ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Цілі навчання математики


Скачати 98.13 Kb.
Назва ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Цілі навчання математики
Дата 25.03.2013
Розмір 98.13 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Математика > Документи
ОСНОВНА ШКОЛА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Цілі навчання математики
Навчання математики в основній школі спрямоване на досягнення таких цілей:

  • формування в учнів математичних знань як невід'ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі оз­найомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;

  • інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам'яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класи­фікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо;

  • опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідні у повсякденному житті й достатні для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.

Таким чином, математичні знання і вміння розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра, забезпечення його математичної грамотності як здатності розу­міти роль математики в світі, в якому він живе, висловлювати обґрунтовані математичні судження і використовувати матема­тичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб.

Крім того, вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв'язання задачі або проблеми, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та ін.

Незамінні можливості математики у вихованні алгоритмічної культури як здатності діяти за заданим алгоритмом, а також самос­тійно конструювати нові алгоритми на основі аналізу й узагаль­нення послідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату.

Важливу роль у навчанні математики відіграє систематичне використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури. 11.1 дохідливих змістовних прикладах слід показувати учням, як розвивалися математичні поняття і відношення, теорії й методи. Ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських ма­тематиків, що сприятиме національному і патріотичному, вихо­ванню.
Характеристика навчального змісту і особливостей його реалізації
Цілі й пріоритети математичної освіти реалізуються в її змісті, що втілюється у таких навчальних курсах основна школа — математика (5—6 кл.), алгебра (7—9 кл.), геометрія (7—9 кл.); старша школа — математика (10—12 кл.), де в доцільній пос­лідовності поєднуються теми з алгебри, початків аналізу, гео­метрії, комбінаторики, теорії ймовірностей, статистики.

Вивчення математики в основній школі має забезпечити базо­ву математичну підготовку учнів, що спрямована на їх загальний розвиток, формування математичної грамотності та є достатньою для реалізації обраного шляху подальшого здобуття освіти.

Зміст математичної освіти в основній школі структурується за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; геометричні фігури; геометричні величини; елементи комбінаторики; початки теорії ймовірностей та елементи статис­тики. Кожна з них розвивається з урахуванням завдань вивчення математики на певному ступені шкільної математичної освіти, вікових особливостей і зумовлених ними навчальних можливос­тей школярів. В основній школі виокремлюються такі два ступені: 5—6 класи; 7—9 класи.

Курс математики 5—6 класів передбачає розвиток, збагачення і поглиблення знань учнів про числа і дії над ними, числові й буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння і нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури і геометричні тіла. Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння і навички, що мають бути сформовані на цьому ступені вивчення курсу, є тим підґрунтям, що забезпечує успішне вивчення в нас­тупних класах алгебри і геометрії, а також інших навчальних предметів, де застосовуються математичні знання.

Основу курсу складає розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У 5—6 класах від­бувається розширення множини натуральних чисел і нуля до мно­жини раціональних чисел шляхом послідовного введення дробів: (звичайних і десяткових), а також від'ємних чисел разом з форму­ванням: міцних обчислювальних навичок.

Розвиток інших змістових ліній здійснюється інтегровано і вивченням відповідних чисел і операцій над ними. Навчальний матеріал, що стосується виразів, величин, рівнянь і нерівностей, геометричних фігур, має загалом пропедевтичний характер. Оз­найомлення з ним готує учнів до свідомого системного вивчення відповідних тем у курсах алгебри і геометрії. Зокрема, учні мають дістати уявлення про використання букв для запису законів ариф­метичних дій, формул, навчитись обчислювати значення простих буквених виразів, складати за умовою задачі і розв'язувати не­складні рівняння першого степеня спочатку на основі залежнос­тей між компонентами арифметичних дій, а згодом з викорис­танням основних властивостей рівнянь. Важливе значення для підготовки учнів до систематичного вивчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відомості про метод коорди­нат, які дістають учні 5—6 класів: зображення чисел на коорди­натній прямій, прямокутна система координат на площині, ви­конання відповідних побудов.

Інший матеріал (вимірювання величин, їх середні значення, від­ношення і пропорції, відсотки) має переважно прикладний характер. Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, ос­новними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Роз­в'язування таких задач супроводжує вивчення всіх тем, передба­чених програмою.

Зміст геометричного матеріалу включає планіметричні (підрі­зок, промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат, коло, круг) і стереометричні (прямокутний паралелепіпед, куб) фігури та простіші їх властивості, геометричні величини (довжина, гра­дусна міра кута, площа, об'єм) та одиниці їх виміру, побудови геометричних фігур (без посилання на аксіоми конструктивної геометрії).

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду уч­нів, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур. За­кріплення понять супроводжується їх класифікацією (кутів, три­кутників, взаємного розміщення прямих на площині). Властивості геометричних фігур спочатку обґрунтовуються дослідно-індук­тивно, потім застосовуються у конкретних ситуаціях, що сприяє виробленню в учнів дедуктивних міркувань.

Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним — числові характеристики (довжина, площа, об'єм) геометричних фігур. Узагальнюються знання учнів про одиниці виміру довжини, площі, об'єму і вміння переходити від одних оди­ниці, до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

Розширюються уявлення учнів про вимірювання геометрич­них величин на прикладах вимірювання і порівняння відрізків і кутів, побудови відрізків даної довжини і кутів із заданою градус­ною мірою, оперування формулами периметрів, площ і об'ємів геометричних фігур — знаходження невідомого компонента фор­мули за відомими.

Побудова кута за допомогою транспортира або косинця (пря­мого кута), прямої та відрізка — за допомогою лінійки використо­вується у процесі побудови прямокутника за даними його вимірами, а в подальшому при побудові перпендикулярних і паралельних прямих.

Вивчення математики у 5—6 класах здійснюється з перева­жанням індуктивних міркувань в основному на наочно-інтуїтив­ному рівні із залученням практичного досвіду учнів і прикладів з довкілля.

У 7—9 класах вивчається два математичні курси: алгебра і геометрія.

Основними завданнями курсу алгебри є вдосконалення обчис­лювальних навичок школярів, формування формально-оператив­них умінь (виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів, розв'язування рівнянь і нерівностей та їх систем), дос­татніх для вільного їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також у процесі розгляду різноманітних практичних застосувань математичного знання. Важливе завдан­ня полягає у залученні учнів до використання рівнянь і розгляду функцій як засобів математичного моделювання реальних про­цесів і явищ, розв'язування на цій основі прикладних та інших задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різного роду алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.

На цьому етапі шкільної математичної освіти завершується формування поняття дійсного числа. До відомих учням числових множин долучається множина ірраціональних чисел.

Основу курсу становлять перетворення цілих і дробових ра­ни шильних та ірраціональних виразів. Розглядається поняття степеня з цілим показником та його властивості.

Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь та нерівнос­ті Відомості про рівняння доповнюються поняттям рівносиль­них рівнянь. Процес розв'язування рівняння трактується як послідовна заміна даного рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попе­редні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Крім лінійних, передбачено вивчення квадратних рівнянь, рівнянь зі змінною в знаменнику та окремих видів рівнянь, що зводяться до квадратних. Розглядаються системи лінійних рівнянь та рів­нянь другого степеня з двома змінними. Щодо останніх, то увага зосереджується на системах, де одне рівняння — другого степеня, а друге — першого степеня. Передбачається розгляд лише про­стіших систем рівнянь, у яких обидва рівняння другого степеня.

Значне місце відводиться застосуванню рівнянь до розв'язу­вання різноманітних задач. Важливе значення надається усвідом­леному формуванню алгоритму розв'язування задачі за допомо­гою рівняння і його реалізації. Рівняння і задачі з їх допомогою розв'язують під час вивчення кожної теми програми.

Елементарні відомості про числові нерівності доповнюють­ся і розширюються за рахунок вивчення властивостей чис­лових нерівностей, розгляду лінійних нерівностей з однією змінною та квадратних нерівностей і їх розв'язування. Роз­глядається розв'язування систем двох лінійних нерівностей з однією змінною.

У сьомому класі вводиться одне з фундаментальних мате­матичних понять — поняття функції. Тут же розглядається лінійна функція та її графік. Згодом ці відомості використовуються для графічної ілюстрації розв'язування лінійного рівняння з однією змінною, а також системи двох лінійних рівнянь з двома змінни­ми. Інші види функцій розглядаються у зв'язку з вивченням від­повідного матеріалу, що стосується решти змістових ліній курсу. Зокрема, у 8 класі в темах «Раціональні вирази» та «Квадратні корені» учні ознайомлюються з функціями і та їх властивостями. У 9 класі розглядається квадратична функція. Ви­вчення її властивостей пов'язується з розв'язуванням квадратних нерівностей.

Таким чином, функціональна лінія пронизує весь курс алгебри основної школи і розвивається у тісному зв'язку з тотожними перетвореннями, рівняннями і нерівностями. Властивості функцій встановлюються за їх графіками, тобто на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру ово­лодіння учнями теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчен­ня функцій чільне місце відводиться формуванню умінь будувати і читати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують.

Прикладна спрямованість вивчення функцій, рівнянь, нерів­ностей та іншого матеріалу доповнюється окремими аспектами, пов'язаними з ознайомленням учнів з відсотковими розрахунка­ми, початковими елементарними поняттями теорії ймовірностей і статистики.

Одна з основних змістових ліній курсу геометрії — геомет­ричні фігури та їх властивості. Об'єкти вивчення: на площині — трикутник, чотирикутник, коло; в просторі — призма, піраміда, циліндр, конус, куля. Учень повинен формулювати означення гео­метричних фігур та їх елементів і зображати їх на малюнку.

Властивості геометричних фігур на площині пов'язані з їх формою, розмірами, рівністю, взаємним розміщенням, інцидентністю прямих, точок і площин. Послідовність вивчення власти­востей традиційна: спочатку вводяться на наочній основі шляхом узагальнення очевидних і відомих геометричних фактів аксіоми, потім доводяться теореми. Учень має усвідомити, що під час доведення теорем дозволяється користуватися аксіомами і раніше доведеними теоремами. Основний апарат доведення — ознаки рівності трикутників, використовуються також геометричні пере­творення і засоби алгебри (вектори і координати).

Поглиблюються і систематизуються відомості про геомет­ричні величини. Вимірювання і відкладання відрізків і кутів об­ґрунтовується аксіомами. Виведення формул для обчислення площ простіших фігур (прямокутника, паралелограма, трикутни­ка, трапеції) спирається на існування площі і основні її власти­вості. Під час обґрунтування формул застосовуються такі понят­тя, як рівноскладеність і доповнення до фігури, формула площі якої відома.

Графічні вміння учнів включають: зображення геометричних фігур та їх елементів, виконання допоміжних побудов за даними умов задач і простіші побудови фігур циркулем та лінійкою.
Структура програми
Програма представлена в табличній формі, що містить дві частини: зміст навчання і вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів. У змісті навчання вказано той навчальний матеріал, який підлягає вивченню у відповідному класі. Вимоги до загально­освітньої підготовки учнів орієнтують на результати навчання, які є об'єктом контролю й оцінювання.

Зміст навчання математики структуровано за темами відповід­них навчальних курсів з визначенням кількості годин на їх вив­чення. Такий розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учителю та авторам підручників надається право коригувати його залежно від прийнятої методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій. В кінці кожного року навчання передбачено години для узагальнення й систематизації вивченого.

Теорема Піфагора за програмою вивчається у темі «Розв'язу­вання прямокутних трикутників». Проте її можна вивчати у темі «Подібність трикутників» або у темі «Многокутники. Площі мно­гокутників». У такому випадку для вивчення цієї теми може бути використаний додатковий час із годин, відведених на повторення і систематизацію навчального матеріалу.

Початкові відомості з стереометрії можуть вивчатися окремою темою, як записано у програмі, або протягом усього курсу пла­німетрії під час вивчення відповідного навчального матеріалу Наприклад: взаємне розташування прямих на площині та в прос­торі; трикутник — піраміда; коло — сфера тощо.

Схожі:

ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для організації навчання математики в класах з поглибленим вивченням математики. Вона розроблена на основі Державного...
ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для організації навчання математики в класах математичного, фізичного та фізико-математичного профілів. Вона...
ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для організації навчання математики в класах математичного, фізичного та фізико-математичного профілів. Вона...
Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням математики Пояснювальна записка
Основним завданням вивчення математики в освітньому закладі загальноосвітньої середньої школи є забезпечення міцного і свідомого...
УРОКАХ МАТЕМАТИКИ. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мова йде про формування підприємницької компетентності учнів, яка у подальшому житті підвищить їхню конкурентоспроможність на ринку...
ПРОГРАМИ для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Пояснювальна записка
1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка
Здоров'я — найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім'ї і виховання...
«Інтерактивні технології навчання при викладанні математики» Робота викладача математики
Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами...
Рідна (українська) мова 5 КЛАС Київ 2004 Пояснювальна записка
Програми з української (рідної) мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України "Про загальну середню...
Програми гуртка ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Сьогодні зміст позашкільної освіти й навчання пе­ребуває на важливому етапі переходу до більш якісно­го рівня, який має забезпечувати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка