Рід Staphylococcus (біля 20 видів)

Скачати 437 Kb. Назва Рід Staphylococcus (біля 20 видів) Сторінка 1/4 Дата 09.04.2013 Розмір 437 Kb. Тип Документи bibl.com.ua > Культура > Документи

1. Стафілококи Таксономія Родина Micrococcacea Рід Staphylococcus (біля 20 видів) Види: S.aureus–патогенний,S. Epidermidis,S. Saprophyticus,S. hominis,S. saccharolyticus ум-пат Морфологія це Гр+ коки d-0,5-1,5 мкм не утворюють спор, капсул нерухомі в мазках-препаратах розташовуються поодиноко, або у вигляді скупченнь, що нагадують грона винограду Культуральні властивості факультативні анаероби, невибагливі до поживних середовищ і умов культивування (рН 6,2-8,4; t=25-45 C) Для культивування використовують: а) універсальні поживні середовища: МПА - через 16-24 год – S-форми колоній, середніх розмірів, забарвлені у колір пігменту МПБ - через 24 год утворюють дифузне помутніння, пізніше можливе утворення осаду б) диференційно-діагностичні середовища (5-10% NaCl) жовточно-сольовий агар (середовище Чистовича) – лецитиназна активність молочно-сольовий агар – пігментоутворення жовточно-молочно-сольовий агар кров”яний агар – гемолітична активність середовище Коростильова – ферментація маніту в анаеробних умовах Фактори патогенності Адгезини (поверхневі білки – білок А, полісахариди) Капсула Ферменти патогенності плазмокоагулаза лецитиназа гіалуронідаза фібринолізин каталаза ДНК-аза ліпаза Фактори патогенності Екзотоксини За механізмом дії діляться: а) мембранотоксини (стафілолізини) – мають дермонекротичну, летальну та деструктивну дію на еритроцити, лейкоцити, макрофаги б) ексфоліатини А і В в) токсин синдрому токсичного шоку г) ентеротоксини А, В, С, D, E Фактори патогенності Алергени Перехресно-реагуючі антигени Антифагоцитарні фактори (мікрокапсула, білок А, пептидоглікан, тейхоєві кислоти Суперантигени – мітогенна дія на Т- і В-лімфоцити Епідеміологія і патогенез Дерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій. Шляхи зараження – усі можливі. Інфекції можуть носити ендогенний та екзогенний характер Стафілококи спричиняють більш як 100 захворювань різної локалізації Імунітет антибактеріальни та антитоксичний, типоспецифічний Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: рановий вміст, виділення, кров, сеча, ліквор, синовіальна рідини, випорожннення, блювотні маси та ін. Мікроскопічний метод – орієнтовна діагностика Бактеріологічний метод – основне діагностичне значення Серологічний – використовують рідко (РНГА, ІФА) 2. Стрептококи Таксономія Родина Streptococcaceae Рід Streptococcus Види: S.pyogenes, S.mutans, S.pneumoniae, S.mitis, S.agalactiae, S.salivarius Рід Enterococcus Види: E.faecalis, E.faeciu, E.durans Морфологія Гр+ коки, сферичної, овоїдної або ланцетоподібної форми розміри 0,5-2 мкм нерухомі не утворюють спор патогенні представники утворюють капсулу в організмі людини і тварин в мазках-препаратах розташовуються попарно,у вигляді коротких або довгих ланцюжків Культуральні властивості факультативні анаероби , t – +37 C, рН=7,2-7,6 вибагливі до поживних середовищ а) цукровий бульйон – утворюють придонно-пристінковий ріст б) кров”яний агар - альфа-гемолітичні – неповний гемоліз - бета-гемолітичні – повний гемоліз - гама-негемолітичні – відсутність гемолізу в) жовчний бульйон – диференціація S.pneumoniae та Enterococcus на щільних поживних середовищах утворюють S форми колоній(в несприятливих умовах R) Резистентність малочутливі до низьких температур, висушування помірночутливі до високих температур чутливі до більшості дезінфектантів