Рід Staphylococcus (біля 20 видів)


Скачати 437 Kb.
Назва Рід Staphylococcus (біля 20 видів)
Сторінка 1/4
Дата 09.04.2013
Розмір 437 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
  1   2   3   4
1. Стафілококи

  • Таксономія

Родина Micrococcacea

Рід Staphylococcus (біля 20 видів)

Види: S.aureus–патогенний,S. Epidermidis,S. Saprophyticus,S. hominis,S. saccharolyticus ум-пат

Морфологія

  • це Гр+ коки

  • d-0,5-1,5 мкм

  • не утворюють спор, капсул

  • нерухомі

  • в мазках-препаратах розташовуються поодиноко, або у вигляді скупченнь, що нагадують грона винограду

Культуральні властивості

  • факультативні анаероби, невибагливі до поживних середовищ і умов культивування (рН 6,2-8,4; t=25-45 C)

Для культивування використовують:

а) універсальні поживні середовища:

МПА - через 16-24 год – S-форми колоній, середніх розмірів, забарвлені у колір пігменту

МПБ - через 24 год утворюють дифузне помутніння, пізніше можливе утворення осаду

б) диференційно-діагностичні середовища (5-10% NaCl)

  • жовточно-сольовий агар (середовище Чистовича) – лецитиназна активність

  • молочно-сольовий агар – пігментоутворення

  • жовточно-молочно-сольовий агар

  • кров”яний агар – гемолітична активність

  • середовище Коростильова – ферментація маніту в анаеробних умовах

Фактори патогенності

  • Адгезини (поверхневі білки – білок А, полісахариди)

  • Капсула

  • Ферменти патогенності

плазмокоагулаза

лецитиназа

гіалуронідаза

фібринолізин

каталаза

ДНК-аза

ліпаза

Фактори патогенності

  • Екзотоксини

За механізмом дії діляться:

а) мембранотоксини (стафілолізини) – мають дермонекротичну, летальну та деструктивну дію на еритроцити, лейкоцити, макрофаги

б) ексфоліатини А і В

в) токсин синдрому токсичного шоку

г) ентеротоксини А, В, С, D, E

Фактори патогенності

  • Алергени

  • Перехресно-реагуючі антигени

  • Антифагоцитарні фактори (мікрокапсула, білок А, пептидоглікан, тейхоєві кислоти

  • Суперантигени – мітогенна дія на

  • Т- і В-лімфоцити

Епідеміологія і патогенез

  • Дерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій.

  • Шляхи зараження – усі можливі. Інфекції можуть носити ендогенний та екзогенний характер

  • Стафілококи спричиняють більш як 100 захворювань різної локалізації

Імунітет

антибактеріальни та антитоксичний,

типоспецифічний

Лабораторна діагностика

  • Матеріал для дослідження: рановий вміст, виділення, кров, сеча, ліквор, синовіальна рідини, випорожннення, блювотні маси та ін.

  • Мікроскопічний метод – орієнтовна діагностика

  • Бактеріологічний метод – основне діагностичне значення

  • Серологічний – використовують рідко (РНГА, ІФА)


2. Стрептококи

Таксономія

  • Родина Streptococcaceae

  • Рід Streptococcus

  • Види: S.pyogenes, S.mutans, S.pneumoniae, S.mitis, S.agalactiae, S.salivarius

  • Рід Enterococcus

  • Види: E.faecalis, E.faeciu, E.durans

Морфологія

  • Гр+ коки, сферичної, овоїдної або ланцетоподібної форми

  • розміри 0,5-2 мкм

  • нерухомі

  • не утворюють спор

  • патогенні представники утворюють капсулу в організмі людини і тварин

  • в мазках-препаратах розташовуються попарно,у вигляді коротких або довгих ланцюжків

Культуральні властивості

  • факультативні анаероби , t – +37 C, рН=7,2-7,6

  • вибагливі до поживних середовищ

а) цукровий бульйон – утворюють придонно-пристінковий ріст

б) кров”яний агар

- альфа-гемолітичні – неповний гемоліз

- бета-гемолітичні – повний гемоліз

- гама-негемолітичні – відсутність гемолізу

в) жовчний бульйон – диференціація S.pneumoniae та Enterococcus

  • на щільних поживних середовищах утворюють S форми колоній(в несприятливих умовах R)

