7 клас
(70 годин, 2 години на тиждень,
резервний час – 7 год.)
Кількість годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
|
3
|
МИНУВШИНА УКРАЇНИ У ФОЛЬКЛОРІ.
Народні думи. „Дума про Марусю Богуславку”.
Теорія літератури: Думи як вид усної народної творчості.
|
Учень:
знає назви українських дум, роль історичних дум у духовному житті українців. Аналізує зміст думи „Про Марусю Богуславку” та її зв’язок з історичним контекстом, подає визначення думи, пояснює її жанрову специфіку.
Виразно та осмислено читає текст думи, виділяє головну думку, вирізняє композиційні елементи.
Висловлює судження про відображення уславленого образу Марусі Богуславки, її героїчних вчинків, засудження рабства, несправедливості та зла. Називає кобзарів, розповідає про сучасне кобзарське мистецтво України.
|
2
|
Історичні пісні. „Ой на горі да женці жнуть”.
Теорія літератури: Поняття про історичну пісню.
|
Аналізує зміст пісні, пояснює її зв’язок з історичним контекстом, з’ясовує визначення історичної пісні, спостерігає її жанрову специфіку. Декламує відповідно до народної ритміки, формулює головну думку твору.
Висловлює судження про історичні пісні, їх особливості й тематику, про силу любові й шани запорожців до своєї Батьківщини.
|
2
|
Народні балади.
„Ой був в Січі старий козак...”.
Теорія літератури: Народна балада як жанр фольклору.
|
Знає класифікацію балад (народна, літературна), про європейські корені нової балади, формулює визначення балади, аналізує зміст балади, його зв’язок з історичним контекстом, обґрунтовує жанрову специфіку балади. Називає балади про кохання, про родинно-побутові стосунки.
Читає, коротко переказує зміст балади, визначає головну думку та особливості композиції твору, пояснює символи народної творчості, використані у баладі. Висловлює судження про баладу, її особливості у порівнянні з іншими пісенними жанрами, про моральне значення вірності своєму народові, засуджує зрадництво. Коментує використання жанру балади в українській романтичній літературі.
|
4
|
І ОЖИВА
ІСТОРІЯ НАРОДУ...
Тарас Шевченко.
„І виріс я на чужині...”, „Заповіт”.
Теорія літератури: Вірші і проза як типи художнього мовлення. Стопа, віршові розміри.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст поезії й життєві обставини, за яких були написані вірші, пояснює поетичне кредо, висловлене поетичними рядками.
Вирізняє автобіографічні мотиви у вірші, обґрунтовує засоби змалювання ностальгії за рідним краєм, знаходить риси реалізму в зображенні тяжкого життя селян-кріпаків. Виразно читає вірш, пояснює роль метафори у творі.
Висловлює судження про важливість викриття жорстокості панів-кріпосників, жорстокості як явища, про значення настроїв і почуттів поета у відображенні складних явищ суспільного життя.
|
4
|
Пантелеймон Куліш. „Орися”.
Теорія літератури:
Проза як тип художнього мовлення.
|
Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), розповідає про його суспільні погляди, літературну творчість, наукову та видавничу діяльність. Розповідає про влив Гомерової „Одіссеї” на оповідання „Орися”, про перенесення події давньогрецького епосу на стародавню Україну. Виразно, осмислено переказує зміст оповідання, виділяє в ньому головну думку, характеризує поетичний образ головної героїні, стосунки між персонажами. Акцентує увагу на портретах Орисі, молодого козака, на зображенні романтичних пейзажів у творі. Аналізує легенду про золотих турів і зачарованого князя, який не може знайти рідного міста. Зосереджує увагу на зв’язку із фольклором.
Висловлює судження про селянський побут старожитної України, романтичний характер оповідання, роль пейзажів у творі.
|
5
|
Іван Франко. „Захар Беркут” (скорочено).
Теорія літератури: Мова художнього твору. Застарілі слова (архаїзми, історизми) як засіб характеристики історичної епохи.
|
Переказує й аналізує зміст повісті, характеризує головних і другорядних персонажів – Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка, пояснює історичну основу твору, визначає його головну думку. Аналізує зміст символічних образів Сторожа і Сонця. Знає про значення діалектизмів, архаїзмів у відображенні історичної епохи.
Виносить судження про значення сили єднання, про вибір правильного рішення та його обстоювання, про стародавні уявлення наших пращурів.
|
4
|
Андрій Чайковський. „За сестрою”.