у робочих концентраціях Фактори патогенності Білок М Капсула Ферменти патогенності - С5а-пептидаза - гіалуронідаза - стрептокіназа (фібринолізин) - ДНК-аза (стрептодорназа) - амінопептидаза Фактори патогенності Екзотоксини - 0-стрептолізин – гемолітична, цитотоксична, кардіотоксична дія - S-стрептолізин – гемолітична, цитотоксична дія - еритрогенін (скарлатинозний токсин) – пірогенна, алергенна, імуносупресивна дія - кардіогепатотоксин перехреснореагуючі антигени суперантигени алергени Епідеміологія і патогенез Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій Шляхи зараження – контактний і аерогенний Викликають гнійно-запальні захворювання різної локалізації, скарлатину, рожисте запалення, ревматизм Імунітет нестійкий, типоспецифічний – для більшості стептококових інфекцій стійкий, типоспецифічний - після перенесеної скарлатини Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: гній, рановий вміст, ексудат, слиз із носоглотки, наліт із мигдаликів, кров, ліквор, харкотиння. Методи діагностики: Бактеріоскопічний метод – орієнтовне значення Бактеріологічний метод – основне діагностичне значення Серологічний метод – використовують для діагностики хронічних та аутоімунних інфекцій Профілактика та лікування Профілактика неспецифічна специфічна – використовують для профілактики пневмококових інфекцій – пневмококова вакцина (містить капсульний полісахарид) Лікування етіотропне – антибіотики 3.ПНЕВМОКОК Морфологія Гр+ коки, сферичної, овоїдної або ланцетоподібної форми розміри 0,5-2 мкм нерухомі не утворюють спор патогенні представники утворюють капсулу в організмі людини і тварин в мазках-препаратах розташовуються попарно,у вигляді коротких або довгих ланцюжків Культуральні властивості факультативні анаероби , t – +37 C, рН=7,2-7,6 вибагливі до поживних середовищ а) цукровий бульйон – утворюють придонно-пристінковий ріст б) кров”яний агар - альфа-гемолітичні – неповний гемоліз - бета-гемолітичні – повний гемоліз - гама-негемолітичні – відсутність гемолізу в) жовчний бульйон – диференціація S.pneumoniae та Enterococcus на щільних поживних середовищах утворюють S форми колоній (в несприятливих умовах – R) Епідеміологія і патогенез Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій Шляхи зараження – контактний і аерогенний Викликають гнійно-запальні захворювання різної локалізації, скарлатину, рожисте запалення, ревматизм Імунітет нестійкий, типоспецифічний – для більшості стептококових інфекцій стійкий, типоспецифічний - після перенесеної скарлатини Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: гній, рановий вміст, ексудат, слиз із носоглотки, наліт із мигдаликів, кров, ліквор, харкотиння. Методи діагностики: Бактеріоскопічний метод – орієнтовне значення Бактеріологічний метод – основне діагностичне значення Серологічний метод – використовують для діагностики хронічних та аутоімунних інфекцій Профілактика та лікування Профілактика неспецифічна специфічна – використовують для профілактики пневмококових інфекцій – пневмококова вакцина (містить капсульний полісахарид) Лікування етіотропне - антибіотики 4.МЕНІНГОКОК N.meningitidis Морфологія – Гр- бобовидні диплококи, не утворюють спор, нерухомі, в організмі людини утворюють мікрокапсулу.В мазках-препаратах розташовуються внутрішньо- абопозаклітинно Культуральні властивості: на щільних середовищах – S форми колоній (ніжні, прозорі) на рідких середовищах – утворюють помутніння, осад Антигенна будова групоспецифічні – капсульні полісахариди типоспецифічні – ліпополісахариди та білки Патогенність, епідеміологія та патогенез Фактори патогенності а) адгезини – пілі, фімбрії б) капсула в) ферменти патогенності – гіалуронідаза, нейрамінідаза, протеаза г) ендотоксин Джерело інфекції – хвора людини або бактеріоносій Шлях інфікування – повітряно-крапельний. Менінгококова інфекція може протікати як назофарингіт, менінгококцемія та епідемічний цереброспінальний менінгіт Імунітет напружений, довготривалий, антибактеріальний, групоспецифічий Профілактика неспецифічна специфічна – менінгококова вакцина (полісахаридна) – проводять в колективах з розповсюдженим носійством Лікування етіотропне - антибіотики 5.ГОНОКОК N.gonorrhoeae Морфологія – Гр- бобовидні диплококи, не утворюють спор, нерухомі, в організмі людини утворюють мікрокапсулу.В мазках-препаратах розташовуються внутрішньо- абопозаклітинно Культуральні властивості а) на щільних середовищах утворюють колонії в залежності від вірулентності: - Т1-Т2 – утворюють вірулентні гонококи (мілкі, прозорі) - Т4-Т4 – утворюють авірулентні гонококи (середніх розмірів, мутні) б) на рідких середовищах – плівка та дифузне помутніння Патогенність, епідеміологія та патогенез Фактори патогенності а) адгезини – пілі б) мікрокапсула в) ендотоксин г) білки клітинної стінки – фактори інвазії д) Ig A-протеази – пригнічення місцевого імунітету Джерело інфекції – хвора людина Шлях інфікування – контактний При інфікування розвивається горейний уретрит, гонорейний ко”юнктивіт і бленорея новонароджених. При гематогенному розповсюдженні можливий розвиток септицемії, менінгіту, артриту, пельвіоперитоніту Імунітет нестійкий, ненапружений за рахунок антигенної варіабельності Профілактика неспецифічна Лікування етіотропне – антибіотики аутовакцини Лабораторна діагностика інфекцій, спричинених нейсеріями Матеріал для дослідження: гній з уретри, носоглотковий слиз, кров, ліквор Експрес діагностика – РІФ, ІФА та ін. Методи діагностики: а) Мікроскопічний метод б) Бактеріологічний метод в) Серологічний метод - РНГА – діагностика менінгококового носійства - РЗК на холоді – діагностика хронічної гонореї 6.ЕШЕРИХІЇ Морфологія - Гр- палички з заокругленими кінцями - не утворюють спор - рухливі перитрихи - не утворюють капсул Культуральні властивості – утворюють S-форми колоній, лактозопозитивні Біохімічна активність - розщеплюють лактозу, глюкозу, маніт, мальтозу до кислоти і газу - білки з виділенням сірководню та індолу Патогенність, епідеміологія, патогенез кишкових ешерихіозів Джерело інфекції: хвора людина або бактеріоносій Шлях інфікування: ентеральний Патогенність За патогенністю ешерихії діляться на: - умовно-патогенні – входять до складу нормальної мікрофлори, викликають опортуністичні інфекції гнійно-запального характеру - патогенні - викликають кишкові та генералізовані інфекції (ешерихіози, колі-ентерити. Їх поділяють: а) ентеротоксигенні ешерихії (ETEC- 17 серогруп) – викликають холероподібні інфекції у дітей та дорослих. Переважають ентеротоксини та цитотоніни (порушують водно-сольовий обмін ентероцитів) б) ентероінвазивні ешерихії (EIEC – 9 серогруп) – викликають дизентерієподібні коліти у дітей та дорослих. Переважають - фактори інвазії в) ентеропатогенні ешерихії (EPEC – 13 серогруп) – викликають сальмонельозоподібні інфекції у новонароджених. Переважає токсичність (ендотоксин) г) ентерогеморагічні ешерихії (EHEC – 2 серовари) – збудники геморагічної діареї і гемолітичного уремічного синдрому. Переважає цитотоксин, подібний до токсину шигел) Імунітет нестійкий, нетривалий, типоспецифічний Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунку та ін. Методи Бактеріологічний Профілактика неспецифічна Лікування етіотропне патогенетичне еубіотики 7-8.САЛЬМОНЕЛИ Вид S.enterica – 6 підвидів (2500 сероварів) 1. п/в choleraesuis 2. п/в salamae 3. п/в arizonae 4. п/в diarizonae 5. п/в houtena 6. п/в indica Вид S.bongori – 17 рідкісних сероварів Морфологія Гр- палички з заокругленими кінцями не утворюють спор і капсул рухливі перитрихи Культуральні властивості факульт анаероби або аероби,невибагливі до умов культивування та пож середовищ Культивуються на: а) універсальних поживних середовищах МПА – S форми колоній, середніх розмірів, напівпрозорі МПБ – дифузне помутніння і осад Для культивування використовують такі поживні середовища: а) універсальні (МПА, МПБ) б) диференційно-діагностичні - Ендо, Левіна, Плоскірєва – безбарвні - ВСА – чорні колонії в) елективні – жовчний бульйон, середовище Рапопорта г) середовища накопичення – селенітове, Мюллера Епідеміологія, патогенез тифопаратифозних захворювань Збудники: черевного тифу - S.typhi паратифу А - S.paratyphi A паратифу В - S.schotmulleri Джерело інфекції: хвора людина або бактеріоносій Шлях зараження – фекально-оральний Патогенез Первинне місце локалізації – лімфоїдні скупчення підслизового шару тонкої кишки з током лімфи збудник потрапляє в кров (бактеріємія – 1 тиждень) гематогенним шляхом потрапляє в паренхіматозні органи (2 тиждень захворювання) з печінки з током жовчі потрапляє в кишечник і спричиняє алергічне запалення в лімфоїдних скупченнях частина збудника виділяється, частина залишається в лімфоїдних скупченнях Імунітет стійкий, напружений, тривалий можливе носійство. Обумовлене збереженням життєздатних сальмонел в жовчному міхурі Лабораторна діагностика черевного тифу та паратифів залежить від етапу патогенезу Матеріал для дослідження: 1 тиждень- кров – виділення гемокультури 2-3 тиждень – сеча, жовч, випорожнення – виділення урино-, білі- та копрокультури, сироватка крові – виявлення антитіл 3-4 тиждень – сеча, випорожнення – урино- та копрокультура Методи діагностики: 1. Бактеріологічний 2. Серологічний РА Відаля РНГА – виявлення носійства (Vi-антитіла) 9. Загальна характеристика роду Shigella представники роду є збудниками шигельозу або бактеріальної дизентерії Класифікація шигел – міжнародна (за ферментативними та антигенними властивостями) - група А – вид S.dysenteriae (12 серотипів) - група В – вид S.flexneri (8 серотипів) - група С – вид S.boydii (18 серотипів) - група D – вид S.sonnei (1 серотип) Гр- палички з заокругленими кінцями не утворюють спор рухливі перитрихи не утворюють капсул Патогенність, епідеміологія, патогенез Фактори патогенності Фактори адгезії і колонізації – пілі, зовнішні білки, ЛПС клітинної стінки – мають тропізм до ентероцитів товстого кишечника Фактори інвазії – ферменти патогенності, забезпечують проникнення, розмноження та внутрішньоклітинний паразитизм Екзотоксини а) цитотоксин (токсин Шига) – має ентеротоксичну, нейротоксичну, цитотоксичну дію (порушує синтез білка) - S.dysenteriae б) шигаподібні токсини – ентеротоксини (порушують водно-сольовий обмін ентероцитів) - S.flexneri, S.boydii, S.sonnei Ендотоксин (ЛПС клітинної стінки) Епідеміологія, патогенез Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій Шлях зараження – фекально-оральний В залежності від дози, що потрапляє в організм і стану імунітету можуть спричиняти: а) бактеріальну дизентерію (усі види) б) харчові токсикоінфекції (S.boydii, S.sonnei) в) латентну інфекцію