Резистентність

  • малочутливі до низьких температур, висушування

  • помірночутливі до високих температур

  • чутливі до більшості дезінфектантів у робочих концентраціях

Фактори патогенності

  • Білок М

  • Капсула

  • Ферменти патогенності

- С5а-пептидаза

- гіалуронідаза

- стрептокіназа (фібринолізин)

- ДНК-аза (стрептодорназа)

- амінопептидаза

Фактори патогенності

  • Екзотоксини

- 0-стрептолізин – гемолітична, цитотоксична, кардіотоксична дія

- S-стрептолізин – гемолітична, цитотоксична дія

- еритрогенін (скарлатинозний токсин) – пірогенна, алергенна, імуносупресивна дія

- кардіогепатотоксин

  • перехреснореагуючі антигени

  • суперантигени

  • алергени

Епідеміологія і патогенез

  • Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій

  • Шляхи зараження – контактний і аерогенний

  • Викликають гнійно-запальні захворювання різної локалізації, скарлатину, рожисте запалення, ревматизм

Імунітет

  • нестійкий, типоспецифічний – для більшості стептококових інфекцій

  • стійкий, типоспецифічний - після перенесеної скарлатини

Лабораторна діагностика

  • Матеріал для дослідження: гній, рановий вміст, ексудат, слиз із носоглотки, наліт із мигдаликів, кров, ліквор, харкотиння.

  • Методи діагностики:

  • Бактеріоскопічний метод – орієнтовне

значення

  • Бактеріологічний метод – основне діагностичне значення

  • Серологічний метод – використовують для діагностики хронічних та аутоімунних інфекцій

Профілактика та лікування

  • Профілактика

  • неспецифічна

  • специфічна – використовують для профілактики пневмококових інфекцій – пневмококова вакцина (містить капсульний полісахарид)

  • Лікування

етіотропне – антибіотики

3.ПНЕВМОКОК

Морфологія

  • Гр+ коки, сферичної, овоїдної або ланцетоподібної форми

  • розміри 0,5-2 мкм

  • нерухомі

  • не утворюють спор

  • патогенні представники утворюють капсулу в організмі людини і тварин

  • в мазках-препаратах розташовуються попарно,у вигляді коротких або довгих ланцюжків

Культуральні властивості

  • факультативні анаероби , t – +37 C, рН=7,2-7,6

  • вибагливі до поживних середовищ

а) цукровий бульйон – утворюють придонно-пристінковий ріст

б) кров”яний агар

- альфа-гемолітичні – неповний гемоліз

- бета-гемолітичні – повний гемоліз

- гама-негемолітичні – відсутність гемолізу

в) жовчний бульйон – диференціація S.pneumoniae та Enterococcus

  • на щільних поживних середовищах утворюють S форми колоній (в несприятливих умовах – R)

Епідеміологія і патогенез

  • Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій

  • Шляхи зараження – контактний і аерогенний

  • Викликають гнійно-запальні захворювання різної локалізації, скарлатину, рожисте запалення, ревматизм

Імунітет

  • нестійкий, типоспецифічний – для більшості стептококових інфекцій

стійкий, типоспецифічний - після перенесеної скарлатини

Лабораторна діагностика

  • Матеріал для дослідження: гній, рановий вміст, ексудат, слиз із носоглотки, наліт із мигдаликів, кров, ліквор, харкотиння.

  • Методи діагностики:

  • Бактеріоскопічний метод – орієнтовне

значення

  • Бактеріологічний метод – основне діагностичне значення

  • Серологічний метод – використовують для діагностики хронічних та аутоімунних інфекцій

Профілактика та лікування

  • Профілактика

  • неспецифічна

  • специфічна – використовують для профілактики пневмококових інфекцій – пневмококова вакцина (містить капсульний полісахарид)

Лікування

  • етіотропне - антибіотики

4.МЕНІНГОКОК

N.meningitidis

Морфологія – Гр- бобовидні диплококи, не утворюють спор, нерухомі, в організмі людини утворюють мікрокапсулу.В мазках-препаратах розташовуються внутрішньо- абопозаклітинно

  • Культуральні властивості:

на щільних середовищах – S форми колоній (ніжні, прозорі)

на рідких середовищах – утворюють помутніння, осад

  • Антигенна будова

групоспецифічні – капсульні полісахариди

типоспецифічні – ліпополісахариди та білки

Патогенність, епідеміологія та патогенез

  • Фактори патогенності

а) адгезини – пілі, фімбрії

б) капсула

в) ферменти патогенності – гіалуронідаза, нейрамінідаза, протеаза

г) ендотоксин

  • Джерело інфекції – хвора людини або бактеріоносій

  • Шлях інфікування – повітряно-крапельний.

