Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення
|
Розділ 1. Вступ. Становлення української літературної мови. Фразеологія.
Мій рідний край, моя земля. Обрядово-поетична
культура українців. Духовна культура українців
(27 годин)
|
Тема 1.
Державна символіка України
(1 година)
Українська державна символіка – скарб, напрацьований багатьма поколіннями. Перші літописні згадки про тризуб як про великокнязівський знак. Життєтворчі енергії тризуба. Жовто-блакитні барви української державної символіки. Пісні-гімни як споконвічне бажання волі й незалежності українського народу
Вікторина
|
Описує українську державну символіку як найбагатшу та найзмістовнішу систему людства;
пояснює семантику чільного символу під назвою Тризуб, його сакральне приховане значення;
звертає увагу на жовто-блакитні барви на гербах і прапорах;
наводить приклади відродження національної символіки по всій Україні;
спостерігає за долею високопатріотичних пісень;
осмислює ідею незламності нашого народу, що звучить у піснях-гімнах;
складає цикл вікторин;
знає напам’ять національний гімн України.
|
Тема 2.
Українське народознавство як провідник становлення української літературної мови (1 година)
Предмет курсу. Українське народознавство як провідник становлення української літературної мови. Старослов’янська мова у публіцистичній та богословській літературі. Мова ділових паперів XVІ – XVІІ ст. Нова українська літературна мова XVІІІ ст. Початок епохи нової української літератури: І.П. Котляревський,
Г.Ф. Квітка- Основ`яненко,
П.П. Гулак- Артемовський,
Є.П. Гребінка, П.О. Куліш,
Т.Г. Шевченко
Інформація вчителя й перевірка її засвоєння
|
Описує мову ділових паперів XVІ – XVІІ ст. ;
наводить приклади з «Енеїди»,
«Наталки Полтавки»
І. Котляревського (уривки);
порівнює з російською азбукою, передаючи російськими буквами українську вимову слів;
характеризує процес становлення української літературної мови на живій народній основі;
спостерігає за подальшим розвитком й удосконаленням української літературної мови;
робить висновки про сучасну українську мову як високорозвинену унормовану літературну мову.
|
Тема 3.
Фразеологія української мови
(1 година)
Фразеологізми як скарби мовної образності. Типи фразеологізмів. Розмовна фразеологія. Українська фразеологія й народні звичаї, обряди. Фразеологічні словосполучення
Семінар
|
Характеризує слова, що об’єднуються у вільні словосполучення й фразеологічні словосполучення;
синтезує усталені в мові звороти та вислови, прислів’я, приказки та крилаті слова;
наводить їх приклади ;
формулює визначення фразеологічних зрощень, фразеологічних єдностей , фразеологічних сполучень;
осмислює й аналізує фразеологічний матеріал за творами українських письменників;
виносить судження про фразеологічні словосполучення як прикрасу української мови.
|
Тема 4.
Історія і культура нашого краю
(1 година)
Особливості мови, фольклору, звичаїв. Видатні люди краю
Творчий звіт
|
Усвідомлює важливість вивчення фольклорно-етнографічного матеріалу свого краю;
пояснює особливості мови регіону;
осмислює значення збереження фольклору, звичаїв рідного краю;
виховує патріотичні почуття, гордості за своїх земляків.
|
Теми 5,6.
Родинно - побутові та сімейно - побутові пісні (2 години)
«А в неділю рано та ранесенько», «Ще сонечко не зіходило», «Зоря з неба закотилася», «Червона калина», «Та й в саду, в саду зелена трава».
Тематика та сюжет сімейно - побутових пісень.
Утвердження моногамності (одношлюбності) сім`ї за давніх часів. Загальна характеристика. Родинно - побутові пісні як генетичний зв'язок з іншими верствами народної поезії. Умовність жанрових градацій. Взаємозв’язок родинно - побутової пісні й балади. І Франко. Стаття «Жіноча неволя в руських піснях народних»
Бесіда
|
Порівнює грань людських стосунків від часів утвердження моногамної сім`ї й дотепер;
характеризує генетичний зв'язок родинно -побутових пісень із народною поезією;
пояснює умови їх виникнення;
виявляє взаємозв’язок родинно - побутових пісень і балад;
спостерігає за драматичними моментами жіночої долі;
аналізує поетику родинно-побутових та сімейно-побутових пісень;
описує образи-персонажі найближчих членів селянської родини.
|
Тема 7.
Весняні свята та обряди. Веснянки. Дохристиянська та християнська обрядовість (1 година)
«Ой весна, весна – днем красна», «Благослови мати», «А вже весна, а вже красна». Благовіщення. Вербна неділя. Страсний тиждень. Великдень. Жанрові різновиди веснянок. Характерні образи й мотиви веснянок
Співбесіда
|
Описує й виносить судження про свята православних християн;
наводить приклади обрядів;
пояснює пісенні обряди-символи;
характеризує велике релігійне свято – Вербну неділю;
аналізує образну систему веснянок;
осмислює поетичну вдачу українського народу.
|
Тема 8.