Імунітет напружений типоспецифічний антимікробний антитоксичний S.dysenteria Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: як для всіх ентероінфекцій Методи: а) Бактеріологічний - виділення чистої культури - ідентифікація за ферментативними, антигенними властивостями, рухливістю б) Серологічний - виявлення антитіл - РНГА, РІФ (непряма) - виявлення антигенів – РНГА, РЗК, ІФА в) Алергічний – проба з дизентерином Профілактика та лікування Профілактика - неспецифічна - специфічна а) дизентерійний анатоксин S.dysenteriae б) жива атенуйована вакцина S.flexneri в) рибосомальна г) хімічна Лікування а) етіотропне б) полівалентний дизентерійний бактеріофаг в) еубіотики 10. V. cholerae Розрізняють 4 біовари: V. cholerae asiaticaе (classicae) – відкритий Р.Кохом в 1883 р. V. cholerae El-Tor – відкритий Готшліхом в 1906 р V. cholerae proteus V. cholerae albensis Тести для диференціації біоварів гемоліз еритроцитів барана аглютинація курячих еритроцитів ріст на середовищі з поліміксином реакція Фогес-Проскауера (ферментація глюкози в анаеробних умовах з утворенням ацетоноїну) вище наведені тести, як правило, (+) для біовару El-Tor і (-) для біовару asiaticaе лізис специфічним бактеріофагом Морфологія V.cholerae Гр(-) вібріони НЕутворюють спор та капсул монотрихи (рухливість визначають методом «висячої» або «роздавленої» краплі) в мазках із випорожнень характерне розташування – у вигляді «косяків риб» Культуральні властивості облігатні аероби оптимальна температура 17-370С оптимальне рН середовища 7,6-8,6 (лужне) невибагливі до поживних середовищ

---

Схожі:

Рід верб численний. Ще Пліній Старший дві тисячі років тому описав... Рід верб численний. Ще Пліній Старший дві тисячі років тому описав вісім різних верб. А нині їх, стверджують вчені, понад 500! Тільки...	10 клас Стилістика тексту. Лексичні норми. Морфологічні норми. Картка №1 Замінити подані слова, вирази одним словом, яке б означало спільний рід іменників (слова для довідок у дужках). Наскільки легко визначити...
КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ МІГРУЮЧИХ ВИДІВ ДИКИХ ТВАРИН (БОННСЬКА КОНВЕНЦІЯ) Кілька поправок до Додатків І та ІІ (перелік видів), прийнятих Конференціями сторін	Mykola Pavlovych Kovalevs'kyi, b. Dec. 28, 1918, at Kholodna Hora... Отак батько переїхав у Кам'янець—Подільський, біля Кам'янець— Подільського —кілометрів, не далеко містечка Смотрич, там я ріс. Закінчив...
Стоїть самотня маленька дівчинка біля малесенької річки, ні, біля... А дітям інколи так хочеться купатися! Навіть якщо холодно. Навіть якщо осінь. Бо дітям байдуже, що холодно. А ще більше їм байдуже...	На нижчих ступенях культури часто зустрічається соціальний інститут,... На нижчих ступенях культури часто зустрічається соціальний інститут, відомий під ім’ям тотемізму (мовою індіанців-оджибве ot-totem...
Система централізованого водопостачання м. Києва включає Дніпровську,... На сьогодні середньодобова подача води в водопровідні мережі міста складає біля 900-1000 тис м3/добу, з них: Дніпровська водопровідна...	ПОСТАНОВА від 5 грудня 2007 р. N 1396 Київ Про ліцензування певних... Затвердити Порядок ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, що додається
ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ Тема «ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ»	Година спілкування Святково прибраний клас. На дошці слова: «Із слова починається людина, із мови починається мій рід» (Н. Рій)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання Портал навчання

---