VI. ПРЕДСТАВНИКИ ПОТЕРПІЛОГО, ЦИВІЛЬНОГО ПОЗИВАЧА І ЦИВІЛЬНОГО ВІДПОВІДАЧА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.
Представниками потерпілого, цивільного позивача (ЦП) і цивільного відповідача (ЦВ) можуть бути : адвокати, близькі родичі, законні представники, так звані представники у галузі права, а також інші особи які за постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.
Якщо ЦП або ЦВ є п.у.о.о. то представниками їхніх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними на те особи.
Фізична чи юридична особа може мати представника в кримінальному процесі тільки з моменту визнання її потерпілою, ЦП або притягнення її як ЦВ.
Підставою для допущення особи як представника є:
для адвокатів які є членом будь-якого адвокатського об’єднання – ордер цього об’єднання,
для адвоката який займається індивідуальною діяльністю, а також фахівця – угода між ними і стороною яку вони будуть представляти,
для законного представника – документ який підтверджує його відношення до потерпілого, ЦП, ЦВ,
для близьких родичів та інших осіб – належним чином оформлена довіреність, доручення,
Представники користуються процесуальними правами осіб інтереси яких вони представляють і можуть брати участь в кримінальній справі як поряд з потерпілим, ЦП, ЦВ так і замінюючи їх.
Процесуальні права представляючих осіб представники набувають з моменту винесення особою, що проводить дізнання, слідчим, суддею постанови, а відповідно судом – ухвали про визнання представником потерпілого, ЦП, ЦВ.
Представник не має права використовувати свої повноваження на шкоду інтересам особи яку він представляє.
Повнолітній і дієздатний потерпілий, ЦП і ЦВ в любий час може відмовитися від представника і продовжити захист своїх інтересів самостійно.
Особа допитана або така яка підлягає допиту в якості свідка не може бути представником по справі.
Посадові особи які ведуть процес зобов’язані в такому випадку роз’яснити потерпілому, ЦП і ЦВ право мати представника з числа інших осіб вказаних в ст. 52 КПК.
Ст. 63 КПК передбачає й інші умови та обставини які виключають участь в справі представників.
Представником потерпілого, ЦП і ЦВ не може бути особа яка брала участь в цій справі в якості слідчого, або особи яка проводила дізнання, прокурора, судді, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста захисника, а також особа є родичем кого не будь зі складу суду або обвинувача .
Захисник не може брати участі у справі як представник коли він по цій справі надавав, надає юридичну допомогу особі інтереси якої протирічять інтересам особи яка звернулася з вимогою про ведення її справи або коли він брав участь в справі як перекладач або понятий, а також тоді коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа з якою захисник знаходиться в родинних відносинах.
При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов’язків представника потерпілого, ЦП і ЦВ по даній справі. За цими ж підставами вона може бути відсторонена від участі в справі слідчим, прокурором чи судом.
VII. ПІДОЗРЮВАНИЙ У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ. ПІДСТАВИ І ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАТРИМАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО.
Підозрюваним визнається:
Особа затримана за підозрою у вчиненні злочину.
Особа до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови, до притягнення її як обвинуваченого.
Оскільки застосування затримання чи обрання іншого запобіжного заходу до притягнення як обвинуваченого можливо лише при проведенні досудового розслідування, підозрюваний може бути учасником процесу тільки на цій стадії при чому протягом короткого чітко встановленого строку – до 10 діб, а за клопотанням самого підозрюваного (якщо це необхідно для того щоб додатково вивчити дані про особу затриманого чи з’ясувати інші обставини які мають значення для прийняття рішення про обрання затриманому запобіжного заходу) – до 15 діб.
Якщо особа затримана по підозрі у вчиненні злочину то протягом 72 годин вона повинна бути:
Звільнена – якщо не підтверджується підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог передбачених ч.1 і 2 ст. 106 КПКУ.
Звільнена і до неї може бути обрано запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.
Доставлено до судді з поданням про обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Незалежно від того яке рішення буде прийняте особа може оскаржити факт свого затримання до суду.
Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запобіжного заходу – вона розглядається суддею протягом трьох днів з часу надходження.
Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення 72 годинного строку після затримання – скарга про затримання розглядається суддею протягом 5 діб з моменту надходження.