  • Менінгококова інфекція може протікати як назофарингіт, менінгококцемія та епідемічний цереброспінальний менінгіт

Імунітет

  • напружений, довготривалий, антибактеріальний, групоспецифічий

Профілактика

  • неспецифічна

  • специфічна – менінгококова вакцина (полісахаридна) – проводять в колективах з розповсюдженим носійством

Лікування

  • етіотропне - антибіотики



5.ГОНОКОК

N.gonorrhoeae

Морфологія – Гр- бобовидні диплококи, не утворюють спор, нерухомі, в організмі людини утворюють мікрокапсулу.В мазках-препаратах розташовуються внутрішньо- абопозаклітинно

  • Культуральні властивості

а) на щільних середовищах утворюють колонії в залежності від вірулентності:

- Т1-Т2 – утворюють вірулентні гонококи (мілкі, прозорі)

- Т4-Т4 – утворюють авірулентні гонококи (середніх розмірів, мутні)

б) на рідких середовищах – плівка та дифузне помутніння

Патогенність, епідеміологія та патогенез

  • Фактори патогенності

а) адгезини – пілі

б) мікрокапсула

в) ендотоксин

г) білки клітинної стінки – фактори інвазії

д) Ig A-протеази – пригнічення місцевого імунітету

  • Джерело інфекції – хвора людина

  • Шлях інфікування – контактний

  • При інфікування розвивається горейний уретрит, гонорейний ко”юнктивіт і бленорея новонароджених. При гематогенному розповсюдженні можливий розвиток септицемії, менінгіту, артриту, пельвіоперитоніту

Імунітет

  • нестійкий, ненапружений за рахунок антигенної варіабельності

Профілактика

  • неспецифічна

Лікування

  • етіотропне – антибіотики

  • аутовакцини

Лабораторна діагностика інфекцій, спричинених нейсеріями

  • Матеріал для дослідження: гній з уретри, носоглотковий слиз, кров, ліквор

  • Експрес діагностика – РІФ, ІФА та ін.

  • Методи діагностики:

а) Мікроскопічний метод

б) Бактеріологічний метод

в) Серологічний метод

- РНГА – діагностика менінгококового носійства

- РЗК на холоді – діагностика хронічної гонореї

6.ЕШЕРИХІЇ

Морфологія

  • - Гр- палички з заокругленими кінцями

  • - не утворюють спор

  • - рухливі перитрихи

  • - не утворюють капсул

Культуральні властивості – утворюють S-форми колоній, лактозопозитивні

Біохімічна активність

- розщеплюють лактозу, глюкозу, маніт, мальтозу до кислоти і газу

- білки з виділенням сірководню та індолу

Патогенність, епідеміологія, патогенез кишкових ешерихіозів

Джерело інфекції: хвора людина або бактеріоносій

Шлях інфікування: ентеральний

Патогенність

За патогенністю ешерихії діляться на:

- умовно-патогенні – входять до складу нормальної мікрофлори, викликають опортуністичні інфекції гнійно-запального характеру

- патогенні - викликають кишкові та генералізовані інфекції (ешерихіози, колі-ентерити.

Їх поділяють:

а) ентеротоксигенні ешерихії (ETEC- 17 серогруп) – викликають холероподібні інфекції у дітей та дорослих. Переважають ентеротоксини та цитотоніни (порушують водно-сольовий обмін ентероцитів)

б) ентероінвазивні ешерихії (EIEC – 9 серогруп) – викликають дизентерієподібні коліти у дітей та дорослих. Переважають - фактори інвазії

в) ентеропатогенні ешерихії (EPEC – 13 серогруп) – викликають сальмонельозоподібні інфекції у новонароджених. Переважає токсичність (ендотоксин)

г) ентерогеморагічні ешерихії (EHEC – 2 серовари) – збудники геморагічної діареї і гемолітичного уремічного синдрому. Переважає цитотоксин, подібний до токсину шигел)

Імунітет

  • нестійкий, нетривалий, типоспецифічний

Лабораторна діагностика

Матеріал для дослідження: випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунку та ін.

