Емма Андієвська (19 березня 1931, м. Сталіно, нині Донецьк) — українська письменниця (поетеса, прозаїк), малярка. Член Національної спілки письменників України (від 1994). Член Міжнародного ПЕН-клубу.
Біографічні дані
Від 1943 живе в еміграції: у Франції (Париж), США (Нью-Йорк), від 1961 — у ФРН (Мюнхен).
1957 закінчила Український Вільний Університет.
1955—1995 — режисер і редактор українського відділу радіо «Свобода».
Від 1958 — представник Нью-Йоркської групи.
1984 стала лауреатом літературної премії Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів.
Творчість
Для творчості Андієвської характерна поетика сюрреалізму, ускладненість композиції й тексту в прозі.
Художниця-авангардистка. Як живописець працює від 1956 — дебютувала виставкою в Мюнхені. Наступні виставки відбулися США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Швейцарії.
Від 1992 відбуваються виставки в Україні — Київ, Львів, Івано-Франківськ. 23 квітня 1994 у картинній галереї Кам’янця-Подільського відбулася презентація виставки, на якій було, зокрема, представлено й роботи Андієвської.
Видані книги
-
Поетичні збірки
«Поезія» (Новий Ульм, 1951),
«Народження ідола» (Нью-Йорк, 1958),
«Риба і розмір» (Нью-Йорк, 1961),
«Кути опостінь» (Нью-Йорк, 1963),
«Первні» (Мюнхен, 1964),
«Базар» (Мюнхен, 1967),
«Пісні без тексту» (Мюнхен, 1968),
«Наука про землю» (Мюнхен, 1975),
«Каварня» (Мюнхен, 1983),
«Спокуси святого Антонія» (Мюнхен, 1985),
«Вігілії» (Мюнхен, 1987),
«Архітектурні ансамблі» (1989, із власними ілюстраціями),
«Знаки. Тарок» (Київ, 1995),
«Мкжиріччя. Сонети» (Київ, 1998).
-
Збірки новел
«Подорож» (Мюнхен, 1955; перевидано 1995 у Києві),
«Тигри» (Нью-Йорк, 1962),
«Джалапіта» (Нью-Йорк, 1962).
-
Романи
«Герострати» (Мюнхен, 1971),
«Роман про добру людину» (Мюнхен, 1977; перевидано 1993 у Києві),
«Роман про людське призначення» (Мюнхен, 1982; перевидано 1992 у Києві).
Збірка «Казки» (Париж, Львів, Цвікау, 2000).
Картини
«Зелені квіти» (1989).
«Гномики» (1990).
«Шатле» (1991).
«Одаліска» (1994).
«Сім'я» (1995).
«Мати з дитиною» (1995).
«Сніданок» (1995).
«Портрет» (1995).
«Батьки і діти» (1995).
«Хліб і вино» (1995).
«Колоністи» (1996).
Література
Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Перевидання в Україні. — Т. 1. — Львів, 1993. — С. 44.
Драч І. Андієвська Емма // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — С. 62 (дата народження — 13 березня 1933).
Коптілов В. В., Астаф’єв О. Г. Андієвська Емма // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 473.
Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 258; портрет.
Современная украинская энциклопедия. — Т. 1. — Харьков: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга», 2005. – С. 203.
Мацько В. На народних традиціях // Кам’янець-Подільський вісник. — 1994. — 28 квітня. — С. 1.
Українське слово. — Т. 3. — С. 216.
Стех М. Пошуки істини крізь інтелектуальну візію всесвіту: Дещо про поезії Емми Андієвської // Сучасність. — 1989. — № 2.
Возняк Т. «Небуття хамелеон» в поезії Емми Андієвської // Сучасність. — 1992. — № 5. — С. 144—147.
Фізер І. Емма Андієвська (1931) // Поза традиції: Антологія української модерної поезії в діаспорі. — Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993. — С. 170—172.
Андієвська Е. Перетинки // Золотий гомін: Українська поезія світу. — К., 1991. — С. 4—6; біографічна довідка.
Андієвська Е. Ходіння по візу: Новела // Сучасність. — 1992. — № 4. — С. 16—17.
Андієвська Е. Нічний інтер’єр; Встановлення рівноваги; З циклу «Гравюри» (Стілець. Мольберт. І копіткий копіст...»); «На скелі місто блима, мов вітряк...»; «Весь краєвид — тоненьку оболонку...»; «Пів-оселедця, келишок, коньяк...»; Початок нового циклю // Сучасність. — 1992. — № 5. — С. 5—8.
Андієвська Е. [Із збірок «Наука про землю», «Каварня», «Спокуси святого Антонія», «Вігілії»] // Поза традиції: Антологія української модерної поезії в діаспорі. — Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993. — С. 173—185.
|