Скарга розглядається в порядку передбаченому в ч.5 ст. 165\2 КПК. Це одне із рішень суб’єкта який провадить розслідування, що може бути оскаржено і підлягає судовому контролю ще на стадії досудового розслідування.
Розгляд скарги проходить з участю представників як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту згідно з правилами про змагальність.
Підозрюваний – це короткочасний і необов’язковий учасник в стадії досудового слідства. Якщо підстав для затримання особи за підозрою в скоєнні злочину або застосування до неї запобіжного заходу немає – підозрюваний в процесі взагалі не появляться.
Підстави. Особа може бути затримана за підозрою в скоєнні злочину за який в ККУ передбачено покарання у вигляді позбавлення волі і тільки при наявності однієї із трьох підстав:
Коли особа застигнута при скоєнні злочину або безпосередньо після його скоєння.
Коли очевидці, в тому числі і потерпілі прямо вказують на дану особу як на таку яка скоїла злочин.
Коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому, в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину.
При наявності інших даних які дають підстави підозрювати особу в скоєнні злочину – вона може бути затримати тільки в тому випадку якщо ця особа вчинила замах на втечу, або коли вона не має постійного місця проживання або коли не встановлена особа підозрюваного.
Крім підстав для затримання необхідні також і мотиви такого заходу які залежать від тяжкості скоєного діяння, особи підозрюваного, її поведінки і т.д. і т.п. Право затримати особу за підозрою в скоєнні злочину надано органу дізнання і слідчому.
Про кожен випадок затримання особи яку підозрюють в скоєнні злочину складається протокол з вказівкою підстав і мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу, про роз’яснення підозрюваному права мати захисника і побачення з ним на одинці до першого допиту.
На протязі 24-х годин орган дізнання або слідчий зобов’язані направити письмове повідомлення прокурору про затримання і на його вимогу подати матеріали які послугували підставою до затримання.
Протокол затримання підписується особою яка його склала і затриманим. Про затримання особи яку підозрюють у скоєнні злочину орган дізнання повідомляє його сім’ю якщо місце його проживання відоме.
Кожному затриманому повинно бути роз’яснено мотиви його затримання, його права і надана можливість з моменту його затримання захищати себе особисто і користуватися правовою допомогою захисника.
Перебування особи в якості підозрюваного обмежено коротким строком – затримання не може перевищувати 72 години, а обраний запобіжний засіб – 10 діб. На протязі вказаних строків підозрюваному повинно бути пред’явлено обвинувачення, якщо обвинувачення не пред’явлено – підозрюваний звільняється з ізолятору тимчасового тримання, обраний запобіжний захід скасовується, а особа перестає бути підозрюваним. В подальшому вона може брати участь у справі в якості свідка.
З моменту винесення постанови про притягнення в якості обвинуваченого підозрюваний стає обвинуваченим. Як учасник процесу підозрюваний наділяється процесуальними правами для захисту своїх законних інтересів і на нього покладаються відповідні обов’язки.
ПРАВА:
Знати в чому він підозрюється.
Давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на питання.
Мати захисника і побачення з ним до першого допиту.
Подавати докази.
Заявляти клопотання або відводи.
Вимагати перевірки прокурором і судом правомірності свого затримання.
Подавати скарги на дії і рішення особи, що провадить оперативно-розшукову діяльність і дізнання, слідчого і прокурора.
Про роз’яснення підозрюваному його прав робиться помітка в протоколі затримання або в постанові про обрання запобіжного заходу.
Право мати захисника, побачення з ним до першого допиту роз’яснюється підозрюваному окремо, про що складається самостійний протокол.
ОБОВ’ЯЗКИ.
Підозрюваний зобов’язаний:
З’являтися по виклику особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду.
Не ухилятися від дізнання і досудового слідства.
Не чинити перешкоди провадженню розслідування шляхом скоєння незаконних дій.
Дотримуватися умов обраного відносно нього запобіжного заходу.
Підкорятися винесеним у відповідності з законом постановам осіб які ведуть процес.
У випадку неявки без поважних причин підозрюваний може бути підданий приводу.
При невиконанні обраного запобіжного заходу підозрюваний піддається більш суворому запобіжному заходу.
|