Методи

  • Бактеріологічний

Профілактика

  • неспецифічна

Лікування

  • етіотропне

  • патогенетичне

  • еубіотики



7-8.САЛЬМОНЕЛИ

Вид S.enterica – 6 підвидів (2500 сероварів)

1. п/в choleraesuis 2. п/в salamae 3. п/в arizonae 4. п/в diarizonae 5. п/в houtena 6. п/в indica

Вид S.bongori – 17 рідкісних сероварів

Морфологія

  • Гр- палички з заокругленими кінцями

  • не утворюють спор і капсул

  • рухливі перитрихи

Культуральні властивості

  • факульт анаероби або аероби,невибагливі до умов культивування та пож середовищ

Культивуються на:

  • а) універсальних поживних середовищах

  • МПА – S форми колоній, середніх розмірів, напівпрозорі

  • МПБ – дифузне помутніння і осад

  • Для культивування використовують такі поживні середовища:

а) універсальні (МПА, МПБ)

б) диференційно-діагностичні

- Ендо, Левіна, Плоскірєва – безбарвні

- ВСА – чорні колонії

в) елективні – жовчний бульйон, середовище Рапопорта

г) середовища накопичення – селенітове, Мюллера

Епідеміологія, патогенез тифопаратифозних захворювань

  • Збудники:

черевного тифу - S.typhi

паратифу А - S.paratyphi A

паратифу В - S.schotmulleri

  • Джерело інфекції: хвора людина або бактеріоносій

  • Шлях зараження – фекально-оральний

Патогенез

  • Первинне місце локалізації – лімфоїдні скупчення підслизового шару тонкої кишки

  • з током лімфи збудник потрапляє в кров (бактеріємія – 1 тиждень)

  • гематогенним шляхом потрапляє в паренхіматозні органи (2 тиждень захворювання)

  • з печінки з током жовчі потрапляє в кишечник і спричиняє алергічне запалення в лімфоїдних скупченнях

  • частина збудника виділяється, частина залишається в лімфоїдних скупченнях

Імунітет

  • стійкий, напружений, тривалий

  • можливе носійство. Обумовлене збереженням життєздатних сальмонел в жовчному міхурі

  • Лабораторна діагностика черевного тифу та паратифів

  • залежить від етапу патогенезу

Матеріал для дослідження:

1 тиждень- кров – виділення гемокультури

2-3 тиждень – сеча, жовч, випорожнення – виділення урино-, білі- та копрокультури, сироватка крові – виявлення антитіл

3-4 тиждень – сеча, випорожнення – урино- та копрокультура

Методи діагностики:

1. Бактеріологічний

2. Серологічний РА Відаля РНГА – виявлення носійства (Vi-антитіла)
9. Загальна характеристика роду Shigella

  • представники роду є збудниками шигельозу або бактеріальної дизентерії

  • Класифікація шигел – міжнародна (за ферментативними та антигенними властивостями)

- група А – вид S.dysenteriae (12 серотипів)

- група В – вид S.flexneri (8 серотипів)

- група С – вид S.boydii (18 серотипів)

- група D – вид S.sonnei (1 серотип)

Гр- палички з заокругленими кінцями

  • не утворюють спор

  • рухливі перитрихи

  • не утворюють капсул

Патогенність, епідеміологія, патогенез

  • Фактори патогенності

Фактори адгезії і колонізації – пілі, зовнішні білки, ЛПС клітинної стінки – мають тропізм до ентероцитів товстого кишечника

Фактори інвазії – ферменти патогенності, забезпечують проникнення, розмноження та внутрішньоклітинний паразитизм

  • Екзотоксини

а) цитотоксин (токсин Шига) – має ентеротоксичну, нейротоксичну, цитотоксичну дію (порушує синтез білка) - S.dysenteriae

б) шигаподібні токсини – ентеротоксини (порушують водно-сольовий обмін ентероцитів) - S.flexneri, S.boydii, S.sonnei

  • Ендотоксин (ЛПС клітинної стінки)

Епідеміологія, патогенез

  • Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій

  • Шлях зараження – фекально-оральний

  • В залежності від дози, що потрапляє в організм і стану імунітету можуть спричиняти:

