|
|
Скачати 410.26 Kb.
|
|
Тема. СУПОЗИТОРІЇ. Супозиторії як вид лікарських форм описані в Державній Фармакопеї. Отже, супозиторії – тверді при кімнатній температурі дозовані лікарські форми, які плавляться або розчиняються при температурі тіла людини. Супозиторії застосовуються для введення в порожнину тіла. Латинська назва – Suppositoria. Розрізняють супозиторії:
Ректальні супозиторії (свічки) можуть мати форму конуса, циліндра із загостреним кінцем або інакшу форму. Вага свічок повинна знаходитися в межах від 1.1 до 4.0 г. Максимальний діаметр – 1.5 см. Якщо лікарем вага не вказана, то свічки виготовляються вагою 3 г. Для дитячої практики вага свічок повинна бути вказана в рецепті. Вагінальні супозиторії можуть бути сферичними (кульки) – globuli яйцеподібними (овулі) – ovula або у вигляді плоского тіла із заокругленим кінцем (песарії) – pessaria. Вага їх повинна бути вмежах від 1.5 до 6.0 г. Якщо лікарем вага не вказана, то вагінальні супозиторії виготовляються вагою не менше 4.0 г. Палички мають форму циліндра із загостреним кінцем. Розміри паличок повинні бути вказані в рецепті (діаметром до 1 см, масою від 0.5 до 1 г). Крім того,у Державній Фармакопеї висуваються вимоги до виготовлення данних лікарських форм. Супозиторії виготовляють шляхом викачування маси, виливанням у форми розтопленої маси або пресуванням у спеціальних приладах. Як зв’язуючі речовини при виготовленні супозиторіїв методом викачування застосувують ланолін. При приготуванні супозиторіїв на тривалий термін можуть застосовуватися консерванти та антиоксиданти. Супозиторії повинні мати правильну і відповідно одинакову форму, однорідну масу і достатню твердість, щоб забезпечити зручність при використанні. Однорідність маси визначають візуально на зрізі по відсутності вкраплень, кусочків основи. Відхилення у вазі допускається в межах ±5%. Середню вагу визначають зважуванням 10 супозиторіїв. Температура плавлення вищеописаних лікарських форм, що виготовлені на основах, які не розчиняються у секретах слизових оболонок, повинна бути не вище 37 0С. Температуру плавлення супозиторіїв та основ для них визначають за методом, що описаний у Державній Фармакопеї, для м’яких речовин. Він оснований на тому, що капілярну трубку довжиною 6 см і внутрішнім діаметром 1-2 см, відкриту з обох кінців, занурюють у пробірку з водою так, щоб вона заповнила нижню частину трубки і утворила шар висотою 10 мм. Для твердих речовин – досліджену речовину розплавляють на водяній бані при можливій більш низькій температурі, добре перемішують і набирають її в капілярну трубку як вказано для цього методу. Капіляр охолоджують до 100С протягом 24 год або на льоді протягом 2 год. Із заповненим тим чи іншим способом капіляром проводять визначення температури плавлення за методом 1, який описаний у Державній Фармакопеї. За температуру плавлення приймають ту температуру, при якій стовбчик речовини стає рідким, піднімаючись в деяких випадках по капіляру. Необхідно проводити 2 визначення і брати середній результат: розходження між двома визначеннями не повинно перевищувати 1 0С. Крім того, для супозиторіїв, які виготовляють на основах, які не розчиняються у секретах слизових оболонок, визначають час повної деформації. Визначення часу повної деформації супозиторіїв проводять у скляному приладі, який складається з відкритої з обох кінців трубки (а) з капілярним переходом і стержнем (б) із циліндричним потовщенням на кінці. Перед початком досліду трубку з короткого кінця закривають корком і наповнюють водою при 37 0С. У довгий кінець опускають стержень (вагою 30г) потовщенням вниз і весь прилад занурюють у посудину з циркулюючою водою при температурі 37 0С. Через 3-5 хвилин стержень розміщують гострим кінцем вниз, вмикають секундомір. Час у хвилинах, за який стержень опуститься до такого положення, коли риска в, нанесена на ньому, співпаде з рівнем трубки, приймають за час деформації, який повинен бути 3-15 хвилин. Примітка: перед визначенням свічку витримують потягом 15 хвилин на льоді. Класифікаація лікарських форм, які вводяться в порожнину тіла. Слід зазначити, що на сучасному етапі розвитку ліків і їх технології, під терміном “супозиторії” розуміють всі лікарські форми, які є твердими при кімнатній температурі і розтоплюються або розчиняються при температурі тіла. Супозиторії ректальні – Suppositoria rectalia. Супозиторії піхвові - Suppositoria vaginalia: Глобулі - Globuli vaginales, Овулі - Ovula vaginalia, Песарії - Pessaria. Супозиторії уретральні - Suppositoria uretralia. Супозиторії для носа, вуха - Aurinaria. Супозиторії для зубних порожнин - Denticoni. Супозиторії для введення в матку - Uteritoria. Модифікація ректальних і піхвових лікарських форм. Супозиторії, покриті оболонкою – Suppositoria obdacta. Супозиторії багатоверствові – Suppositoria multistrata. Супозиторіх ліофілізовані – Suppositoria liophilisats. Таблетки ректальні – Tabulettae rectalia. Ректокапсули (ректальні желатинові капсули) – Rectocapsulae. Вливи – Enemata. Ректіоли – Rectiole. Rectal-phiole. Як основи для супозиторіїв застосовують масло какао, олії рослинні, тваринні, гідрогенізовані жири, ланоль, сплави гідрогенізованих жирів з воском, спермацетом, обезсмоленим озокеритом, твердим парафіном і з різноманітними емульгаторами, желатиново – гліцеринові і мильно – гліцеринові, поліетиленоксиди та ін. Якщо в рецепті не вказана основа, то беруть масло какао. Масло какао – Butyrum Cacao – це жирне масло, яке одержують пресуванням підсмаженого і вільного від шкірки насіння какао (тропічне шоколадне дерево). Масло какао представляє собою однорідну масу жовтуватого кольору, має слабкий ароматний запах і смак. Плавиться при 30-340 С, перетворюючись при цьому у прозору рідину. Масло какао легко розчиняється при перемішуванні в етері і в киплячому безводному спирті. Розчин 1 г масла у 3 мл етеру повинен залишатися при кімнатній температурі прозорим протягом 24 годин. Зберігають масло какао у добре закритих бляшанках, у прохолодному, захищеному від світла місці. Желатиново - гліцеринову основу виготовляють за прописом: желатину медичного 1 г гліцерину 5 г води дистильованої 2 г. Мильно – гліцеринову основу (для гліцеринових свічок) виготовляють наступним чином: 2.6 г кристалічного карбонату натрію розчиняють у 60 г гліцерину при нагріванні на водяній бані, потім додають 5 г стеаринової кислоти; після виділення вуглекислого газу і зникнення піни масу розливають у форми з таким розрахунком, щоб кожна свічка містила 3 г гліцерину. При виготовлені супозиторіїв можуть застосовуватися бутилокситолуол, бутилоксианізол, лимонна кислота, емульгатор №1, емульгатор Т-1, твін-80, спирти шерстяного воску, аеросил та інші допоміжні речовини. КЛАСИФІКАЦІЯ СУПОЗИТОРНИХ ОСНОВ. Основи для супозиторіїв діляться на: - ліпофільні (гідрофобні); - гідрофільні. До ліпофільних основ належать масло какао, стопи масла какао з парафіном і гідрогенізованими жирами, рослинні і тваринні гідрогенізовані жири, твердий жир, ланоль, стопи гідрогенізованих жирів з воском, з твердим парафіном; твердий жир плодів зонтичних рослин і коричника японського. Найчастіше використовують масло какао. Як гідрофільні основи використовують желатиново – гліцеринові гелі, стопи поліетиленоксидів з різними молекулярними масами та інші. Желатиново-гліцеринова основа використовується в основному для виготовлення вагінальних кульок. Мильно-гліцеринова основа, суміш поліетиленоксидів – 400 і 1500 – для виготовлення ректальних свічок. ВИМОГИ ДО СВІЧОК. Основа для супозиторіїв повинна бути підібрана таким чином, щоб супозиторії мали однорідну масу, одинакову форму та необхідну твердість, що забезпечує зручність застосування. Для супозиторіїв, приготованих на ліпофільних основах, визначають температуру плавлення або час деформації, а для супозиторіїв, виготовлених на гідрофільних основах – час розчинення. Для цього один супозиторій кладуть на дно посуду ємністю 100 мл, наливають 50 мл води (37±10 С) і збовтують колоподібними рухами. Супозиторій повинен розчинитись через 1 год, якщо немає інших вказівокю Якщо як основу використовують ланоль, то температура плавлення його повиннабути 36-370 С, а температура затвердіння – не нижче 320 С. Для масла какао кислотне число - не більше2.25; йодне число – 32-38. Зберігають його у добрезакупорених жестянках, у прохолодному, захищеному від світла місці. Жирова основа для супозиторіїв – тверда маса, жовтувата, жирна на дотик, має запах масла какао. Температура плавлення такої основи 38±20 С, кислотне число не більше 1.5; час повної деформації свічки, відлитої з основи масою 2.2±0.25 г, 3-15 хвилин. Щоб підвищити точність дозування лікарських препаратів в супозиторіях, для кожної основи визначені фактори заміщення (кількість основи, еквівалентна за об’ємом одному граму лікарської речовини). Дані про фактор заміщення для певної основи наведені в спеціальних таблицях. СПОСОБИ ПРИГОТУВАННЯ СУПОЗИТОРІЇВ. Існує три основних способи виготовлення даних лікарських форм: - виливання розплавленої маси у форми - викачування - пресування за допомогою спеціального обладнання. При виготоалені супозиторіїв слід дотримуватися санітарного мінімуму: тримати в чистоті апаратуру і допоміжні матеріали, доторкаючись до супозиторної маси лише з допомогою капсули з парафінованого паперу або целофану. Метод викачування застосовують у тих випадках, коли супозиторна маса плстична. Метод складається з трьох основних операцій: готування маси, викачування і розрізання стержня, формування супозиторіїв. Подрібнену основу відважують на паперову капсулу і змішують у фарфоровій ступці з лікарськими речовинами, потім суміш уминають до утворення пластичноїьмаси, переносять на скляну пластину, де за допомогоюпілюльної машинивикачують стержень. Потім його розрізають, і з кожної частини, попередньо зваженої, викачують кульку, якій надають відповідну форму. Метод виливання полягає в тому, що розтоплену, злегка охолоджену супозиторну масу розливають у спеціальні форми. Метод застосовують як для жирних, так і дляводорозчинних основ. Якщо формидля виливання маси не добре відполіровані, то застосовують рчдину для змащування поверхні. Ця рідина інколи млже бути не сумісна з лікарськими речовинами. Це необхідно врахувати. Метод пресування придатний лише для мас, що мають достатню пластичність. Супозиторії пресують за допомогою пресів різних конструкцій. Цей метод застосовують переважно на хіміко-фармацевтичних заводах при масовому виготовлені свічок. При розрахунку супозиторної основи, якщо мова йде про палички і якщо кількість основи не вказана в рецепті, користуються наступною формулою: Х = 3.14 (D/2) 2 l . d . n, де Х – кількість основи , г D – діаметр паличок, мм l – довжина паличок, см d – гстина основи, кг/см3 n – кількість паличок. В рецепті вказується довжина і діаметр паличок. Якщо супозиторії готують метод виливання у форми, то кількість основи розраховують, виходячи з об’єму форми. Об’єм форми безпосередньо виражають вагоюсупозиторіїв, утворених з чистої жирової основи. Якщо кількість лікарської речовини, що входить до складу маси велика, то основи беруть менше, враховуючи об’єм, який займає лікарська речовина, тобто враховують коефіцієнт (фактор) заміщення (Еж), визначення якого дане вище. Желатиново – гліцеринові маси порівняно з жировими мають вищу густину і при одинаковій вазі займають менший об’єм. Тому їх треба брати в 1.21 рази більше, ніж жирових основ (співвідношення густин 1.15 : 0.95 = 1.21). Коефіцієнт заміщення для желатиново-гліцеринової основи дорівнює коефіцієнтові заміщення для жиру (Еж), помноженому на модуль переходу 0.826. Якщо кількість речовини невелика (до 5%), зміна об’єму незначна і коефіцієнтом заміщення можна знехтувати. Таким чином, 0 = Р . n – Ф. А, де 0 – загальна кількість супозиторної основи, n – кількість штук супозиторіїв, Р – маса супозиторної основи, яка поміщаються у гніздо форми, Ф – коефіцієнт заміщення, А – кількість лікарської речовини для всіх супозиторіїв. В свою чергу розрахунок коефіцієнта заміщення проводили за рівнянням: Ф = (Р – Г) /a + 1, де Р – вага супозиторної основи, що вміщається в гніздо форми, Г – вага супозиторію з лікарською речовиною, а – кількість лікарської речовини в одному супозиторії. ОСОБЛИВОСТІ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН В СУПОЗИТОРІЇ. При виготовлені супозиторіїв лікарські речовини при необхідності подрібнюють, просіюють, змішують з основою безпосередньо або після розчинення чи розтирання з невеликою кількістю води, гліцерину, масла вазелінового або іншого придатного розчинника. Термолабільні речовини додають до напівохолодженої основи безпосередньо перед виливанням її у форми. Якщо в склад супозиторіїв входять речовини, що розчиняються в жирах (фенол, камфора, бромкамфора та ін.),їх розчиняютьлише в частині розплавленої основи, а потім часто додають ущільнюючі речовини (віск, спермацет або парафін) у кількості 4-5 % від маси основи. Якщо складу ліків входить фенол, то його беруть у кристалічному вигляді і розчиняють у частині розплавленої жирової основи, щоб уникнути припікаючої дії. Якщо у склад супозиторіїв входять сильнодіючі або отруйні речовини, необхідно обо’язково перевірити дози таких речовин, щоб точно дотримуватися правил дозування. При виготовлені супозиторіїв з речовинами (хінозол, солі алкалоїдів, новокаїн), що добре розчиняються у воді (або в інших індиферентних розчинниках), їх розчиняють в мінімальній кількості розчинника, додають незначну кількість безводного ланоліну і змішують з жировою основою, яка легко подрібнюється за допомогою спеціального приладу. Якщо рочинна речовина виписана у великій кількості і потребує для розчинення багато розчинника, її старанно розтирають з водою. Коларгол, протаргол і танін завжди вводять у масу у вигляді водних або водно-гліцеринових розчинів. Якщо речовина не розчиняється ні в основі, ні у воді (оксидцинку, ксероформ, осарсол, ін.), то такі речовини вводять у вигляді найдрібніших порошків. Якщо вони прописані у рецепті в малих дозах, то їх спочатку розтирають з кількома краплями мигдалевої, персикової олії або вазелінового масла. Речовини, прописані в значних кількостях, старанно розтирають і змішують з подрібненою основою або частиною розтопленої основи. Супозиторії з густими і рідкими речовинами, такими як іхтіол, нафталін та ін., виготовляють наступним чином: ці речовини змішують безпосередньо з жирною основою без додавання речовин для пластифікації. Густі екстракти (екстракт беладони) вводять у супозиторну масу після попереднього змішування їх з однаковою кількістю спирто-водно-гліцеринової рідини. Для більш рівномірного розподілу лікарських речовин в основі і зменшення швидкості седиментації частинок необхідно збільшувати в’язкість основи, уникати високої температури при нагріванн імаси. Масло какао – при температурі не вище 360 С, щоб запобігти утворенню поліморфних його модифікацій з низькою температурою плавлення. Щоб уникнути частковогорозшарування маси безпосередньо при виливанні, її перемішують протягом всього часу, поки вона знаходиться в розтопленому вигляді. Для запобігання седиментації під час застигання, супозиторії слід охолоджувати в штучних умовах, наприклад в холодній камері. |