поняття, структура та функції. Політична система суспільства є складним та комплексним явищем, зовнішнім виразом політичних зв'язків між людьми, внаслідок чого розглядається в якості важливої характеристики політичного буття такого суспільства. Проте будь-яка система, в тому числі і політична є упорядкованою сукупністю елементів, що взаємодіють та взаємопов'язані між собою. Американський соціолог Т.Парсонс переносить поняття “система” на вивчення суспільства як взаємодію чотирьох підсистем: економічної, політичної, соціальної та духовної, які знаходяться у взаємозалежності та взаємодії. Кожна з підсистем виконує певні функції, забезпечуючи життєдіяльність суспільства у цілому.1 Тривалий час у вітчизняній політологічній та юридичній літературі панувало спрощене розуміння політики та політичних відносин, що зводило зміст цих категорій лише до боротьби класів та панування класової волі. Політика характеризувалась як сфера силового тиску в межах суспільства, що обумовлювалась значною ідеологізацією суспільства, непрозорістю політичного процесу та нерозвиненістю політичної свідомості населення. В сучасній юридичній літературі політику характеризують як діяльність, що реалізується в межах суспільства, змістом якої є: організація, регулювання, контроль відносин у сфері політики суб’єктами яких є люди, соціальні групи та держава в цілому. Важливим суб’єктом політичних відносин визначається не лише держава, а і інститути громадянського суспільства, а метою функціонування політичної системи є недопущення авторитарного впливу держави на суспільство у політичній сфері. В юридичній літературі існують різноманітні підходи до розуміння поняття “політична система суспільства”. Так, наприклад” В.М.Сирих визначає даний феномен як “сукупність державних органів, а також асоціацій, об'єднань, що утворюються громадянським суспільством з метою участі у справах держави, вирішення інших політичних питань”.1 Проте зазначене визначення практично не вказує на системоутворюючи зв'язки та структуру, при цьому проста сукупність не завжди вказує на наявність системи.2 В.Д. Перевалов визначає політичну систему суспільства як систему взаємопов'язаних та взаємодіючих об'єднань (організацій) людей, що базуються на різноманітних формах власності, відображають інтереси та волю соціальних класів, прошарків, груп та націй, що реалізують політичну владу або беруть участь у боротьбі за її існування в межах права за допомогою держави.3 На нашу думку найбільш обґрунтованим у сучасній науці є визначення політичної системи суспільства у шляхом виокремлення широкого та вузького підходів до її розуміння. У широкому розумінні політичну систему суспільства можна визначити як сукупність політико-правових інститутів, принципів їх існування та взаємодії, що на основі права здійснюють владу та управління суспільством, забезпечуючи при цьому відповідний порядок у суспільстві та його стабільність. Зазначений підхід включає в себе систему елементів політичної сфери серед яких розрізняють: суб’єкти політики, що характеризуються певними можливостями в процесі прийняття та реалізації політичних рішень; політичні інститути, які відображають інтереси суб’єктів політики та в сукупності складають політичну організацію суспільства (політичні партії та рухи, громадські об’єднання, держава); політичні відносини, що виникають між структурними елементами політичної системи та характеризують її зміст; політичні норми, які є різновидом соціальних норм та забезпечують єдність в регулюванні політичної сфери; політична свідомість, яка відображає ідеологічне та психологічне ставлення населення до політики; політична діяльність, як сукупність дій та вчинків суб’єктів політики; У вузькому розумінні визначення політичної системи суспільства розкривається лише через сукупність державних та недержавних організацій, що здійснюють участь у політичному житі суспільства. В такому розумінні поняття “політичної системи суспільства” ототожнюється з поняттям “політична організація”. Типологія політичних систем здійснюється за різними критеріями класифікації. 1. Класифікація політичної системи суспільства за змістом ідеалів, цінностей, що існують у певному суспільстві та способами організації політичної влади розрізняють: - Англо-американську політичну систему, яка характеризується наявністю високого рівня раціоналізму, прагматизму, основними цінностями якої є свобода особистості, безпека та охорона власності. В межах цього типу політичної системи функціонує чіткий розподіл влади між різними її (політичної системи) ланками. - Континентально-європейська політична система характеризується високим рівнем та багатоманітністю політичної культури, що проявляється у злагодженому співіснуванні різноманітних культур з власними цінностями та ідеалами. Континентально-європейській політичній системі властива наявність значної кількості політичних партій з протилежними інтересами, що не позбавляє їх можливості знаходження спільного компромісу з метою панування загальних ліберальних цінностей у суспільстві. - Доіндустріальна або частково індустріальна політична система має змішаний характер та розглядається через невиразний розподіл влади (як правило, концентрація влади в руках чітко обмеженого кола осіб) та базується на основі протилежних етнічних, релігійних традицій різноманітних культур, що практично призводить до неможливості знаходження компромісу між ними. - Тоталітарний тип політичної системи суспільства визначається надзвичайною централізацією влади в руках правлячої політичної партії, високим ступенем насильства, функціональною нестабільністю політичної влади та заідеологізованістю суспільства в цілому. 2. На підставі взаємодії політичної системи суспільства з різноманітними факторами зовнішнього середовища розрізняють закриті та відкриті політичні системи. Закриті – мають обмежений характер співіснування з іншими системами є самостійними та розвиваються в межах власно встановлених напрямках. На відміну від закритих відкриті політичні системи мають динамічний характер та в різноманітних напрямках взаємодіють з іншими системами, що надає їм змогу використовувати передовий досвід з метою посилення та активізації власних потужностей. За напрямками та порядком здійснення управлінської діяльності розрізнять наступні політичні системи: Традиційні політичні системи, що існують, як правило у державах з монархічними формами правління та характеризуються зосередженням влади в руках однієї особи та нерівномірністю соціальних статусів. Ліберальні політичні системи, що характеризуються прийняттям з боку влади рішень, спрямованих на підтримку та реалізацію суспільних цінностей, гарантування прав та свобод людей, підтримку всіх форм власності. Популістські політичні системи переважно існують у країнах, що розвиваються. Управлінська діяльність в межах цих політичних систем здійснюється з використанням авторитарних методів та як правило спрямована на покращення розвитку лише матеріальних благ. Належне функціонування будь-якої системи в тому числі і політичної багато в чому залежить від відповідності її своєму призначенню. Тому політична система суспільства повинна бути адаптованою до середовища, в якому вона існує, постійно підтримувати структурну різноманітність та збагачуватись новими інститутами. 2. Структура та функції політичної системи суспільства. Політична система суспільства складається з комплексу підсистем, що взаємопов'язані, взаємодіють між собою та забезпечують належне функціонування влади в державі. Структуру цієї категорії складають наступні підсистеми: 1. Інституціональна, в межах якої виокремлюють наступні елементи: держава, як орган (система органів), що забезпечує здійснення політичної влади та управління у політичній сфері в загальнонаціональному вимірі; політичні партії, які відображають політичні настрої певної групи населення, забезпечуючи його участь у виборах та діяльності представницьких органів влади; громадські об’єднання як добровільні громадські формування, що створюються на основі єдності інтересів з метою спільної реалізації громадянами наданих їм прав та свобод. Різновидом громадських об’єднань є громадська організація як об’єднання громадян, що створене для реалізації інтересів певної частини населення. 2. Нормативна, що складається з політичних норм та принципів, методів політичного примусу, форм державного контролю за прийняттям рішень. Саме за допомогою зазначених елементів держава здійснює регулятивний вплив на діяльність різноманітних суспільних інститутів. 3. Комунікативна або інформаційна, що реалізується в межах правових, моральних норм, звичаїв, традицій, що існують не тільки в середині самої системи, а і поза її межами. Сутність політичної системи суспільства найбільш яскраво проявляється в її функціях. Тому важливим для характеристики політичної системи є її функціональне призначення, що є результатом реалізації власних функцій. Функції політичної системи суспільства – це напрямки її впливу на політичну сферу суспільства з метою забезпечення політичних інтересів населення. В юридичній літературі виокремлюють наступні функції політичної системи суспільства: 1. Функція політичної соціалізації, тобто “процес включення індивіда до політичної системи”1 та забезпечує збереження існуючої в суспільстві моделі політичної системи. Цей процес передбачає формування політичної свідомості індивіда, в той час, коли останній бере участь у роботі політичних механізмів, звдяки чому відбувається відновлення політичної системи шляхом залучення всіх нових чденів суспільства до політичної діяльності. Таким чином, політична соціалізація відіграє роль механізму збереження політичних цінностей, а також надає можливість зберегти правоприємництво (приемственность) поколінь в політиці. Також, змістом цієї функції є розвиток і захист політичних знань та цінностей, що притаманні суспільству. Метою цієї функції є забезпечення відповідності поведінки суб’єктів політичним стандартам та лояльного відношення населення до влади; 2. Функція адаптації надає можливість пристосування політичної системи до зовнішнього середовища та змін, що в ньому відбуваються з метою гарантування життєздатності політичної системи. Здійснюється шляхом підготовки професійних політиків, що забезпечують знаходження найбільш оптимальних шляхів вирішення актуальних політичних проблем; 3. Функція реагування забезпечує можливість врахування потреб суспільства, а також завдань, що формуються в середині політичної системи. Метою є забезпечення пристосування політичної системи до потреб політичного характеру, що змінюється в результаті розвитку суспільства; 4. Регулятивна функція забезпечує вплив політичної системи на суспільство шляхом управління політичними процесами та координації політичної діяльності суб’єктів політичних відносин. При цьому дії політичної системи суспільства, що спрямовані на управління здійснюється шляхом встановлення цілей, задач, конкретних програм розвитку суспільства, прийняття політичних норм та застосування політичної чи юридичної відповідальності до суб’єктів, що їх порушують; 5. Функція мобілізації засобів та ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей та завдань (проте як правило без належної організації роботи досягнення таких цілей та завдань здійснюється на неналежному рівні, не задовольняючи при цьому елементарні потреби суспільства спрямовані на реалізацію власних політичних інтересів) 6. Інтеґративна функція надає можливості для створення необхідних умов з метою взаємозв'язку різних елементів його структури забезпечити певний розподіл благ, повноважень та статусів у політичній сфері. Метою функції є забезпечення інтеграції та узгодження інтересів різноманітних соціальних груп. 7. Функція політичного обґрунтування, що передбачає належне обґрунтування публічної влади, що дозволяє в кінцевому результаті розглядати таку владу як легітимну. Таким чином, політична система є структурно та функціонально узгодженою категорією, що забезпечує управління політичною сферою суспільства, забезпечує можливість населення приймати участь у процесі прийняття та реалізації політичних рішень. 1Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В.Зайчука, Н.М. Оніщенко. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.:Юрінком Інтер, 2008. - С.211 1Сырых В.М. Политическая система современного общества // Теория государства и права / Под ред. В.К.Бабаева. М., 1999. С.119 2Теория государства и права: Учебник / Под ред. док. юрид. наук, проф., заслуж. деятеля науки РФ Р.А.Ромашова. - Спб.: Издательсто Р.Асланова “Юридический ценр Пресс”, 2005. - С.145 3Перевалов В.Д. Государство и право в политической системе общества // Теория государства и права / Под ред. В.М.Корельсокго, В.Д.Перевалова. М., 1998. - С.70 1Политология: Энциклопедический словарь. С.278 |
|
Функції політичної еліти Як вже зазначалося, головними функціями політичної системи є політичне цілепокладання, владно-політична інтеграція суспільства і... |
План Взаємодія суспільства і природи Екологічна криза: поняття, структура,... При цьому суспільство впливає на природу свідомо, цілеспрямовано, на відміну від стихійного характеру впливів природи на стан суспільства.... |
|
1. Поняття і структура кредитної системи Сучасна кредитна система являє собою сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позичкових капіталів і здійснюють... |
Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань Модуль Становлення системи державного казначейства на Україні, її структура та функції. Платіжна система виконання бюджетів |
|
1. Поняття кримінального права. Завдання, функції та принципи кримінального права Поняття закону про кримінальну відповідальність. Структура кримінального кодексу |
Лекція 1 Тема: «Предмет, зміст і структура курсу» Поняття закону, принципу, мети, функції, технології, структури; їх використання в управлінні персоналом |
|
Тема уроку Продовжити формування понять: функція, аргумент функції, значення функції. Ввести і сформувати поняття графіка функції. Навчити учнів... |
Скандинавські країни: загальна характеристика (історія, культура,... Чеська Республіка: загальна характеристика (історія, культура, економіка, суспільство, політична система) |
|
Закон кількості грошей. Інфляція, її основні види та характеристика.... Визначте поняття матеріального та нематеріального виробництва, виробничої та невиробничої сфери діяльності людей |
О. Ю. КРАСОВСЬКА кандидат економічних наук Проаналізовано дефініції поняття «освіта», розглянуто основні функції освіти та запропоновано власне трактування поняття «система... |