День Св. Юрія. Ворожіння та господарська магія (1година)
Визначення жанру. Повчання святителя Василя Великого «Не допитуйся про майбутнє…».
Т. Шевченко «Тополя». Складна життєва ситуація української дівчини.
Атрибути ворожіння, магії й чаклунства
Дискусія
|
Визначає жанр;
описує види ворожіння;
наводить приклади використаних предметів та речовин при ворожінні;
пояснює народне ставлення до незвичайного дару;
аналізує твори, особливості їхньої художньої форми;
характеризує атрибути ворожінь (предмети побуту, продукти харчування);
синтезує дівоче ворожіння і магію з чаклунством.
|
Тема 9.
Зелені свята. Русальний тиждень (1 година)
Зелені свята – перехід весни у літо. Клечальна неділя як оберіг від нечистої сили. Русальний тиждень – оспівування сил природи, величання весняної та літньої рослинності, вшанування русалок. Мотиви русальних пісень
Співбесіда
|
Описує давні обряди пошанування природи;
пояснює світоглядні уявлення предків, утілені в міфах про русалок;
осмислює символіку прикрашення хат зіллям у клечальну неділю;
наводить приклади русальних пісень;
осмислює взаємозв’язок наших предків із природою ;
робить висновки про шанобливе ставлення до народних звичаїв.
|
Тема 10.
Петрівка, петрівчані пісні. День Св. Петра і Павла (1 година)
«Сьогодні, матінко, Петрів день», «Ой Петре, Петре, Іване».
Жанр, тематика. Весільні мотиви, сімейні стосунки. Петрівчані обряди. Петрів піст. Свято Петра і Павла
Бесіда
|
Наводить приклади пісень;
визначає жанр петрівчаних пісень;
аналізує пісні;
осмислює маловідомі різновиди календарно -
обрядових пісень;
оцінює петрівчані обряди;
характеризує свято Петра і Павла.
|
Тема 11.
Купала – свято краси і молодості. Купальські пісні (1 година)
«На Івана, на Купала», «Купайло, Купайло!», «Заплету віночок».
Основні теми купальських пісень. Язичницьке свято Івана Купала. Його благодатне тепло. Племінна спорідненість народів індоєвропейської сім`ї. Легенди і повір’я, пов’язані зі святкуванням цього свята. Антисептичні атрибути властивості роси
Конференція
|
Виявляє прадавність купальських пісень, язичницькі корені свята Івана Купала;
пояснює взаємозв’язок купальських пісень із святом Івана Купала;
осмислює час виконання купальських пісень;
висловлює судження про племінну спорідненість народів;
наводить приклади легенд і повір’їв,пов’язаних зі святкуванням;
розвиває бажання знати народні обряди;
оволодіває культурою мовлення.
|
Тема 12.
Зажинки, жнива, обжинки. Жниварські пісні
(1 година)
«Ой чиє ж то поле», «Бувай здорова, ниво», «Говорила нивка».
Жниварські пісні – осмислення зв’язків людини і природи. Умовний поділ жниварських пісень. Особлива урочистість завершення жнив. Обряд ушанування «Спасової бороди», останнього снопа
Співбесіда
|
Розкриває суть і красу жнивного поетичного циклу, хліборобських обрядів в Україні;
пояснює особливе ставлення наших предків до праці на землі;
характеризує причини поетизації хліборобської праці;
осмислює важкий процес його появи;
виносить судження щодо поваги людині праці.
|
Тема 13.
Хліб наш насущний. Хліб в обрядах і піснях (1 година)
Народні пісні «Орел поле поорав», «Хліб». Легенда «Хліб і золото».
В. Пахаренко. Стаття «Голод». Значення нашого насущного хліба
Дискусія
|
Наводить приклади народних обрядів, в яких використовується хліб;
пояснює значення нашого насущного хліба;
аналізує уривки творів;
спостерігає за подіями часів голодомору 1933р.;
узагальнює про хліб як найсвятішу коштовність для кожної людини.
|
Тема 14.
Зимові свята. Коляда (1 година)
Новорічний обрядовий цикл. Стародавні слов’янські міфи. Прийняття християнства й нові релігійні свята
Конференція
|
Описує період зимового повороту сонця на літо;
пояснює слово «коло» й умови виникнення колядок;
наводить приклади стародавніх слов’янських міфів;
порівнює свято Коляди дохристиянських часів із новими релігійними святами з прийняттям християнства;
висловлює судження щодо життєздатності прадавніх язичницьких обрядів.
|
Тема 15.
Святвечір. Різдво (1 година)
Святий Вечір, Святвечір, Багатвечір, Багата кутя.
Найвеличніше зимове християнське свято. Готування господарів до Різдва. Молитва за померлих і запрошення їх на вечерю. Трапеза зі споживання куті. Провідування живих. Найправдивіші ворожіння на Святвечір
Вистава
|
Описує зимові християнські свята;
характеризує господарів і господинь, молодь під час святкування;
осмислює живучість прадавніх свят;
усвідомлює значення дотримання традицій у житті людини.
|
Теми 16,17.
Колядки – найдавніші українські пісні. Щедрий вечір. Новий рік. Щедрівки (2 години)
«Щедрик, щедрик, щедрівочка», «А в тім дворі красна паня», «Ой рано, рано», «Щедрик, щедрик, дайте вареник».
Тематика колядок. Своєрідність їх поетики. Яскраві зорові образи. Виникнення термінів колядка та щедрівка. Поетичне величання господарів, магічне закликання щасливого майбутнього, прославлення хліборобської праці. Веселий новорічний карнавал
Концерт
|
Пояснює тематику колядок і щедрівок;
наводить приклади величальних пісень зимового циклу;
аналізує поетику колядок і щедрівок;
характеризує образи-персонажі;
спостерігає за традицією святкування новорічних свят;
висловлює судження про значення традиційних свят і духовну суть, яку вони мають.
|
Тема 18.
Голодна кутя. Водохреща
(1 година)
Свято Йордану – Водохреща – хрещення Ісуса Христа на річці Йордані. Магічна сила води. Її цілюща сила. Щедрівки й колядки на Водохреща. «Розваги» свята Водохреща
Вікторина
|
Описує родинне свято з кутею, колодками, ряженими і дівочими ворожіннями;
порівнює вечір напередодні Водохреща зі Святим Вечором;
пояснює феномен Йорданської води;
виявляє подібність щедрівок до колядок;
висловлює судження про дотримання традицій у батьківському домі.
|
Тема 19, 20.
Народні ремесла та художні промисли (2 години)
Мистецькі вироби людства періоду пізнього палеоліту. Магічна дія гончарства. П’ятитисячна історія ковальства. Ювелірне мистецтво періоду Київської Русі. Гутництво – виготовлення виробів зі скла.
Семінар
|
Описує народні ремесла ;
характеризує художні промисли;
наводить їх приклади;
пояснює терміни майоліка, гутництво, «ведмеді»;
обґрунтовує значення ремесел та художніх промислів у наш час.
|
Тема 21, 22.
Українська писанка. Символізм Пасхальних яєць (2 год)
Українська писанка – найунікальніший витвір української культури. Символ і символіка писанок. Їх магічна сила. Легенди про крашанку.
Дискусія
|
Розкриває цінність і символіку унікального витвору української культури – писанок;
пояснює символ писанки;
осмислює закон доцільності, пов'язаний з образом яйця;
наводить приклади найбільш поширених символічних малюнків писанки;
аналізує легенди й пояснює символ кольору при фарбуванні яєць;
виносить судження про роль писанки у світосприйнятті українця.
|
Тема 23, 24.
Українська вишивка. Рушники
(2 години)
Вишивка - всенародний потяг до прекрасного. Історія народної вишивки на Україні. Орнамент, техніка виконання й гама барв вишивки. Традиції їх використання. Кольори та орнамент рушників. Рушник як атрибут багатьох обрядів. Його практичне застосування. Значення української вишивки та рушників
Семінар
|
Знає історію народної вишивки;
зазначає, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам’ятних часів;
пояснює мотиви орнаменту вишивок;
наводить приклади їх груп;
порівнює кольори та орнаменти рушників за регіональними особливостями;
синтезує практичне застосування рушника на функції й назви;
оцінює значення вишивки та рушників у житті рідного народу та сучасної людини.
|
Тема 25. Народна кулінарія
(1 година)
Формування господарського комплексу як засіб здобуття їжі українців. Основа харчування їх з найдавніших часів. Повсякденні та ритуальні страви
Конференція
|
Описує страви, що становили основу харчування українців;
наводить приклади каш, кашоподібних страв та страв «на швидку руку»;
пояснює рецепти борщу з квашеним буряком, холодника на сироватці, зеленого та червоного;
характеризує молочні страви, узвари, хмільний мед;
спостерігає за походженням овочевих культур;
осмислює ритуальне значення страв, зокрема хліба.
|
Тема 26, 27. Національне вбрання українців. Жіночі прикраси
(2 години)
Національне вбрання українців. Чинники впливу на специфіку одягу. Археологічні й писемні пам’ятки періоду Київської Русі. Історія українського костюма. Класифікація традиційного одягу. Одяг як складова матеріальної та духовної культури українців. Виготовлення прикрас. Їх лікувальна функція та функція магічних оберегів
Співбесіда
|
Пояснює особливості помірно-континентального клімату, в зоні якого розташована Україна;
характеризує політичне й економічне становище Київської Русі;
осмислює важливу оберегову роль кольору, орнаментики одягу та різноманітних прикрас;
узагальнює велике розмаїття форм, видів і типів убрання, підпорядкувавши їх певній класифікації;
обґрунтовує й висловлює судження про історичну пам'ять як усвідомлення приналежності людини до свого народу.
|