а) бактеріальну дизентерію (усі види)

б) харчові токсикоінфекції (S.boydii, S.sonnei)

в) латентну інфекцію

Імунітет

  • напружений

  • типоспецифічний

  • антимікробний

  • антитоксичний S.dysenteria

Лабораторна діагностика

  • Матеріал для дослідження: як для всіх ентероінфекцій

  • Методи:

а) Бактеріологічний

- виділення чистої культури

- ідентифікація за ферментативними, антигенними властивостями, рухливістю

б) Серологічний

- виявлення антитіл - РНГА, РІФ (непряма)

- виявлення антигенів – РНГА, РЗК, ІФА

в) Алергічний – проба з дизентерином

Профілактика та лікування

  • Профілактика

- неспецифічна

- специфічна

а) дизентерійний анатоксин S.dysenteriae

б) жива атенуйована вакцина S.flexneri

в) рибосомальна

г) хімічна

  • Лікування

а) етіотропне

б) полівалентний дизентерійний бактеріофаг

в) еубіотики

10. V. cholerae

Розрізняють 4 біовари:

V. cholerae asiaticaе (classicae) – відкритий Р.Кохом в 1883 р.

V. cholerae El-Tor – відкритий Готшліхом в 1906 р

V. cholerae proteus

V. cholerae albensis

Тести для диференціації біоварів

  • гемоліз еритроцитів барана

  • аглютинація курячих еритроцитів

  • ріст на середовищі з поліміксином

  • реакція Фогес-Проскауера (ферментація глюкози в анаеробних умовах з утворенням ацетоноїну)

  • вище наведені тести, як правило, (+) для біовару El-Tor і (-) для біовару asiaticaе

лізис специфічним бактеріофагом

Морфологія V.cholerae

  • Гр(-) вібріони

  • НЕутворюють спор та капсул

  • монотрихи (рухливість визначають методом «висячої» або «роздавленої» краплі)

  • в мазках із випорожнень характерне розташування – у вигляді «косяків риб»

Культуральні властивості

  • облігатні аероби

  • оптимальна температура 17-370С

  • оптимальне рН середовища 7,6-8,6 (лужне)

  • невибагливі до поживних середовищ
  1   2   3   4

Схожі:

Рід верб численний. Ще Пліній Старший дві тисячі років тому описав...
Рід верб численний. Ще Пліній Старший дві тисячі років тому описав вісім різних верб. А нині їх, стверджують вчені, понад 500! Тільки...
10 клас Стилістика тексту. Лексичні норми. Морфологічні норми. Картка №1
Замінити подані слова, вирази одним словом, яке б означало спільний рід іменників (слова для довідок у дужках). Наскільки легко визначити...
КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ МІГРУЮЧИХ ВИДІВ ДИКИХ ТВАРИН (БОННСЬКА КОНВЕНЦІЯ)
Кілька поправок до Додатків І та ІІ (перелік видів), прийнятих Конференціями сторін
Mykola Pavlovych Kovalevs'kyi, b. Dec. 28, 1918, at Kholodna Hora...
Отак батько переїхав у Кам'янець—Подільський, біля Кам'янець— Подільського —кілометрів, не далеко містечка Смотрич, там я ріс. Закінчив...
Стоїть самотня маленька дівчинка біля малесенької річки, ні, біля...
А дітям інколи так хочеться купатися! Навіть якщо холодно. Навіть якщо осінь. Бо дітям байдуже, що холодно. А ще більше їм байдуже...
На нижчих ступенях культури часто зустрічається соціальний інститут,...
На нижчих ступенях культури часто зустрічається соціальний інститут, відомий під ім’ям тотемізму (мовою індіанців-оджибве ot-totem...
Система централізованого водопостачання м. Києва включає Дніпровську,...
На сьогодні середньодобова подача води в водопровідні мережі міста складає біля 900-1000 тис м3/добу, з них: Дніпровська водопровідна...
ПОСТАНОВА від 5 грудня 2007 р. N 1396 Київ Про ліцензування певних...
Затвердити Порядок ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, що додається
ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
Тема «ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ»
Година спілкування
Святково прибраний клас. На дошці слова: «Із слова починається людина, із мови починається мій рід» (Н. Рій)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка