|
Скачати 139.22 Kb.
|
Виховання свідомого громадянина України Головною метою виховної роботи є всебічний гармонійний розвиток особистості, формування її позитивних якостей: свідомого патріотизму, високої духовності, моральної чистоти, художньої культури, фізичної досконалості. Нормативно-правове забезпечення виховної діяльності: Державні програми та документи: - Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ МОНМСУ №1243 від 31.10.2011); - Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді; - Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2010 – 2015 рр. Регіональні програми: - Програма екологічної освіти та виховання на 2012-2016 роки; - Програма центру духовно-морального виховання на засадах цінностей християнської моралі (Укладач Гочу Костянтин Вікторович, вчитель християнської етики Годинівського НВК Герцаївського району); - Регіональна програма розвитку мережі шкіл сприяння здоров’ю Чернівецької області на 2014-2020р.). Морально-духовне виховання молоді як основа становлення особистості. Завдання морально-духовного виховання: - формування в учнів етичних поглядів, переконань і світогляду; формування навичок і звичок моральної поведінки; виховання в учнів моральних почуттів; виховання морально-вольових рис характеру; виховання єдності між свідомістю та поведінкою. Зміст морально-духовного виховання ґрунтується на таких моральних відносинах: ставлення до політики власної держави, Батьківщини, інших країн і народів (громадянськість, патріотизм, повага до інших країн і народів), ставлення до праці (працелюбність, культура праці), ставлення до суспільних надбань, матеріальних цінностей і природи (бережливість, турбота про збереження суспільних надбань і особистих речей, екологічна культура), ставлення до людей (демократизм, колективізм, гуманізм, культура спілкування, товариськість, взаємоповага), ставлення до себе (чесність, правдивість, скромність, принциповість). Велику роль у становленні особистості відіграють християнські цінності як основа формування гуманних якостей дитини, високе мистецтво як аспект розвитку духовності дитини. У своєму трактаті «Наставление нравов» видатний чеський педагог Я. А. Коменський цитував давньоримського філософа Сенеку, який писав: «Навчись спершу добрим правилам моралі, а потім мудрості, бо без перших важко навчитися останній». Там же він наводить відомий народний вислів: "Хто встигає в науках, але відстає в добрих правилах моралі, той більше відстає, ніж встигає". Шанобливе ставлення до Української держави неможливе без вивчення історії рідного краю, матеріальної духовної культури, створеної нашими предками. На жаль, ми втратили дуже багато історичних джерел про минуле Буковини та цінних місцевих пам’яток, і цей процес продовжується й досі. Щоб зберегти для нащадків якомога більше того, що уціліло, необхідно налагодити систематичне збирання українознавчих матеріалів усіма школами Буковини. Однією з ефективних форм такої роботи є проведення одноденних українознавчих експедицій на території місцевого населеного пункту під керівництвом учителя українознавства. Важливим результатом проведення учнівських українознавчих експедицій є зібрання фактографічного матеріалу про історію, матеріальну і духовну культуру свого населеного пункту. Всебічному розвитку пізнавальних інтересів учнів сприяє і проектна діяльність, яка спрямована на дослідно-пошукову роботу. Доцільно організувати такі проекти: «Учнівська молодь – майбутнє Української держави», «Красуня – калина», «Вишита сорочка – прадавній оберіг», «Фольклор в українських родинах на Буковині», «Я – твоя краплина, Україно», «З бабусиної скрині», «Кращий знавець рідної мови», «Ми всі повинні пам’ятати героїв наших імена». В області в в цьому навчальному році буде здійснено проект: «Над світом українським вишиванка цвіте», метою якого буде збагачення і узагальнення знань про вишивання як вид декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомлення з історією і традиціями української народної вишивки, виховання шанобливого ставлення до традицій національної вишивка. Адміністрації шкіл слід більше уваги приділяти підбору кадрів учителів, навчально-методичному забезпеченню з українознавства. Учитель українознавства має бути, насамперед, творчою особистістю. Уроки українознавства – це уроки любові до ближнього, до свого міста чи села, до своєї вулиці, до батьків та Батьківщини. Учитель українознавства повинен мати вищу освіту, досконало знати історію України, захоплюватися краєзнавчою та пошуковою роботою, займатися самоосвітою. Координаційним центром виховної діяльності повинні стати шкільні музеї-кабінети українознавства, які радимо створити у кожному навчально-виховному закладі. У Законі України «Про музеї та музейну справу» йдеться про те, що «музеї як культурно-освітні та науково дослідні заклади призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, але й для залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини». Головними, постійно діючими експозиціями мають бути ті, що висвітлюють головні аспекти українського народознавства: «Історія України», «Національна культура», «Побут і господарство українців», «Громада та її звичаї в Україні», «Фольклор», «Сімейні звичаї та обряди», «Народний календар», «Національне вбрання», «Народні знання», «Світогляд та вірування українців». Уроки пам’яті, присвячені річниці пам’яті Героїв Небесної сотні «Схилімо голови перед Героями», уроки мужності, до 70-й річниці Великої Перемоги, Збройним Силам України, до річниці визволення м. Чернівців від німецько-фашистських загарбників, Дня соборності України, до Дня пам’яті героїв Крут. Під час проведення таких уроків рекомендуємо провести зустрічі із учасниками Майдану, ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками АТО, акцію «Зірка пам’яті», «Засвіти свічку пам’яті». Національно-патріотичне виховання учнівської та студентської молоді Задля консолідації суспільства необхідно, з одного боку, враховувати полікультурність українського суспільства, з іншого - посилити патріотичний характер навчання та виховання. Для прикладу, проявами патріотизму є громадянський вчинок курсантів севастопольської Академії Військо-Морських Сил України імені П.С.Нахімова, які в ході окупації міста відмовились вшановувати прапор чужої держави й на знак протесту виконали Державний Гімн України, поведінка учнів Української гімназії у м. Сімферополь. Безперечним прикладом патріотичного виховання є сучасні військові, медичні працівники, волонтери. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до національного та міжнародного законодавства, засад демократичної, правової держави. Під час організації навчально-виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України». Розбудова Української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе та невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина, патріота рідної землі. Завдання педагогічних колективів: - формування високої патріотичної свідомості. підготовки учнівської молоді до захисту Вітчизни і проходження військової служби у Збройних Силах України; - підготовка молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу; Зважаючи на відкриту військову агресію зі сторони Російської Федерації, анексію частини нашої держави – автономної республіки Крим, курс предмета «Захист Вітчизни» повинен відігравати важливу роль в опануванні:
Рекомендуємо:
Героїко-патріотичне виховання дітей та молоді здійснювати: - в рамках роботи військово-патріотичних клубів, волонтерських загонів, музеїв навчальним закладам у партнерстві з громадськими організаціями ветеранів активізувати пошукову діяльність щодо встановлення імен загиблих, хто воював у роки Великої Вітчизняної війни. - продовжити реалізацію проектів «Шляхами мужності і стійкості», «Діти Великої Вітчизняної війни» (збір спогадів дітей війни) та ін.; - готувати матеріали на науково-практичну конференцію лідерів учнівського самоврядування, присвячену історичним подіям, пов’язаним з визволенням Чернівецької області. Варто зазначити, що започатковано спільний героїко-патріотичний проект Інституту ППОЧО та навчальних закладів «Герої Небесної cотні» (упорядники: Старовойт П., ОсовськаО., Равлюк Л.). Пропонуємо використовувати матеріали збірника у проведенні виховних заходів, адже Герої України стали взірцем мужності та патріотизму, любові до своєї рідної землі, відданості українському народові, боротьби за утвердження людської гідності та європейського майбутнього. Доповнити збірник віршованими та прозовими творами, плакатами та малюнками учнів, педагогів та батьків навчальних закладів, розповсюдити електронну форму спільного проекту «Герої Небесної Сотні» серед учнів, студентів, педагогів та громадськості краю. Україна є поліетнічною та поліконфесійною державою, а народи на її території мають певні відмінності в життєвому устрої, культурі, традиціях і звичаях. Тому необхідно, щоб національна ідея стала спільною для всього населення країни. Все більшої ваги набуває потреба у створенні толерантного освітнього простору, що відкриває можливість інтеграції у міжнародну спільноту, пропаганди європейських цінностей, вивчення культур і традицій інших народів крізь призму толерантності. Підвищення ролі родини у вихованні учнівської молоді. Інтеграція зусиль школи та сім`ї − важливе завдання сьогодення. Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» розроблена у відповідь на актуальну потребу сучасної молодої людини готувати себе до створення сім’ї як основи її активної, творчої та самодостатньої життєдіяльності, осередку взаємин, який ґрунтується на засадах культурних норм і цінностей. Реалізація Концепції дасть змогу підвищити рівень та статус сімейного виховання в системі освіти; розширити склад суб’єктів сімейного виховання, посилити координацію їх дій і впливів; сприяти фізичному, інтелектуальному та духовно-моральному розвитку особистості дитини, сформує культуру сімейних відносин чоловіка та жінки, підвищить рівень відповідальності батьків за сім’ю та виховання власних дітей. Пошана і любов до матері та батька з боку підростаючого покоління – одна з головних умов побудови власного щасливого життя. Головним завданням школи у партнерстві з батьківською громадськістю є підготовка підростаючої молоді до майбутнього життя. Рекомендуємо матеріали навчально-методичного посібника «Сімейні цінності» (за підтримки Міжнародної громадської організації «Рада Сімей України», схвалено МОН України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах. Особливої уваги потребують питання превентивного виховання, які передбачають впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога та батьків, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки. Проведений моніторинг стану кримінальних правопорушень свідчить про те, що превентивне виховання потребує удосконалення. Так, упродовж першого півріччя 2014 року у країні майже 3,3 тис. неповнолітніх вчинили кримінальні правопорушення (досудове розслідування за якими закінчено). Із них: 1 518 учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 845 учнів професійно - технічних навчальних закладів. Характерною ознакою криміногенної ситуації в підлітковому середовищі є зміна її структури в бік зростання корисливих злочинів. Найпоширенішими злочинами залишаються крадіжки, тобто майнові злочини, які складають 60 % від усіх злочинів, скоєних підлітками. Тому співпраця батьків та школи з цієї проблеми вкрай необхідна. Збереження здоров’я дітей та молоді Основним завданням сучасного навчального закладу є створення безпечного освітнього середовища для розвитку здорової особистості протягом її навчання, формування в неї свідомого ставлення до свого здоров’я та життя, оволодіння життєвими навичками Формування засад здорового способу життя, культури здоров’я, підвищення їх виховних можливостей потребує від педагогічних колективів максимальної уваги до формування мотиваційної сфери молодого покоління у прагненні бути здоровими. У формуванні позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в учнів керуватися такими критеріями: - на рівні фізичного здоров’я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров’я як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистості гігієни, правильне харчування; - на рівні психічного здоров’я: відповідальність пізнавальної діяльності віку учнів, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватної самооцінки, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок; - на рівні духовного здоров’я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного у житті, природі, у мистецтві; - на рівні соціального здоров’я: сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, позитивно спрямована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до саморегуляції, самовиховання. Сучасний скаутський рух спирається на загальнолюдські цінності і не відкидає впливу християнства. Для забезпечення змістовного дозвілля, патріотичного виховання, формування почуттів любові до України, поваги до народних традицій, національних цінностей українського народу, зміцнення духовного і фізичного здоров’я дітей, їх активного та доступного відпочинку рекомендуємо співпрацювати із скаутськими організаціями, зокрема з організацією «Пласт», яка формує патріотичні риси, дбайливе та відповідальне ставлення до власного фізичного та духовного здоров’я. Розвиток творчих здібностей учнів засобами позашкільної освіти Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області запрошує позашкільні та загальноосвітні заклади до створення проекту «Фольклорні колективи Чернівецької області». Мета проекту вивчення та популяризація народних традицій, звичаїв та свят. Діяльність позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування у 2014-2015 н.р. спрямувати на розвиток виїзних форм навчально-виховної роботи з комплексного вивчення природи: екологічні експедиції, походи, польові практики, під час проведення яких юннати мають можливість ознайомитись із природними об`єктами, компонентами природи, дослідити тваринний і рослинний світ, оволодіти знаннями про екологічний стан своєї місцевості та взяти участь у практичній природоохоронній діяльності. Діяльність туристсько-краєзнавчих позашкільних навчальних закладів у 2014-2015 н. р. спрямувати на вивчення історії рідного краю та довкілля, формування у дітей та молоді почуття патріотизму, оволодіння практичними уміннями й навичками з туризму і краєзнавства, пропаганду здорового способу життя та змістовного дозвілля. Одним з дієвих засобів військово-патріотичного виховання є Всеукраїнська військово-патріотична спортивна гра «Зірниця». Рекомендуємо Всеукраїнську гру «Зірниця» у 2014-2015 навчальному році присвятити 70-й річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, спрямувати роботу з підготовки учасників гри на вивчення героїчних сторінок історії українського народу в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, уважного ставлення до учасників антитерористичної операції на сході України. Діяльність позашкільних навчальних закладів науково-технічної творчості у 2014-2015 н. р. Спрямувати на розвиток інтересу дітей та молоді до науково-технічної творчості, розширення наукового світогляду; створення умов для набуття вихованцями техніко-технологічних умінь іа навичок; активізацію раціоналізаторсько-винахідницької, конструкторської та пошукової діяльності. Діяльність позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного напряму у 2014-2015 н. р. спрямувати на розвиток творчих здібностей, формування особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, розвиток естетичної свідомості, здатності до самореалізації та самовдосконалення. Одним із важливих завдань керівників гуртків і творчих колективів художньо-естетичного спрямування є формування культури поведінки та спілкування вихованців, естетизація інших сфер дитячо-юнацької творчості. У 2014–2015 н. р. навчально-виховна діяльність позашкільних навчальних закладів системи Малої академії наук України спрямувати на реалізацію головного завдання – пошуку, підтримки та розвитку обдарованих, здібних до наукової діяльності дітей та молоді. Важливою умовою успішної реалізації навчально-виховних завдань дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти МАН України є виявлення у дітей здібностей до наукової діяльності на ранньому етапі. Тому в новому навчальному році необхідно звернути особливу увагу на розгортання пропедевтичної роботи, що передбачає здійснення заходів, спрямованих на залучення учнів середнього та старшого шкільного віку до дослідницької діяльності в гуртках і секціях наукових відділень МАН. Соціальне становлення, створення умов для самореалізації дітей, підготовку їх до активної професійної та громадської діяльності, організацію змістовного дозвілля та відпочинку забезпечує соціально-реабілітаційний напрям позашкільної освіти, до якого належать клуби старшокласників, клуби спілкування, школи лідерів та об’єднання учнівського самоврядування, Євро-клуби, творчі об’єднання для дітей з особливими потребами. Навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу З метою підвищення рівня якості позашкільної освіти, унормування порядку розроблення, затвердження та використання у навчальних закладах навчальних програм з позашкільної о світи листом Міністерства освіти і науки України від 18.07.2013 № 1/9-502 «Про навчальні програми з позашкільної освіти» надано відповідні роз’яснення. Для приведення навчальних програм з позашкільної освіти до єдиних вимог розроблено методичні рекомендації щодо їх змісту та оформлення (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 05.06.2013 № 14.1/10-1685 «Про методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти»). Для подання на вчену раду ІППОЧО програми мають відповідати вимогам Листа ІІТЗО. Ми маємо усвідомити, що саме розвиток людської гідності, громадянськості, патріотизму, чесності, толерантності, працьовитості стане запорукою формування вільної особистості, добробуту українського народу, правової держави, рівноправної інтеграції до європейського співтовариства. Старовойт П.С., завідувач НМЦ виховної роботи ІППОЧО |
Про затвердження районної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції,... Відповідно до пункту 16 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та розглянувши поданий районною державною адміністрацією... |
УКРАЇНА Міністерство охорони здоров’я Коломийська центральна районна лікарня ... |
Україна ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ Про затвердження заходів управління освіти і науки облдержадміністрації з виконання Загальнодержавної та регіональної програм забезпечення... |
РОЗПОРЯДЖЕНН Я ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги на лікування... |
УКРАЇНА РОЗПОРЯДЖЕННЯ Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики... |
Тема: Здоров’я молоді в Україні. ВІЛ/СНІД/ІПСШ: шляхи передачі і методи захисту Проаналізувати особливості поширення ВІЛ-інфекції серед молоді в Україні, ознайомити учнів зі шляхами зараження організму людини... |
Тема: Здоров’я молоді в Україні. ВІЛ/СНІД/ІПСШ: шляхи передачі і методи захисту Проаналізувати особливості поширення ВІЛ-інфекції серед молоді в Україні, ознайомити учнів зі шляхами зараження організму людини... |
Районна цільова соціальна програма протидії ВІЛ -інфекції /СНІДу... ВІЛ-інфекції/СНІДу серед осіб віком 12-24 років з метою підвищення рівня їх обізнаності щодо безпечної статевої поведінки, що дасть... |
Паспорт Районної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2015-2018 роки ВІЛ-інфекції/СНІДу серед осіб віком 12-24 років з метою підвищення рівня їх обізнаності щодо безпечної статевої поведінки, що дасть... |
РЕЗОЛЮЦІЯ Національної науково-практичної конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу... Національна науково-практична конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу з міжнародною участю «За кожне життя разом» відбулася 17–19... |