Теорія літератури: Поняття про компоненти та композицію художнього твору.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст твору у контексті епохи.
Інтерпретує твір, виділяючи в ньому головну думку, визначає специфіку твору, наводить приклади героїзму, відповідальності, вірності.
Висловлює судження про основну думку твору, про значення письменника в літературі.
|
2
|
Богдан Лепкий. „Цвіт щастя”.
Теорія літератури: Композиційні особливості новели.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст новели, її зв’язок з народною легендою, формулює визначення новели.
Читає текст у формі діалогу. Знаходить пейзажні описи, визначає їх роль у творі.
Пояснює, чому твір завершено риторичним запитанням.
Висловлює судження про відображення в новелі настрою хлопчика, морально-етичні категорії „щастя”, „добра”, „справедливості”.
|
3
|
Степан Васильченко. „Свекор”.
|
Знає окремі фрагменти біографії С. Васильченка, знає зміст оповідання. Характеризує епоху, в яку був написаний твір. Пояснює, чому Василька в сім’ї називають „свекром”. Читає вголос частину твору, де пояснюється, чому батько вирішив Василька оженити. Висловлює судження про необхідність навчання. Стверджує високий рівень взаємостосунків у родині. Висловлює судження про значення гумору в житті українців.
|
2
|
Агатангел Кримський. „Святе кохання” (Ідилія), „Весняна розмова”.
Теорія літератури: Про епітет.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), визначає основу твору, характеризує ознаки ліричного твору, подає визначення епітета.
Виразно декламує вірші, визначає головну думку, потверджує значення любові до рідної Вітчизни, добирає авторські та власні епітети для підтвердження сили такої любові.
Виносить судження про афористичність рядків поезії, про працю вченого-сходознавця.
|
4
|
Наталена Королева. „Скитський скарб”.
Теорія літератури: Поняття про легенду, стиль та стилістику легенди.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменницю (окремі фрагменти її біографії). Зупиняється на історії виникнення прозового циклу „Легенди сторокиївські”, що стали оригінальним і показовим явищем української історичної белетристики. Знає про взаємозв’язок легенд із старогрецькими та візантійськими джерелами. Аналізує зміст твору, визначає тему та ідею, характеризує образи.
Акцентує увагу на символічному образі скитського скарбу.
|
2
|
Микола Сингаївський. „Чорнобривці”, „Батьківське поле”.
Теорія літератури: Художні засоби мови. Метафора.
|
Знає окремі фрагменти біографії М. Сингаївського, зокрема аналізує вплив народної творчості на майбутнього митця. Називає пісні на слова М. Сингаївського. Виразно читає поезії. Розповідає, якими засобами відтворено образ хлібороба та його споконвічний зв’язок із землею.
Висловлює судження про значення любові до рідної землі, до батьків. Знає значення символу в поезії „Чорнобривці”.
|
4
|
Борис Антоненко-Давидович.
„Крила Артема Летючого”.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст твору, розповідає про допитливість, прагнення до знань Артема Летючого. Пояснює, чому він хоче злетіти в небо і які перешкоди з’являються на його шляху до здійснення цієї мрії. Акцентує увагу на наполегливості Артема Летючого і на тому, як сприймали його вчинки у рідному селі.
Висловлює судження про неповторність кожної людської особистості, про яскравий індивідуальний художній стиль письменника.
|
4
|
Борис Харчук.
„Планетник”.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст твору, обґрунтовує взаємозалежність настрою головного героя і природи. З’ясовує найважливіші риси характеру хлопчика, його вчинки. Висловлює судження про моральний вибір, про добро і зло у світі.
|
4
|
Валентин Чемерис.
„Візантійський кінь”.
Теорія літератури:
Поняття про повість-мандрівку.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), переказує зміст твору. Пояснює назву повісті-мандрівки „Візантійський кінь”. Аналізує легенди про двох братів-богатирів, чайку Мар’яну. Висловлює судження про значення описів природи у художньому творі.
|
2
|
Василь
Голобородько. „Ми йдемо”, „Мова рослин”.
Теорія літератури: Поняття про вільний вірш.
|
Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст поезій, пояснює основні теоретико-літературознавчі поняття. Читає та інтерпретує текст, визначає філософічність поезій, пафос оптимізму.
Виносить судження про морально-етичні засади ліричного героя, значення рідного дому для кожної людини.
Усвідомлює відмінність розмовного тексту і поетичного тексту білим віршем.
|
2
|
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.
|
Знайомиться з творами письменників-земляків (за вибором учителя).
|
|