|
Скачати 105.84 Kb.
|
18.04.2012 рік Група №3 Українська література Коваленко Людмила Анатоліївна ТЕМА: УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ Урок № 82 Тема уроку: Проблема прекрасного в поезії Максима Рильського періоду « третього цвітіння» ( « Троянди й виноград»). Рідна мова – духовне багатство людини ( Мова) Мета уроку: поглибити знання учнів про творчий шлях поета, через процес роботи над поезіями збагнути патріотизм М.Рильського, учити виразно читати поезію, з’ясову- вати її ідейно-художню цінність; виховувати в учнів працелюбність, відчуття краси художнього слова, утверджувати в дитячих душах доброту, милосердя і цінність почуттів. Тип уроку: комбінований, урок духовності КМЗ уроку: таблиця творчості М.Рильського, мультимедійна дошка, презентація « Проблема прекрасного в поезії М.Рильського»( слайди), аудіо запис вірша поета «Троянди й виноград», « Мова», епіграфи, збірка творів поета, виставка творів М.Рильського. Методи навчання: бесіда, розповідь, демонстрація слайдів, робота зі збіркою поета, презентація, завдання для самоконтролю гра « Найуважніший читач», дерево висловів про мову. Епіграф. У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне. Максим Тадейович Рильський Хід уроку І. Організаційний момент - Доброго дня, діти, гості! Запрошуємо Вас на гостини в поезію прекрасного відомого поета М.Т. Рильського. ІІ. Актуалізація опорних знань
Літературна гра « Найуважніший читач»
( До кожної поезії на мультимедійній дошці проектуються ілюстрації картин ) ІІІ. Перевірка домашнього завдання
ІV. Повідомлення теми та мети уроку Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість М.Рильського – « співця правди, краси, добра», познайомимося з розмаїттям тем поета, витонченістю образів, поглибимо розуміння суті поетичного мистецтва. ( Огляд творів поета М.Рильського на виставковій таблиці, таблиці творчості ) V. Мотивація навчальної діяльності Сьогоднішній урок Вам дуже потрібний, адже ,ми з Вами поринемо у світ поезії, її красу, витонченість. VІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу Слово вчителя.
Проблема прекрасного в поезії Максима Рильського періоду « третього цвітіння» ( « Троянди й виноград»). Рідна мова – духовне багатство людини ( Мова))
1910 – « На білих островах»; 1918 – « Під осінніми зорями» 1922 – « Синя далечінь» 1925 – « Крізь бурю й сніг» 1926 – « Тринадцята весна»; 1929 – « Гомін і відгомін» « Де сходяться дороги»; 1932 – « Знак терезів». Любов до життя, до співвітчизників відображено в останніх збірках поета: 1957 – « Троянди й виноград» 1959 – « Голосіївська осінь»; 1960 – « Зграя веселиків»; 1961 – « Зимові записи»; 1965 – « Іскри вогню великого» - посмертне видання, яке не друкувалося за життя поета. Вчитель. Творче життя М.Рильського останніх літ – найвищий розквіт його таланту. Це сходження на мистецькі верховини стало можливим завдяки глибокому проникненню співця в сутність народного життя. Рильського хвилювали проблеми загальнолюдського розвитку, морально-етичні питання, що стосуються життя людини в добу сучасну й прийдешню. Поет роздумує над проблемами краси праці і краси природи, дійовості мистецтва і ставлення людини до поезії й науки. « Ми працю любимо, що в творчість перейшла» Вільніше дихалося поетові під час короткочасної « хрущовської відлиги». У книжках другої половини 50-х – початку 60-х років читачі знову зустрілися зі справжнім Рильським – поетом Добра і Краси. Великим життєлюбом-гуманістом. Останнє десятиліття у житті Рильського можна без перебільшення назвати порою « третього цвітіння», коли поет здійснив творчий подвиг. Відчуття кревної єдності з народом, сприйняття усім серцем і розумом життєдайних ідей, величезний життєвий досвід, здобутий на головних магістралях епохи, підготували новий злет творчості Рильського. Видатний поет, що завоював всенародне визнання і любов, він безупинно підіймається до нових висот поезії. Це виявляється не тільки у проблематиці і тематиці його творів, а й у їх художньому вдосконаленні, у багатстві й оригінальності засобів вираження. У центрі тематичних обширів Рильського – людина-творець, її місце серед інших людей, серед природи, її багатий духовний світ. Однією з кращих книжок поета цього періоду є « Троянди й виноград». Збірка « Троянди й виноград » не безпідставно вважається поетичним маніфестом. Новаторську сутність поезії відзначив О.Фадєєв, написавши листа до М.Рильського.
Літературознавець1. Збірка « Троянди й виноград» ( 1957) сприймається як натхненна пісня про красу людського буття, красу мистецтва і природи, про творчу працю. Водночас поет гнівно виступає проти такого мистецтва, поборники якого, заперечуючи реалістичну творчість, вигадують всілякі формалістичні « безглузді сплети ліній, все бездумне і пусте». Літературознавець 2. Академік О.Білецький назвав « Троянди й виноград » « однією з найбільших умиротворених і водночас найсвітліших і найрадісніших книг про нашу сучасність». Розуміння нашим суспільством прекрасного, виражено найкраще у вірші « Троянди й виноград», що й дав назву цій збірці « Троянди й виноград». VІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
Мільдью – хвороба винограда. Термін М.Рильського.
Вчитель .Для них праця стала не лише творчою потребою , а й творчістю.
( Ця думка розкривається в образах дівчини-колгоспниці, яка у вільну годину плекає свій квітник, « де рожа розцвіла, де кучерявиться кущі любистку й м’яти », укритого порохом, пропахлого димом машиніста, що , повернувшись із далекої путі, поспішає до виноградника, майбутнього агронома, допитливого юнака, який замилувався чудовою квіткою маку, що над чорним ґрунтом « переливається, як полум’я червоне» ).
… так же хороше над чорним грунтом мак Переливається, мов полум’я червоне! Вчитель. А останні два рядки вірша « Троянди й виноград» уже давно стали афоризмами: Ми працю любимо, що в творчість перейшла, І музику палку, що ніжно серце тисне, У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне. Ці рядки, в яких висловлена основна думка поезії, – щастя людини в красі творчої праці, – якнайкраще характеризують духовний світ наших сучасників. Епіграф. « Треба доглядати наш сад» Вольтер Вчитель. Мова – це найдивовижніший і найчарівніший скарб, що людина створила за всю свою історію. Скільки нерозгаданих таємниць, яка неповторна краса і могутня сила криється, здавалося б, у найпростіших словах, які здатні зворушити людські серця. Недаром відомий український письменник Панас Мирний писав, що « найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» У своїй творчості Максим Рильський надав великого значення мові. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над її збагаченням. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення української мови. Прикладом такого звернення є вірш « Мова», в якому поет з великою ніжністю і любов’ю говорить про мову, яка звучить як пісня океану. Мова рідного народу глибока у мудрості. Вірш « Мова » написаний у 1956 році. На той час більшовицька ідеологія відвела українській мові другорядну роль у суспільстві. Після ХХ з’їзду партії, на якому було піддано критиці культ особи Сталіна, в якійсь мірі вже можна було говорити про національні утиски і занепад національних мов. В Україні одним з перших на захист мови виступив М.Рильський. Його поезія « Мова» – яскраве свідчення цьому. 1.Виразне читання поезії « Мова». ( С. 164) ( Учні за бажанням декламують напам’ять поезію) 2. Аналіз поезії. 3. Бесіда. - Чи сподобався Вам вірш М.Рильського? Якщо так, то які рядки найбільше запам’ятались і припали до серця?
… Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово – це перлина… ( Як тонкий знавець мовних проблем, М.Рильський вважав, що джерелом нового наповнення літературної мови є народ, його поезія).
( У вірші поет закликає своїх сучасників частіше « заглядати у словник». На його переконання – « це теплий яр , а не сумне провалля ». Високу оцінку дає автор словникові Грінченка й Даля.)
( Автор знаходить зворушливі слова, образні порівняння, щоб змалювати красу народної мови: Прислухайтесь, як океан співає – Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім . М.Рильський порівнює слово з виноградною лозою, чистою сльозою. ) - Знайдіть рядки в поезії, які можна вважати крилатими фразами, афоризмами. Поясніть їх смисл. ( Як парость виноградної лози, плекайте мову. Немає мудріших, ніж народ учителів. Не бійтесь заглядати у словник. )
Не бійтесь заглядати у …….. : Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як ……… садівник, ……….. овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до …... порад І не …….. доглядать свій сад. Вчитель. Щоб наша мова не міліла, ми з вами сьогодні збагатимо мовне дерево нашої мови.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядати свій сад. VІІІ. Закріплення знань Опитування учнів
ІХ. Підсумок уроку Вчитель.
Багатюща творчість Рильського – це цілий мистецький світ, де, за словами Д.Павличка, « вічно сяє сонце людяності, де течуть ріки філософського спокою, де шумлять водоспади пристрастей, де гудуть автостради дружби, де жевріють зорі кохання, де стоять пам’ятники народним геніям, де все зрозуміле й дитині, де треба замислитись над простотою форми і над прозорою глибиною змісту». На схилі літ поет, мовби, вдруге розквітнувши, явив нам новий творчий злет, явив народові прощальний спалах душі – душі, яка в слові мудрому і прекрасному відкрила справжні глибини життя, його філософські гуманістичні цінності. Таких це масштабів людина. Слава йому і його великій творчій праці! Х. Оцінювання навчальних досягнень учнів ХІ. Домашнє завдання: 1. взяти участь у Всеукраїнському поетичному вернісажі « Троянди й виноград», який носить назву славнозвісного вірша М.Рильського. Вернісаж триватиме до 1.09.2012 року й завершиться запрошенням лауреатів до Києва на літературно-мистецький вечір. 2. Підготувати повідомлення про 3. Опрацювати теоретичний матеріал С. Вчитель. Дякую всім за увагу! До побачення! |
Творчість Анни Ахматової – яскраве явище жіночої поезії ХХ століття Ліни Костенко як яскравою зіркою української поезії ХХ ст., виховувати почуття опори злу, несправедливості, а також відчуття прекрасного... |
Урок засвоєння нових знань. Обладнання уроку: Портрет С. Ф. Черкасенка,... Тема уроку: Спиридон Черкасенко. Цікава сторінка з життя митця. Образ донецького степу в поезії «Вечір у степу» |
Урок з української літератури в 9 класі Тема. Т. Г. Шевченко. Творчість періоду заслання Шевченка-художника, розвивати образне мислення, формувати естетичні смаки, вчити розуміти поезію, грамотно висловлювати власні думки;... |
УРОК ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ Тема уроку Слово вчителя Тема, над якою ми сьогодні будемо працювати на уроці звучить так «Проблема морального вибору людини та розуміння нею... |
Додаток 1 Проблема вибору людини у вирішальній ситуації Захар Беркут Бурунда пропонує обміняти полоненого Максима на вихід монгольського війська з тухольської кітловини |
Тема уроку. Відокремлені обставини. Мета уроку Розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, творчу уяву, емоційні почуття. Виховувати любов до... |
Урок узагальнювального повторення. Вид уроку: історична вікторина «Олімпійські ігри» Мета уроку: шляхом проведення історичної вікторини закріпити та розвивати вміння використовувати набуті знання в новій навчальній... |
Урок підготувала викладач МПЛБ Татар Валентина Костянтинівна Маріуполь,... Очікувані результати: відкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра, висловлювати власні враження... |
Урок зі світової літератури і математики Тема: Омар Хайям – корифей персько-таджицької поезії. Розв’язування раціональних рівнянь |
Тема. Письмове додавання двоцифрових чисел. Задачі на знаходження... Мета: вправляти учнів у письмовому додаванні двоцифрових чисел; удосконалювати вміння розв’язувати задачі на знаходження третього... |