Зустріч у книжковому місті Мета


Скачати 106.28 Kb.
НазваЗустріч у книжковому місті Мета
Дата10.02.2014
Розмір106.28 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
Відділ освіти Бородянської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Бородянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів




СВЯТО КНИГИ, 2 КЛАС

« ЗУСТРІЧ У КНИЖКОВОМУ МІСТІ »

Новікова Діна Вікторівна

Бородянка

2012



Свято книги, 2 клас
Тема. Зустріч у книжковому місті

Мета: ознайомити дітей з бібліотекою, навчити правил користування книгою, що є одночасно практикою для майбутніх педагогів і промінчиком світла в такій нелегкій долі малечі.

Хід свята

Бібліотекар: Доброго дня, діти! Ми раді вітати вас у нашій бібліотеці. А чи знаєте ви, що таке бібліотека? ( Діти відповідають.)

Бібліотека - це приміщення, де зібрано різноманітні книги, це міс­це, де ви можете почитати цікаву книжку або взяти додому на деякий час.

Слово бібліотека походить від двох грецьких слів: бібліо - книга й тека -зберігати. Бібліотеки виникли дуже давно, кілька тисячоліть тому. І назива­лися вони в Стародавньому світі красиво - «притулок мудрості» або «аптека душі».

Колись дуже давно найцінніші книги зберігали в монастирях, їх приковували ланцюгами до столів і полиць.

Найменшою книгою у світі є «Кобзар», який створив український майстер Седристий. У ньому лише 12 сторінок, і вони такі маленькі, що їх можна перегортати лише загостреною волосинкою, а обкладинка для нього зроблена з пелюстки квітки безсмертника.

Найбільша книга у світі зберігається в Лондоні, її висота майже 6 метрів, а ширина - майже 3.

У нас у бібліотеці немає таких гігантів і ліліпутів, але ми вас теж здивуємо. Це найменша книга в нашій бібліотеці, а це найбільша. ( Де­монструються книги…)

Ця кімната, діти, - книжкове містечко. Живуть у ньому книжки. Кожна книжечка має свій дім, а будинок — адресу. У книжковому містечку завжди відбуваються дива, а головна тут Королева книг. Сьогодні вона завітала до нас у гості.

Королева книг: Доброго дня, дорогі мої друзі! Рада вітати вас у своєму королівстві. Мені завжди приємно знайомити вас із мешканцями моїх володінь.

Бачить — не бачить, чути — не чує,

Мовчки говорить, добре мудрує.

Часом захоче — правди навчає,

Іноді бреше, всіх звеселяє.

Люба розмова, будемо діти

З нею до віку жити-дружити.

Хто ж то така у світі щаслива,

Мудра, правдива й жартівлива?

Як не вгадали - стану в пригоді.

Річ коротенька - книжка та й годі.

Бібліотекар: Отже, як ви здогадалися, мова йтиме про книгу. Книга - це велике диво, створене людиною. Саме до книги ми звертаємось упродовж усього нашого життя. Вона допомагає в навчанні, відкриває нові горизонти пізнання такого цікавого світу, робить нас більш розумними, ерудованими, збагачує наш внутрішній світ. Вона ніколи не стомлюється й за­вжди готова повести допитливого читача цікавими безкінечними стежками неозорої Країни Знань.

Сподіваюся, діти, що у вас велике бажання познайомитися з усіма жителями книж­кового царства. Ой, що це?

За сценою чути стогін. Виходить, шкутильгаючи, Книжка.

Королева книг: Що трапилося, книжечко? Хто тебе образив?

Книжка: Ой, я втекла від хлопчика, який мене бив та зовсім не беріг.

Хлопчик: (вбігає). А, ось ти де, книжечко дорогоцін­на. Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки трохи помалював - та вчора забув тебе надворі. А вночі пішов сніг. Ранком пішов тебе шукати, а ти ось де. Я тебе забираю, ходімо зі мною.

Книжка: Королево, я не хочу повертатися до цього хлопчиська . Заберіть мене до себе в бібліотеку.

Королева книг: Добре, ми тебе полікуємо в книжко­вій лікарні, а потім ти разом з усіма книжечками стоятимеш на чистій полиці, і читатимуть тебе добрі, хороші діти.

Хлопчик: А я що, буду без книжки? Я ж її дуже люблю.

Королева книг: Ну, якщо любиш, то перш за все ви­лікуєш її.

На сцену виходить Книжковий лікар.

Книжковий лікар:

Є в новому домі двері заповітні,

Ще не всім знайомі та до всіх привітні.

В книжковій лікарні, у новім будинку

Я щодня працюю не одну годинку.

Хто навчитись хоче книжку лікувати,

Приходьте, будь ласка, буду вас навчати.

Королева книг: Забирай, лікарю, книжку до лікарні, а хлопчик нехай прочитає та запам'ятає правила поводження з книгою.

Лікар із Книжкою виходять, а Хлопчик читає правила й ко­ментує їх.
Хлопчик:

1. Беріть книги чистими руками. (А я їх ніколи не мию.)

2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сто­рінки.

( А ви теж перегинаєте сторінки, як і я?)

3. Не кладіть в книжку олівці та інші предмети, від цього вона рветься. (Ніколи б не подумав.)

4. Не загинайте сторінки, користуйтеся заклад­ками. (А в мене їх немає.)

5. Не читайте книг під час їжі. (А коли ж тоді?)

6. Щоби книжка довше служила вам, обгорніть її. (А в мене жодна книжка не обгорнена.)

Королева книг: Чи запам'ятали ви, діти, ці правила? А ти, хлопчику?

Хлопчик: Я все зрозумів , обов'язково виправлюсь. Можна я побіжу до книжкової лікарні - провідаю книжечку й допоможу лікарю. До побачення, діти. (Вибігає.)

Королева книг: Любі друзі, бережіть книги, любіть їх і добре запам'ятайте правила поводження з ними.

Бібліотекар: Сьогодні до нас на зустріч завітала відома українська поетеса Ганна Чубач. Авторка 60-ти збірок. Про своє дитинство згадує :- Мій батько не повернувся з війни (я ніколи його не бачила),-розповідає Ганна Чубач,- ми жили дуже бідно, але які в нас були великодні. Дівчата у віночках бралися за руки, я ходила в них по руках, клала малесенькі ручки на голову. Мене завжди чимось пригощали. Я росла серед розкішної природи - от, здавалося б, вологі стежки, пробіжиш босоніж, а вони, виявляється, теплі. А як співали навесні солов'ї! Пам'ятаю, тримає мене мати на руках, сільська жінка дає мені шматочок хліба й каже: «Боже, він чорний, як земля». А я дивлюсь на землю: вона - зелена. Незрозуміло, думаю. Вже тоді почала розрізняти деталі. Ніколи не забуду, як ми грали у перемогу - 11 хлопців і я, єдина дівчинка. Брали глину або чорнозем, місили гармату й робили дірку, щоб стріляти у ворогів. Додому приходили замурзані, але щасливі — фашистів перемогли.

Писала Г. Чубач не тільки вірші, скажу більше, загадки, скоромовки і пісні.

Зараз ми проведемо конкурс на краще читання віршів прекрасної поетеси.

Наша киця

Наша киця довго спала.

А прокинулась, сказала:

  • Хочу сала!

Але сала я не мав,

То цукерку киці дав.

Киця вусом позіхнула.

Киця носиком зітхнула.

І сказала тихо: — Няв!

Ти про мене набрехав!

  • Я збрехав? Не може бути!

Я лиш дещо трохи сплутав.

Не навмисно. Не на зло.

Щоби смішно всім було!

Сміхота!

Сміхота! Сміхота!

Загубився хвіст

В кота!

Ну, а миші

Полем йшли

І котячий хвіст

Знайшли.

Узяли його

З собою —

Будуть грітися

Зимою.

Киця Мурка

Киця Мурка

Все муркоче,

На подушці

Спати хоче.

Каже дівчинка

Маленька:

— В тебе лапка є

Пухкенька!

Підклади

Під вушко,

Буде, як Подушка!

Бо подушечка

Моя

Має квіти

По краях.

Ти, як ляжеш

Спати,

Можеш їх прим’яти!

Калина

Над рікою у долині

Зацвіла рясна калина.

Ніжно пахне, біло сяє.

Цвіту кращого немає!

А зимою, а зимою

Ця калина червоніє.

І долина над рікою

На змерзає, а радіє.

Бо прийдуть веселі діти,

Будуть тихо гомоніти,

Спілі кетяги калини

Розвезуть по всьому світу.

Хитрий котик

От послухайте, малята:

Кіт будує собі хату.

Так будує, щоби сонце

Задивлялось у віконце.

Щоб малесенький димар

Димотів до синіх хмар.

Щоби стежка із дороги

Забігала до порога.

А у темному причілку

Кіт лишив маленьку дірку.

Це, коли тут буде жить,

Може, мишка прибіжить.

Журавлі

Журавлики – журавлі

Носять вітер на крилі.

Сині хмари здоганяють

І журливої співають.

За жур-пісню над полями

Їх назвали журавлями.

Неслухняна киця

Неслухняна

Моя киця

З'їла зранку

Дві кислиці.

А тепер

Під лавкою

Жалібненько

Нявкає.

Я питаю :

  • Кицю мила,

Ти навіщо

Кисле їла ?

А вона

Відповідає :

  • Бо солодкого

Немає !

Еники - беники

Еники-беники

Їли вареники.

Їли, смакували,

І все було мало!

І виросли

Еники –

Товсті,

Як вареники!
Метелики

Два метелики летіли

І ловитись не хотіли.

Довго бігали лугами

Ми з блакитними Сачками.

А коли спочити сіли

На травицю на зелену,

Два метелики злетілись

На хустиночку До мене.

І сміялись щиро дітки:

— В тебе хусточка, мов квітка!

А живу я в Україні…

А живу я в Україні,

В рідній, милій стороні.

Ніжне сонце в небі синім

Усміхається мені.

Ніжне сонце, вільний вітер,

Далини ясна блакить –

Все для того, щоб радіти,

І хотілось в світі жить.

Равликова хатка

По стежині біля ставу

Проповзав маленький Равлик.

А у равлика вся спинка

Зручно схована в хатинку.

Жук у равлика спитав:

  • Хто тобі хатинку дав?

Равлик гордо похвалився:

  • Я з хатинкою вродився!

Потім Равлик засміявся

І в хатиночку сховався.
Бібліотекар

Не «Крамниця», не «Аптека»,

А сама «Бібліотека»

Є на вулиці у нас!

І відкрита повсякчас.

Кожен з нас там має право

Взяти книжечку цікаву.

Не «торговець», не «аптекар»,

Буду я — «бібліотекар»!

Звучить пісня на слова Г.Чубач « Черепаха - аха-аха...»

Черепаха - аха-аха
У воді сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Свої ніжки мила-ила.

Крокодили-дили-дили
Пропливали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха - аха-аха
На піску сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Свою спинку гріла-іла.

Два удави-ави-ави
Проповзали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха - аха-аха
У траві сиділа-діла.

Черепаха - аха-аха
Конюшинку їла-іла.

Понад нею гуси-уси
Пролітали-али-али
Черепаху - аху-аху
Налякали-али али.

Черепаха - аха-аха
На камінчик сіла-іла
І від страху-аху-аху
Затремтіла-іла-іла.

Ну а потім-отім-отім
Піднялась на крила –ила
І за хмари-ари-ари
Полетіла-іла-іла.

І маленькі діти знають:
Черепахи не літають.
Та як так багато страху,
Полетить і черепаха!
АХА-аха-аха... черепаха

На сцену вибігає Буратіно з ключиком у руках.

Буратіно: Королево книг! Порятуй! Баба Яга хоче відняти в мене чарівний ключик, що відкриває скарбницю непрочитаних книжок.

Влітає Баба Яга.

Баба Яга: А, ось ти де. Віддай мені ключ від книж­кової скарбниці.

Буратіно: Не віддам. Цей ключ для дітей, які люб­лять читати й хочуть усе знати.

Баба Яга: А вони нічого не знають, нічого не чи­тають.

Буратіно: А ми зараз перевіримо. Добре, друзі? Баба Яга. Зараз ми побачимо, що ви знаєте. Я зараз загадаю загадки, а ви спробуйте відгадати.

1. Дерево — не дерево, а листки має. Той буде мудрим, хто його гортає.

(Книга)

2. Тече, тече — не витече; Біжить, біжить — не вибіжить.

(Річка)

3. Влітку в шубі, а взимку голе.

(Дерево)

4. Не мотор, а шумить, Не птах, а летить, Не гадюка, а жалить.

(Бджола)

Буратіно: А вгадайте, з якої казки прийшли ці герої.

Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?

Як казка ця зветься? Хто б відповів?

(Червона Шапочка)

До школи прямує хлопчак дерев'яний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний,

Відома ця книжка тобі, чи не так?

В пригодах яких побував цей хлопчак?

(Буратіно)

Баба Яга: А тепер я буду загадувати.

«Були собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив козу.

Привіз її додому, а рано на дру­гий день посилає старшого сина ту козу пасти». (Коза-дереза)

«Жили собі двоє мишенят і півник "Золотисте Горлечко"».

(Півник і двоє мишенят)

«Йшов лісом дід, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід рукавичку».

(Рукавичка)

Буратіно: А тепер я. Діти, чия це пісенька?

Я по коробу метений, я на яйцях спечений,

я від діда втік, я від баби втік, і від тебе я втечу...

(Колобок)

Ловись, рибко, велика та велика, ловись, рибко, велика та все велика...

(Вовк)

Баба Яга: А тепер давайте з'ясуємо, чи вмієте ви складати вірші.

Діти, звісно, вчаться в... (школі)

А комбайн працює в... (полі)

Ми лікуємось в... (лікарні)

А стрижемося в... (перукарні)

Ліки ми беремо в... (аптеці)

А книжки — в... (бібліотеці)

Баба Яга: Молодці! Ви багато знаєте, тому що чита­єте. Я теж багато хочу знати. Ось сьогодні візьму запишусь у бібліотеку.

Королева книг: Ось і добігла кінця наша зустріч. Хай не буде у вас жодного дня, коли б ви не прочи­тали бодай однієї сторінки з нової книги. До побаче-ння, друзі, до нових зустрічей.

Звучить пісня „Дружба з книгою" на музику „Бременських музик".

Перший куплет
Кращого нема нічого в світі,
Як дитині з книгами дружити!
Тим, хто дружить, не страшні тривоги,
Дорогім на будь-які дороги! (Двічі)
Другий куплет
Ми своє завдання не забудем -
Шанувати дружно книги будем.
Ні палаці, ні скарби ніколи
Не замінять книги нам ніколи. (Двічі)
Третій куплет
Книги, всім відомо, - джерело знання,
Ці словечка із сивого забуття.
Книги наші - небо неозоре
Наше щастя - коли книг доволі. (Двічі)

Схожі:

ПАСТОРАЛЬНО-МІСІЙНИЙ ВІДДІЛ УГКЦ З ПРЕС-РЕЛІЗ
На зустріч мігрантів і їх родин 22 травня 2010 року, яка відбудеться у місті Тернополі в приміщенні Тернопільсько-Зборівської єпархії...
Вечір-зустріч з воїнами-афганцями
Мета: розширити знання дітей про історичні події афганської війни; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів та матерів,...
Був перший день відпустки. Відпустки, до якої я доживала на останньому...
Мені треба було змусити себе йти на «ділову» зустріч. Причому не в офіс, а до центрального скверу міста. Адже, як попередив Олег...
Література рідного краю Урок – зустріч
Мета уроку. Ознайомити учнів із творчістю письменників, що жили або живуть в районі, посилювати краєзнавчу роботу; прищеплювати учням...
ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ: «ЗУСТРІЧ ДВОХ ПОКОЛІНЬ: МИНУЛЕ І...
Л. Костенко, розкрити жанрове й тематичне розмаїття їх творчості, познайомити з особливостями індивідуального стилю поетес, формувати...
У тропічному місті Рангуні, де молоді смаглочолі солдати стоять з...
Літо було, перше повоєнне літо, виноградники зеленіли, і перші снопи виблискували в полях
БАЙБУЗІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І –ІІІ СТУПЕНІВ ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Бібліотекар: Ми раді вітати вас у нашому книжковому храмі. Вже стало традицією в нашій школі на початку ІІ семестру визначати кращих...
ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ: «ЗУСТРІЧ ДВОХ ПОКОЛІНЬ: МИНУЛЕ І...
Мета: ознайомити старшокласників з життєвим та творчим шляхом Л. Українки та Л. Костенко, розкрити жанрове й тематичне розмаїття...
ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ: «ЗУСТРІЧ ДВОХ ПОКОЛІНЬ: МИНУЛЕ І...
Мета: ознайомити старшокласників з життєвим та творчим шляхом Л. Українки та Л. Костенко, розкрити жанрове й тематичне розмаїття...
Відділ освіти виконкому Довгинцівської в місті ради
Схвалено методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти виконкому Довгинцівської районної у місті ради (Протокол...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка